Постанова

від 19.09.2006 по справі 8/122

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/122

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                                             ПОСТАНОВА

                                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

19.09.06 р.                                                                                                          Справа № 8/122

Господарський суд Донецької області, у складі судді Ємельянова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали

за позовною заявою Приватного підприємства "Рекламно-інформаційне агентство

                                   "Гольфстрим", ЄДРПОУ 13542004, м.Донецьк

до Головного управління містобудування та архітектури Макіївської міської ради,

     ЄДРПОУ 02498346, м.Макіївка

про визнання дій незаконними та стягнення шкоди

в адміністративній справі №8/122

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: Коробцева З.П.-юрисконсульт

                                                         Суд перебував у нарадчій кімнаті з 11 год. 55 хвил.  

                                                         до 12 год. 05 хвил.   

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "Рекламно-інформаційне агентство "Гольфстрим", м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Головного управління містобудування та архітектури Макіївської міської ради, м.Макіївка про визнання незаконними дій Головного управління містобудування та архітектури Макіївської міської ради (робочого органу по зовнішній рекламі Макіївської міської ради), про стягнення з відповідача шкоди в сумі 306763,57 грн.

В обгрунтування своїх вимог позивач посилається на ті обставини, що внаслідок відмови відповідача у розгляді та реєстрації заявок на розміщення зовнішньої реклами за адресами:

- м.Макіївка, вул.Леніна, (вул.К.Лібнехта);

- м.Макіївка, вул.Ген. Данілова;

- м.Макіївка, Макшоссе (зуп.Студентська);

- м.Макіївка, вул.Ген.Данілова ("Червоний ринок");

- м.Макіївка, АС "Плехановська";

- м.Макіївка, вул.50-річчя СРСР;

- м.Макіївка, вул.Леніна, (район ЖД вокзалу);

- м.Макіївка, вул.Леніна/АЗС (Сигма);

- м.Макіївка, вул.Леніна  (в'їзд на АЗС);

- м.Макіївка, вул.Леніна (парк 50 років СРСР);

- м.Макіївка, вул.Ген. Данілова (р-н Горняцького нар. суда);

- м.Макіївка, вул.Патона (кільце);

- м.Макіївка, вул.Бестужева, 2;

- м.Макіївка, вул.Крилова, 34 (кільце);

- м.Макіївка, вул.Леніна (вул.Чапаєва);

- м.Макіївка, Макшосе (зуп.Червона горка);

- м.Макіївка, вул.Леніна (р-н ринку Ессент);

- м.Макіївка, вул.Леніна/б.8 вересня;

- м.Макіївка, Автостанція (Дакі);

- м.Макіївка, вул.Леніна (Бутовський поворіт);

- м.Макіївка, вул.Леніна, йому було заподіяно шкоду в сумі 306763,57 грн.

Відповідач у відзиві на позовну заяву №01/586 від 05.09.2006р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на відсутність з його боку будь-яких дій, якими позивачу могло бути заподіяно шкоду.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін господарським судом встановлено наступне:

Виходячи зі змісту позовної заяви, з метою отримання дозволів на розміщення зовнішньої реклами позивачем відповідачу було подані відповідні заявки.

Як вказує позивач, всі заявки були прийняті керівником робочого органу по зовнішній рекламі 20.10.2005р.

Листом керівника робочого органу по зовнішній рекламі №01/1120 від 03.11.2005р. позивача було повідомлено про ті обставини, що вказані вище заявки не розглядались в зв'язку з прийняттям виконавчим комітетом Макіївської міської ради рішення від 02.11.2005р., згідно з яким тимчасово зупинено прийняття та розгляд заявок на розміщення зовнішньої реклами до затвердження схеми розміщення зовнішньої реклами на території м.Макіївки.

Згідно з резолютивною частиною позовної заяви, позивачем заявлені вимоги про визнання незаконними дій Головного управління містобудування та архітектури Макіївської міської ради (робочого органу по зовнішній рекламі Макіївської міської ради).

Крім цього, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача матеріальної шкоди в сумі 306763,57 грн., заподіяної неправомірними діями відповідача.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву №01/586 від 05.09.2006р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають залишенню без задоволення, враховуючи наступне:

Відповідно до ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

До адміністративного суду у відповідності із ст.104 Кодексу адміністративного судочинства України має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.

В ст.105 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік вимог, які може містити адміністративний позов. При цьому, позовна заява також може містити інші вимоги на захист прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин.

Як встановлено судом, згідно з резолютивною частиною позовної заяви позивачем заявлені вимоги про визнання незаконними дій Головного управління містобудування та архітектури Макіївської міської ради (робочого органу по зовнішній рекламі Макіївської міської ради).

Одночасно, позивачем не визначено, які саме дії відповідача підлягають визнанню незаконними.

Згідно з нормами ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог.

Виходячи з того, що позивачем в резолютивній частині позовної заяви не вказано, які саме дії відповідача підлягають визнанню незаконними, враховуючи відсутність у суда повноважень самостійно визначати такі дії, позов в частині вимог про визнання незаконними дій відповідача підлягає залишенню без задоволення.

Крім вимог про визнання незаконними дій відповідача, позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача шкоди в сумі 306763,57 грн.

В обгрунтування вказаних вимог позивач посилається на ті обставини, що внаслідок дій відповідача щодо відмови в розгляді та реєстрації заявок позивача, останній був безпідставно позбавлений можливості отримання прибутку в сумі 161454,51 грн.

Одночасно, позивач також стверджує про ті обставини, що внаслідок дій відповідача на його адресу СПД Прозоря А.Л. направлено претензію з вимогою про сплату неустойки в сумі 145309,06 грн. за порушення договірних зобов'язань.

Суд вважає вимоги позивача про стягнення з відповідача шкоди такими, що підлягають залишенню без задоволення враховуючи наступне:

Згідно з п.8 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, який водночас є універсальною мірою відповідальності, є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди необхідною є наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, шкода, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою, вина особи.

Як вказувалось вище, в обґрунтування вимог про стягнення з відповідача шкоди позивач посилається на ті обставини, що внаслідок дій відповідача, які за твердженням позивача є неправомірними, ним було втрачено можливий прибуток в сумі 161454,51 грн.

Крім цього, як вказує позивач, неправомірні дії відповідача призвели до порушення позивачем своїх зобов'язань за договором №25-12-НР від 30.12.2005р., внаслідок чого СПД Прозоря А.Л. на адресу позивача було направлено претензію з вимогою про сплату неустойки в сумі 145309,06 грн.

За висновками суду, всупереч вимогам ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем до матеріалів справи доказів наявності неправомірної поведінки відповідача не надано.

Посилання позивача в мотивувальній частині позовної заяви на рішення господарського суду Донецької області від 06.03.2006р. по справі №18/17пн судом до уваги не приймаються.

Зокрема, згідно з наявними в матеріалах справи першою та третьою сторінками вказаного судового рішення, останнім було зобов'язано відповідача розглянути заявки позивача на розміщення зовнішьної реклами та встановити пріоритет на заявлені рекламні місця в м.Макіївка.

Одночасно, зі змісту вказаного рішення суду неможливо встановити того факту, що предмети позовних вимог по цій справі та по справі №18/17пн є тотожніми, стосуються одних й тих самих місць розташування зовнішньої реклами.

Судом також приймається той факт, що позивачем також не доведено самого факту заподіяння йому шкоди, розміру останньої.

Зокрема, як стверджує сам позивач, внаслідок неправомірних дій відповідача він позбавився можливості отримати певний доход, та зобов'язаний сплатити неустойку.

Проте, відповідних доказів, які б підтверджували факт можливого отримання позивачем доходу в сумі, яка заявлені до стягнення у позові, останнім до матеріалів справи не надано.

Відповідно до ст.16 Закону України "Про рекламу" розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Порядок надання дозволів на розміщення зовнішньої реклами встановлений Типовими правилами розміщення зовнішьної реклами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2003р. №2067 (далі по тексту "Правила").

Згідно з п.24 Правил виданий у встановленому порядку дозвіл є підставою для розміщення зовнішньої реклами та виконання робіт, пов'язаних з розташуванням рекламного засобу.

Таким чином, право на розміщення зовнішньої реклами виникає у особи лише після отримання відповідного дозволу.

Як встановлено судом, відповідних доказів отримання позивачем дозволів на розміщення зовнішньої реклами за адресами, визначеними у позовній заяві, позивачем до матеріалів справи не надано, що унеможливлює одержання позивачем будь-якого доходу.

Одночасно, невиконання позивачем своїх зобов'язань перед СПД Прозоря А.Л. є наслідком самостійної господарської діяльності позивача і ніяким чином не могло залежати від  дій відповідача.

Так, договір №25-12-НР від 30.12.2005р. на проведення рекламної кампанії, згідно з яким позивач прийняв на себе зобов'язання провести рекламну кампанію на затверджених СПД Прозоря А.Л. робочих поверхнях спеціальних конструкцій, був укладений позивачем на власний ризик, враховуючи відсутність у нього на момент підписання договору відповідних дозволів на розміщення зовнішньої реклами.

Крім цього, до моменту підписання договору №25-12-НР від 30.12.2005р. позивач листом керівника робочого органу по зовнішній рекламі №01/1120 від 03.11.2005р. був повідомлений про ті обставини, що заявки на розміщення зовнішньої реклами відповідачем не розглядались.

На підставі викладеного, враховуючи недоведеність з боку позивача наявності неправомірних дій відповідача та розміру заподіяної шкоди, також недоведеною є і наявність причинного зв'язку між діями чи бездіяльністю відповідача та сумою заявленої до стягнення шкоди, внаслідок чого вимоги про стягнення шкоди в сумі 306763,00 грн. підлягають залишенню без задоволення за недоведеністю.

Відповідно до частини 2 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у вигляді судового збору в сумі 3,40 грн. підлягають віднесенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.6, 9, 11, 17, 48, 69, 71, 79, 87, 94, 104, 105, 122-154, 162, 163, пунктом 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

                                                         ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Рекламно-інформаційне агентство "Гольфстрим", м.Донецьк до Головного управління містобудування та архітектури Макіївської міської ради, м.Макіївка про визнання незаконними дій Головного управління містобудування та архітектури Макіївської міської ради (робочого органу по зовнішній рекламі Макіївської міської ради), про стягнення 306763 грн. 57 коп.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення встановленого Кодексом адміністративного судочинства України строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 25.09.2006р.

   Суддя                                                                                                  Ємельянов А.С.