КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙН ИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.02.2011 № 53/337
Київський апеляційний гос подарський суд у складі коле гії суддів:
головуючого: Авдєєв а П.В.
суддів: Корсак В.А.
Корсак В.А.
За участю представникі в:
від позивача: Сербан В.Ф .- за довіреністю,
від відповідача: Данилова В .В. - за довіреністю,
розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу Державної науков ої установи „Український нау ково-дослідний інститут спир ту і біотехнології продоволь чих продуктів,
на рішення Господарськ ого суду м.Києва від 13.12.2010
у справі № 53/337 (Грєхова О.А. .....)
за позовом Товариства з обмежен ою відповідальністю „Будіве льно-проектна фірма „Україна ”
до Державної наукової у станови „Український науков о-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчи х продуктів,
про стягнення 195 997,20 грн.
ВСТАНОВИВ:
В жовтні 2010 року Товарис тво з обмеженою відповідальн істю „Будівельно-проектна фі рма „Україна” звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Державної науко вої установи „Український на уково-дослідний інститут спи рту і біотехнології продовол ьчих продуктів про стягнення з відповідача 187374,58 грн. - осно вного боргу; 6578,41 грн. - інфляці йних втрат; 2044,21 грн. - 3% річних, а також витрати на правову доп омогу - 12000,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов Догов ору підряду №09-Д/10 від 12.05.2010 р. відп овідач не виконав належним ч ином своїх зобов' язань щодо оплати з виконані позивачем роботи. Крім того, позивач про сить стягнути з відповідача витрати за послуги адвоката відповідно до Договору №01/10/10 Г С від 07.10.2010 року про надання юри дичних послуг та виконання ю ридичних робіт.
Відповідачем не надано від зиву щодо позовних вимог.
Рішенням Господарського с уду м. Києва від 13.12.2010 року у дані й справі позов задоволено по вністю.
Не погоджуючись із прийнят им рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною ска ргою, в якій просить оскаржув ане рішення скасувати та пос тановити нове рішення, яким в ідмовити у задоволенні позов у повністю, посилаючись на по рушення місцевим господарсь ким судом норм матеріального та процесуального права, при йняття рішення при неповному з' ясуванні обставин, що маю ть значення для справи, невід повідність висновків, виклад ених у рішенні, обставинам сп рави.
В обґрунтування вимог апел яційної скарги апелянт зазна чив, що між сторонами не було у кладено Договору № 04-Д/10 від 12.05.201 0 року, на який послався суд пе ршої інстанції в мотивувальн ій частині рішення.
Апелянт стверджує, що судом першої інстанції було непра вомірно не враховано клопота ння відповідача про перенесе ння розгляду справи, чим пору шено право останнього щодо в життя заходів до всебічного, повного та об' єктивного до слідження всіх обставин спра ви.
Як на порушення норм процес уального права, апелянт посл ався на те, місцевим судом не д отримано вимоги ст. 84 ГПК Укра їни, оскільки в резолютивній частині рішення не зазначен о, що позов підлягає задоволе нню повністю чи частково.
Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, дослідивши зіб рані у справі докази, заслуха вши пояснення представників сторін, судова колегія встан овила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 12.05.2010 між сторонами у сп раві було укладено Договір п ідряду № 09-Д/10, відповідно до ум ов якого Замовник (відповіда ч) доручає, а Підрядник (позива ч) зобов' язується на власни й ризик виконати, у відповідн ості до умов даного договору , роботу, а Замовник зобов' яз ується прийняти цю роботу та оплатити її, прийнятою за рез ультатами проведеного тенде ру (п. 1.1 Договору).
Згідно з п. 2.1. Договору харак тер робіт, що виконується Під рядником: поточний ремонт пр иміщень Державної наукової у станови “Український науков о-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчи х продуктів” за адресою: м. Киї в, пров. Бабушкіна, 3.
Вартість робіт за даним Дог овором складає 196 970,40 грн. (п. 6.1 Дог овору).
Пунктом 6.2. Договору встанов лено, що договірна ціна може п ереглядатися за взаємною зго дою сторін, але не може переви щувати вартості, прийнятої з а договором.
Згідно з п. 6.3. Договору склад , обсяг і вартість робіт із буд івництва об' єктів, зазначен і в кошторисній документації .
На виконання умов Договору підряду № 09-Д/10 позивач виконав , а відповідач прийняв роботи на суму 187 374,58 грн., що підтверджу ється актом приймання викона них будівельних робіт за тра вень 2010 № 1 та довідкою про варт ість виконаних будівельних р обіт/та витрати/ за травень 2010 р ., які належним чином оформлен і та підписані обома сторона ми.
За умовами п. 7.1 Договору опла та виконаних робіт здійснюєт ься Замовником щомісячно про тягом 5 (п' яти) банківських дн ів за фактично виконані робо ти після підписання актів ви конаних робіт КБ-2 та КБ-3.
В порушення умов Договору в ідповідач за виконані на йог о користь роботи не розрахув ався.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертався до відповідача з претензіями № 199/10 від 24.06.2010 та № 227/10 від 09.08.2010 про опл ату заборгованості. На доказ звернення з претензіями поз ивач надав суду копії вказан их претензій з відміткою від повідача про отримання.
Відповідач відповіді на пр етензії не надав, заборгован ість не сплатив.
Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб' єкти гос подарювання та інші учасники господарських відносин пови нні виконувати господарські зобов' язання належним чино м відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимо г щодо виконання зобов' язан ня - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно став ляться. До виконання господа рських договорів застосовую ться відповідні положення Ци вільного кодексу України з у рахуванням особливостей, пер едбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 стат ті 509 ЦК України зобов' язання м є правовідношення, в якому о дна сторона (боржник) зобов' язана вчинити на користь дру гої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплат ити гроші тощо) або утриматис я від певної дії, а кредитор ма є право вимагати від боржник а виконання його обов' язку.
Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов' язання вин икають з підстав, встановлен их статтею 11 цього Кодексу.
Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК У країни передбачає, що підста вами виникнення цивільних пр ав та обов' язків є, зокрема, д оговори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 стат ті 202 ЦК України правочином є д ія особи, спрямована на набут тя, зміну або припинення циві льних прав та обов' язків.
Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домо вленість двох або більше сто рін, спрямована на встановле ння, зміну або припинення цив ільних прав та обов' язків.
За договором підряду одна с торона (підрядник) зобов' яз ується на свій ризик виконат и певну роботу за завданням д ругої сторони (замовника), а за мовник зобов' язується прий няти та оплатити виконану ро боту (частина 1 статті 837 ЦК Укра їни).
Відповідно до частини 1 стат ті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставин и, на які вона посилається як н а підставу своїх вимог чи зап еречень.
Доказів належного виконан ня зобов' язання за договоро м щодо оплати робіт відповід ач не подав.
Отже, факт порушення відпов ідачем договірних зобов' яз ань підтверджується матеріа лами справи.
Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов' язання повинні викон уватися належним чином відпо відно до умов договору та вим ог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звича їв ділового обороту або інши х вимог, що звичайно ставлять ся. Одностороння відмова від виконання зобов' язання або одностороння зміна його умо в не допускається, якщо інше н е встановлено договором або законом.
За таких обставин, позовна в имога про стягнення з відпов ідача основної заборгованос ті у розмірі 187 374,58 грн. є обґрунт ованою та такою, що підлягає з адоволенню в повному обсязі.
Також, у зв' язку з простроч енням відповідачем виконанн я грошових зобов' язань за д оговором, позивач просить ст ягнути з останнього 2 044,21 грн. - 3% річних та 6 578,41 грн. - інфляцій них витрат.
Судом встановлено, що відпо відач у встановлений Договор ом строк свого обов' язку по перерахуванню коштів не вик онав, допустивши простроченн я виконання грошового зобов' язання, тому дії відповідача є порушенням договірних зоб ов' язань (ст. 610 Цивільного ко дексу України), і він вважаєть ся таким, що прострочив (ст. 612 Ц ивільного кодексу України), в ідповідно є підстави для зас тосування встановленої зако ном відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Ц К України боржник, який прост рочив виконання грошового з обов' язання, на вимогу кред итора зобов' язаний сплати ти суму боргу з урахуванням в становленого індексу інфляц ії за весь час прострочення, а також три проценти річних ві д простроченої суми, якщо інш ий розмір процентів не встан овлений законом або договор ом.
З огляду на викладене, суд в важає вимоги позивача в част ині стягнення 3% річних в сумі 2 044,21 грн. - 3% річних та 6 578,41 грн. - інфляційних витрат обґрунто ваними та такими, що підлягаю ть задоволенню.
Щодо вимог позивача про стя гнення з відповідача витрат на надання правової допомоги в сумі 12 000,00 грн. слід зазначити наступне.
До матеріалів справи позив ач надав платіжне доручення № 1421 від 11.10.2010р., як доказ про сплат у за адвокатські послуги в ро змірі 12 000,00 грн., копію Договору про надання юридичних послу г та виконання юридичних роб іт від 07.10.2010р. укладений між поз ивачем та адвокатом, копії ак ту прийому-передачі документ ів (матеріалів) від 07.10.2010р. та акт у здачі-приймання виконаних робіт та наданих послуг від 11. 10.2010р., копію Свідоцтва про прав о заняття адвокатською діяль ністю № НОМЕР_1 від 24.04.2008р., ви дане ОСОБА_1
Статтею 44 ГПК передбачено, щ о до складу судових витрат вх одить оплата послуг адвоката . У контексті цієї норми судов і витрати за участь адвоката при розгляді справи підляга ють сплаті лише в тому випадк у, якщо вони сплачені адвокат у стороною, котрій такі послу ги надавалися, а їх сплату під тверджено відповідними фіна нсовими документами.
Стягнення зазначених витр ат в рахунок майбутньої їх оп лати у вигляді судових витра т чинним законодавством не п ередбачено.
Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК вит рати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначают ься у порядку, встановленому Законом України “Про адвока туру”. Дія цього Закону пошир юється тільки на осіб, які є ад вокатами.
Поняття особи, яка є адвокат ом, наводиться в ст. 2 Закону Ук раїни “Про адвокатуру”, де за значено, що адвокатом може бу ти громадянин України, який м ає вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юри ста або помічника адвоката н е менше двох років, склав квал іфікаційні іспити, одержав с відоцтво про право на занятт я адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката Ук раїни.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України “Про адвокатуру” ад вокат має право займатись ад вокатською діяльністю індив ідуально, відкрити своє адво катське бюро, об'єднуватися з іншими адвокатами в колегії , адвокатські фірми, контори т а інші адвокатські об'єднанн я, які діють відповідно до цьо го Закону та статутів адвока тських об'єднань.
Пунктом 5 ст.4 Закону України “Про адвокатуру” передбачен о, що адвокатські бюро, колегі ї, фірми, контори та інші адвок атські об'єднання є юридични ми особами. Адвокати та адвок атські об'єднання відкривают ь поточні та вкладні (депозит ні) рахунки в банках на терито рії України, а у встановленом у чинним законодавством поря дку - і в іноземних банках, маю ть печатку і штамп із своїм на йменуванням.
Згідно ч. 1 ст. 12 Закону Україн и “Про адвокатуру” оплата пр аці адвоката здійснюється на підставі угоди між громадян ином чи юридичною особою і ад вокатським об'єднанням чи ад вокатом.
Відповідно до Роз' яснень Вищий арбітражний суд, від 04.03. 1998, № 02-5/78 “Про деякі питання прак тики застосування розділу VI Г осподарського процесуально го кодексу України”(в редакц ії роз' яснення президії Вищ ого господарського суду Укра їни від 31.05.2002 №04-5/609 “Про внесення змін і доповнень і про визнан ня такими, що втратили чинніс ть, деяких роз' яснень прези дії Вищого арбітражного суду Україна”) вирішуючи питання про розподіл судових витрат , господарський суд має врахо вувати, що розмір відшкодува ння названих витрат, крім дер жавного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин к онкретної справи, зокрема, ці ни позову, може обмежити цей р озмір з огляду на розумну нео бхідність судових витрат для даної справи.
Частинами 1,2,3 статті 28 ГПК Укр аїни передбачено, що справи ю ридичних осіб в господарсько му суді ведуть їх органи, що ді ють у межах повноважень, нада них їм законодавством та уст ановчими документами, через свого представника. Керівник и підприємств та організацій , інші особи, повноваження яки х визначені законодавством а бо установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Предста вниками юридичних осіб можут ь бути також інші особи, повно важення яких підтверджуютьс я довіреністю від імені підп риємства, організації.
Таким чином, залучення до уч асті у справі в якості предст авника іншої особи є правом, а не обов' язком сторони, і пов ' язано лише з волевиявлення м самої сторони, як і визначен ня між цією стороною та найня тим представником оплати ост аннього за надані цим предст авником послуги.
Разом з тим суд зазначає, що результати розгляду справи у суді залежить не від особи, я ка представляє інтереси тієї чи іншої сторони у суді, а від встановлення судом наступни х обставин: наявності у позив ача права, на захист якого ним подано позов, а також наявнос ті чи відсутності факту пору шення такого права або його о спорення.
Отже, враховуючи зазн ачене, беручи до уваги встано влені у процесуальному закон одавстві обмеження розміру о плати послуг адвоката (до 5% за доволеної суми позовних вимо г), а також враховуючи судову п рактику про стягнення витрат на оплату послуг адвоката, су д дійшов висновку, що заявлен а вимога про стягнення з відп овідача витрат на оплату пос луг адвоката підлягає задово ленню у сумі 9 799,86 грн. (5% від задо воленої суми позовних вимог) .
Відповідно до ст. 33 ГПК Украї ни, кожна сторона повинна дов ести ті обставини, на які вона посилається як на підставу с воїх вимог і заперечень.
Частиною 2 ст. 34 ГПК України п ередбачено, що обставини спр ави, які відповідно до законо давства повинні бути підтвер джені певними засобами доказ ування, не можуть підтверджу ватись іншими засобами доказ ування.
Позивачем належним чином д оведено порушення його прав та охоронюваних законом інте ресів з боку відповідача.
Враховуючи вищезазначене, позовні вимоги обґрунтовані , документально доведені та п ідлягають задоволенню повні стю.
Доводами апеляційної скар ги не спростовано вищевказан і обставини та висновки місц евого господарського суду.
Доводи апелянта про поруше ння місцевим господарським с удом норм процесуального пра ва у зв' язку із відмовою в за доволенні клопотання відпов ідача про відкладення розгля ду справи, судова колегія не б ере до уваги, враховуючи наст упне.
В абз. 5 п.п. 3.6 пункту 3 роз' ясн ення Президії Вищого арбітра жного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практи ки застосування Господарськ ого процесуального кодексу У країни” зазначено, що господ арський суд з урахуванням об ставин конкретної справи мож е не брати до уваги доводи уча сника судового процесу - пі дприємства, установи, органі зації, іншої юридичної особи , державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду с прави у зв' язку з відсутніс тю його представника (з причи н, пов' язаних з відпусткою, х воробою, службовим відряджен ням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому, гос подарський суд виходить з то го, що у відповідних випадках такий учасник судового проц есу не позбавлений права і мо жливості забезпечити за необ хідності участь у судовому з асіданні іншого представник а згідно з частинами 1-4 статті 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не по в' язаних з ним трудовими ві дносинами. Неможливість тако ї заміни представника поляга є доведенню учасником судово го процесу на загальних підс тавах (статті 32-34 ГПК України).
З огляду на те, що в матеріал ах справи були наявні достат ні докази для прийняття ріше ння у справі, а відповідачем н е було надано доказів неможл ивості заміни представника д ля участі у судовому засідан ні, суд першої інстанції прав омірно відхилив зазначене кл опотання про відкладення роз гляду справи.
За таких обставин судова ко легія вважає, що місцевим гос подарським судом повно і все бічно з' ясовані всі обстави ни справи та надано їм належн у правову оцінку, рішення міс цевого суду відповідає чинно му законодавству та матеріал ам справи; колегія суддів не в бачає підстав для задоволенн я апеляційної скарги та скас ування чи зміни оскаржуваног о рішення.
Місцевим господарським су дом правильно дотримані вимо ги ст. 49 ГПК щодо покладення су дових витрат на відповідача.
На підставі викладеного, ке руючись ст. ст. 99, 103, 105 ГПК України , Київський апеляційний госп одарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скар гу Державної наукової устано ви „Український науково-досл ідний інститут спирту і біот ехнології продовольчих прод уктів на рішення Господарськ ого суду м. Києва від 13.12.2010 р. у сп раві № 53/337 залишити без задовол ення.
2. Рішення Господарськ ого суду м. Києва від 13.12.2010 р. у сп раві № 53/337 залишити без змін.
3. Матеріали справи № 53/337 повер нути до Господарського суду м. Києва.
Постанова може бути оскарж ена впродовж двадцяти днів д о Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя Авдєєв П.В.
Судді Корсак В.А.
Корс ак В.А.
04.03.11 (відправлено)
Суд | Київський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2011 |
Оприлюднено | 12.03.2011 |
Номер документу | 14055060 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Київський апеляційний господарський суд
Авдєєв П.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні