Рішення

від 09.02.2011 по справі 39/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

39/283

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

09.02.11 р.                                                                                    Справа № 39/283                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіної Н.С.

при секретарі Староконь Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Селко” м. Селидове

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадама”, м. Донецьк

про:  стягнення 3 544,51 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Селко” м. Селидове, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадама”, м. Донецьк,  про стягнення заборгованості в сумі 3 544,51грн., яка складається з основного боргу в сумі 3340,43 грн., пені в сумі 204,08грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) № 2 від 15.04.2009 р., накладні № 314 від 10.03.2010 р., № 335 від 13.03.2010 р., претензію № 256 від 29.07.2010 р., поштове повідомлення, акт звірки розрахунків станом на 31.12.2009р.

Представник позивача до судового засідання, призначеного на 09.02.2011 р. не з'явився, причини неявки не повідомив. Через канцелярію суду надав письмові пояснення, де зазначив, що замовлення на поставку здійснювалися усно в телефонному режимі, також зазначив, що домовленість між сторонами існувала тільки в рамках договору (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) № 2 від 15.04.2009 р. Надав банківські виписки, які підтверджують часткову оплату за поставлений товар відповідачем.

Представник відповідача до судового засідання, призначеного на 09.02.2011 р., не з'явився. Через канцелярію суду надав відзив на позов, проти позовних вимог заперечив, вважав, що поставка товару позивачем здійснювалася не у відповідності з даним договором, оскільки у всіх представлених накладних відсутнє посилання на договір (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) № 2 від 15.04.2009 р. Крім того, зазначив, що у відповідності з п. 1.2 Договору покупець надає замовлення на поставку Продавцеві на підставі Специфікації, затвердженої сторонами, у якій наведений асортименти (список) товарів, які поставляються за цим Договором, їх ціни. Згідно п. 1.3 Договору замовлення на поставку та поставка формується на підставі затвердженого сторонами графіку поставок. Як зазначає відповідач, позивачем не надано доказів про отримання замовлень від відповідача за Договором, затвердження між сторонами Специфікації, графіків поставок. Крім того, п. 5.5. Договору передбачено, що накладні без номеру замовлення на поставку до оплати покупцем прийматися не будуть. Таким чином, на думку відповідача, представлені позивачем документи не відповідають вимогам укладеного договору та не свідчать про їх належність до можливої, між підприємствами, поставки товару у відповідності з договором (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) № 2 від 15.04.2009 р.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.

Статтею 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки. Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).

15.04.2009 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Селко”, м. Селидове (Продавець), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю „Кадама”, м. Донецьк (Покупець), укладено договір № 2, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).

Згідно даного Договору Продавець поставляє та передає у власність Покупця, а Покупець приймає та оплачує товар на умовах і в порядку, встановленому договором, згідно замовлення на поставку та товаросупроводжувальної документації, яка є невід'ємною частиною Договору (Додаток 1)

Пунктом 8.1. Договору встановлено строк дії Договору – з моменту підписання уповноваженими представниками сторін до 15.01.2010р.

Якщо жодна зі сторін письмово не повідомить іншу сторону про припинення дії Договору не менше ніж за 30 календарних днів до запланованої дати припинення його дії, Договір вважається пролонгованим на кожний наступний календарний рік на тих самих умовах (п. 8.2. Договору).

Покупець надає замовлення на поставку Продавцю згідно Специфікації, затвердженої сторонами, в якій вказується асортимент (перелік)  товарів, які поставляються по цьому договору , та їх ціни. Специфікація є невід'ємною частиною договору (п. 1.2 Договору).

Замовлення на поставку та поставка формується на підставі затвердженого сторонами Графіку поставок (Доповнення 3 “Графік поставок”).

У відповідності з п. 2.1 Договору поставка продукції здійснюється транспортом Покупця та  за рахунок Продавця.

Пунктом 2.2.2. Договору передбачено, що замовлення на поставку товарів є обов'язковим для Продавця. Замовлення на поставку може надаватися Продавцю у письмовій або усній формі по факсу, електронній пошті з один день до поставки. Продавець повинен передати підтвердження виконання замовлення на поставку протягом одного робочого дня з моменту отримання замовлення на поставку через представника Продавця уповноваженого приймати замовлення на поставку Покупця.

На виконання умов Договору позивач згідно накладних № 335 від 13.03.2010р., № 314 від 10.03.2010р. поставив відповідачеві товар на загальну суму 6358,80грн.

Поставлений згідно означених накладних товар відповідачем прийнято, що підтверджується підписом представника останнього на означених накладних, скріплених печаткою Товариства

Представлені позивачем видаткові накладні № 314 від 10.03.2010р., № 335 від 13.03.2010р. безпосередньо не містять посилань на договір (купівлі - продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) № 2 від 15.04.2009 р., визначений останнім в якості підстави виникнення прав та взаємних обов'язків сторін, проте господарський суд приймає до уваги наступні обставини:

згідно долучених позивачем до матеріалів справи банківських виписок призначенням платежу є оплата за овочі згідно договору № 2 від 15.04.2009 р.;

в матеріалах справи відсутні докази наявності між сторонами інших правовідносин з поставки овочів, окрім тих, що виникли з договору (купівлі - продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) № 2 від 15.04.2009 р.;

позивач згідно представлених письмових пояснень підтвердив факт поставки товару саме за договором (купівлі - продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) № 2 від 15.04.2009 р.

Заперечення відповідача щодо відсутності, визначених п. 1.2. Договору замовлень на поставку товару, як правової підстави для відмови в задоволенні позовних вимог судом до уваги не приймається з огляду на наступне.

Виходячи зі змісту п. 2.2.2 Договору замовлення на поставку може надаватися Продавцю у письмовій формі, усній формі, по факсу, електронній почті за 1 день до поставки. Продавець зобов'язаний передати підтвердження виконання замовлення на поставку протягом 1 робочого дня з моменту отримання замовлення на поставку через представника Продавця, уповноваженого приймати замовлення на поставку Покупця.

Як зазначив позивач, замовлення на поставку товару передавалися усно в телефонному режимі  безпосередньо директору або завідуючій складом готової продукції, або водію-експедитору ТОВ “Селко” .

Наслідки порушення Продавцем умов щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, строків доставки товару визначені п.п. 3.2., 6.2., 6.4., 6.5., 6.9. Договору.

Заперечення відповідача стосовно того, що позивачем не доведено факту поставки товару згідно представлених накладних в межах договору (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) № 2 від 15.04.2009 р. судом до уваги не приймається виходячи з того, що представником відповідача згідно спірних накладних товар був прийнятий, що підтверджується його підписами на накладних (тобто, відповідач у зв'язку з підписанням цих документів повністю погодився з обсягами та вартістю поставленого позивачем товару), а також частковою оплатою поставленого товару за цими накладними, що підтверджується банківським виписками, призначенням платежу яких є оплата за овочі згідно договору № 2 від 15.04.2009р.

Крім того, судом не приймаються до уваги заперечення відповідача про ненадання позивачем доказів про отримання замовлень від відповідача за Договором, затвердження між сторонами Специфікації, графіків поставки, з огляду на наступне.

Згідно ч. 7 ст. 179 ГК України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Частиною 1 ст. 639 ЦК України передбачено, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Діючим законодавством не встановлено спеціальних вимог щодо письмової форми чи нотаріального посвідчення договору поставки.

Згідно ч. 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 8 ст. 181 ГК України встановлено, що у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся). Якщо одна із сторін здійснила фактичні дії щодо його виконання, правові наслідки таких дій визначаються нормами Цивільного кодексу України.

Тобто визначення договору як неукладеного (такого, що не відбувся) може мати місце на стадії укладання господарського договору у разі, якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних його умов, а не за наслідками виконання цього договору сторонами.

Виходячи з наведених правових норм, суд доходить висновку, що сторони шляхом вчинення відповідних дій, пов'язаних з поставкою/частковою оплатою товарів погодили предмет та ціну договору.

Таким чином, не затвердження між сторонами Специфікації, графіків поставки, що є невід'ємними частинами Договору не є підставою для визнання спірного договору неукладним.

Згідно ч. 1 ст. 666 ЦК України, якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.

Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).

Статтею 688 ЦК України на Покупця покладено обов'язок повідомити Продавця про порушення умов Договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Господарський суд приймає до уваги, що покупцем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Товару.

Виходячи зі змісту статей 688 та 690 ЦК України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.

Покупець при прийманні товару жодних заперечень стосовно кількості, асортименту, якості, ціни товару, строків його поставки не надав, наданими йому у відповідності до ст. ст. 670, 672, 678, 684, 686, 688 ЦК України правами не скористався.

Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно Договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього Товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору (купівлі-продажу на умовах оплати з відстрочкою платежу) № 2 від 15.04.2009 р.

На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві товару на суму 6358,80грн., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).   

У відповідності з положеннями п. 5.3 Договору покупець зобов'язаний оплатити кожну товарну накладну переданої Продавцем продукції протягом 14 банківських днів від моменту передачі такої партії товару.

Відповідач прийняті на себе згідно договору обов'язки належним чином не виконував, вартість поставленого товару сплатив частково в сумі 3018,37, грн., внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 3340,43 грн.

Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона з допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судовими доказами, за визначенням ст. ст. 32-36 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.

За приписом ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідач доказів оплати заборгованості на суму 3340,43 грн. не надав, заявлені позовні вимоги в цій частині не спростував.

Наразі на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача перед позивачем на суму 3340,43 грн. залишилось не виконаним, що є порушенням вимог статей 525 та 526 Цивільного кодексу України, які передбачають, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, причому одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

За таких обставин, враховуючи, що сума основного боргу підтверджена матеріалами справи та відповідачем не спростована, вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Селко” м.Селидове в цій частині суд вважає такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч. 2 ст. 551 ЦК України).

Пунктом 6.2 Договору встановлено, що за порушення строків оплати продукції Покупець сплачує Продавцю пеню в розмірі 5 % від вартості відповідної партії товару за кожен день прострочення, але не більше 100% вартості такої партії товару.

Позивачем, у зв'язку з простроченням відповідачем строків оплати товару нараховано пеню в сумі 204,08 грн. за період з моменту виникнення права вимоги по 06.12.2010 р. в розмірі облікової ставки НБУ.

Арифметично перевіривши вимогу позивача в частині стягнення пені в сумі 204,08 грн., суд задовольняє вимогу позивача в цій частині в межах заявлених позовних вимог у повному обсязі.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.

На підставі ст.ст. 520, 523, 525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, ст. ст. 173,193, 264-271 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 47, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Селко” м.Селидове –  задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Кадама”, м. Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Селко”, м. Селидове основний борг в сумі 3340,43 грн., пеню в сумі 204,08грн., витрати за державним митом в сумі 102,00грн., на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення.

Суддя                                                               Морщагіна Н.С.