Ухвала

від 22.03.2007 по справі 22ц-655/2007

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 22ц-655

Справа 22ц-655.                                               Головуючий  1 

інстанції Калитка

О.М.

Доповідач   Васюкова В.І.

Ухвала

Іменем України.

22 березня 2007

року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного

суду Луганської

області у складі:           

головуючого -

судді Васюкової В.І.,

суддів

Медведєвої Л.П., Оробцової Р.І.

при

секретарі Анісімової О.В..,

розглянувши

у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань апеляційного суду

Луганської області апеляційну скаргу ВАТ "Лисичанськвугімя" на

рішення Лисичанського місцевого суду Луганської області від 27.11.2006 року по

справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства

"Лисичанськвугілля" про визнання наказу недійсним, поновлення на роботі,

стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди

встановила:

Рішенням

Лисичанського місцевого суду Луганської області від 27.11.2006 року по справі

за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Лисичанськвугілля"

про визнання наказу недійсним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати

за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди позов ОСОБА_1 було

задоволено частково.

Суд

визнав накази №168/1 від 05.06.2006 року та № 146 -к від 07.08. 2006 року ВАТ

"Лисичанськвугілля" про оголошення догани та звільнення ОСОБА_1

недійсними. Поновив позивача на посаді директора відокремленого підрозділу

"Шахта ім.. Д.Ф. Мельникова" ВАТ "Лисичанськвугілля" з 07

серпня 2006 року.

Стягнув

з ВАТ "Лисичанськвугілля" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за

час вимушеного прогулу з 7 жовтня 2005 року по 24 листопада 2006 року 36289

грн. 19 коп. З ОСОБА_2 на користь ВАТ "Лисичанськвугілля" в рахунок

покриття шкоди у зв'язку з незаконним звільненням стягнув 10098 грн. Стягнув з

ВАТ "Лисичанськвугілля" на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування

моральної шкоди 1200 грн. На користь держави стягнув судовий сбір у сумі 352

грн. 89 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 7 грн. 50 коп.

Рішення в частини поновлення на роботі і виплати заробітної плати за один

місяць суд допустив до негайного виконання.

Додатковим

рішенням суд від 11 грудня 2006 року суд вказав, що при винесенні рішення від

27 листопада 2007 року суд, в описовій, мотивувальній і резолютивній частинах

помилково вказав що позивач поновлений в "структурний підрозділ" тоді

як правильно слід вважати ОСОБА_1 поновленим на роботі на посаді директора

відокремленого підрозділу "Шахта им.

Д.Ф. Мельникова" ВАТ "Лисичанськвугілля" Не погодившись з

зазначеним рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій

просить рішення суду скасувати і ухвалити нове рішення про відмову в

задоволенні позовних вимог. При цьому він в скарзі посилається на те, що суд не

взяв до уваги документальні свідчення про те, що позивач систематичне не

виконував без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим

договором і до нього неодноразово застосовувалися міри дисциплінарного

стягнення, а тому допустив невідповідність висновків суду обставинам справи. Суд

допустив порушення норм трудового законодавства, оскільки поновив на роботи

непрацездатну особу і фактично втрутився у господарсько-виробничий процес

підприємства. Не врахував суд і того, що звільнення ОСОБА_1 зроблено на

законних підставах згідно ч. 3 ст.40 КЗпП України так як на момент звільнення

ОСОБА_1 лікарняний лист не надав, не вказав про нього і в позовної заяві.

Позивач не міг керувати справами відокремленого підрозділу " Шахта їм.

Д.Ф. Мельникова ВАТ "Лисичанськвугілля", оскільки він не мав довіреності

керівника ВАТ "Лисичанськвугілля". Також незаконним є висновок суду

про стягнення з ОСОБА_2

в рахунок покриття шкоди у зв'язку з незаконним звільненням 10098 грн.49

коп.

В

судовому засіданні позивач апеляційну скаргу не визнав, просить рішення суду залишити

без змін. Відповідачі в судове засідання не з'явились про день та час слухання

справи були повідомлені відповідно ст.74 ЦПК України.

Обговоривши

доводи апеляційної скарги, заслухавши осіб, що брали участь у справі,

перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів

апеляційної скарги колегія вважає , що скарга не підлягає задоволенню з

наступних підстав.

Відповідно

до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає

рішення без зміни, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з

додержанням вимог матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване

правильно по суті і справедливо рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія

не вбачає порушень судом норм процесуального та матеріального закону при

розгляду справи.

Розглядаючи

апеляційну скаргу, судова колегія вважає , що районний суд повно і всебічно

дослідив і оцінив обставини по справі , надані сторонами докази , правильно

визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Позивач

працював у відповідача на посаді директора відокремленого підрозділу

"Шахта ім.. Д.Ф. Мельникова" ВАТ "Лисичанськвугілля» і наказом №

146-к від 07.08.2006 року він був звільнений за ст. 40 п.3 КЗпП України, за

систематичне невиконання обов'язків покладених на нього трудовим договором, а

саме за відмову проходження навчання по протипожежної безпеці.

Як

вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 рішенням Сєвєродонецького міського суду

Луганської області від 29 вересня 2005 року був поновлений на посаді директора

відокремленого підрозділу "Шахта ім.. Д.Ф. Мельникова" ВАТ

"Лисичанськвугілля» і 27.02.2006 року був виданий наказ про його

поновлення на роботі в якості директора відокремленого підрозділу "Шахта

ім.. Д.Ф. Мельникова" ВАТ "Лисичанськвугілля» з направленням його на

навчання і перевірки знань з питань охорони праці, але , як убачається з приказу він до виконання

своїх обов'язків допущений не був.

Тільки

26.05.2006 року був наданий наказ про направлення позивача на навчання /а.с.33/.  Але в матеріалах справи відсутні данні,  що позивач був належним чином

ознайомлений     з цим приказом , не представив

відповідач і доказів того, що позивач умисно не виконав цій наказ.

Суд

першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що відповідач не надав суду

доказів того, що позивач відмовлявся або ухилявся від навчання і перевірки

знань з протипожежної безпеки і що у відповідача не було законних підстав для

застосування щодо позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, яка було

оголошена наказом 168/1 від 05 червня 2006 року./а.с.21/

З

матеріалів справи також вбачається що звільнення позивача з роботи, проведено з

грубим порушенням чинного законодавства. А саме ст. 149 КЗпП Украйни, згідно з

якою до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним

орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення .

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне

дисциплінарне стягнення. Фактично дисциплінарні стягнення - і догана і

звільнення позивача з роботи застосовані за одні і ті самі обставини - відмова

проходження навчання по протипожежної безпеці.

При

цьому судова колегія звертає також увагу на те, що до виконання своїх службових

обов'язків, після поновлення на роботі позивача рішенням суду, він не був

допущеній , що підтверджується матеріалами справи . По суті рішення

Сєвєродонецького міського суду від 29 вересня 2005 року відповідачем ВАТ "

Лисичанськвугілля"- не виконане.

Недопущення

позивача до роботи підтвердив відповідач , який в апеляційної скарзі вказав, що

керівники відокремлених підрозділів ВАТ " Лисичанськвугілля" діють на

підставі довіреності керівника ВАТ " Лисичанськвугілля" .Довіреність

ОСОБА_1 не видавалася.

Ця

обставина підтверджується також довідкою відповідача про те, що заробітна плата

позивачу з 27.02.2006 року не нараховувалась, оскільки він не був оформлений у

відділі кадров./а.с.62/.

Судом

було встановлено , підтверджено матеріалами справи , що звільнення позивача

було призведено з порушенням також ст. 40 ч.3 КЗпП України, оскільки не

допускається звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним

органу в період його тимчасової непрацездатності, а також у період перебування

працівника у відпустці. Звільнення ОСОБА_1 призведено у період його тимчасової

непрацездатності.

Оскільки

судом встановлено, що звільнення ОСОБА_1 призведено з грубим порушенням

трудового законодавства суд обґрунтовано поновив його на роботі.

Стягнення

з відповідача на користь позивача середнього заробітку за вимушений прогул,

моральної шкоди, а також стягнення з керівника відповідача, винного в

незаконному звільненні працівника шкоду, заподіяну підприємству у зв'язку з

оплатою працівникові часу вимушеного прогулу відповідає вимогам трудового

законодавства.

Таким

чином, наведені в скарзі. доводи не відносяться до тих підстав, з якими

процесуальне законодавство пов'язує можливість прийняття рішення щодо

скасування або зміни   прийняття рішення

щодо скасування або зміни оскаржуваного рішення.

При

цьому судова колегія враховує, що діяльність судів по розгляду справ цієї

категорії повинна спрямовуватися на всемірну охорону конституційного права

кожного на працю, яке включає можливість заробляти собі на життя працею, яку

особа вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Ст. ст. 307,308,

314,315 ЦПК України, судова колегія апеляційного суду Луганської області

Ухвалила:

Апеляційну

скаргу ВАТ "Лисичанськвугілля" на рішення Лисичанського місцевого

суду Луганської області від 27.11.2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до відкритого

акціонерного товариства "Лисичанськвугілля" про визнання наказу

недійсним, поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного

прогулу, стягнення моральної шкоди залишити без задоволення, а рішення

Лисичанського місцевого суду Луганської області від 27.11.2006 року без зміни.

Ухвала

апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може

бути оскаржена шляхом подача касаційної скарги протягом двох місяців з дня

набрання законної сили до Верховного Суду України.