Рішення

від 03.03.2011 по справі 40/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

40/8

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

03.03.11 р.                                                                                    Справа № 40/8                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

За участю секретаря судового засідання Данилкіной П.М.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду матеріали справи за позовом приватного акціонерного товариства „Ізоляція”, м. Донецьк

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінговая компанія „Держава”, м.Донецьк                      

про стягнення 4 579 грн. 38 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Павленко Л.М. - юрисконсульт

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: приватне акціонерне товариство „Ізоляція” звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінговая компанія „Держава” про стягнення основного боргу по орендній платі в 3 276 грн. та боргу за спожиту електричну енергію в сумі 1000 грн. 46 коп., пені за несвоєчасне виконання грошових обов'язків в сумі 151 грн. 35 коп., інфляційних в сумі 122 грн. 02 коп., 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання в сумі 29 грн. 55 коп. згідно договору оренди майна товариств №11/03/10 від 11.03.2010р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.

На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „не зареєстровано”. Місцезнаходження відповідача вказане в позовній заяві підтверджено Довідкою АБ №210954 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 07.12.09р.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З'ясувавши  фактичні  обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію  відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 11.03.2010р. між приватним акціонерним товариством „Ізоляція”, далі Орендодавець, та  товариством з обмеженою відповідальністю „Холдінговая компанія „Держава”, далі  Орендар,  було укладено договір оренди майна товариств №11/03/10 від 11.03.2010р.

Згідно пункту 1.1 договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування належне Орендодавцю на праві власності майно – частину нежилого приміщення площею 163,8 кв. м. розташовану на першому поверсі будівлі клубу літ. Л-1-2 (інвентарний номер 19), за адресою: 83029, м. Донецьк, вул.. Кріпильників, 90. Факт передачі майна підтверджено актом приймання - передачі від 11.03.2010 р.

Пунктом 11.1 передбачено, що цей договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами і діє до 11 березня 2011р.

Відповідно пункту 3.1 договору розмір орендної плати за користування майном, разом з ПДВ становить 4 914 грн., за один календарний місяць користування майном.

У пункті 3.2. договору встановлено, що орендна плата перераховується Орендарем в повному розмірі в безготівковому порядку на розрахунковий рахунок Орендодавця не пізніше 10 числа поточного місяця користування майном.

Згідно пункту 3.3. договору компенсація спожитих комунальних послуг (електрична енергія, вода, вивіз сміття та інші) відшкодовується Орендарем на підставі відповідних рахунків Орендодавця не пізніше 10 числа місяця, наступного за  звітним компенсація комунальних послуг не входить до орендної плати та сплачується окремо від неї.

Проте, відповідачем платежі сплачені не в повному обсязі, у зв'язку з чим за ним утворився борг з орендних платежів в сумі 3 276 грн. за вересень 2010 року та борг за спожиту електричну енергію в сумі 1000 грн. 46 коп. за період з серпня 2010 року – по вересень 2010 року,  який позивач і намагається стягнути.

Зобов'язання не виконанні, а тому позивач згідно вимог пункту 7.2. договору, намагається стягнути з відповідача додатково пеню в сумі  151 грн. 35 коп. за  несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 11.09.10р. по 29.12.10р.

Оскільки  мало місце прострочення виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача додатково три процента річних в сумі 29 грн. 55 коп. за період прострочення з  11.09.10р. по 29.12.10р. та інфляційні в сумі 122 грн. 02 коп. за період  прострочення з 11.09.10р. по 29.12.10р.

Судом досліджена правова норма, яка підлягає застосуванню у спірних відносинах сторін. Так, за своєю правовою природою між сторонами укладено договір  оренди.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу  статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33  ГПК України зобов'язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором оренди у частині своєчасного внесення орендних платежів  за користування майном та платежів за спожиту електричну енергію. Відповідач доказів виконання обов'язків за договором та перерахування платежів суду не надав.

За таких обставин позовні  вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 3 276 грн. та боргу за спожиту електричну енергію в сумі 1000 грн. 46 коп. обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобов'язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов'язання.  Існування основної заборгованості у відповідача заборгованості щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Судом прийнято до уваги, що учасниками  судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб'єкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення  додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст. 230 та частина 6 ст. 232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а  її нарахування  припиняється через шість місяців, коли зобов'язання мало бути виконано.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, у вигляді несвоєчасного внесення орендних платежів за договором, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 11.09.10р. по 29.12.10р.  в сумі 151 грн. 35  коп., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів не був встановлений договором, тому позовні вимоги щодо стягнення  з відповідача трьох процентів річних сумі 29 грн. 55 коп. за період з 11.09.10р. по 29.12.10р.  та інфляційних в сумі 122 грн. 02 коп. за прострочення виконання грошового зобов'язання за період з 11.09.10р. по 29.12.10р., також вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню.

Витрати по державному миту та забезпеченню судового процесу покладаються на відповідача  згідно приписів статті 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 01.03.11р. згідно частини 2 статті 85 ГПК України було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивні частини.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 230, ч.6 ст. 232, ст. 283 ГК України, ст. ст.42, 43, 22, 24, 33, 36, 44, 49, 82, 82-1, 84, частиною другою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги  приватного акціонерного товариства „Ізоляція”  до товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінговая компанія „Держава”– задовольнити.

2.  Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Холдінговая компанія „Держава”, 83053, м.Донецьк, вул. Краснооктябрьська, 111, ід. код 36887610, на користь:

- приватного акціонерного товариства „Ізоляція”, 83029, м. Донецьк,  вул. Світлого путі, 3, ід. код 00292681, основний борг   з  орендної плати в сумі  3 276 грн., та борг за спожиту електричну енергію в сумі 1000 грн. 46 коп., пеню в сумі 151 грн. 35 коп., три проценти річних в сумі 29 грн. 55 коп., інфляційні в сумі 122 грн. 02 коп., витрати по державному миту в сумі 102 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі  236 грн., видавши наказ.

3.  Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.     

Суддя                                                               Підченко Ю.О.                               

Повний рішення складено - 04.03.11р.