Рішення

від 03.03.2011 по справі 38/1

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

38/1

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.03.11 р.                                                                                    Справа № 38/1                               

Господарський суд Донецької області у складі  судді Лейби М.О.

при секретарі судового засіданні Цакадзе М.А.

розглянув у відкритому судовому засіданні  в  м. Донецьку справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Гірниче обладнання”  м.Донецьк

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансстрой” м.Єнакієве, Донецька область

про стягнення  114 178,12грн.

за участю

представників сторін:

від позивача: Ципов'язов Д.Г. – за дов.№33 від 22.03.2010р.

від відповідача: не з'явився

Суть спору:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Гірниче обладнання”  м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансстрой” м.Єнакієве, Донецька область про стягнення 114 178,12грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на договір на постачання вугільної продукції №16 від 27.08.2007р., додаткову угоду №1 від 12.10.2007р.,  додаткову угоду №2 від 01.09.2008р. до договору №16 від 27.08.2007р., договір поставки вугільної продукції №10/10-ТС від 10.10.2007р., акт приймання-передачі за листопад №1 за договором №10/10-ТС від 10.10.2007р., акт приймання-передачі за грудень №1 за договором №10/10-ТС від 12.12.2008р., акт заліку зустрічних однорідних вимог від 29.11.2008р., акт заліку зустрічних однорідних вимог від 22.12.2008р., копію банківської виписки, претензії, досудові вимоги, акт звірки розрахунків від 20.01.2009р.; невиконання відповідачем своїх зобов'язань, правовстановлюючі документи тощо.

Позивач  19.01.2011р. надав суду лист, в якому просить залучити до матеріалів справи копії правовстановлюючих документів та копію довіреності. Лист та додаткові документи судом розглянуті, прийняті до уваги та залучене до матеріалів справи.

27.01.2011р. на адресу господарського суду надійшов лист із Головного управління статистики №14/4-17/312 від 24.01.2011р., з якого вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Трансстрой” станом на 24.01.2011р. (ідентифікаційний код 31426974) значиться як юридична особа та розташоване за адресою: 86429, Донецька область,  м.Єнакієве, пр.Леніна,56. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги та долучений до матеріалів справи.

07.02.2011р.  на адресу господарського суду надійшов лист №1372 від 01.02.2011р. із Управління Державної реєстрації Донецької міської ради, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю „Трансстрой” (код ЄДРПОУ 31426974), станом на 01.02.2011р. зареєстроване як юридична особа та знаходиться  за адресою: 86429, Донецька область, м.Єнакієве,  проспект Леніна, 56. Лист судом розглянутий, прийнятий до уваги  та залучений до матеріалів справи.

Відповідач у судові засідання не з'явився, вимоги ухвал суду не виконав, про причину неявки суд не повідомив, хоча був повідомлений про час, дату та місце проведення судового засідання, що підтверджено відміткою канцелярії суду, але на адресу господарського суду повернувся конверт, направлений відповідачу за адресою: 86429, Донецька область, м.Єнакієве,  проспект Леніна, 56 з відміткою “за закінченням терміну зберігання”.

Стаття 75  Господарського  процесуального  кодексу України передбачає, якщо відзив на позовну заяву і витребувані  господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані відповідачем документи, а також неявка належним чином повідомлених представників відповідача у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 цього Кодексу істотним чином не впливають на таку кваліфікацію.

          Розгляд справи відкладався у зв'язку з неявкою відповідача та необхідністю надання сторонами витребуваних документів.

 Перед початком розгляду справи по суті представника позивача  було ознайомлено з правами та обов'язками відповідно із ст. 22 ГПК України.

 Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази по справі та вислухавши  уповноваженого представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.08.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансстрой” (за договором – постачальник, далі – відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гірниче обладнання”  (за договором – покупець, далі – позивач)  було укладено договір на постачання вугільної продукції  №16 (далі – Договір), згідно до п.1.1 якого постачальник зобов'язується здійснити постачання вугільної продукції (далі вугілля) в асортименті, по реквізитах, вказаним покупцем.

Покупець зобов'язується прийняти і сплатити вартість поставленого вугілля відповідно до договору (п.1.2).

Об'єм постачання вугілля у серпні 2007р. складає 700тн., орієнтовно на суму 225000,00грн. (п.1.3).

Розділом 2 договору сторони визначили базові умови поставки.

На підтвердження якості вугільної продукції постачальник повинен надати покупцеві одночасно з прибуттям кожної партії вугілля залізничну накладну і посвідчення якості (допускається передача зв'язком факсиміле або електронною поштою реєстрів посвідчень якості, що відображають якісні показники партії вугільної продукції) (п.2.3).

Постачальник зобов'язується надати покупцеві рахунок-фактуру, податкову накладну, оригінал посвідчення якості на фактично відвантажену вугільну продукцію і акт прийому-передачі вугільної продукції (п.2.4).

Вугілля вважається поставленим постачальником і прийнятим покупцем тільки після надання постачальником документів, вказаних в п.2.3, 2.4 і оформлення сторонами акту прийому-передачі вугільної продукції (п.2.7).

Право власності на товар переходить від постачальника до покупця на станції вантажовідправника у момент підписання акта прийому-передачі  товару (п.2.9).

Розділом 5 договору сторони визначили ціну  і порядок розрахунків.

Так, підставою для оплати поставленого вугілля є надані постачальником документи, вказані в п.2.3, 2.4 цього договору і  акт прийому-передачі вугілля (п.5.5).

Розрахунок за поставлене вугілля проводиться покупцем шляхом перерахування:

-          50% передплати грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника;

           -  50%, що залишилися, протягом 20 днів з моменту надання постачальником документів вказаних в п.2.3, 2.4, а також оформлення акту прийому-передачі вугільної продукції між вантажоодержувачем та покупцем (п.5.6).

Пунктом 7.3 договору  сторони визначили, що у разі виникнення спірних моментів в процесі виконання договору, зацікавлена сторона направляє іншій стороні претензію в  порядку, встановленому Розділом ІІ ГПК України.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного  виконання сторонами своїх обов'язків (п.10.1 договору).

Додатковою угодою №1 від 12.10.2007р. до договору постачання вугільної продукції  №16  від 27.08.2007р. сторони внесли зміни до п.1.3 та виклали його у наступній редакції: Об'єм постачання вугілля складає 2000тн., орієнтовно на суму 700 000,00грн. та до п.2.2 та виклали його у наступній редакції: вугілля, що поступає за договором, вважається поставленим тільки за наявності відмітки в залізничних накладних: “власність ТОВ “Гірниче обладнання”  договір №409/УД-Т від 01.10.2007р.

Додаткова угода №1 від 12.10.2007р. до договору постачання вугільної продукції  №16  від 27.08.2007р. є невід'ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

Додатковою угодою №2 від 01.09.2008р. до договору постачання вугільної продукції  №16  від 27.08.2007р. сторони внесли зміни до п.1.3 та виклали його у наступній редакції: Об'єм постачання вугілля складає 20 000тн., орієнтовно на суму  9 000 000,00грн. та до п.2.2 та виклали його у наступній редакції: вугілля, що поступає за договором, вважається поставленим тільки за наявності відмітки в залізничних накладних: при відвантаженні марки “А”: “власність ТОВ “Гірниче обладнання” договір №459/УД від 01.09.2008р., при відвантаженні марки “П”: “власність ТОВ “Гірниче обладнання” договір №444/УД-Т від 30.07.2008р.

Додаткова угода №2 від 01.09.2008р. до договору постачання вугільної продукції  №16  від 27.08.2007р. є невід'ємною частиною договору, підписана сторонами та скріплена печатками підприємств у встановленому порядку.

На виконання умов договору на постачання вугільної продукції №16 від 27.08.2007р. та додаткової угоди №2 до договору, позивач 02.09.2008р. перерахував на розрахунковий рахунок відповідача суму у розмірі 200 000,00грн., що підтверджується банківською випискою, яка міститься у матеріалах справи.

Відповідач, вугільну продукцію не відвантажив.  

14.11.2008р. позивач направив відповідачу претензією №21В/880, в якій пропонував останньому у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань, повернути перераховану суму протягом 3 банківських днів.

Відповідач суму попередньої оплати позивачу у вказаний строк не перерахував.

10.10.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансстрой” (за договором – постачальник, далі – відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гірниче обладнання” ( за договором – покупець, далі – позивач) було укладено договір поставки вугільної продукції №10/10/ТС, згідно п.1.1 якого постачальник зобов'язувався передати у власність, а покупець прийняти і оплатити вугілля, кількість, ціна якого визначається в специфікаціях, що оформлені у вигляді додатків до цього договору, що є його невід'ємною частиною договору.

Розрахунок за поставлений товар здійснюється в безготівковому порядку на підставі пред'явлених постачальником рахунків шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Умови оплати: на протязі 10 банківських днів з моменту підписання документів про отримання товару або передплата (п.5.2).

Датою оплати вважається дата зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника (п.5.3).

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2007р. (п.8.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Як встановлено судом, на виконання умов договору №10/10-ТС від 10.10.2007р. відповідач 29.11.2008р. передав позивачу товар (вугілля марки АМ) у кількості 63тн. на суму 42 490,80грн. з урахуванням ПДВ, а позивач прийняв вказане вугілля у власність, що підтверджено актом приймання-передачі за листопад №1 від 29.11.2008р. за договором №10/10-ТС від 10.10.2007р.

29.11.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансстрой” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гірниче обладнання”  був  укладений акт заліку зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого, зобов'язання ТОВ “Гірниче обладнання”  перед ТОВ  „Трансстрой”  за договором поставки вугільної продукції №10/10-ТС від 10.10.2007р. на суму 42 490,80грн. та зобов'язання ТОВ  „Трансстрой”  перед ТОВ “Гірниче обладнання” за договором поставки вугільної продукції №16 від 07.08.2007р. на суму 42 490,80грн. вважаються виконаними шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Акт заліку зустрічних однорідних вимог від 29.11.2008р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

На виконання умов договору №10/10-ТС від 10.10.2007р. відповідач 12.12.2008р. передав позивачу товар (вугілля марки АМ) у кількості 69тн. на суму у розмірі                                  43 331,08грн. з урахуванням ПДВ, а позивач прийняв вказане вугілля у власність, що підтверджено актом приймання-передачі за грудень №1 від 12.12.2008р. за договором №10/10-ТС від 10.10.2007р.

22.12.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Трансстрой” та Товариством з обмеженою відповідальністю “Гірниче обладнання”  був  укладений акт заліку зустрічних однорідних вимог, відповідно до якого, зобов'язання ТОВ “Гірниче обладнання”  перед ТОВ  „Трансстрой”  за договором поставки вугільної продукції №10/10-ТС від 10.10.2007р. на суму 43 331,08грн. та зобов'язання ТОВ  „Трансстрой”  перед ТОВ “Гірниче обладнання” за договором поставки вугільної продукції №16 від 07.08.2007р. на суму 43 331,08грн. вважаються виконаними шляхом заліку зустрічних однорідних вимог.

Акт заліку зустрічних однорідних вимог від 12.12.2008р. підписаний сторонами та скріплений печатками підприємств.

Таким чином, відповідач свої зобов'язання по договору №16 від 07.08.2007р. виконав частково у розмірі 85 821,88грн.

Позивач 23.12.2008р. направив відповідачу досудове нагадування №21В/956, яким вимагав погасити заборгованість у розмірі 114 178,12грн. з урахуванням відвантаження сортового вугілля за договором №10/10-ТС від 10.10.2007р. на суму 85 821,88грн.

Крім того, позивач 20.01.2009р. направив на адресу відповідача претензію №21В/19 разом із актом звірки розрахунків станом на 20.01.2009р., в якій вимагав погасити заборгованість у розмірі  114 178,12грн.

Претензії позивача №21В/880 від 14.11.2008р., №21В/956 від 23.12.2008р. та №21В/19 від 20.01.2009р. щодо погашення суми заборгованості – попередньої оплати за укладеним договором №16 від 27.08.2007р., відповідач не задовольнив, суму у розмірі 114 178,12грн. не сплатив, але в матеріалах справи наявний акт звірки розрахунків станом на 20.01.2009р., підписаний сторонами та скріплений печатками, згідно з яким заборгованість відповідача перед позивачем складає 114 178,12грн.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість – попередню оплату сплачену за договором на постачання вугільної продукції №16 від 27.08.2007р. у розмірі 114 178,12грн.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог і заперечень.

 Позивач у підтвердження позовних вимог посилається на договір на постачання вугільної продукції №16 від 27.08.2007р., додаткову угоду №1 від 12.10.2007р.,  додаткову угоду №2 від 01.09.2008р. до договору №16 від 27.08.2007р., договір поставки вугільної продукції №10/10-ТС від 10.10.2007р., акт приймання-передачі за листопад №1 за договором №10/10-ТС від 10.10.2007р., акт приймання-передачі за грудень №1 за договором №10/10-ТС від 12.12.2008р., акт заліку зустрічних однорідних вимог від 29.11.2008р., акт заліку зустрічних однорідних вимог від 22.12.2008р., копію банківської виписки, претензії, акт звірки розрахунків від 20.01.2009р.; невиконання відповідачем своїх зобов'язань, правовстановлюючі документи тощо.

 Відповідач в судові засідання не з'явився, жодних пояснень суду не надав.

Відповідно до ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки між сторонами по справі уклалися господарські правовідносини, то  судом застосовані положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, який регулює правовідношення у господарській сфері.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема,  з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать (абзац третій ч. 1 ст. 174 ГК України).

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом в силу приписів  абзацу 2 п. 1 ст. 193 ГК України.

Частиною 2 ст. 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Дослідивши договір №16 від 07.08.2007р. суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статей 712, 655-697 ЦК України.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за   договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за  договором  купівлі-продажу  одна  сторона  (продавець) передає або зобов'язується  передати  майно  (товар)  у  власність другій стороні (покупцеві),  а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив попередню оплату за товар у розмірі 200 000,00грн., що підтверджено наявною в матеріалах справи банківською випискою.

Відповідач, в порушення умов договору, зобов'язання щодо поставки товару в повному обсязі не  виконав.

Частиною другою ст. 693 ЦК України передбачено,  якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Претензії позивача №21В/880 від 14.11.2008р., №21В/956 від 23.12.2008р. та №21В/19 від 20.01.2009р. щодо погашення суми заборгованості – попередньої оплати за укладеним договором №16 від 27.08.2007р., відповідач не задовольнив, суму у розмірі 114 178,12грн. не сплатив.

Оскільки відповідач на вимогу позивача не здійснив повернення суми попередньої оплати, суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 114 178,12грн. є обґрунтованими, доказаними та такими, що підлягають задоволенню.

Позовні вимоги підтверджуються представленими доказами по справі та не спростовуються жодним доказом відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст.49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 174, 193 Господарського кодексу України,  ст.ст.11, 509, 526, 530, 655, 693, 712  Цивільного кодексу України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Гірниче обладнання”  м.Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансстрой” м.Єнакієве, Донецька область про стягнення  заборгованості у розмірі 114 178,12грн., задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Трансстрой” м.Єнакієве, Донецька область  (86429, Донецька область, м.Єнакієве,  проспект Леніна, 56, ЄДРПОУ 31426974) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Гірниче обладнання”  м.Донецьк  (83001, м.Донецьк, вул.Челюскінців,184, ЄДРПОУ 34094311) заборгованість у сумі 114 178,12грн., державне мито у сумі 1141,78грн. та витрати на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу в сумі 236,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 03.03.2011р. оголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 04.03.2011р.

Суддя                                                               Лейба М.О.