Рішення

від 16.12.2011 по справі 1/302

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  1/302

16.12.11

За позовом                     Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

До                               Приватного підприємства «Філ –А»;

                              Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант Авто»

Про                              стягнення 39 505,71 грн.

Суддя Мельник В.І.

Представники:

від позивача                    ОСОБА_1, довіреність № 218 від 03.06.2011

від відповідача 1          Попелюк Т.П., директор

від відповідача 2           ОСОБА_2, довіреність № 3088-4/14 від 23.08.2011

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»(далі –позивач) подав на розгляд Господарського суду міста Києва позов до Приватного підприємства «Філ –А»(далі –відповідач 1); Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Гарант Авто»(далі –відповідач 2) про стягнення 39 505,71 грн.

Позовні вимоги позивача мотивовані тим, що позивачем, як страховиком, відповідно до  договору страхування наземного транспорту № 011059/4002/0000125 від 21.09.2009, було виплачено страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 39505,71 грн., внаслідок чого, до позивача  в порядку ст. 27 Закону України “Про страхування” та статті 228 Господарського кодексу України перейшло право вимоги (регресу) в межах здійснених фактичних затрат до відповідачів, як до осіб, які відповідальні за відшкодування шкоди, оскільки саме з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої застрахована у відповідача, сталася ДТП, наслідки якої визнано позивачем страховим випадком та здійснено виплату страхової суми страхувальнику.

Ухвалою суду від 21.10.2011р. порушено провадження у справі № 1/302 та призначено розгляд на 25.11.2011 р.

25.11.2011р. представник позивача у судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги у повному обсязі, надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та пояснення по суті спору.

Представник відповідача 1 у судовому засіданні проти позову заперечив.

Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини своєї відсутності суд не повідомив.

Суд відклав розгляд справи на 16.12.2011р.

16.12.2011 представник позивача повідомив суд про сплату заборгованості відповідачем 2.

Представник позивача погодився з погашенням заборгованості відповідачем 2, наполягав на стягненні заборгованості з відповідача 1 та судових витрат.

Представник відповідача 1 проти позову заперечив, надав відзив на позов.

Згідно ст.87 Господарського процесуального кодексу України повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.

Розглянувши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

          21.09.2009 між позивачем –ПрАТ «СК «УНІКА»як страховиком, та ОСОБА_3 як страхувальником, було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту  № 011059/4002/0000125, згідно умов якого об'єктом страхування є транспортний засіб марки «Сеат», державний номерний знак НОМЕР_1.

Згідно полісу обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №ВС/1369038 , між відповідачем 2 ПАТ «УСК «Гарант – Авто», як страховиком та відповідачем 1, як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, забезпечений транспортний засіб –автомобіль марки Хюндай, державний номерний знак НОМЕР_2.

Згідно з Довідкою ВДАІ Житомирського району РУ ГУ МВС у Житомирській області, 15.07.2010 поблизу с. Іванівка Житомирського району сталася ДТП за участю транспортного засобу «Сеат», державний номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3, під його керуванням та транспортного засобу Хюндай, державний номерний знак НОМЕР_2,  що належить гр. ОСОБА_4. під керуванням ОСОБА_5.

Відповідно до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 26.08.2010 у справі № 3-6339/10, гр. ОСОБА_5., визнано винним у правопорушенні, передбаченому ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до Звіту про визначення вартості матеріального збитку № 191, складеного експертом Майовецьким О.В., матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля марки «Сеат», державний номерний знак НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 32 895,67 грн.

Відповідно до ремонтної калькуляції № 91 від 23.07.2010, складеної аварійним комісаром Майовецьким О.В., затрати на ремонт автомобіля «Сеат», державний номерний знак НОМЕР_1, пошкодженого внаслідок ДТП складають 40 005,71 грн.

01.09.2011 позивачем було перераховано на рахунок власника «Сеат», державний номерний знак НОМЕР_1 кошти у розмірі 39 505,71 грн., згідно платіжного доручення № 029023.

Враховуючи той факт, що винний у вчиненні вказаного вище ДТП гр. ОСОБА_5 перебував з ПП «Філ-А»у трудових відносинах, що підтверджується копією трудової книжки ОСОБА_5. та під час ДТП виконував трудові обов'язки - ПП «Філ-А»(Відповідач 1), у зв'язку з чим ПП «Філ-А»зобов'язане відшкодувати шкоду, завдану своїм працівником, у розмірі 39 505 (тридцять дев'ять тисяч п'ятсот п'ять) гривень 71 копійка.

Проте, оскільки обов'язкова цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу марки «Хюндай», державний номер НОМЕР_2, була застрахована на момент ДТП у ПАТ «УСК арант-Авто»(правонаступник ВАТ «УСК «Дженералі-Гарант») (Відповідач 2), що підтверджується Полісом № ВС/1369038, згідно п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку, страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно Полісу, ліміт відповідальності Відповідача 1 за шкоду, заподіяну майну, складає 25 500,00 грн.

Крім того, умовами Полісу передбачена франшиза у розмірі 510,00 грн.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про страхування», франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком.

Отже, ПАТ «УСК «Гарант-Авто»(Відповідач 2), зобов'язане відшкодувати Позивачу матеріальну шкоду, яка була завдана в результаті ДТП, що мала місце 15.07.2010, у розмірі 24 990,00 грн.

З метою досудового вирішення ситуації, що склалася, 03.10.2011 р. уповноваженим представником Позивача Афанасьєвою А.В. було подано до ПАТ «УСК «Гарант-Авто»Регресну вимогу № 5070 з проханням відшкодувати завдані збитки, що підтверджується вхідною відміткою Ле7а-4710.

Проте, Відповідачем 2 вимоги Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно- правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виконані не були, страхове відшкодування Позивачу не виплачено.

Водночас, відповідно до ст. 1194 Цивільного кодексу України, у разі недостатності страхового відшкодування, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Отже, згідно ст. 993, ч. 1 ст. 1191, ст. 1194 Цивільного кодексу України, ст. 27 Закону України '"зо страхування", п. 9.2 ст. 9 та п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", ПП «Філ-А»зобов'язане відшкодувати шкоду ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА»в порядку регресу 14 515,71 грн.

Стаття 22 Цивільного кодексу України встановлює, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Позивач у своєму позові просив суд стягнути з відповідача, в порядку регресу 24 990,00 грн. з ПАТ «УСК «Гарант –Авто», 14 515,71 грн. –з ПП «Філ –А»а також судові витрати.

Згідно статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Вимогами статті 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

В статті 1187 ЦК України наведено визначення: „Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб”.

Згідно із п.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про страхування" страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.  

Статтею 4 Закону України "Про страхування" визначено, що майнові інтереси, які пов'язані із володінням, користуванням і розпорядженням майном, а також інтереси, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі (страхування відповідальності) віднесені до об'єктів страхування.

Абзацом 1 статті 9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.

Абзацом 16 ст.9 Закону України „Про страхування” визначено, що страхове відшкодування -  це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.

Згідно із статтею 27 Закону України „Про страхування”  страховик має право вимоги в межах його фактичних затрат.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України №6 від 27 березня 1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, а між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.

Статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором  майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно статті 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Згідно статті 228 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який відшкодував збитки, має право стягнути збитки з третіх осіб у порядку регресу.

16.12.2011 представник відповідача 2, а саме ПАТ «УСК «Гарант – Авто»повідомив суд про сплату страхового відшкодування позивачу у повному обсязі.

Представник позивача погодився з наведеним, проте наполягав на стягнення судових витрат з відповідача 2.

Представник відповідача 1 проти позову заперечував, проте обґрунтованих доказів, в підтвердження своїх заперечень суду не надав.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу  України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку про те, що позивач на підставі ст.ст. 22, 1191, Цивільного кодексу України,  ст. 228 Господарського кодексу України набув право регресу до відповідача щодо відшкодування останнім понесених позивачем витрат у вигляді суми виплаченого страхового відшкодування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідачів коштів в порядку регресу є обґрунтованою та законною, була доведена позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає задоволенню.

Державне мито і судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу  України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто»(код ЄДРПОУ 16467237, адреса: 01042, м. Київ, пров. Новопечерський 19/3) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(код ЄДРПОУ 20033533, адреса: 01034, м. Київ, вул.Рейтарська 37)  249  (двісті сорок дев'ять) грн. 90 коп. - витрат по сплаті державного мита та 136 (сто тридцять шість) грн. 88 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В частині стягнення з Публічного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Гарант - Авто» розмір страхового відшкодування 24 990,00 грн. –провадження припинити.

4.  Стягнути з Приватного підприємства «Філ –А»(код ЄДРПОУ: 31539524, адреса: 03115, м.Київ, вул. Святошинська 3) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка»(код ЄДРПОУ 20033533, адреса: 01034, м. Київ, вул.Рейтарська 37) 14 515 (чотирнадцять тисяч п'ятсот п'ятнадцять) грн. 71 коп. –боргу, 145 (сто сорок       п‘ять) грн. 16 коп. –державного мита, 99 (дев'яносто дев'ять) грн.. 12 коп. –витрат за інформаційно-технічне забезпеченя судового процесу.

5.  Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог статті  84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                                                           Мельник В.І.

          (Дата складання повного тексту рішення: 23.12.2011)