ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 лютого 2011 р. № 30/225
Доповідач - суддя Мележи к Н.І.
Вищий господарський с уд України у складі колегії с уддів:
Дунаєвської Н.Г. - головую чого,
Мележик Н.І.,
Владимиренко С.В.,
розглянувши у відкрито му
судовому засіданні кас аційну
скаргу Комунального під приємства з утримання
та експлуатації житл ового фонду
спеціального призначен ня
"Спецжитлофонд"
на постанову Київського а пеляційного господарського
суду від 30.11.2010 року
у справі № 30/225
господарського суду міста Києва
за позовом Комунально го підприємства з утримання
та експлуатації житлово го фонду
спеціального призначення
"Спецжитлофонд"
до Товарист ва з обмеженою відповідальні стю
"Україна житло-сервіс"
про стягнення 13 100,71 грн.
за участю представникі в:
позивача - Калі нчука В.В.
відповідача - не з"яв ились
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2010 року Комуна льне підприємство з утриманн я та експлуатації житлового фонду спеціального призначе ння "Спецжитлофонд" звернуло сь до господарського суду мі ста Києва з позовом до Товари ства з обмеженою відповідаль ністю "Україна житло-сервіс" п ро стягнення 6 684,09 грн. збитків, 6 416,62 грн. неустойки та судових в итрат.
Вподальшому, збільшивши р озмір позовних вимог, Комуна льне підприємство з утриманн я та експлуатації житлового фонду спеціального призначе ння "Спецжитлофонд" просило с тягнути з Товариства з обмеж еною відповідальністю "Украї на житло-сервіс" неустойку у р озмірі 12 974,32 грн. за несвоєчасне повернення об' єкту оренди в період з 11.03.2008 року по 31.08.2010 року.
Рішенням господарського с уду міста Києва від 23.09.2010 року (с уддя Ващенко Т.М.) позов задово лено повністю, стягнуто з Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Україна житло-серв іс" на користь Комунального п ідприємства з утримання та е ксплуатації житлового фонду спеціального призначення "С пецжитлофонд" 12 974,32 грн. неустой ки та судові витрати.
Постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 30.11.2010 року (судді: Попіков а О.В., Григорович О.М., Кондрато ва І.Д.) рішення місцевого госп одарського суду змінено; поз ов Комунального підприємств а з утримання та експлуатаці ї житлового фонду спеціально го призначення “Спецжитлофо нд” задоволено частково; стя гнуто з Товариства з обмежен ою відповідальністю “Україн а житло-сервіс” на користь Ко мунального підприємства з ут римання та експлуатації жит лового фонду спеціального пр изначення “Спецжитлофонд” 5 598,72 грн. неустойки, 55,99 грн. держав ного мита та 101,84 грн. витрат на і нформаційно-технічне забезп ечення судового процесу; в за доволенні решти позовних вим ог про стягнення 7 375,56 грн. неуст ойки відмовлено.
В касаційній скарзі Комуна льне підприємство з утриманн я та експлуатації житлового фонду спеціального призначе ння "Спецжитлофонд" просить с касувати постанову апеляцій ного господарського суду, а р ішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та поруш ення норм процесуального пра ва.
Колегія суддів, обговоривш и доводи касаційної скарги, п еревіривши матеріали справи , заслухавши пояснення предс тавника позивача, перевіривш и юридичну оцінку обставин с прави та повноту їх встановл ення, дослідивши правильніст ь застосування господарськи ми судами попередніх інстанц ій норм матеріального та про цесуального права, вважає, що касаційна скарга не підляга є задоволенню з наступних пі дстав.
Відповідно до п. 1 ст. 1119 ГПК Ук раїни касаційна інстанція за результатами розгляду касац ійної скарги має право залиш ити рішення першої інстанції або постанову апеляційної і нстанції без змін, а скаргу - б ез задоволення. Касаційна ск арга залишається без задовол ення, коли суд визнає, що рішен ня або постанова господарськ ого суду прийняті з дотриман ням вимог матеріального та п роцесуального права.
Відповідно до частини 1 стат ті 175 ГК України майново-госпо дарськими визнаються цивіль но-правові зобов'язання, що ви никають між учасниками госпо дарських відносин при здійсн енні господарської діяльнос ті, в силу яких зобов'язана сто рона повинна вчинити певну г осподарську дію на користь д ругої сторони або утриматися від певної дії, а управнена ст орона має право вимагати від зобов'язаної сторони викона ння її обов'язку. Майнові зобо в'язання, які виникають між уч асниками господарських відн осин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванн ям особливостей, передбачени х цим Кодексом.
Підставою виникнення циві льних прав та обов`язків є, зок рема, договори та інші правоч ини (пункт 1 частини 2 статті 11 Ц ивільного кодексу України).
Частина 1 статті 626 Цивільног о кодексу України визначає д оговір як домовленість двох або більше сторін, що спрямов ана на встановлення, зміну аб о припинення цивільних прав та обов`язків.
Судами попередніх інстанц ій встановлено, що 07.10.2005 року мі ж Комунальним підприємством з утримання та експлуатації житлового фонду спеціальног о значення “Спецжитлофонд” - (орендодавцем) та Товариство м з обмеженою відповідальніс тю “Україна житло- сервіс” ( орендарем) укладено договір оренди житлового приміщення № 3896, за яким орендодавець зоб ов' язався передати, а оренд ар - прийняти на визначений у п . 5.1 договору термін, в платне ор ендне користування житлове п риміщення (житлова площа - 25,3 кв.м, загальна площа - 41,4 кв.м.), ро зташоване за адресою: АДРЕ СА_1.
Розмір орендної плати за ко ристування спірним приміщен ням становить 5,28 грн. на місяць за 1 кв.м. загальної площі та ск ладає 218,59 грн., у т. ч. ПДВ 36,43 грн. (п. 2.2 договору).
Згідно п. 3.2.5 договору оренда р зобов' язується звільнити житлове приміщення після за кінчення обумовленого цим до говором терміну його дії. Оре ндодавець має право вимагати від орендаря сплати неустой ки у розмірі подвійної оренд ної плати за користування жи тловим приміщення за кожний місяць прострочення його зві льнення.
Договір діє з 07.10.2005р. по 01.04.2006р. вк лючно (п. 5.1 договору).
Відповідно до п. 5.3 договору п ісля закінчення терміну його дії або у випадку відмови оре ндаря від оренди житлового п риміщення, воно передається орендодавцю за актом прийому - передачі.
На виконання умов цього дог овору КП з утримання та експл уатації житлового фонду спец іального призначення “Спецж итлофонд” передало ТОВ “Укра їна житло-сервіс” в платне ко ристування майно, що підтвер джується додатком № 1 до зазна ченого договору - актом прийо му-передачі житлового приміщ ення.
Після закінчення строку ді ї договору - 01.04.2006р., жодна із стор ін не заявила про його припин ення, і відповідно, зазначени й договір оренди пролонгован ий на новий строк до 25.09.2006р., а в п одальшому до 21.03.2007р., 14.09.2007р., 10.03.2008р.
Позовні вимоги щодо стягне ння 12 974,32 грн. неустойки за пері од з 11.03.2008р. по 31.08.2010р. обґрунтовані приписами п. 1 статті 27 Закону У країни “Про оренду державног о та комунального майна”, ста тті 785 Цивільного кодексу Укра їни та п. 5.3 договору оренди № 3896 від 07.10.2005р., з огляду на те, що від повідач не виконав своїх зоб ов' язань за цим договором щ одо повернення об' єкта орен ди позивачеві.
Задовольняючи позовні вим оги про стягнення з відповід ача неустойки у сумі 12 974,32 грн., м ісцевий господарський суд вк азав на порушення останнім н орм статті 785 Цивільного кодек су України, оскільки після пр ипинення дії договору оренди № 3896 від 07.10.2005р. Товариство з обме женою відповідальністю “Укр аїна житло- сервіс” не звіль нило орендоване приміщення т а не повернуло його орендода вцю, а тому позовні вимоги про стягнення неустойки у розмі рі за період з 11.03.2008р. по 31.08.2010р. є об ґрунтованими та правомірним и.
Разом з тим, апеляційна інст анція, змінюючи рішення суду в частині стягнення з відпов ідача неустойки, вказала, що с уд першої інстанції, дійшовш и правильного висновку щодо необхідності стягнення неус тойки, невірно визначив її су му.
Так, 20.03.2008р. позивачем направл ено на адресу відповідача ли ста за №044/24-2791 про припинення ді ї договору оренди № 3896 від 07.10.2005р . у зв' язку із закінченням те рміну дії та про необхідніст ь повернення орендованого ма йна за актом прийому-передач і позивачу, що підтверджуєть ся повідомленням про врученн я поштового відправлення від 21.03.2008р. № 04781880.
Вподальшому, комісією пози вача при обстеженні житловог о приміщення, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виявл ено, що зазначене приміщення займають інші фізичні особи , що підтверджується актами о бстеження житлового приміще ння від 25.05.2009р., від 22.06.2009р. та від 31.08. 2010р.
Таким чином, після закінчен ня строку дії договору оренд и відповідач не звільнив жит лове приміщення та не переда в його за актом приймання-пер едачі позивачу.
Пунктом 3.2.5 договору оренди № 3896 від 07.10.2005р. сторони погодили, щ о позивач має право вимагати від відповідача сплати неус тойки у розмірі подвійної ор ендної плати за користування житловим приміщення за кожн ий місяць прострочення його звільнення.
Відтак, Київським апеляцій ним господарським судом з"яс овано, що договірні відносин и між позивачем та відповіда чем в період з 11.03.2008р. по 31.08.2010р. від сутні, а тому посилання позив ача на несвоєчасне звільненн я відповідачем орендованого приміщення та порушення ост аннім п. 5.3 договору та статті 78 5 Цивільного кодексу України , як на підставу для стягнення з відповідача неустойки у ро змірі 12 974,32 грн., є правомірним т а обґрунтованим.
Згідно cтатті 759 ЦК України за договором найму (оренди) найм одавець передає або зобов'яз ується передати наймачеві ма йно у користування за плату н а певний строк. Відповідно до статті 763 цього ж Кодексу дого вір найму укладається на стр ок, встановлений договором.
Частиною 2 статті 291 ГК Україн и визначено, що договір оренд и припиняється у разі закінч ення строку, на який його було укладено.
Статтею 785 ЦК України передб ачено, що у разі припинення до говору найму наймач зобов' я заний негайно повернути найм одавцеві річ у стані, в якому в она була одержана, з урахуван ням нормального зносу, або у с тані, який було обумовлено у д оговорі. Аналогічні норми щ одо обов"язку орендаря повер нути орендодавцю орендоване майно закріплені і в ч. 1 ст. 17 За кону України «Про оренду дер жавного та комунального майн а".
Частиною 2 статті 785 Цивільно го кодексу України передбаче но, що якщо наймач не виконує о бов' язку щодо повернення ре чі, наймодавець має право вим агати від наймача сплати неу стойки у розмірі подвійної п лати за користування річчю з а час прострочення.
Проте, розмір неустойки обм ежений часом та розміром нар ахування.
Згідно норм ч.2 ст.258 цього ж Ко дексу до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) засто совується позовна давність в один рік.
Частиною 3 статті 267 ЦК Україн и встановлено, що позовна дав ність застосовується судом л ише за заявою сторони у спорі , зробленою до винесення ним р ішення.
Разом з тим, задовольняючи п озовні вимоги в цій частині, с уд першої інстанції не дотри мався зазначених норм закону , оскільки поза його увагою за лишилась заява відповідача п ро застосування позовної дав ності до вимог позивача про с тягнення неустойки.
Водночас, апеляційною інст анцією вірно встановлено, що строк позовної давності про стягнення з відповідача неу стойки з 11.03.2008 року по 06.08.2009 року по зивачем пропущено.
З огляду на викладене та вра ховуючи приписи ч. 2 статті 785 Ци вільного кодексу України і п . 2.2 договору оренди від 07.10.2005р., ко легія суддів Вищого господар ського суду України погоджує ться з висновками апеляційно го господарського суду, який самостійно здійснив власний перерахунок належної до спл ати відповідачем неустойки, про стягнення з останнього н а користь позивача неустойки у розмірі 5 598,72 грн. за період з 06 .08.2009 року по 31.08.2010 року.
Доводи касаційної скарги щ одо пропуску позивачем строк у позовної давності є безпід ставними та спростовуються м атеріалами справи.
Інші доводи касаційної ск арги зводяться до намагань п озивача надати перевагу одни х доказів над іншими, що супер ечить вимогам ст. 1117 ГПК Україн и, і тому до уваги не беруться.
В зв"язку з викладеним, кол егія суддів Вищого господарс ького суду України вважає, що відповідно до вимог статті 43 ГПК України постанова апеля ційного господарського суду ґрунтується на всебічному, п овному та об' єктивному розг ляді всіх обставин справи, як і мають значення для вирішен ня спору, відповідає нормам м атеріального та процесуальн ого права, а доводи касаційно ї скарги не спростовують вис новків Київського апеляційн ого господарського суду, в зв ' язку з чим підстав для скас ування постанови не вбачаєть ся.
Керуючись ст.ст. 1115 - 1117, 1119, 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України Вищий госп одарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Комунал ьного підприємства з утриман ня та експлуатації житлового фонду спеціального призначе ння "Спецжитлофонд" залишити без задоволення.
Постанову Київського апел яційного господарського суду від 30.11.2010 року у справі № 30/225 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.Г. Дунаєвська
Судді Н.І. Мележик
С.В. Владимиренко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 16.02.2011 |
Оприлюднено | 01.03.2011 |
Номер документу | 13932135 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Мележик Н.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні