Постанова

від 23.02.2011 по справі 26/39

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

26/39

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

23.02.11                                                                                           Справа  № 26/39

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого-судді                           Д.Новосад

суддів                                      О.Михалюк

                                           Г.Мельник

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова  компанія», м. Івано-Франківськ, № 034/12 від 22.12.10

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.10   

у справі № 26/39

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова  компанія», м. Івано-Франківськ

до відповідача-1: Відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції, м. Івано-Франківськ   

до відповідача-2: Закритого акціонерного товариства «Агромаш-ІФ», м. Івано-Франківськ   

до відповідача-3: Приватного підприємства «Детективно-охоронне агентство»«Прикарпатський Альянс», м. Івано-Франківськ   

про визнання права на майно і звільнення його з-під арешту

За участю представників сторін:

від позивача: Фатула Т.В. –представник (довіреність № 298 від 01.02.10);    

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився;

від відповідача-3: не з'явився.

Права та обов'язки, передбачені ст.ст. 22, 28 ГПК України, роз'яснено.

Відводів складу суду не поступило.

В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського          суду Івано-Франківської області від 08.12.10 у справі № 26/39 (суддя О.Кобрин) відмовлено в позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова  компанія»до відповідачів: 1) - Відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції; 2) - Закритого акціонерного товариства «Агромаш-ІФ»; 3) - Приватного підприємства «Детективно-охоронне агентство»«Прикарпатський Альянс»про визнання права на майно і звільнення його з-під арешту.   

З даним рішенням не погоджується позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова  компанія», оскаржив його в апеляційному порядку з підстав порушення господарським судом Івано-Франківської області при його винесенні норм матеріального права та неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Зокрема, скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову невідповідність техніки зазначеній в наданих суду Актах прийому-передачі основних засобів та неможливість ідентифікувати майно через відсутність на предметах інвентарних номерів. Крім того, зазначає, що на товаристві було створено комісію, яка зафіксувала нанесення відповідних інвентарних номерів на товарно-матеріальні цінності, про що складено акт від 07.12.10, а службовій особі, відповідальній за недбале проведення інвентаризації, оголошено догану, про що видано наказ № 39 А. Вважає, що позовні вимоги належним чином документально підтверджені поданими позивачем доказами, а саме: випискою з балансового рахунку позивача, основні засоби станом на 10.09.10, договором оренди майна від 19.02.10, договором купівлі-продажу комп'ютерної техніки від 12.01.10, платіжними дорученнями на виконання умов договору від 12.01.10, актами приймання-передачі основних засобів типової форми ОЗ-1, інвентарними картками обліку основних засобів. На підставі наведеного скаржник просить рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.10 у справі № 26/39 скасувати  та прийняти нове рішення, яким задоволити позовні вимоги ТзОВ «Станіславська торгова компанія» про визнання права на майно і звільнення його з-під арешту.

          Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 06.01.11 подані скаржником матеріали визнано достатніми для прийняття їх до провадження в апеляційній інстанції, розгляд справи призначено на 02.02.11.

Відповідачі -1, -2, -3 у справі правом, наданим ст.96 ГПК України, не скористались, відзивів на апеляційну скаргу не подали.

В судовому засідання 02.02.11 представник відповідача-2 підтримав доводи та заперечення, викладені скаржником в апеляційній скарзі.

    Відповідачі -1, 3 явки повноважних представників в судове засідання 02.02.11 не забезпечили, хоча про час та місце засідання суду були належним чином повідомлені, причин неявки до відома суду не довели. Крім того, відповідачем-3 листом № 08/11 від 24.01.11 повідомлено суд про неодержання копії апеляційної скарги,з огляду на наведене, колегія ухвалила відкласти розгляд апеляційної скарги на 23.02.11.

В судовому засіданні 23.02.11 представником позивача подано клопотання про долучення письмових доказів, а саме доказів скерування копії апеляційної скарги відповідачу-3.

В судове засідання 23.02.11 відповідачі -1, -2, -3 явки повноважних представників не забезпечили, причин неявки до відома суду не довели, а відтак, беручи до уваги п.п. 2, 4 ухвали Львівського апеляційного господарського суду від 02.02.11, апеляційна скарга розглядається за їх відсутності.

Розглянувши апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2 в судових засіданнях 02.02.11 та 23.02.11, колегія суддів дійшла висновку, що задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.

При цьому колегія суддів виходила з наступного:

Господарським судом при розгляді спору між сторонами вірно встановлено, що в межах виконавчого провадження по виконанню наказу №1010, виданого господарським судом Івано-Франківської області 04.06.10 по справі №3/4, 01.09.10 державним виконавцем відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції Витвицьким В.В. складено Акт опису та арешту майна, яким  накладено арешт на наступне майно:

1. сканер Canon срібно-чорного кольору б/в 1 шт;

2. факс  Panasonic ХХ FT932 чорного кольору б/в 1 шт;

3. монітор SAMSUNG 225 см чорного кольору б/в 1 шт;

4. принтер НР  сірого кольору б/в 1 шт;

5. системний блок чорного кольору б/в 1 шт;

6. блок безперебійного живлення б/в 1 шт;

7. вентилятор білого кольору б/в;

8. монітор срібного кольору L 1 шт б/в;

9. принтер НР сірого кольору б/в 1 шт;

10. системний блок срібного кольору б/в 1 шт;

11. обігрівач електричний 1 шт б/в білого кольору;

12. кіоск металевий жовтого кольору з білими жалюзями б/в 2 шт;

13. вольєр червоного кольору 1 шт з дерев'яною підлогою;

14.оглядова вишка сірого кольору б/в 1 шт.

Звертаючись з позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова  компанія»просить визнати право на майно та звільнити з-під арешту наступне майно, що перебуває у відповідача-2 на підставі договору оренди майна від 19.02.10 та акту прийому-передачі, а саме:

1.сканер CanoScan LIDE 25 –1 шт;

2.телефон  Panasonic –1 шт;

3.монітор SAMSUNG –1 шт;

4.монітор Flatron L 1530 BLG –1 шт;

5.монітор AG neoyo –1 шт;

6.принтер HP Laser jet 1020 –2 шт;

7.принтер HP Laser P 1005 –1 шт;

8.системний блок –3 шт;

9. ксерокс WORKCENTRE 3119 –1 шт;

10. вентилятор офісний –1 шт.

Господарський суд першої інстанції, розглядаючи позовні вимоги, вірно зазначив про невідповідність опису та кількості одиниць офісної техніки, зазначеної у позовній заяві та техніки, зазначеної у Акті опису та арешту майна.

Крім того, господарським судом першої інстанції належним чином оцінено подані позивачем документальні докази належності йому майна, як такі, що не відповідають вимогам щодо їх належності. Зокрема, господарський суд вірно зазначив, що згідно виписки з балансового рахунку позивача станом на 10.09.10, наданої позивачем, до його основних засобів відноситься техніка в номенклатурі, щодо якої заявлено позовні вимоги, загальною балансовою вартістю 27 995, 00 грн. При цьому, господарським судом вірно проаналізовано п.п. 1.2, 2.3 договору купівлі-продажу №НР-98 від 12.01.09, на підставі якого позивачем придбано вказану техніку у ТзОВ “Прикарпатська інформаційна компанія”, та зазначено про неподання накладних на товар. Щодо платіжних доручень, наданих позивачем в підтвердження оплати за вказаним договором купівлі-продажу, то суд першої інстанції вірно зазначив про неможливість встановлення на їх підставі того, чи оплачено ними саме вказані позивачем предмети офісної техніки, оскільки в графі “призначення платежу” зазначено “оплата за комплектуючі матеріали”.

Щодо договору оренди, укладеного між позивачем та відповідачем-2, то колегія суддів також погоджується з оцінкою, наданою йому господарським судом в оскаржуваному рішенні. Як вбачається з Актів приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 19.02.10, позивач передав відповідачу-2 наступне майно:

вентилятор офісний –і.н 1833,

ксерокс WORKCENTRE 3119 –і.н.2766;

системний блок –і.н.2770;

системний блок –і.н.2771;

системний блок –і.н.5362;

принтер HP Laser P 1005 –і.н. 2669;

принтер HP Laser jet 1020 –і.н. 2768;

принтер HP Laser jet 1020 –і.н. 2767;

монітор AG neoyo –і.н. 4913;

монітор Flatron L 1530 BLG –і.н. 4971;

монітор SAMSUNG –і.н. 5361;

телефон  Panasonic –і.н.1235;

сканер CanoScan LIDE 25 –і.н.5242.

При цьому колегія суддів звертає увагу, що з метою повного встановлення дійсних обставин справи, місцевим господарським судом, на підставі ч. 1 ст. 39 ГПК України, оглянуто докази у місці їх знаходження, а саме у відповідача-2. При цьому, господарським судом першої інстанції встановлено, що офісна техніка, що знаходиться у відповідача, частково відповідає за технічним описом предметам у вказаному переліку, але на ній відсутні інвентарні номери, які зазначені в Актах приймання-передачі основних засобів. На підставі наведеного господарський суд вірно зазначив про неможливість ідентифікувати майно, що знаходиться у відповідача-2, як таке, що передане йому позивачем у справі згідно з Актом приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів від 19.02.10.

Крім того, господарський суд Івано-Франківської області, аналізуючи подані позивачем докази, вірно зазначив про розбіжності балансової вартості майна. Зокрема, відповідно до інвентарних карток обліку основних засобів описано вищевказані предмети, присвоєно інвентарні номери та встановлено балансову вартість станом на 12.01.09, яка є меншою від балансової вартості цих же предметів станом на 10.09.10 згідно виписки з балансового рахунку.

Колегія суддів погоджується з застосуванням місцевим господарським судом ст. 392 ЦК України щодо права власника майна пред'явити позов про визнання його права власності, ст. 55 Закону України “Про виконавче провадження” щодо проведення арешту та вилучення майна державним виконавцем під час виконавчих дій лише по відношенню до майна боржника, а не будь-якої іншої особи.

Водночас, ні при розгляді спору в суді першої інстанції, ні при розгляді апеляційної скарги Львівським апеляційним господарським судом позивачем не доведено того факту, що майно, яке було передано відповідачу-2 згідно договору оренди, та майно, яке було описано та арештовано відповідачем-1, це одне і те саме майно. Відтак, колегія суддів погоджується з висновок, викладеним в оскаржуваному рішенні, про не доведення позивачем права власності на майно, включене до Акту опису й арешту майна від 01.09.10, у зв'язку з чим господарським судом Івано-Франківської області правомірно відмовлено у задоволенні позовних вимог  Товариства з обмеженою відповідальністю «Станіславська торгова  компанія»до відповідачів: 1) - Відділу ДВС Івано-Франківського міського управління юстиції; 2) - Закритого акціонерного товариства «Агромаш-ІФ»; 3) - Приватного підприємства «Детективно-охоронне агентство»«Прикарпатський Альянс» про визнання права на майно і звільнення його з-під арешту.

Колегія суддів також зазначає, що оголошення позивачем догани службовій особі, відповідальній за недбале проведення інвентаризації, на що посилається скаржник, жодним чином не спростовує висновків, викладених місцевим господарським судом в оскаржуваному рішенні щодо не доведення позивачем права власності на описане та арештоване відповідачем-1 майно. Щодо посилань скаржника на виписку з балансового рахунку позивача, основні засоби станом на 10.09.10, договір оренди майна від 19.02.10, договір купівлі-продажу комп'ютерної техніки від 12.01.10, платіжні доручення на виконання умов договору від 12.01.10, акти приймання-передачі основних засобів типової форми ОЗ-1, інвентарні картки обліку основних засобів, то колегія суддів зазначає, що місцевим господарським судом надано переліченим доказам належну оцінку, як суперечливим, таким, що не відповідають один одному та з яких неможливо встановити ідентичності описаного та арештованого майна відповідача-2 тому майну, яке передавалося йому позивачем на підставі договору оренди майна від 19.02.10.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що посилання скаржника, викладені ним в апеляційній скарзі, є безпідставними, документально не обґрунтованими, такими, що не базуються на законодавстві, що регулює дані правовідносини, належним чином досліджені судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення, а відтак скаржник, в порушення вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України, не довів тих обставин, на які він посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Керуючись ст. ст. 1, 21, 25, 33, 43, 44, 49, 99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд –

П О С Т А Н О В И В:

1. Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 08.12.10 залишити без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.

2. Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються до господарського суду Івано-Франківської області.

Головуючий-суддя                              Д.Новосад

Суддя                                         О.Михалюк

Суддя                                         Г.Мельник