Рішення
від 01.03.2011 по справі 37/4
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

37/4

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

01.03.11 р.                                                                                    Справа № 37/4                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О., при секретарі Рассуждай С.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою: Інституту прикладної математики і механіки Національної академії наук України, м. Донецьк, ідентифікаційний код 05420675

до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Росспецтранс”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 32397887

про: стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 38214,71грн. та виконання п. 9.9. ст. 9 договору оренди від 01.01.2010р.

за участю уповноважених представників:

від Позивача – не з'явився;

від Відповідача  - не з'явився

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколах судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 17.01.2011р. на 31.01.2011р., з 31.01.2011р. на 14.02.2011р., з 14.02.2011р. на 01.03.2011р.

У судовому засіданні 01.03.2011р. суд виходив до нарадчої кімнати для прийняття рішення.

СУТЬ СПРАВИ:

Інститут прикладної математики і механіки Національної академії наук України, м. Донецьк (далі – Позивач) звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Росспецтранс”, м. Донецьк (далі – Відповідач) про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 38214,71грн. та  виконання п. 9.9. ст. 9 договору оренди від 01.01.2010р.

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем грошових зобов'язань за договором оренди № б/н від 01.01.2010р., внаслідок чого утворилась стягувана заборгованість, та виникли підстави для повернення об'єкту оренди.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надав договір оренди № б/н від 01.01.2010р. з додатковою угодою та актом приймання-передачі, правоустановчі документи, претензію, довідки з розрахунками заявлених вимог, відомості пор рахунках-фактурах та самі рахунки – фактури.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, Законом України „Про порушення платоспроможної дисципліни і про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, а також умовами договору від 01.01.2010р.

Позивач надав додаткові документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с. 76-160 т.1).

Відповідач у судові засідання не з'являвся, доказів сплати стягуваних сум або відсутності спірних грошових зобов'язань з інших підстав не надав, хоча належним чином  повідомлявся про розгляд справи шляхом своєчасного надсилання ухвал за адресою, визначеною за матеріалами справи, відомостями ЄДРПОУ (а.с.36 т.1) та відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.56 т.1), достовірність яких презюмується положеннями ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

У світлі висновків Вищого господарського суду України, викладених в п. 11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році” від 15.03.2007р. № 01-8/123, таке повідомлення Відповідача вважається належним, оскільки до повноважень суду не віднесено установлення фактичного місцезнаходження фізичних осіб.  

В перебігу розгляду справи представник Позивача підтримував заявлені вимоги, пояснюючи, що під виконанням п. 9.9. ст. 9 договору оренди від 01.01.2010р. має на увазі звільнення орендованого приміщення (а.с.2 т.2).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а окремі ненадані учасниками справи  документи, а також –   неявка їх представників у судові засідання у світлі приписів ст.ст. 4-3, 22, 33 та 77 цього Кодексу істотним чином не вливають на таку кваліфікацію, тим більше, що подальше очікування на надання  витребуваних судом документів є неможливим з огляду на закінчення 04.03.2011р. процесуального строку розгляду справи, встановлених ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.

Наразі судом було надано достатньо часу для представлення будь-яких доказів по суті спору (у разі їх наявності) і небажання використовувати наявні процесуальні права не може перешкоджати встановленню правової визначеності довкола заявлених вимог.

Вислухавши у судових засіданнях  представника Позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2010р. між Позивачем (Орендодавець) та Відповідачем (Орендар) укладений договір оренди нерухомого майна № б/н (а.с.а.с.12-15 т.1), згідно п.п. 1.1., 1.2., 9.1 якого  Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування, без права викупу, кімнати №№604, 605, 606, загальною площею 49,4кв.м., розташоване за адресою: 83114, м. Донецьк, вул. Рози Люксембург, 74, на 6 поверсі (будинку, приміщення, будівлі) Інженерно-Лабораторного корпусу, на умовах та в порядку визначених даним договором, для використання під офіс строком до 31.12.2010р.

Згідно умов п.п. 3.1., 3.3. зазначеного договору на Відповідача покладені грошові зобов'язання із перерахування орендної плати, визначеної із розрахунку 72,00грн. за один квадратний метр загальної площі майна, в загальному розмірі 3556,80грн., у т.ч. ПДВ – 711,36грн. на місяць, що підлягає корегуванню кожного місяця на індекс інфляції, та вноситься до 20 числа поточного місяця.

Окрім орендної плати на Відповідача покладений обов'язок сплачувати за розрахунками Орендодавця:

-          відшкодування комунальних платежів;

-          відшкодування податку на землю;

-          відшкодування вартості незалежної оцінки майна;

-          відшкодування вартості публікації оголошення про проведення конкурсу оренди;

-          витрати на утримання будинку та прилеглої території;

-          інші витрати. При цьому, в п. 3.8. відносно розміру додаткових платежів, пов'язаних з утримуванням орендованого майна та прилеглої до будинку території, з надаванням послуг, зі сплатою податків та інш. Розраховується Орендодавцем пропорційно площам, які займає Орендар, кількості працюючих, з урахуванням електроприладів Орендаря та надається Орендарю за перший місяць оренди при укладанні договору з розшифровкою і письмовою вказівкою, що в подальшому така сума буде змінюватися в залежності від фактичних витрат та змін тарифів.

Своєчасна та в повному обсягу оплата орендної плати та інших платежів за договором віднесена п. 4.14. до обов'язків Орендаря.

За змістом п. 9.9. договору оренди у разі припинення або розірвання Орендар зобов'язаний згідно акту приймання-передачі повернути об'єкт оренди Орендодавцю в стані, в якому знаходився об'єкт оренди на момент його передачі в оренду з урахуванням всіх виконаних поліпшень, які неможливо відділити від об'єкту оренди без завдання йому шкоди, з урахуванням зносу за період дії договору. При цьому, в п. 9.4. міститься застереження про те, що строк дії договору не може бути продовжений автоматично і фактичне використання майна після закінчення дії договору не є його продовженням на новий строк.

01.01.2010р. об'єкт оренди згідно із п. 4.1.2. договору від 01.01.2010р.  був переданий Відповідачеві, про що був складений відповідний акт приймання-передачі (а.с.16 т.1).

Додатковою угодою №1 від 01.06.2010р. (а.с.18 т.1) сторонами внесені зміни до договору оренди від 01.01.2010р., зокрема, в п.1.1 Договору, у зв'язку зі зменшенням площі оренди відповідно до листа Орендаря від 25.05.2010р. №25/5 (а.с.20 т.1), площа оренди з 01.06.2010р. становить 31,8кв.м. (кімнати №№ 605,606), інша кімната була повернута Позивачу (а.с.19 т.1) 31.05.2010р.

В перебігу орендних правовідносин Позивачем були складані  рахунки – фактури (а.с.а.с.61-74 т.1), як щодо орендної плати, так і відносно інших платежів (комунальні послуги, податок на землю тощо), доказів надсилання (вручення) яких Відповідачу до матеріалів справи не представлено.  

Згідно акту звірки розрахунків станом на 12.01.2011р. (а.с.88 т.1), який підписаний Відповідачем без зауважень, загальна заборгованість останнього  була визначена в сумі 36168,96грн.

Посилаючись на неналежне виконання грошових зобов'язань з оплати означених рахунків позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом. Згідно довідки №б/н від б/д (а.с.92 т.1) заборгованість станом на 12.01.2011р. складає 36168,96грн., яка станом на 12.01.2010р. не погашена.

Відповідач процесуальними правами, передбаченими ст.ст. 22, 59 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Суд розглядає справу в контексті майнових і немайнових вимог (про звільнення об'єкту оренди), оскільки їх об'єднання цілком відповідає приписами ст. 58 Господарського процесуального кодексу України – вимоги пов'язані підставами виникнення та наданими доказами (порушення грошових зобов'язань за договором оренди).   

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає розглядувані вимоги Позивача до Відповідача  такими, що підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне:

Як вбачається із матеріалів справи, сутність розглядуваного спору полягає у примусовому спонуканні до виконання прострочених грошових зобов'язань та у звільненні об'єкту оренди.

Враховуючи статус сторін і об'єкту оренди та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються, насамперед, відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна”  та умовами укладеного між ними договору.

Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.

Частиною 1 ст. 2, ч. 3 ст. 18 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ч. 1 ст. 283, ч. 3 ст.285 Господарського кодексу України та ст.ст.759, 762 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування майном на умовах оренди орендар (наймач) має сплачувати орендну плату. Водночас, встановлення Відповідачеві грошових зобов'язань з компенсації експлуатаційних витрат інших витрат узгоджується із приписами  ст.ст.3, 6, 627 Цивільного кодексу України, які встановлюють принцип свободи договору.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму (оренди) наймач зобов'язаний повернути наймодавцю річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Аналогічні положення містяться і в ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Отже, в контексті зазначених норм укладений  між Позивачем та Відповідачем договір оренди  нерухомого майна  від 01.01.2010р. є належною підставою для виникнення у останнього грошових зобов'язань, визначених його умовами, а також  - обов'язку із повернення об'єкту оренди у разі припинення орендних правовідносин. При цьому, оскільки вказаний договір не містить жодних застережень про розповсюдження його умов на попередні взаємовідносини сторін в порядку ч. 3 ст. 631 Цивільного кодексу України, і п. 3.3. визначає, що орендна плата нараховується за весь час фактичного користування, суд, беручи до уваги факт передачі майна в оренду (акт від 01.01.2010р.), наголошує, що на підстави вказаного у позовній заяві договору оренди Позивач управнений розраховувати на отримання платежів, що були нараховані після 01.01.2010р.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Виходячи із змісту п. 3.3. договору оренди, його умовами визначений лише момент здійснення саме орендних платежів – щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця. Наразі, строк внесення всіх інших платежів, які, виходячи із представлених розрахунків та довідок, входять до стягуваної суми (комунальні, експлуатаційні, реклама в газеті про конкурс, за експертну оцінку та податок на землю) невизначений, що зумовлює застосування ч. 2 вказаної статі, за якою момент виконання обов'язку визначається семиденним строком з моменту висування вимоги.

Як було встановлено судом з представлених документів, доказів надсилання відповідних рахунків про сплату представлено не було, а надані до позовної заяви претензії (а.с.а.с.9-11 т.2) судом враховані бути не можуть, оскільки: претензії №55/417 від 23.11.2009р. та №55/144 від 07.04.2010р. за своїм змістом  не відносяться до договору від 01.01.2010р., на якому ґрунтуються заявлені вимоги, а претензія №55/71 від 12.02.2010р. не тільки не встановлює розподілу складових приведеної суми заборгованості (яка, доречи, не співпадає із заявленими вимогами), але й містить відмітку особи про прийняття, відносно якої Позивачем не представлено жодних доказів наявності відповідних повноважень станом на 12.02.2010р.

У відповідності до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності. При цьому, приписи ч.7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.

Таким чином,  Відповідач не мав жодних підстав для ухилення від виконання обов'язку із здійснення на користь Орендодавця орендних платежів щомісячно у не пізніше 20 числа кожного.

Відносно решти складових заявлених до стягнення сум суд зауважує, що висновок про виникнення права їх вимоги у Орендодавця з урахуванням положень п. 3.1. договору та згадуваних приписів ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України перебуває у залежності від наявності та доведеності сукупності двох обставин:

-          фактичне понесення Орендодавцем відповідних витрат (адже Відповідач має їх саме відшкодовувати, а не сплачувати);

-          висування вимоги про їх оплату.

Між тим, незважаючи на неодноразові вимоги суду, до матеріалів справи не було представлено належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів (відповідних платіжних документів про несення Орендодавцем витрат та розрахунків щодо частки Відповідача в таких витратах) як понесення таких витрат (незасвідчені фотокопії платіжних доручень №735 від 15.12.2009р. та №597 від 28.10.2008р. щодо оплати публікації оголошення та експертної оцінки не тільки не відповідають приписам ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, але й за своїм змістом не дозволяють встановити наявність взаємозв'язку між цими платежами та орендованим  Відповідачем приміщенням), так і висування вимог про їх оплату.

Враховуючи недоведеність Позивачем означених обставин його твердження про наявність прострочення оплати у Відповідача за розглядуваний період дії договору оренди від 01.01.2010р.  відносно оплати комунальних і експлуатаційних платежів, реклами в газеті про конкурс, за експертну оцінку та податку на землю судом розцінюється як юридично неспроможні, що зумовлює відмову у задоволені позовних вимог в частині означених сум.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599  Цивільного кодексу України за загальним правилом зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Втім, як вбачається із матеріалів справи, і Відповідачем всупереч ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України належних у розумінні ст. 34 цього Кодексу належних доказів іншого до матеріалів справи не надав, внаслідок невиконання грошових зобов'язань зі здійснення орендних платежів за період з січня по вересень 2010р. включно (згідно представлених рахунків і довідок)  утворилась заборгованість в сумі 15984,96грн.

Таке невиконання грошових зобов'язань кваліфікується судом як їх порушення  у розумінні ст. 610 Цивільного кодексу України, а сам Відповідач вважається таки, що прострочив виконання грошового зобов'язання у розумінні ч. 1 ст. 612 цього кодексу.

За змістом ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив викання грошового зобов'язання, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання та на вимогу кредитора має сплатити суму боргу. Отже, позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів задовольняються судом лише в частині орендної плати за період з січня по вересень 2010р. включно в сумі 15984,96грн.

Стягнення заборгованості з орендних платежів, яка була сформована до 01.01.2010р.,  судом відхиляється, оскільки з приведеної у позовній заяві підстави існування права вимоги орендної плати – договір від 01.01.2010р. – не вбачається наявності у Позивача права стягувати грошові кошти, нараховані за попередній період. Питання щодо обґрунтованості такого стягнення може вирішуватися лише в контексті попереднього договору оренди, який судом не розглядається та не оцінюється, так як його не визначено у якості підстави вимог.

Відносно немайнової вимоги про спонукання до звільнення приміщення позиція суду полягає в такому:

За змістом ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України та ч. 1  ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку дії договору, який визначається як проміжок часу, протягом якого сторони управнені здійснювати свої права та обов'язки, у зумовлює і припинення можливості здійснювати  відповідні права учасником договору, в розглядуваному випадку – користуватися Відповідачем приміщенням на правах оренди.

Як встановлено п.9.6 договору оренди, закінчення строку дії договору є підставою для його припинення, що відповідає приписам ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України. Виходячи із встановлених судом обставин, строк орендних правовідносин, відповідно до яких Відповідач міг правомірно займати та користуватися приміщенням, визначався періодом з моменту підписання  договору і по 31.12.2010р.

За висновками суду, застереження в п. 9.4. договору про неможливість автоматичного продовження його дії шляхом продовження фактичного використання майна після закінчення строку унеможливлюють таке продовження орендних правовідносин після у розумінні положень ч.4 ст.284 Господарського кодексу України та ст. 764 Цивільного кодексу України, оскільки Орендодавець не обмежений у можливості висувати свої заперечення проти продовження орендних правовідносин і до закінчення строку договору, в тому числі – і у вигляді відповідної умови в договорі, дотримання якої є обов'язковим за змістом ст. 629 Цивільного кодексу України.

Отже, як зазначалося судом вище, відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України наслідком припинення договору оренди є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди орендодавцю. Отже,  оскільки подальше перебування Відповідача у орендованому приміщенні не має належних правових підстав та зумовлює необхідність примусового звільнення зазначеного приміщення, остільки позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню у повному обсягу, адже доказів повернення майна – відповідного акту приймання-передачі суду не надано.

За змістом ст. 84 Господарського процесуального кодексу України у рішенні за результатами розгляду позову про зобов'язання виконати певну дію (в розглядуваному випадку – повернути об'єкт оренди) суд має вказати строк вчинення відповідної дії. Враховуючи, що  такий строк визначений п. 9.9. договору трьома робочими днями, суд, задля забезпечення належних умов для звільнення Орендарем об'єкту від власних речей, дійшов висновку про необхідність встановлення саме такого строку, що починає свій відлік  з моменту набрання рішенням законної сили.

У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України понесені Позивачем судові витрати відшкодовуються за рахунок Відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 4,  4-2 - 4-6,  33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Інституту прикладної математики і механіки Національної академії наук України, м. Донецьк (ідентифікаційний код 05420675) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Росспецтранс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32397887) про стягнення заборгованості з орендної плати в розмірі 38214,71грн. та виконання п. 9.9. ст. 9 договору оренди від 01.01.2010р. задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Росспецтранс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32397887) на користь Інституту прикладної математики і механіки Національної академії наук України, м. Донецьк (ідентифікаційний код 05420675)  заборгованість з орендної плати в сумі 15984,96грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Росспецтранс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32397887) протягом 3 робочих днів з моменту набрання рішенням законної сили звільнити та повернути Інституту прикладної математики і механіки Національної академії наук України, м. Донецьк (ідентифікаційний код 05420675) кімнати №№ 605,606 загальною площею 31,8кв.м., що розташовані на 6 поверсі Інженерно-лабораторного корпусу за адресою: 83114, м. Донецьк, вул.. Рози Люксембург, 74.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. У задоволені решти вимог відмовити.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Росспецтранс”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 32397887) на користь Інституту прикладної математики і механіки Національної академії наук України, м. Донецьк (ідентифікаційний код 05420675)  державне мито в сумі  244, 85грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 167,36грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

У судовому засіданні 01.03.2011р. проголошено та підписано вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст  рішення складено та підписано 04.03.2011р.

          

Суддя                                                               Попков Д.О.                               

СудГосподарський суд Донецької області
Дата ухвалення рішення01.03.2011
Оприлюднено12.03.2011
Номер документу14054003
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —37/4

Ухвала від 14.01.2010

Господарське

Господарський суд міста Києва

Андреїшина І.О.

Ухвала від 07.12.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Головіна К.І.

Ухвала від 25.11.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Головіна К.І.

Ухвала від 11.11.2016

Господарське

Господарський суд міста Києва

Головіна К.І.

Судовий наказ від 15.03.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Попков Д.О.

Судовий наказ від 15.03.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Попков Д.О.

Судовий наказ від 15.03.2011

Господарське

Господарський суд Донецької області

Попков Д.О.

Ухвала від 15.07.2013

Господарське

Господарський суд Донецької області

Д.О. Попков

Ухвала від 09.10.2012

Господарське

Господарський суд міста Києва

Гулевець О.В.

Ухвала від 05.09.2012

Господарське

Вищий господарський суд України

Малетич M.M.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні