Ухвала

від 03.03.2011 по справі 13/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/202

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

 У Х В А Л А

03.03.11                                                                                 Справа № 13/202.

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»в особі Луганської філії м. Луганськ

до Словяносербської виправної колонії № 60 смт. Лозовський

про стягнення 155681 грн. 94 коп.

Суддя Яресько Б.В.

За участю:Секретар судового засідання Чорна І.М.

Від позивачаБагрівський А.А. дов. № 71 від 01.01.2011 р.

Від відповідача Зелик С.С. дов. № 33/102 від 17.01.2011 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: відповідач 24.02.2011 р. звернувся до господарського суду Луганської області із заявою від 22.02.2011. вих. №33/488, в якій просить суд розстрочити виконання рішення господарського суду Луганської області від 18.12.2008. по справі №13/202, шляхом щомісячних перерахувань грошових коштів до повного погашення заборгованості.

У судовому засіданні 03.03.2011 р. відповідач заяву підтримав.

Позивач проти задоволення заяви, та розстрочення судового рішення заперечує.

З'ясувавши фактичні  обставини справи,  докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам  сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд    

ВСТАНОВИВ: 18.12.2008 р. господарським судом Луганської області по справі №13/202 було прийнято рішення стягнути з Слов'яносербської виправної колонії № 60 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області Луганська область, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Луганське енергетичне об'єднання»в особі Луганської філії м. Луганськ вул. Штеровська 17 борг за активну електричну енергію в сумі 104716 грн. 57 коп., 3 % річних в сумі 6939 грн. 16 коп., втрати від інфляції –44026 грн. 21 коп., державне мито у сумі –1556 грн. 82 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. Рішення суду набрало законної сили, відповідачем добровільно не виконано.

Відповідно до ст.124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

За приписом ст.115 Закону України “Про виконавче провадження” рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України.

Стаття 121 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Господарський суд на підставі ст.121 ГПК України має право у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити виконання рішення.

За приписом ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підставою для розстрочення виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. Виконання рішення про стягнення коштів може бути неможливим через відсутність коштів на рахунках боржника.

Відповідач просить суд надати розстрочку виконання судового рішення, шляхом щомісячного перерахування коштів до повного погашення заборгованості.

Свої вимоги відповідач обґрунтовує посилаючись на те, що в процесі примусового виконання судового рішення у нього були арештовані рахунки, що ускладнює його господарську діяльність, робить неможливим виплату заробітної плати спецконтингенту.

Суд не може погодитись з позицією відповідача (заявника) щодо розстрочення виконання рішення у зв'язку з ускладненнями які виникли у нього в наслідок примусового виконання судового рішення, оскільки дане не може вважатися підставою для застосування положень ст. 121 ГПК України.

Тяжке матеріальне положення, недостатність обігових коштів, обтяження перед Бюджетом, утруднення виплати заробітної плати спецконтингенту, зростання кредиторської заборгованості, є характерними для всіх суб'єктів господарського сектору.

Враховуючи, що стягувач також є суб`єктом господарського сектору і в нього також існує обтяження перед  іншими контрагентами, то розстрочення виконання судового рішення може призвести до негативних наслідків і для нього.

Одночасно, викладені в заяві обставини також однозначно не свідчать про факт виконання судового рішення в майбутньому.

Крім того, відповідач не зазначив на який період він просить суд розстрочити виконання судового рішення.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини, наведені в обґрунтування необхідності надання розстрочення виконання рішення суду, на які посилається заявник, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання відстрочки виконання  рішення суду.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд

У  Х  В  А  Л  И  В :

У задоволенні заяви Слов'яносербської виправної колонії № 60 Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Луганській області Луганська область про розстрочення  виконання рішення суду від 18.12.2008 р. по справі № 13/202 ВІДМОВИТИ.

Суддя                                                                                 Б.В. Яресько