Рішення

від 17.02.2011 по справі 32/225пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/225пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.02.11 р.                                                                                    Справа № 32/225пн                               

Господарський суд Донецької області  у складі

головуючого судді                           Сковородіної О.М.

суддів                                                 Мальцева М.Ю.

                                                           Іванченкової О.М.       

при секретарі судового засідання: Шавкун-Албаковій І.Д.

за участю представників сторін

від позивача: Несвіт Л.П. ліквідатор

                      Несвіт О.В. довіреність від 01.12.10р.

від відповідача: Темніков Д.В. довіреність від 04.01.11р.

від ТОВ „ВЄРА”: не з'явився  

у справі за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь”                  м. Донецьк в особі ліквідатора: Несвіт Людмили Пилипівни , м. Донецьк

до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю  „Донметпром” м. Донецьк

                           2. Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЄРА”, м. Донецьк

про визнання права власності.

         Позивач, Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” м. Донецьк в особі ліквідатора: Несвіт Людмили Пилипівни , м. Донецьк, звернувся до господарського  суду Донецької області з позовом до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметпром” м. Донецьк, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЄРА”, м. Донецьк про визнання права в?ласності.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 03.11.08р. між ним та відповідачем 1 був укладений договір №1 відповідального зберігання майна, розташованого за адресою: м. Донецьк, вул. Нижньовартівська, 18, а саме:

          - адміністративну будівлю, яка визначена за планом літерою А-2 загальною площею 724,8кв.м.;

          - виробничий цех, який визначений за планом літерою Б-1 загальною площею 1487,5кв.м.;

          - гараж, який визначений за планом літерою В-1 загальною площею 324,6кв.м.;

          - залізобетонний склад, який визначений за планом літерою Г-1 загальною площею 232,2кв.м.;

          - металевий склад, який визначений за планом літерою Д;

          - котельну, яка визначена за планом літерою Е-1 загальною площею 146,3кв.м.;

          - виробничий корпус для обробки крану, який визначений за планом літерою Ж-1 загальною площею 95,5кв.м.;

          - прохідну №2, яка визначена за планом літерою З-1 загальною площею 18,3кв.м.;

          - прохідну №1, яка визначена за планом літерою И-1 загальною площею 15,2кв.м.;

          - трансформаторна підстанція, яка визначена за планом літерою К-2 загальною площею 63,5кв.м.;

          - компресорну, яка визначена за планом літерою Л-1 загальною площею 3090,4кв.м.;

-          пожежну водойму, яка визначена за планом літерою М;

-          огородження, які визначені за планом літерою 1-6.

       Проте, відповідач 2 передав спірне майно відповідачу 1 за біржовим договором  №20-Б від 23.11.07р., чим порушив права позивача, як власника.                                                               

          02.02.11р. позивач надав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просить суд визнати за ним право власності не нерухоме майно, яке розташоване за адресою:               м. Донецьк, вул. Нижньовартівська,  18, а саме:

          - виробничий цех, який визначений за планом літерою Б-1 загальною площею 1487,5кв.м.;

          - гараж, який визначений за планом літерою В-1 загальною площею 324,6кв.м.;

          - залізобетонний склад, який визначений за планом літерою Г-1 загальною площею 232,2кв.м.;

          - металевий склад, який визначений за планом літерою Д;

          - котельну, яка визначена за планом літерою Е-1 загальною площею 146,3кв.м.;

          - виробничий корпус для обробки крану, який визначений за планом літерою Ж-1 загальною площею 95,5кв.м.;

          - прохідну №2, яка визначена за планом літерою З-1 загальною площею 18,3кв.м.;

          - прохідну №1, яка визначена за планом літерою И-1 загальною площею 15,2кв.м.;

          - 2/3 частини трансформаторної підстанції, яка визначена за планом літерою К-2 загальною площею 63,5кв.м.;

          - компресорну, яка визначена за планом літерою Л-1 загальною площею 3090,4кв.м.;

-          пожежну водойму, яка визначена за планом літерою М;

-          огородження, які визначені за планом літерою 1-6.

           Таке зменшення позовних вимог обумовлено тим, що власником адміністративної будівлі, яка визначена за планом літерою А-2 загальною площею 724,8кв.м., в теперішній час є фізична особа, а тому спір щодо цього майна вирішується поза межами господарського судочинства.

           Суд вважає заяву позивача про зменшення позовних вимог обґрунтованою та в розумінні ч. 6 ст. 22 ГПК України приймає її до розгляду.

          Відповідач 1 та 2 проти позовних вимог заперечували, вказуючи на те, що вони є добросовісними набувачами спірного майна.

Розгляну?вши матеріали справи, суд вста?новив.

В 1991р. Кооператив „Хімпласт” отримав державний акт на право постійного користування землею №003098, відповідно до якого йому перейшла в безстрокове і безоплатне користування 1,0га землі в межах згідно з планом землекористування для проектування та будівництва виробничої бази.

Рішенням Виконавчого  комітету Петровської районної ради м. Донецька №133 від 28.04.99р. було відмінено реєстрацію Кооперативу „Хімпласт”, зареєстровано зміни та доповнення до установчих документів Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” та визначено Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” правонаступником усіх прав та обов'язків Кооперативу „Хімпласт”.

На вказаній вище земельній ділянці були збудовані адміністративні будівлі та гаражі.

26.03.07р. між Виконавчим комітетом Донецької міської ради та позивачем був укладений договір користування №10/132, відповідно до умов якого останньому надається в користування земельна ділянка загальною площею 10000кв.м., на якій знаходяться об'єкти нерухомого майна: адміністративний корпус, складські приміщення виробничого призначення, виробничі цеха, гараж, розташовані в м. Донецьку по                                          вул. Нижньовартівська, 18.

22.10.07р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь”, в особі директора Селиванова В.В., та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кровельні технології”, в особі Меркулова О.В., що діє на підставі доручення, був укладений договір доручення №16-Б-1.

Відповідно до п. 1.1. даного договору продавець (позивач) доручає, а брокер бере на себе зобов'язання реалізувати на біржових торгах, які проводяться товарною біржею „Далиса”, майно продавця згідно поданої ним заявки, яка є невідємною частиною договору (додаток №1).

В заявці містився перелік майна, яке брокер повинен був реалізувати, а саме:  адміністративна будівля літ. А-2, виробничий цех літ. Б-1, гараж літ. В-1, залізобетонний склад літ. Г-1,  металевий склад літ. Д, котельня Е-1, виробничий корпус для обробки крану літ. Ж-1, прохідна №2 літ. З-1, прохідна літ. И-1, трансформаторна підстанція літ.  К-2, компресорна літ. Л-1, пожежна водойма літ. М, огородження №1-6.

29.10.07р. брокерська контора ТОВ „Кровельні технології” в особі Меркулова О.В., що діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” на підставі договору доручення від 22.10.07р., та Товариство з обмеженою відповідальністю „ВЄРА” , в особі директора Удовенко Г.Я.,  уклали біржовий договір №16-Б, предметом якого стало майно згідно вказаному вище переліку, розташоване за адресою: м. Донецьк,                        вул. Нижньовартівська,  18.

В подальшому, 23.11.07р. між відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений біржовий договір №20-Б, відповідно до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Донметпром” придбало спірне майно.

03.11.08р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донметпром”  був укладений договір №1 відповідального зберігання.

Відповідно до п. 1.1. зберігач (відповідач 1) зобов'язаний зберігати майнові активі поклажедавця (позивача), зазначені в додатку №1 до даного договору, які передані поклажедавцем, та повернути майно поклажедавцю у схоронності.

Майно зберігається за адресою: 83111,  м. Донецьк, вул. Нижньовартівська,  18.

За даними БТІ спірне майно було проінвентаризовано, як адміністративний корпус літ. А-2, виробничий корпус літ. Б-1, гараж літ. В-1, залізобетонний склад літ. Г-1, котельня Е-1, виробничий корпус для обробки газового крану літ. Ж-1, будівля трансформаторної підстанції літ. К-2, компресорна літ. Л-1, пожежна водойма літ. М, огородження №1-6.

30.03.09р. рішенням Шахтарського міськрайонного суду Донецької області біржовий договір №20-Б від 23.11.07р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Донметпром” та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВЄРА”, був визнаний дійсним та визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю „Донметпром” право власності на спірне нерухоме майно.

Проте, ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 21.07.10р. вказане рішення було скасоване, а справа направлена на новий розгляд до того ж суду.

Оцінюючи вимоги позивача, суд виходить з наступного.

           Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

В пункті 6 статті 3 ЦК України закріплені загальні засади цивільного законодавства, зокрема, такі як справедливість, добросовісність та розумність.

Частиною 3 статті 13 ЦК України визначені межі здійснення цивільних прав, а саме, не допускаються дії особи, що вчинюються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

        В ст. 203 ЦК України визначені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

          Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

          Відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

           Як вбачається з матеріалів справи, договір доручення №16-Б-1 від  22.10.07р. був підписаний з боку позивача директором Селивановим В.В.

          Проте, відповідно до розділу ІХ Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь”, на підприємстві створюється виконавчий орган дирекція, яку очолює генеральний директор. Дирекція вирішує усі питання діяльності товариства , крім тих, які є виключною компетенцією зборів засновників. Дирекція підзвітна зборам засновників та організовує виконання їхніх рішень, які є компетенцією засновників підприємства. Генеральний директор представляє інтереси підприємства і діє від імені товариства у межах встановлених даним статутом та установчими документами.

         Отже, директор Селиванов В.В. не мав відповідних повноважень на підписання договору доручення №16-Б-1 від 22.10.07р.

         Статтею 241 ЦК України передбачено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину.

        В матеріалах справи відсутні докази того, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” схвалило в подальшому дії директора                  Селиванова В.В. щодо укладання договору доручення №16-Б-1 від 22.10.07р.

Надаючи оцінку вказаному правочину (договору доручення №16-Б-1 від 22.10.07р.), суд виходить з того, що при здійсненні вказаного правочину, були порушені норми чинного законодавства  (ст.ст. 13, 203, 204, 207 ЦК України) та  положення установчих документів підприємства позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право вийти за межі позовних вимог та визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору правочин, який суперечить законодавству.

        Враховуючи викладене, суд вважає, що існують всі підстави для застосування п.1     ч. 1 ст. 83 ГПК України, щодо визнання договору доручення №16-Б-1 від 22.10.07р.  недійсним.

        Недійсний правочин не породжує настання правових наслідків, які були ним обумовлені.

        Недійсний правочин (договір доручення) обумовлює відсутність правових підстав для представництва брокера на укладанні біржового договору №16-Б від 29.10.07р.

        Крім того, як вбачається з матеріалів справи (л.с. 139, оборот 140) все майно та майнові права позивача знаходились в податковій заставі. При цьому, згідно з наказом Міністерства юстиції України та Державної податкової адміністрації України від 07.02.03р. №9/5/59 „Про реєстрацію податкових застав нерухомого майна”,                                                                           вказане обтяження стосувалось й об'єктів нерухомого майна.

       Тобто, на момент укладання біржового договору №16-Б від 29.10.07р. наявними були обмеження на вчинення угод з відчуження спірного майна позивачем.

       Також, як вбачається з матеріалів інвентарної справи,  спірне майно БТІ визначине як самочинно збудоване. Як слід, право власності на таке  майно може бути визнано за особою лише в судовому порядку (ст. 376 ЦК України).

        В матеріалах справи відсутні докази того, що  позивачем  в судовому порядку було визнано  право власності на спірне майно, а отже, відсутність судового акту про визнання права власності за позивачем, обумовлює відсутність самого права власності.

        Таким чином, на час вчинення вищевказаних правочинів позивач не набув права власності на спірне майно, а тому, взагалі були відсутні правові підстави для його відчуження.

       Враховуючи викладене, достатніми є також підстави для визнання біржового договору №16-Б від 29.10.07р. недійсними в порядку   ч. 1 ст. 83 ГПК України.

        В розумінні положень Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” №9 від 06.11.04р. недійсність біржового договору №16-Б від 29.10.07р. обумовлює недійсність й наступних правочинів з відчуження майна, а саме,  біржового договору  №20-б від 19.11.07р.

        Суд зазначає, що відповідачів 1 та 2 не можна вважати добросовісними набувачами, оскільки, вони при укладанні договорів не пересвідчились в належності повноважень на продаж спірного майна, відсутності обмежень щодо нього, тощо.

        Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 923 від 08.10.08р., прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі свідоцтва про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, що видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю.

           Як слід, відсутність документів, що передують проведенню реконструкції (як-то, проектна документація, дозвіл на будівництво), обумовлюють неможливість введення в експлуатацію спірного об'єкта відповідно до встановленого Порядку.

           Суд, окремо, зазначає, що приписи ст. 331 ЦК України, яка встановлює, що право на новозбудоване нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва та введення в експлуатацію, в даному випадку не застосовуються, оскільки, визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно  є виключною компетенцією судових органів.

Так, ч. 3 ст. 376 ЦК України передбачено, що право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб відповідно до ч. 5 ст. 376 ЦК України.

Статтею 392 ЦК України встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

       З урахуванням приписів ст. ст. 16, 328, 376, 392 ЦК України, обставин справи та наданих  доказів, вимоги позивача щодо визнання права власності на спірне нерухоме майно обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідачів 1, 2  в порядку, що передбачений                 ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

               На підставі ст. ст. 16, 328, 376, 392 ЦК України,  керуючись  ст. ст. 22, 33, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд, -          

ВИРІШИВ:

          Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь”                  м. Донецьк в особі ліквідатора: Несвіт Людмили Пилипівни , м. Донецьк до відповідачів: 1.Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметпром” м. Донецьк, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЄРА”, м. Донецьк про визнання права вла?сності – задовольнити.

Визнати недійсним договір доручення №16-Б-1 від 22.10.07р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь”, в особі директора Селиванова В.В., та Товариством з обмеженою відповідальністю „Кровельні технології”, в особі Меркулова О.В., що діє на підставі доручення.

Визнати недійсним біржовий договір №16-Б від 29.10.07р., укладений між брокерською конторою ТОВ „Кровельні технології” в особі Меркулова О.В., що діє від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь” на підставі договору доручення від 22.10.07р., та Товариством з обмеженою відповідальністю „ВЄРА” , в особі директора Удовенко Г.Я.

Визнати недійсним біржовий договір №20-Б від 23.11.07р., укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю „ВЄРА”, в особі директора Удовенко Г.Я.,  та брокером Товарної біржі „Далиса” Приходьмо Ф.Е., що діє на підставі договору доручення від 23.11.07р., від імені Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметпром”.

           Визнати за Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь”  (83111,  м. Донецьк, вул. Нижньовартівська,  18, код ЄДРПОУ 20374100) право  власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: м. Донецьк, вул. Нижньовартівська,  18, а саме:

          - виробничий цех, який визначений за планом літерою Б-1 загальною площею 1487,5кв.м.;

          - гараж, який визначений за планом літерою В-1 загальною площею 324,6кв.м.;

          - залізобетонний склад, який визначений за планом літерою Г-1 загальною площею 232,2кв.м.;

          - металевий склад, який визначений за планом літерою Д;

          - котельну, яка визначена за планом літерою Е-1 загальною площею 146,3кв.м.;

          - виробничий корпус для обробки крану, який визначений за планом літерою Ж-1 загальною площею 95,5кв.м.;

          - прохідну №2, яка визначена за планом літерою З-1 загальною площею 18,3кв.м.;

          - прохідну №1, яка визначена за планом літерою И-1 загальною площею 15,2кв.м.;

          - 2/3 частини трансформаторної підстанції, яка визначена за планом літерою К-2 загальною площею 63,5кв.м.;

          - компресорну, яка визначена за планом літерою Л-1 загальною площею 3090,4кв.м.;

-          пожежну водойму, яка визначена за планом літерою М;

-          огородження, які визначені за планом літерою 1-6.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донметпром” (83111,           м. Донецьк, вул. Нижньовартівська,  18, код ЄДРПОУ 33554649) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь”  (83111,  м. Донецьк,                                      вул. Нижньовартівська, 18, код ЄДРПОУ 20374100) державне мито в сумі 574,21грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в 118грн.

          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „ВЄРА”  (83003, м. Донецьк, вул. Лівобережна, 11-13, код ЄДРПОУ 34335435) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Завод „Промінь”  (83111,  м. Донецьк, вул. Нижньовартівська,  18, код ЄДРПОУ 20374100) державне мито в сумі 574,20грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в 118грн.

           Повний текст рішення підписаний 22.02.11р.

           Рішення набирає законної сили 05.03.11р.

           Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.       

Головуючий суддя                                                               Сковородіна О.М.                               

Судді                                                                                                      Мальцев М.Ю.

                                                                                                               Іванченкова О.М.