35/272
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
24.01.11 р. Справа № 35/272
за позовом: Приватного підприємства „Діміс”, м. Донецьк
до відповідача: Приватного підприємства „Агрофірма „Мрія”, м. Макіївка, Донецька область
про стягнення 45405,86 грн.
Суддя Мальцев М.Ю.
Представники сторін:
від позивача: Дись І.М., директор
від відповідача: Панкова О.М., директор, згідно наказу №25 від 15.05.2006р.
У судовому засіданні 09.12.2010 р.
оголошено перерву до 19.01.2011р., 19.01.2011р. до 24.01.2011р.
для надання сторонами додаткових документів
СУТЬ СПОРУ:
Позивач, Приватне підприємство „Діміс”, м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Приватного підприємства „Агрофірма „Мрія”, м.Макіївка, Донецька область про стягнення 45405,86 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору про відступлення права вимоги №45 від 01.11.2010р., копію договору купівлі-продажу №21 від 19.04.2010р., копію накладної №215 від 21.04.2010р., копію податкової накладної, невиконання відповідачем умов договору.
Відповідач у засідання суду з'явився, але відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надіслав, тому відповідно ст.75 Господарсько-процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними документами.
Розгляд справи відкладався.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:
Між ТОВ „Алчевськ Алєко” та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу №21 від 19.04.2010р., згідно з яким „Продавець” (ТОВ „Алчевськ Алєко”) зобов'язується передати у власність „Покупця” (відповідача), а „Покупець” зобов'язується прийняти та оплатити засоби захисту рослин, які зазначені у п. 1.1. Договору.
Відповідно до п.1.2. Договору, загальна вартість „Товару” складає 37940,00 (тридцять сім тисяч дев'ятсот сорок гривень 00 копійок), у т.ч. ПДВ.
„Покупець” оплачує вартість „Товару” шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок „Продавця” до 01.10.2010р. (п.2.1. Договору).
Згідно п.2.2. Договору, датою виконання зобов'язання по оплаті „Товару” вважається день надходження коштів на поточний рахунок „Продавця”.
Відповідно п. 1.1. Договору про відступлення права вимоги №45 від 01.11.2010р. Первісний кредитор (ТОВ „Алчевськ-Алєко”) відступає, а Новий кредитор (ПП „Діміс”) набуває права вимоги до приватного підприємства „Агрофірма „Мрія” (місцезнаходження: 86183, Донецька область, м.Макіївка, вул.Радгоспна,5, код ЄДРПОУ 30664373), що у подальшому іменується Боржник, яке належить Первісному кредитору на підставі документів, наведених у Додатку №1 до цього договору (далі у тексті цього Договору Основні документи), та підтверджують існування цивільно-правових зобов'язань між Первісним кредитором та Боржником.
Відповідно до п.1.2. Договору, кредитор одержує право замість Первісного кредитора вимагати від Боржника виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу №21 від 19.04.2010р.
Первісний кредитор відступає Новому кредитору право вимоги сплати вартості товару (засоби захисту рослин та насіння) у сумі 37940,00 (тридцять сім тисяч дев'ятсот сорок грн.. 00 коп.), а також виконання інших зобов'язань, що випливають із змісту зобов'язань за договором купівлі-продажу №21 від 19.04.2010р., укладеним між Первісним кредитором і Боржником (п.2.1. Договору).
Отже, відповідно до вищенаведеного, ПП „Діміс” є новим кредитором за договором купівлі-продажу №21 від 19.04.2010р. та позивачем по справі.
Факт отримання відповідачем товару на суму 37940,00 грн. підтверджується накладною №215 від 21.04.2010р., з відміткою відповідача про отримання товару, копія якої додана до матеріалів справи.
В наслідок неповної та несвоєчасної оплати товару з боку відповідача виник борг у сумі 37940,00 грн.
Згідно вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Відповідач не представив суду доказів перерахування боргу у сумі 37940,00 грн., в зв'язку з чим господарський суд робить висновок, що борг не погашений до теперішнього часу.
Відповідно до п. 5.2. Договору купівлі-продажу №21 від 19.04.2010р., позивачем за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань відповідачу обґрунтовано нарахована пеня у розмірі 805,57 грн.
Згідно п.5.4. Договору, позивачем обґрунтовано нарахований штраф у розмірі 5691,00 грн.
Відповідно до п.5.5. Договору, позивачем обґрунтовано вимагає стягнення з відповідача процентної ставки у розмірі 779,59 грн. за період з 01.10.2010р. по 19.11.2010р.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідачу обґрунтовано нарахована інфляційна сума у розмірі 189,70 грн.
Факт заборгованості відповідача в сумі 45405,86 грн. підтверджено матеріалами справи, тому позовні вимоги в цій сумі обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Щодо заяви позивача про забезпечення позову слід зазначити наступне.
Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
За приписами ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, забороною відповідачеві вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Позивачем не надано доказів, які б підтверджували, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, тому заява позивача про забезпечення позову суд вважає такими, що не підлягають задоволенню, з огляду на вищенаведене.
Судові витрати підлягають стягненню в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 33, 36, 43, 49, 66, 67, 77, 78, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 512, 513, 514, 516, 525, 526, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Приватного підприємства „Діміс”, м. Донецьк до Приватного підприємства агрофірми „Мрія”, м.Макіївка, Донецька область про стягнення 45405,86 грн., задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства „Агрофірма „Мрія”, м.Макіївка, Донецька область на користь Приватного підприємства „Діміс”: 37940,00 грн. - основного боргу; 779,59 грн. – процентної ставки, 805,57 грн. – пені, 189,70 грн. – суми інфляції, штраф – 5691,00грн., 454,06 грн. - витрати по сплаті державного мита; 236,00 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набуття рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня
його прийняття (складання).
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в судовому засіданні 24.01.2011 р.
Повний текст складено 31.01.2011 р.
Суддя Мальцев М.Ю
Суд | Господарський суд Донецької області |
Дата ухвалення рішення | 24.01.2011 |
Оприлюднено | 01.03.2011 |
Номер документу | 13932491 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Донецької області
Мальцев М.Ю
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні