Постанова

від 03.03.2011 по справі 1/240

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

1/240

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.02.2011 р.           справа №1/240

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:    

Головуючого: М'ясищева А.М.,

Суддів: Алєєва І.В., Величко Н.Л.

При секретарі: Смелянцевої К.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Спіцина Н.Ф., довіреність №ВМТ 684121 від 09.02.2011р.

від відповідача: не з'явився

          Розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ”

на рішення господарського суду Луганської області від 23.11.2010р.

у справі №1/240 (суддя Зюбанова Н.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” м. Київ в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ”

до Державного підприємства “Донбасантрацит” м. Красний Луч

про стягнення 14 235 729,35грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Луганської області від 23.11.2010р. по справі №1/240 позов задоволено повністю; звернено стягнення на майно Державного підприємства "Донбасантрацит" м. Красний Луч Луганської області - вугілля марки “Антрацит”АШ "відсів" в кількості 245000тн,   АШ  "збагачений"  в  кількості  245000тн у рахунок сплати  11210000,00грн. кредиту, 2732030,73грн. процентів, 293698,62грн. простроченої плати за управління кредитом на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" м. Київ особі  філії "Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ"                      м. Луганськ; встановлено спосіб  реалізації предмета застави через проведення прилюдних торгів з укладанням договору купівлі-продажу.

Рішення господарського суду мотивовано тим, що право вимоги банку по кредитному договору забезпечено заставою. Матеріалами справи справи підтверджено надсилання позивачем відповідачу повідомлення про порушення забезпеченого заставою зобов'язання за листом від 05.08.10р. № 08/2228.

Виходячи з вимог закону та умов договору, господарський суд дійшов висновку про підставність заявлених позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави за договором застави  в рахунок сплати 11 210 000,00грн. кредиту, 2 732 030,73грн. процентів, 293 698,62грн. простроченої плати за управління кредитом.

Стосовно клопотання позивача про визначення способу реалізації предмета застави з наданням права продажу заставодержателю предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах з укладанням договору купівлі-продажу, а також зобов'язання відповідача передати на період реалізації предмета застави вугілля марки “Антрацит” АШ "відсів" в кількості 245000тн,  АШ "збагачений"  в  кількості  245000тн., господарський суд зазначив, що у відповідності до ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із 4-х позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зокрема, позивачем визначений–продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах. Проте, відповідно до ч. 6 п. 3.7 ст. 3 Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу", на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень, щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку встановленому Законом України "Про виконавче провадження”. Статтею 34 Закону України “Про виконавче провадження” визначено перелік обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, однією з яких згідно пункту 15 цієї статті є внесення підприємства до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу”. Оскільки дана норма Закону підлягає обов'язковому застосуванню органами державної виконавчої служби, судом обрано спосіб  реалізації предмета застави через проведення прилюдних торгів з укладанням договору купівлі-продажу.

Оскаржуючи рішення господарського суду, Публічне акціонерне товариство “Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк” в особі філії “Відділення ПАТ Промінвестбанк в м. Луганськ” просить змінити п. 4 його резолютивної частини, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи порушено норми процесуального права та невірно застосовані норми матеріального права.

Задовольняючи позов в повному обсязі і визначивши загальний розмір вимог та всі їх складові, господарський суд між тим фактично відмовив позивачу в застосування способу реалізації предмета забезпечувального обтяження, визначеного п. 4 ч. 2 ст. 25 та п. 2 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" –шляхом продажу обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах з укладанням договору купівлі-продажу відповідно до позовних вимог. При цьому суд встановив спосіб реалізації предмета чомусь іпотеки, а не рухомого майна, через проведення прилюдних торгів з укладенням договору купівлі-продажу.

Суд також відмовив в задоволення вимоги позивача щодо передачі йому предмета забезпечувального обтяження в управління на період до його реалізації, оскільки вважає, що це не є необхідним.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог в частині визначення іншого ніж реалізація спеціалізованою організацією на публічних торгах, способу звернення стягнення на рухоме майно, та в передачі предмета забезпечувального обтяження в управління (позивачу) стягувачу на період до його реалізації, суд, порушив визначене п. 5.2 договору застави № 54  та ст. ст. 25, 26 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" приорітетне право позивача на власний розсуд обрати спосіб звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. І саме з врахуванням обставин справи в цілях забезпечення реалізації стягувачем саме такого способу звернення стягнення було необхідне застосування судом заходу про передачу предмета застави в управління заставодержателю до його реалізації.

Крім того, скаржнику, з огляду на визначений по тексту п. 4 резолютивної частини рішення спосіб реалізації, взагалі не зрозумілий його зміст.   

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судова колегія встановила:

Між  Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство)  в особі філії "Відділення Промінвестбанку в м. Красний Луч Луганської області" та –Державним підприємством "Донбасантрацит" був укладений кредитний договір №101 від 28.11.07р. з додатковими угодами до нього, за якими позичальнику  надано на умовах тендерної пропозиції грошові кошти в сумі 16000000,00грн. строком до 28.01.10р. зі сплатою 17 % річних, з 02.12.08р. –20 % річних.

Крім того, за умовами п. 3.5 кредитного договору позичальник має сплачувати комісійну винагороду за управління кредитом з розрахунку 2% річних від суми кредиту, яка склала 293698,62 грн.

Право вимоги банку по кредитному договору № 101 від 28.11.07р. забезпечено договором застави № 54 від 28.11.07р., укладеного між позивачем (заставодержателем) та відповідачем (заставодавцем) з відповідними змінами.

Зі змісту вказаного договору вбачається, що  предметом по ньому є вугілля марки "антрацит" від переробки вугілля майбутнього та поточного видобутку, перелік якого викладений у Додатку до договору застави, а саме: вугілля марки “Антрацит” АШ "відсів" в кількості 245000тн, АШ  "збагачений" в кількості 245000тн.

 У відповідності до умов розділу 5 договору застави, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави та його реалізацію, зокрема,  у випадку, якщо у момент настання строку виконання заставодавцем зобов'язань за кредитним договором вони не будуть виконані повністю (п. 5.1 договору).

Звернення стягнення на майно може відбуватися відповідно до чинного законодавства будь-яким із наступних, обраних заставодержателем способів: в позасудовому порядку, на підставі рішення суду (п. 5.2 договору застави).

Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до   звичаїв   ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Взяті на себе зобов'язання за  кредитним договором позивач виконав належним чином, що  підтверджується доданими до позову виписками з поточного рахунку відповідача.

Проте за даними позивача, прострочення повернення суми кредиту відповідачем  з 29.01.10р. склало 11210000,00грн., а щодо процентів - з 01.09.09р. суми 2732030,73грн. і цей факт не оспорюється останнім.

Тому, позивачем відповідачу направлено  повідомлення про порушення забезпеченого заставою зобов'язання за листом від 05.08.10р. № 08/2228 згідно вимогам ст. 27 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".  

          Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Так, відповідно до ст. 572 ЦК України, в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Ст. 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

За вказаних обставин, вимоги позивача за позовом про звернення стягнення на предмет застави за договором застави № 54 від 28.11.07р. в рахунок сплати 11210000грн. кредиту, 2732030,73грн. процентів  та  293698,62грн.  простроченої плати за управління кредитом  обґрунтовано задоволені судом першої інстанції.

Позивачем заявлені вимоги про визначення способу реалізації предмета забезпечувального обтяження з наданням права продажу заставодержателю  предмета забезпечувального обтяження на публічних торгах з укладанням договору купівлі-продажу, а також зобов‘язання відповідача передати на період реалізації предмета застави вугілля марки “Антрацит” АШ "відсів" в кількості 245000тн, АШ  "збагачений"  в  кількості  245000тн.

Ст. 591 ЦК України встановлено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом.

У відповідності до ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень",  у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються, зокрема,  заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні, та спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону.

З аналізу норм Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" вбачається, що необхідність призначення заходів щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження не є обов'язковою умовою у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, а ставиться на вирішення та розсуд суду.

Відповідно до ч. 6 п. 3.7 ст. 3 зазначеного Закону, на строк участі підприємства паливно-енергетичного комплексу у процедурі погашення заборгованості підлягають зупиненню виконавчі провадження та заходи примусового виконання рішень, щодо цього підприємства, що підлягають виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження”. Цей закон України  є спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів, що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, про що вмотивовано зазначено судом першої інстанції.

Статтею 34 Закону України “Про виконавче провадження” визначено перелік обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, однією з яких згідно пункту 15 цієї статті є внесення підприємства до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно - енергетичного комплексу”.

Дана норма Закону підлягає обов'язковому застосуванню органами державної виконавчої служби.

У відповідності до вимог ст. 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його викупу на публічних торгах. Оскільки  господарський суд керувався приписами ст. 25 вищеназваного Закону і саме на нього  покладений обов'язок  визначити  спосіб реалізації предмета, тому  посилання скаржника на те, що суд першої інстанції фактично  відмовив позивачу в застосування способу реалізації предмета забезпечувального обтяження не може бути прийнято до уваги.

Посилання скаржника на порушення господарським судом  норм процесуального права шляхом зазначення в резолютивній частині оскаржуваного рішення замість поняття “рухоме майно” поняття “іпотеки” не може бути прийнято до уваги, оскільки зі змісту вказаного рішення вбачається допущення судом описки, яка підлягає виправленню в порядку ст. 89 ГПК України.  

      З огляду на наведене, рішення господарського суду відповідє приписам чинного законодавства, матеріалам справи та не підлягає скасуванню.

       Керуючись ст. 103, 104, 105 ГПК  України, судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

       Рішення господарського суду Луганської області від 23.11.2010р. у справі №1/240 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Головуючий                                                                                     А.М.М'ясищев

Судді:                                                                                                  І.В. Алєєва

                                                                                                              Н.Л. Величко

Надруковано 5 примірників:

1-до справи

1-позивачу

1-відповідачу

1-господарському суду

                                                                                       1-ДАГС