Рішення

від 14.02.2011 по справі 3/29-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/29-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.02.11р.

Справа № 3/29-11

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКО КОНСТРАКШН", с. Іванівка Білоцерківського району Київської області 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Еліт Мастер-КР", м. Кривий Ріг 

про стягнення 97 250,57 грн.

Суддя  Юзіков С.Г.

Представники:

позивача - Єгупова Т.О., дов. від 21.01.11р.

відповідача - не з'явився (про час і місце засідання суду сповіщений належно) 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути з Відповідача борг за договором поставки №11-10 від 09.04.10р. - 68 487,70 грн., штраф - 3 424,38 грн., пеню - 21 059,93 грн., проценти за користування коштами - 4 038,85 грн., збитки від інфляції - 239,71 грн., а всього –97 250,57 грн.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив. Відзив на позов та документи витребувані ухвалами суду не надав.

Згідно зі ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника Позивача, господарський суд

встановив:

09.04.10р. Позивачем (постачальник) та Відповідачем (покупцем) укладено договір поставки № 11-10 (далі - Договір), за яким постачальник зобов'язався на замовлення  покупця виготовити та передати покупцю у власність товар (сандвіч-панелі та/або комплектуючі до них), а останній, в свою чергу, прийняти та оплатити цей товар на умовах Договору. Кількість та асортимент товару зазначаються у специфікаціях, що складаються постачальником на підставі усного або письмового замовлення покупця та підтверджується шляхом їх підписання покупцем. Кожна специфікація є невід'ємною частиною договору. Кожна наступна специфікація не відміняє і не припиняє дію попередніх специфікацій ні повністю, ні частково, якщо інше не зазначено в ній  (п. 1.1. Договору).

На виконання умов Договору Позивач виготовив та передав Відповідачеві товар на загальну суму 150 726,21 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи: видатковими накладними з підписом та печаткою покупця про отримання товару № 449 від 16.04.10р., № 646 від 16.04.10р., № 450 від 19.04.10р., № 1970 від 09.07.10р., довіреностями Відповідача № 6 від 16.04.10р. та № 8 від 07.07.10р.  на отримання товару.

Відповідно до п. 3.2 Договору Відповідач зобов'язався здійснити оплату товару  протягом чотирьох банківських днів з моменту переходу права власності на товар.

За даними Позивача, за отриманий товар Відповідач розраховувався не у повному обсязі, сплативши лише 82 238,51 грн., внаслідок чого, у Відповідача  утворився  борг  у розмірі 68 487,70 грн.

07.09.10р. сторонами укладено Додаткову угоду №1 про погашення заборгованості за поставлений товар у розмірі 68 487,70 грн., якою встановлено графік погашення боргу (п. 2) з кінцевим строком погашення боргу –10.11.10р.

Відповідач Додаткову угоду № 1 не виконав, оплату не проводив, у зв'язку з чим, його  борг  за отриманий товар становить 68 487,70 грн.

Відповідно до п. 4.9 Договору, у випадку ненадходження від покупця повної оплати за переданий товар протягом терміну, зазначеного у п. 3.3 Договору, покупець зобов'язується сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,5 % за кожен день прострочення. Пеня нараховується на суму, що належить до сплати.

Згідно з п. 4.10 Договору, при несвоєчасній оплаті товару (порушення п. 3.2 Договору) не зарахована грошова сума є сума, якою користується покупець та належить постачальнику, і за час користування постачальник має право нарахувати, а покупець зобов'язується сплатити відсотки за час користування коштами постачальника в розмірі 35 % річних.

Пунктом 3 Додаткової угоди № 1 сторонами погоджено, що за порушення зобов'язань щодо здійснення оплати за товар в строк, передбачений п. 2 цієї угоди, винна сторона сплачує штраф в розмірі 5 % від суми заборгованості, вказаної в п. 1 цієї угоди.

У силу ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та у встановлений строк, відповідно до вказівок закону, договору, одностороння відмова від виконання  зобов'язань не допускається.

Згідно зі ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів,  договору, а за відсутності   конкретних   вимог  щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного  кодексу  України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.     Кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник  господарських  відносин  у  разі  порушення   ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.   Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

У разі порушення зобов'язання наступають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України).

Відповідач  товар  отримав 16.04.10р., 19.04.10р. та 09.07.10р., відповідно кінцевий строк оплати настав: 23.04.10., 26.04.10 та 14.07.10р.

Відповідач   не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

Відповідно до ст. 625 ЦК України,  боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Збитки від інфляції  за розрахунком Позивача становлять 239,71 грн. за період прострочення з 23.09.10 по 17.12.10р.

Згідно зі ст. 625 ЦК України та п. 4.10 Договору, Позивач нарахував Відповідачеві відсотки за час користування коштами за період прострочення з 23.09.10 по 17.12.10р. –                   4 038,85 грн.

Посилаючись на п. 3 Додаткової угоди № 1, Позивач нарахував Відповідачеві штраф за період прострочення з 23.09.10 по 17.12.10р. –3 424,38 грн.

Посилаючись на п. 4.9 Договору, нарахував Відповідачеві пеню за період прострочення з 23.09.10р. по 17.12.10р. –21 059,93 грн.

Перевіривши розрахунки Позивача, судом встановлено, що розрахунок пені проведено невірно.

Згідно зі ст. 1, 3  Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, за перерахунком суду, розмір пені становить 1 788,65 грн.

Відповідно до ст. 33, 34  ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які  відповідно  до  законодавства  повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування,   не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач не надав суду доказів відсутності боргу чи контррозрахунку стягуваної суми.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково у розмірі: 68 487,70 грн. - основного боргу,  3 424,38 грн. - штрафу, 1 788,65 грн. - пені,                      4 038,85 грн. - процентів за користування коштами, 239,71 грн. - збитки від інфляції, решта вимог задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 49 ГПК України, судові витрати  слід покласти на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТСК Еліт Мастер-КР", 50093, Дніпропетровська обл., м.Кривий Ріг, вул. Лісового, 37/172 (код ЄДРПОУ 35459453)  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕКО КОНСТРАКШН", Київська обл., Білоцерківський район,  с.Іванівка, вул. Пролетарська, 34-А (код ЄДРПОУ 35679185)  68 487,70 грн. - основного боргу,  3 424,38 грн. - штрафу, 1 788,65 грн. - пені, 4 038,85 грн. - процентів за користування коштами, 239,71 грн. - збитки від інфляції, 777,40 грн. –витрат по сплаті державного мита,  188,65грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.  

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту.

Суддя                                                                                                                   С.Г. Юзіков           

Рішення підписане