Рішення

від 14.02.2011 по справі 27/161

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

27/161

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

        14.02.2011 р.                                                                                                Справа №27/161

за позовом  Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів  "Миргородкурорт",37600,м. Миргород, вул. Гоголя,112

до  Обласного комунального виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства " Миргородводоканал", 37600,м. Миргород, вул. Шишацька, 82

про  стягнення 92 793,70 грн.

          Суддя  Солодюк О.В.

Представники:

від позивача:  Омельницький С.Ю., дов. в протоколі

від відповідача:  Колесніков О.В.,дов. в протоколі, Беркунов А.А., дов. в протоколі

В судових засіданнях 24.01.2011 р. до 02.02.2011 р. та 02.02.11р. до 14.02.2011 р. оголошувались перерви для надання сторонами додаткових доказів.

В судовому засіданні 14.02.2011 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення оформлено та підписано відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Розглядається позовна заява про стягнення 92 793,70 грн. збитків, понесених позивачем внаслідок перекачки стічних вод власною каналізаціно-насосною станцією за період з  вересня по листопад 2010 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримує.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав. Його повноважні преставники в судовому засіданні проти  позову заперечують, посилаючись на його безпідставність.

В судовому засіданні 14.01.2011 р. відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі № 27/161 до вирішення справи № 14/217, яка розгляається господарським судом Полтавської області, а також до вирішення УБОЗ УМВС України в Полтавській області кримінальної справи № 10160219 від 29.07.2010 року.

Клопотання про зупинення провадження у справі № 27/161 судом відхилено за обгрунтуванням, наведеним в мотивувальній частині рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення предстаників сторін, суд встановив:

01 січня 2009 року між Філією Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт"-"Багатогалузеве підприємство комунального господарства" та Обласним комунальним виробничим підприємством водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" був укладений договір № 84 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації(а.с.10-12).

Згідно умов договору Обласне комунальне виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства "Миргородводоканал" (відповідач) зобов"язався забезпечувати абонента питною водою та приймати від нього стічні води, а абонент взяв на себе обов"язок своєчасно оплачувати надані йому послуги у водопостачанні  та водовідведенні за затвердженими тарифами, належно експлуатувати водопровідні та каналізаціні мережі, пристрої та прилади на них.

Додатковою угодою від 01.03.2009 року до договору № 84 від 01.01.2009 р.(а.с. 13) встановлені тарифи за послуги на рівні:

- вода -12 грн. 77 коп. за 1 мерт кубічний;

- стоки - 8 грн. 08 коп. за 1 метр кубічний.

Закрите акціонерне товариство лікувально-оздоровчий заклад "Миргородкурорт"(позивач), в позові зазначає, що  протягом сторку дії договору абонент належним чином виконував взяті на себе зобов"язання по оплаті наданий йому послуг  відповідачем.

Основними складовими чинниками тарифу на стоки, є виконання відповідачем робіт по їх транспортуванню та очищенню. Однак, протягом періоду існування договірних відносин, позивач в особі  Філії Закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів "Миргородкурорт" - "Багатогалузеве підприємство комунального господарства" виконувало і виконує частину функцій відповідача, а саме, перекачує стічні води споживача на певному відрізку каналізаційної мережі за допомогою власної каналізаційної насосної станції (КНС). При цьому позивач не має можливості відмовитися від виконання таких робіт, оскільки на даній ділянці каналізаційні мережі відповідача відсутні.

Фактичні витрати позивача, собівартість виконаних робіт за кожен перекачаний кубічний метр стічних вод, як зазначає позивач, становить 1 грн. 35 коп. без ПДВ.

В обгрунтування позовних вимог позивач надав акти (а.с. 14-16), складені за участю представника відповідача на підставі фактичних показників лічильника, в яких вказується кількість кубічних метрів стоків, що перекачуються КНС позивача протягом розрахункового періоду.

Позивач вважає, що надання ним послуг по перекачці стічних вод та складання відповідних актів встановлює юридичний факт, що є підставою для виникнення взаємних цивільних прав та обов"язків у сторін. В зв"язку з цим відповідач, як зазначає позивач, одержує послуги для задоволення власних потреб і споживає їх в процесі здійснення власної господарської діяльності і зобов"язаний відшкодувати виконавцеві послуг (позивачу) усі фактичні витрати, необхідні для їх надання.

Направлені відповідачу позивачем рахунки на суму 92 793.60 грн. на відшкодування збитків, понесених позивачем внаслідок перекачки стічних вод власною каналізаціно-насосною станцією за період з  вересня по листопад 2010 року (а.с. 29-31) відповідач не оплатив, що змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши додані докази, суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.

Згідно п.п.1,2 договору № 84 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації  від 01.01.2009 р. (далі по тексту - договір) відповідач зобов"язався забезпечувати абонента питною водою, а також приймати від нього стічні води до комунальної каналізації, а позивач зобов"язався своєчасно оплачувати надані йому послуги у водопостачанні та водовідведенні, належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають у нього на балансі, відповідно до цього договору та Правил користування  системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, Правил приймання  стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації міст і селищ України та Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення.

Як вбачається з наданих сторонами доказів, відповідач належним чином виконував умови договору, забезпечував подачу позивачу питної води та приймання стічних вод від позивача до комунальної каналізації, своєчасно виставляв рахунки на оплату послуг позивачу, а позивач, в свою чергу, своєчасно оплачував рахунки відповідно до умов договору.

Оплата позивачем наданих йому послуг здійснювалась за цінами відповідно до тарифів,  які згідно рішень  № 252 від 16.02.2008 р., № 20 від 14.01.2009 р. погоджені Виконавчим комітетом Миргородської міської ради та затверджені рішенням Полтавської обласної ради від 27.01.2009 р.

З наданим  до матеріалів справи рахунків вбачається, що в них не внесено складову, яка б відшкодовувала  затрати позивача на утримання КНС та напірного каналізаційного колектору, що йде від КНС позивача до колодязя гасника.

Таким чином, позивач оплачує відповідачу надані останнім послуги лише за подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод від позивача до комунальної каналізації.

Судом встановлено, що КНС та напірний каналізаційний колектор знаходяться на території та  балансі позивача і витрати на їх утримання несе позивач.

          Пунктом 19.5 Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затвердженими наказом Державного комутету України по житлово-комунальному господарству від 01.07.1994 р. № 65, які втратили чинність і на які посилається позивач, було встановлено,   що  станції перекачування стічних вод  від  жилих  будинків місцевих Рад і ЖБК споруджуються силами й коштами абонентів. Після завершення будівництва окремо розміщені  станції  перекачування  в діючому стані  безкоштовно  передаються  на  баланс Водоканалу для обслуговування у встановленому порядку.

    Станції перекачування, встановлені в жилих та прибудованих до них будинках,   залишаються   на балансі абонента й  ним обслуговуються, а  Водоканал  відшкодовує  витрати на експлуатацію насосного обладнання.

Оскільки КНС, яка знаходиться на території позивача - це окремо розташована споруда і не передана на баланс відповідача, посилання позивача на вищезазначені Правила є безпідставними.

          В додатковому обгрунтуванні позовних вимог (вх. № 1803д вд 02.02.2001 р.) позивач посилається на статтю 224 Господарського кодексу України, згідно якої учасник господарських відносин,  який порушив господарське зобов'язання  або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності,  повинен відшкодувати  завдані  цим  збитки  суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

           Під  збитками  розуміються  витрати,  зроблені  управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи,   які  управнена  сторона  одержала  б  у  разі  належного виконання   зобов'язання   або   додержання   правил    здійснення господарської діяльності другою стороною.

          Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Відшкодування збитків можливо лише за наявності складу правопорушення, до якого входять наступні елементи: протиправна поведінка, наявність збитків, причинний зв'язок між протиправною поведінкою та спричиненням збитків, вина. Відсутність хоча б одного елемента складу правопорушення виключає настання відповідальності  у вигляді відшкодування збитків.  

          Позивач не довів, що поведінка відповідача є протиправною. Як свідчать матеріали справи, відповідач належним чином виконував умови договору № 84 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 01.01.2009 року. Крім того, згідно договору відповідач не брав на себе зобов"язання по перекачці стічних вод з території позивача, а лише забезпечував абонента питною водою, а також приймав від нього стічні води до комунальної каналізації.

          За таких обставин, у відповідача не існує зобов"язань перед позивачем по відшкодуванню останньому 92 793,70 грн. збитків, понесених позивачем внаслідок перекачки стічних вод власною каналізаціно-насосною станцією за період з  вересня по листопад 2010 року.

          Позовні вимоги безпідставні, оспорені відповідачем, спростовані наявними доказами і задоволенню не підлягають.

          Посилання позивача на "Звичай" та на багаторічні відносини між сторонами по відшкодуванню витрат на перекачку стічних вод безпідставне, оскільки правовідносини між позивачем та відповідачем врегульовоно договором № 84 на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації від 01.01.2009 року та іншими актами чинного законодавства.  

          Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі № 27/161 до вирішення справи № 14/217, яка розгляається господарським судом Полтавської області, а також до вирішення УБОЗ УМВС України в Полтавській області кримінальної справи № 10160219 від 29.07.2010 року задоволенню судом не підлягає з наступних підстав.

11.01.2011 р. по справі № 14/217 господарським судом Полтавської області прийнято рішення, яке сторонами не оскаржувалось і на момент прийняття рішення у даній справі набрало законної сили.

Щодо зупинення провадження у справі № 27/161 до вирішення УБОЗ УМВС України в Полтавській області кримінальної справи № 10160219 від 29.07.2010 року, то стаття 79 Господарського процесуального кодексу України не передбачає таких підстав для зупинення провадження  у справі.

На підставі матеріалів справи та керуючись 32,33,34,36,43,79, 82-85 ГПК України, суддя, -

В И Р І Ш И В :

          В позові відмовити повністю.

          Суддя                                                                                                               Солодюк О.В.

          Повний текст виготовлено та підписано 21 лютого 2011 року.

 Примітка:Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому  ст. 85 ГПК України та може бути оскаржене в порядку, визначеному   ст. 93 ГПК України