Рішення

від 12.11.2007 по справі 22/394

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

22/394

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  22/394

12.11.07

За позовом     Відкрите акціонерне товариство "Фітофарм"

до                     Закрите акціонерне товариство "Філеон"

про                    стягнення 1 431,53 грн.

Суддя    Шкурат А.М.

Представники  

від позивача          Лубинський Б.Б. (довіреність б/н від 29.08.2007р.)

від відповідача  не з'явився

У судовому засіданні 12 листопада 2007 року, згідно з вимогами статті

85 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України), за згодою представника позивача, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Фітофарм» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Філеон»1 431,53 грн., а саме 1 174,59 грн. суми боргу, 209,07 грн. інфляційних нарахувань, 47,87 грн. 3% річних.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує укладеним з відповідачем в усній формі договором, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити, а відповідач прийняти та оплатити фармацевтичний товар.

Ухвалою від 31.08.2007 року порушено провадження та призначено розгляд справи на 12.11.2007 року.

Представник позивача в судовому засіданні 12.11.2007 року надав пояснення, в яких повідомляє, що позивачем помилково було зазначено невірне найменування відповідача (зазначено Відкрите акціонерне товариство «Філеон»замість Закритого акціонерного товариства «Філеон»), та просить суд вважати вірним найменування відповідача –Закрите акціонерне товариство «Філеон».

Представник відповідача в судове засідання 12.11.2007 року не з'явився, вимог ухвали суду від 31.08.2007 року не виконав, про причини неявки суд не повідомив.  Про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.   

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).             

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані позивачем матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 січня 2005 року між позивачем (Відкрите акціонерне товариство «Фітофарм») і відповідачем (Закрите акціонерне товариство «Філеон») був укладений договір в усній формі, відповідно до умов якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити, а відповідач прийняти та оплатити фармацевтичний товар.

Відповідно до домовленості сторін, позивачем був складений проект договору поставки № 112 від 28.01.2005 року, два примірники якого були підписані та скріплені печаткою позивача та направлені на адресу відповідача для підписання.

У відповідності умов Договору, позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 1 174,59 грн., що підтверджується видатковими накладними № РНк-Ар5307 від 03.06.2005 року та № РНк-КV0115 від 27.01.2006 року. Поставлений за накладними товар був отриманий уповноваженою особою відповідача Саченко Н.М., що підтверджується довіреностями ЯКД № 501348 від 07.06.2005 року, ЯРЛ № 215515 від 28.01.2006 року та підписами на накладних з боку відповідача.  

У частині першій статті 202 Цивільного кодексу України зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до частини другої статті 638 Цивільного кодексу України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У частині другій статті 642 Цивільного кодексу України вказано, що якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Матеріалами справи підтверджується наявність у діях відповідача волевиявлення на встановлення правовідносин безпосередньо через поведінку, з якої можна зробити висновок про такий намір. Зокрема, підписання з боку відповідача накладних свідчить про вчинення дій, спрямованих на прийняття товару, і взяття відповідачем на себе обов'язків по оплаті прийнятого товару.

Дата оплати поставленого позивачем відповідачу товару зазначена на накладних № РНк-Ар5307 від 03.06.2005 року та № РНк-КV0115 від 27.01.2006 року, а саме 03.07.2005 року та 26.02.2006 року відповідно.

Відповідачем оплата за поставлений товар не була здійснена, договір поставки № 112 від 28.01.2005 року відповідачем не був підписаний.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмові від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У частині першій статті 193 Господарського кодексу України також наголошено, що суб'єкти господарювання  та  інші учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору.

Позивач свої зобов'язання виконав належним чином, тоді як відповідач від виконання свого обов'язку сплатити вартість поставленого товару у встановлений строк ухилився, внаслідок чого порушив норми статей 526, 530 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України.

Станом на день подачі позову сума основного боргу відповідача перед позивачем складає  1 174,59 грн.

Відповідач доказів оплати вартості поставленого товару не надав, твердження позивача про існуючу заборгованість за товар не спростував.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 1 174,59 грн., у зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги в цій частині.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача трьох процентів річних у сумі 47,87 грн., а також вимоги позивача про стягнення з відповідача 209,07 грн. інфляційних нарахувань є правомірними та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства та організації мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача, а також те, що відповідач в установленому порядку обставин, повідомлених позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, то  за таких обставин, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито у сумі 102,00 грн. та витрати позивача на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн. підлягають стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 625 (ч.2) ЦК України,  ст. 193 (ч. 1) ГК України, ст.ст. 1, 33, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Філеон»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, буд. 43, код 24573321, р/р 260023010519 у ВАТ «УБРП», МФО 320995) на користь Відкритого акціонерного товариства «Фітофарм»(84500, Донецька область, м. Артемівськ, вул. Сибірцева, 2, код 05430596, р/р 26004301625870 у філії АКБ «Національний кредит»м. Артемівська, МФО 335708) 1 174 (одна тисяча сто сімдесят чотири) грн. 59 коп. основного боргу, 209 (двісті дев'ять) грн. 07 коп. інфляційних нарахувань, 47 (сорок сім) грн. 87 коп. суми трьох процентів річних, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його підписання.

            Суддя                                                                            А.М.Шкурат

11 лютого 2008 року