Рішення

від 28.02.2011 по справі 24/60

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/60

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.02.11                                                                                 Справа № 24/60

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Арнест Україна", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Алексо-Зар",                     м. Луганськ

про стягнення 109744 грн. 38 коп.

Суддя Рябцева О.В.

в присутності представників сторін:

від позивача –Орехова О.О. –предст. за дов. від 21.12.2010 № 1762, Дудка Л.П. –предст. за дов. від 25.02.2011 № 6;

від відповідача –Межерицький О.О. –предст. за дов. від 24.01.2011 № 1.

                 в с т а н о в и в:

Позивачем заявлена вимога про стягнення заборгованості за договором поставки від 12.01.2010 № 01-01/10П в сумі 104151 грн. 09 коп., пені в сумі 3701 грн. 34 коп., 3% річних в сумі 715 грн. 51 коп., інфляційних нарахувань в сумі 176 грн. 74 коп., всього 108744 грн.              38 коп. (заявлено 109744 грн. 38 коп.). Також позивач просить стягнути судові витрати, у тому числі витрати за представництво інтересів в суді та надання консультаційних послуг в сумі 8200 грн. згідно договору про надання юридичних послуг від 10.12.2010, укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю "Феміда-Центр".

Заявою від 17.01.2011 № 20н позивач уточнив суму інфляційних нарахувань і просить вважати сумою інфляційних нарахувань 1176 грн. 44 коп., а відтак розмір позовних вимог складає 109744 грн. 38 коп.

На обґрунтування заявленої вимоги позивач вказує, що відповідно до умов договору поставив продукцію на загальну суму 1270079 грн. 32 коп., відповідач розрахувався частково на суму 1099049 грн. 04 коп. та повернув товар на суму 66879 грн. 19 коп., залишок боргу складає 104151 грн. 09 коп. Неоплаченою залишилась поставка продукції за накладними від 26.07.2010 № 1672 на загальну суму 169764 грн. 73 коп., від 10.08.2010 № 1930 на загальну суму 16923 грн. 30 коп., від 16.08.2010 № 2001 на загальну суму 50634 грн. 14 коп., від 31.08.2010 № 42018 грн. 18 коп. У зв'язку з простроченням грошового зобов'язання відповідачем йому нарахована пеня відповідно до п. 11.2. договору за період з 28.08.2010 по 10.12.2010 в сумі 3701 грн. 34 коп. та відповідно до ст. 625 ЦК України інфляційні нарахування за серпень –листопад 2010 року включно в сумі 1176 грн. 74 коп. та 3% річних за період з 28.08.2010 по 10.12.2010 в сумі 715 грн. 51 коп.

На обґрунтування вимог про стягнення витрат за представництво інтересів позивача в суді та надання консультаційних послуг позивач у судовому засіданні 25.01.2011 послався на приписи ст. 44 ГПК України, пояснивши, що це інші судові витрати, в якості доказів своїх вимог представив договір про надання юридичних послуг з ТОВ "Феміда-Центр" від 10.12.2010, платіжне доручення від 14.12.2010 № 2150 про часткову сплату послуг в сумі 4100 грн. 00 коп.

Відповідач позовні вимоги визнає частково, посилаючись на повернення частини товару на суму 4719 грн. 58 коп.

Позивачем 28.02.2011 подано клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову у зв'язку з неодноразовим ухиленням відповідача від виконання договірних зобов'язань.

Статтею 67 ГПК України передбачено вичерпний перелік заходів до забезпечення позову. У клопотанні не зазначено, які саме заходи повинен вжити суд за даним позовом. Крім того, позивачем не обґрунтовано і не надано будь-яких доказів, які б давали підстави для припущення про неможливість виконання судового рішення без вжиття заходів до забезпечення позову, тому дане клопотання відхиляється за необґрунтованістю.

Оцінивши надані докази та доводи сторін, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість заявлених вимог з огляду на наступне.

Матеріалами справи підтверджено, що між сторонами у справі 12.01.2010 укладено договір поставки № 01-01/10П, відповідно до умов якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та своєчасно сплатити парфумно-косметичну продукцію, товари побутової хімії, миючі засоби.

Позивач на виконання зобов'язань за договором поставив відповідачу продукцію на загальну суму 279340 грн. 35 коп., що підтверджується видатковими накладними від 26.07.2010 № 1672, від 10.08.2010 № 1930, від 16.08.2010 № 2001, від 31.08.2010 № 2226.

Згідно п. 8.4. договору розрахунки за поставлену продукцію здійснюються відповідно до додатку № 2 до договору. Відповідач згідно додатку № 2 до договору зобов'язаний оплатити продукцію протягом 30 календарних днів з моменту поставки.

Відповідач частково сплатив борг в сумі 175189 грн. 26 коп.

08.11.2010 позивач направив відповідачу претензію від 04.11.2010 № 365н з вимогою про сплату заборгованості.

Борг в сумі 104151 грн. 09 коп. залишився несплаченим, що стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

Пунктом 11.2. договору передбачено, що у випадку прострочки оплати продукції позивач вправі стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочки.

У зв'язку з цим позивачем відповідно до п. 11.2. договору нарахована пеня за період з 28.08.2010 по 10.12.2010 в сумі 3701 грн. 34 коп.

Позивачем також відповідно до п. 11.2. договору та ст. 625 ЦК України нараховані інфляційні втрати з вересня по листопад 2010 року включно в сумі 1176 грн. 44 коп. та 3% річних з 28.08.2010 по 10.12.2010 в сумі 715 грн. 51 коп.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

У відповідності з п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Пункт 1 ст. 530 ЦК України передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк  (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивач документально обґрунтував наявність боргу з боку відповідача, відповідач надані докази не спростував.

Доводи відповідача про повернення бракованої продукції судом до уваги не приймаються, оскільки це не підтверджено належними доказами відповідно до п. 9.4. договору. За наявності спору про якість продукції відповідач має право звернутися до суду з окремим позовом в загальному порядку.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 104151 грн. 09 коп. є обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вимоги по стягненню пені підлягають задоволенню частково в сумі 3696 грн. 79 коп., в решті вимог щодо стягнення пені слід відмовити, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку припущено арифметичні помилки.

Вимоги щодо стягнення інфляційних втрат за період з вересня по листопад            2010 року включно в сумі в сумі 1176 грн. 44 коп. та 3% річних за період з 28.08.2010 по 10.12.2010 в сумі 715 грн. 51 коп. підлягають задоволенню в заявленій сумі.

У задоволенні вимог щодо стягнення витрат за представництво інтересів позивача в суді та надання консультаційних послуг в сумі 8200 грн. слід відмовити з огляду на наступне.

На обґрунтування понесених витрат на правову допомогу, позивач посилається на договір про надання юридичних послуг від 10.12.2010, укладений ним з ТОВ "Феміда-Центр".

Згідно розділу 2 договору послуги надаються замовником шляхом:

- складання та подання позовної заяви відносно ТОВ "Компанія "Алексо-Зар" за договором від 12.01.2010 № 01-01/10П до господарського суду м. Луганська;

- сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення за рахунок замовника;

- представництво інтересів замовника у суді;

- надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади;

-  сприяння органам державної виконавчої служби за місцем знаходження боржника щодо виконання постанови суду.

Всі послуги згідно розділу 4 оцінені в 8200 грн., при цьому 50% суми вноситься на умовах попередньої оплати, а 50% після позитивного розгляду справи у суді у строк не пізніше 3 банківських днів після винесення рішення судом.

Таким чином, сторони передбачили обсяг юридичних послуг, які пов'язані як і з судовим розглядом справи (підготовка позову, сплата судових витрат, представництво інтересів в суді тощо), так і поза межами судового провадження (сприяння органам державної виконавчої служби щодо виконання постанови суду). При цьому сторони визначили лише загальну суму вартості всіх юридичних послуг. Крім того, договір не містить порядку оформлення виконаних юридичних послуг. Достеменно суд може вважати виконаними послуги по представництву інтересів в суді представником ТОВ "Феміда-Центр" Орєховою О.О. і підписання нею позовної заяви, однак грошова оцінка цих послуг в договорі не міститься.

Крім того, позивач просить відшкодувати йому 8200 грн., в той час фактично ним сплачено 4100 грн.

Якщо позивач у справі вважає, що зазнав збитків у зв'язку з оплатою послуг фахівця (юриста), який не перебуває з нею у трудових відносинах, то він не позбавлена права звернутися у встановленому законом порядку до іншої сторони з позовною вимогою про відшкодування таких збитків.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам: з державного мита в сумі 1097 грн. 39 коп., з витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 99 коп. В решті судові витрати покладаються на позивача.

Відповідно до ст. 47 ГПК України та ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" позивачу слід повернути надміру сплачене державне мито в сумі 0 грн.             31 коп., підставою для повернення є дане рішення, засвідчене гербовою печаткою суду.

Крім того, позивачу підлягають поверненню помилково сплачені за неналежними реквізитами витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до квитанції банку від 23.12.2010, поданої разом з позовною заявою, з вилученням оригіналу зазначеної квитанції з матеріалів справи.

У судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 47, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задоволити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Алексо-Зар",                  м. Луганськ, вул. Переяславська, 1, ідентифікаційний номер 35936985 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Арнест Україна", м. Київ, вул. Красноткацька, 90, офіс 5, ідентифікаційний код 36346511 борг в сумі 104151 грн. 09 коп., пеню в сумі 3696 грн. 79 коп., 3% річних в сумі 715 грн. 51 коп., інфляційні втрати в сумі 1176 грн. 44 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 1097 грн. 39 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 235 грн. 99 коп., видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Арнест Україна", м. Київ,            вул. Красноткацька, 90, офіс 5, ідентифікаційний код 36346511 з Державного бюджету України надміру сплачене державне мито в сумі 0 грн. 31 коп. за квитанцією від 24.12.2010.

5.Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "Арнест Україна", м. Київ,            вул. Красноткацька, 90, офіс 5, ідентифікаційний код 36346511 з Державного бюджету України помилково сплачені витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. 00 коп. за квитанцією від 23.12.2010, видавши із матеріалів справи зазначену квитанцію.

6.Підставою для повернення сплачених судових витрат є дане рішення, засвідчене гербовою печаткою суду.

7.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

8.Повне рішення складено і підписано - 09.03.2011.

Суддя                                                                                О.В.Рябцева