Постанова

від 23.02.2011 по справі 1/302

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/302

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.02.2011 р.           справа №1/302

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.

суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі:                  Клименко К.О.

від позивача:Кравченко О.М. –за дов. б/н від 05.01.11 р.

від відповідача:не з»явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуВідкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання",                                   м. Сєвєродонецьк Луганської області

на рішення господарського суду

Луганської області

від07.12.2010 р.

у справі№1/302 ( суддя Зюбанова Н.М.)

за позовомАкціонерного товариства закритого типу "Єврометал",              смт. Ювілейне Дніпропетровської області

до

Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання",                                    м. Сєвєродонецьк Луганської області

простягнення 133568 грн. 20 коп.

                                                  ВСТАНОВИВ:

У 2010 році позивач, Акціонерне товариство закритого типу "Єврометал",                              смт. Ювілейне Дніпропетровської області, звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до відповідача, Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання", м. Сєвєродонецьк Луганської області, про стягнення 133568 грн. 20 коп.

Рішенням господарського суду Луганської області від 07.12.10р. позовні вимоги Акціонерного товариства закритого типу "Єврометал", смт. Ювілейне Дніпропетровської області були задоволені повністю.

Відповідач, Відкрите акціонерне товариство "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання", м. Сєвєродонецьк Луганської області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з неповним з»ясуванням обставин справи, що мають істотне значення для справи. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Луганської області від 07.12.10р. скасувати  повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю та зобов»язати позивача виконати умови договору від 07.12.10 р. по справі № 1/302 стосовно досудового врегулювання спору.

Заявник апеляційної скарги до  судового засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення 12.01.11р. уповноваженій особі підприємства поштового відправлення - ухвали суду від 30.12.10р. Про причину неявки суд не повідомив, своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, ніяких клопотань з цього приводу судовій колегії не надав, явка сторін ухвалою суду від 30.12.10р. не була визнана обов'язковою, неявка  без поважних причин у судове засідання представників сторін не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, тому справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, а повний текст постанови направляється сторонам по справі в установленому порядку.

Представник позивача надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив суд апеляційної інстанції рішення господарського суду Луганської області залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.  

В судовому засіданні представник позивача підтримав свої заперечення щодо апеляційної скарги.

Судова   колегія   Донецького   апеляційного    господарського   суду    вважає   за   необхідне    розглянути   апеляційну   скаргу,  оскільки  для з'ясування  фактичних обставин  справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи  № 1/302, та наданих представником позивача  пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до статті 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України,  виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, між Акціонерним товариством закритого типу “Єврометал” та Відкритим акціонерним товариством “Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання” було укладено договір № 128/10 від 18.10.07 р. з додатковою угодою № 1 від 05.01.09 р. до нього, згідно умовам яких позивач прийняв на себе зобов'язання передати у визначений строк товар у власність відповідача,  а відповідач прийняв зобов'язання провести розрахунок за поставлений товар протягом 20 календарних днів з моменту відвантаження, що передбачено п. 3.2 укладеного договору та п. 3 Специфікації до нього.

Позивач свої договірні зобов'язання з поставки товару  виконанав належним чином, що підтверджено видатковими накладними від 24.02.10 р. № РН-0000028 на суму  78120 грн. 00 коп., від 24.02.10 р. № РН-0000029 на суму  38976 грн. 00 коп., від 24.02.10 р. № РН-0000032 на суму  70560 грн. 00 коп.,  від 05.03.10 р. № 71049 на суму  846240 грн. 00 коп. Зазначені видаткові накладні підписані представниками сторін без заперечень та зауважень, скріплені печатками обох підприємств.

Відповідач отриманий товар оплатив лише частково на суму у розмірі 930000 грн.                00 коп., у зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 108191 грн. 89 коп., суми пені у розмірі 21821 грн. 65 коп. та 3% річних у розмірі 3554 грн. 66 коп.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, вислухавши пояснення представника позивача, судова колегія дійшла висновку, що:

Згідно із ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи наведене суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача суму боргу у розмірі 103896 грн. 00 коп.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, господарський суд правомірно задовольнив позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача інфляційних у розмірі 4295 грн. 89 коп., як збільшення суми основного боргу в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України за період з серпня 2010 року по  вересень 2010 року та 3% річних у розмірі 3554 грн. 66 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання, за період з 15.03.10 р. по 19.11.10 р.

У відповідності до ст. 1,3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 7.1 договору, у разі несвоєчасної оплати товару покупець зобов»язаний сплатити постачальнику пеню у розмірі 0,1%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, від вартості несплаченого товару за кожен день прострочки.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції правомірно стягнув з відповідача на користь позивача суму пені у розмірі 21821 грн. 65 коп. згідно приписів ст. 232 Господарського кодексу України.          

           Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення. Зокрема, ствердження скаржника, що він не мав змоги прийняти участь у справі судовою колегією до уваги не приймаються, оскільки в матеріалах справи є наявним клопотання відповідача про оголошення перерви по справі для ознайомлення з матеріалами справи від 22.11.10 р. з відміткою та підписом відповідача про здачу його до суду першої інстанції 23.11.10 р. о 10 год. 15 хв. Як вбачається з протоколу судового засідання від 23.11.10 р.  судове засідання по даній справі почалося об 11 год. 00 хв., тобто подане клопотання свідчить про те, що скаржник міг прийняти участь у справі. Крім того, справу 23.11.10 р. було відкладено на 07.12.10 р., тобто відповідач мав час для ознайомлення з матеріалами справи. Будь-яких доказів відмови у наданні справи для ознайомлення скаржником суду апеляційної інстанції надано не було. Посилання заявника апеляційної скарги на необхідність досудового врегулювання спору судовою колегією розглянуті та відхилені, оскільки позивач не позбавлений права звернутися до суду за захистом його порушених прав та інтересів у будь-якому випадку, а досудове врегулювання спору не є обов»язковим відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 09.07.02 року № 15-рп/2002.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Луганської області від 07.12.10 року у справі № 1/302 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання", м. Сєвєродонецьк Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 07.12.10 року у справі № 1/302 залишити без задоволення, рішення господарського суду Луганської області від 07.12.10 року у справі № 1/302  –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк  та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий                                                                                                  Г.І. Діброва                              

Судді                                                                                                       К.І. Бойченко

                                                                                                       Л.Ф. Чернота  

Надр.5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4  ДАГС;

5 –ГС Луг. обл.;

Ложка Н.Л.