Постанова

від 02.03.2011 по справі 15/379

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

02.03.11 Справа № 15/379

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі к олегії:

головуючого - судді - Ю ркевича М.В.

суддів - К узя В.Л.

Желі ка М.Б.

розглянув апеляційну скар гу товариства з обмеженою відповідальністю «Радивил івський соко-оцтовий завод»м . Радивилів

на рішення господарськ ого суду Рівненської област і від 12.01.2004 р.

у справі № 15/379

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укруніверсалресурс»м. Київ

до відповідача тов ариства з обмеженою відповід альністю «Радивилівський со ко-оцтовий завод» м. Радивилі в

про стягнення 112 470,51 грн.

за участю представників :

від позивача: не з' явив ся

від відповідача: не з' я вився

Рішенням господарс ького суду Рівненської облас ті від 12.01.2005 р. у справі №15/379 частк ово задоволено позов товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Укруніверсалресурс»м . Київ, стягнувши з товариства з обмеженою відповідальніст ю «Радивилівський соко-оцтов ий завод» м. Радивилів на кори сть позивача 112 246,34 грн. заборго ваності з урахування встанов леного індексу інфляції та 1 2 40,46 грн. судових витрат.

Товариство з обмеженою в ідповідальністю «Радивилів ський соко-оцтовий завод»не погоджується з даним рішення м суду, тому в своїй апеляційн ій скарзі просить переглянут и його в порядку апеляційног о провадження, скасувати та п рийняти нове рішення, яким ві дмовити в позові з огляду на н аступні обставини і підстави :

· Місцевий госп одарський суд не досліджував чи є ТОВ «Укруніверсалресур с»належним позивачем у справ і, чи були порушені його права відповідачем. Договір, стосо вно якого позивач звернувся до суду, був укладений між при ватним підприємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Радивилівський сок о-оцтовий завод»;

· Відповідно до п. 1 1.2 договору № 2 від 21.12.2001 р. жодна із сторін не має права передава ти свої права за договором тр етій стороні без письмової з годи другої сторони. Разом з т им, 21.12.2002 р. між ПП ОСОБА_1 та Т ОВ «Укруніверсалресурс»був укладений договір № 21/12 про уст упку права вимоги, відповідн о до якого позивач став новим кредитором ТОВ «Радивилівсь кий соко-оцтовий завод»стосо вно договору № 2 від 21.12.2001 р.;

· Вказаний догові р про уступку права вимоги є н едійсним, оскільки він уклад ений особою, яка не мала права його укладати, а також в поруш ення вимог ч. 1 ст. 197 ЦК УРСР. Таки м чином, ТОВ «Укруніверсалр есурс»не міг стати новим кре дитором відповідача, а від та к не мав права звертатись до с уду;

· Місцевий господ арський суд не з' ясував, чи м ало місце невиконання ТОВ «Р адивилівський соко-оцтовий з авод»своїх зобов' язань за о спорюваним договором, тобто чи мало місце господарське п равопорушення, за вчинення я кого можуть бути застосовані санкції. Згідно умов договор у № 2 від 21.12.2001 р. покупець взяв на себе зобов' язання оплатити товар протягом чотирьох міс яців з дня поставки. 01.04.2002 р. стор они - підприємець ОСОБА_1 та відповідач підписали дод аток № 1 до договору, відповідн о до якого покупець зобов' я заний був оплатити товар про тягом одного року з моменту п оставки, а 21.12.2002 р. сторони підпи сали додаток № 2 до договору, в ідповідно до якого покупець зобов' язаний був оплатити товар протягом трьох років;

· Дострокове вик онання зобов' язання це прав о, а не обов' язок сторони. На момент подачі позову, строк в иконання зобов' язання не за кінчився, а відтак права та ін тереси продавця не були пору шені. Крім того, сторони зобов ' язані виходячи із приписів ст. 5 ГПК України та умов догов ору, вжити заходів досудовог о врегулювання спору. Однак, п озивач не надав суду жодних д оказів врегулювання спору;

· Позивач не надав суду додатки №1 та 2 від 01.04.2002 р. та від 21.12.2002 р., які є невід' ємною ч астиною договору, що мали сут тєве значення для вирішення спору. Відповідач не мав можл ивості надати суду вказані д одатки, оскільки рішення бул о прийняте в одному судовому засіданні.

Ухвалою Львівського апе ляційного господарського су ду від 04.02.2005 р. колегією суддів у складі : Юркевича М.В., Городеч ної М.І. та Кузя В.Л. апеляційна скарга ТОВ «Радивилівський соко-оцтовий завод»була прий нята до розгляду, однак апеля ційне провадження у справі № 15/379 зупинено, в зв' язку з тим, щ о матеріали справи були наді слані господарським судом Рі вненської області до Вищого господарського суду України .

28.11.2007 р. Львівським апеляційн им господарським судом на ад ресу апелянта ТОВ «Радивилів ський соко-оцтовий завод»був надісланий лист № 01/356, яким апе ляційний господарський суд п росив скаржника повідомити п ро результати розгляду Вищим господарським судом даної с прави та можливість поновлен ня провадження у справі. Лист апелянтом залишений без від повіді.

Ухвалою Львівського апе ляційного господарського су ду від 01.02.2011 р. за ініціативою су ду провадження у даній справ і поновлено.

В зв' язку з тим, що постан овою Верховної Ради України від 07.10.2010 р. № 7223 суддю Городечну М .І. звільнено з посади судді, н а підставі поданої заяви про відставку за станом здоров' я, розпорядженням в.о. голови с уду від 01.02.2011 р. змінено склад су дової колегії по розгляду ап еляційної скарги. Суддю Горо дечну М.І. замінено суддею Жел іком М.Б.

Як позивач так і відповід ач явку своїх представників в судове засідання не забезп ечили, клопотання про відкла дення розгляду справи не под авали, причини неявки суду не повідомляли.

Неявку представників судо м розцінено такою, що є без пов ажних причин, а тому дійшов су д дійшов висновку за можливе розглянути апеляційну скарг у за їх відсутності, за наявни ми в справі доказами.

В ході перегляду оскарженого рішення за наяв ними матеріалами та доказами у справі Львівським апеляці йним господарським судом з' ясовано:

01.12.2001 р. між приватним підп риємцем ОСОБА_1 та ТОВ «Ра дивилівський соко-оцтовий за вод»був укладений договір по стачання товару № 2, на умовах якого підприємцем згідно нак ладних № 1, 2, 3 від 28.12.2001 р. та від 29.12.2001 р. поставив відповідачу сік яблучний на загальну суму 97 835, 26 грн.

В п. 5.1. договору сторони прий шли до згоди, що розрахунок за поставлений товар здійснюєт ься товариством в безготівко вому порядку протягом чотирь ох місяців з моменту відвант аження.

17.12.2002 р. між підприємцем ОСО БА_1 та ТОВ «Радивилівський соко-оцтовий завод»був скла дений та підписаний акт звір ки взаємних розрахунків, згі дно якого заборгованість від повідача перед підприємцем с клала в сумі 97 835,26 грн.

21.12.2002 р. між приватним підприє мцем ОСОБА_1 та ТОВ «Укрун іверсалресурс»був укладени й договір уступки права вимо ги № 21/12, згідно умов якого підп риємець уступив на користь п озивача право вимоги погашен ня заборгованості ТОВ «Ради вилівський соко-оцтовий заво д»на суму 97 835,26 грн.

Згідно п. 3.1. договору уступки права вимоги новий кредитор - ТОВ «Укруніверсалресурс»в зяв на себе зобов' язання зд ійснити розрахунок з кредито ром - підприємцем ОСОБА_1 з а проведену уступку права ви моги згідно договору шляхом перерахування грошових кошт ів в сумі 97 835,,26 грн. на розрахунк овий рахунок кредитора протя гом 1 095 днів з моменту отриманн я боржником від кредитора по відомлення про проведену уст упку права вимоги.

Підприємець ОСОБА_1 21.12.2002 р . листом № 17 повідомив боржник а про укладення договору уст упки права вимоги з ТОВ «Укру ніверсалресурс».

01.03.2003 р. між новим кредитором - ТОВ «Укруніверсалресурс»та боржником був складений акт звіряння взаємних розрахунк ів, скріплений підписами та п ечатками з обох сторін, згідн о якого відповідачем підтвер джена заборгованість перед п озивачем в сумі 97 640,26 грн.

19.10.2004 р. ТОВ «Укруніверсалрес урс»звернулось до господарс ького суду за захистом своїх прав та інтересів з позовним и вимогами до ТОВ «Радивилів ський соко-оцтовий завод»про стягнення з останнього 97 640,26 гр н. основної суми заборговано сті за договором уступки пра ва вимоги та 14 606,08 грн. інфляцій них нарахувань.

Виходячи із умов укладени х договорів, приписів ст. ст. 33, 43 ГПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 625, 692 ЦК У країни та 173, 193, 225 ГК України місц евий господарський суд дійшо в висновку про задоволення п озовних вимог в повному обся зі .

Розглянувши доводи апеляц ійної скарги, вивчивши матер іали справи, наявні в ній дока зи, перевіривши правильність застосування судом першої і нстанції норм матеріального та процесуального права, суд ова колегія Львівського апел яційного господарського суд у дійшла висновку, що оскаржу ване рішення місцевого госп одарського суду слід частков о скасувати, апеляційну скар гу - частково задоволити. Пр и цьому, судова колегія виход ить із наступного:

Відповідно до п. 4 Прикінцев их та перехідних положень Ци вільного кодексу України щод о цивільних відносин, які вин икли до набрання чинності Ци вільним кодексом України, по ложення цього Кодексу застос овуються до тих прав і обов'яз ків, що виникли або продовжую ть існувати після набрання н им чинності.

Як вбачається із наявних м атеріалів справи, сторони ук ладаючи договір постачання т овару № 2 від 01.12.2001 р. дійшли згоди щодо всіх його істотних умов та взяли на себе зобов' язан ня з їх виконання.

Зміст договору в силу ст. 628 ЦК України становлять ум ови (пункти), визначені на розс уд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими від повідно до актів цивільного законодавства. Договір відпо відно до ст. 629 ЦК України є обов 'язковим для виконання.

Порушенням зобов'яза ння згідно ст. 610 ЦК України є йо го невиконання або виконання з порушенням умов, визначени х змістом зобов'язання (ненал ежне виконання). Боржник в сил у ст. 612 цього ж Кодексу вважаєт ься таким, що прострочив, якщо ? він не приступив? до виконанн я зо?бов'язання або не виконав його у строк, встановлений до говором або законом.

Із наявних матеріал ів справи прослідковується, що відповідач взяті на себе г рошові зобов' язання належн им чином не виконав, про що сві дчать матеріали справи, нада ні позивачем акти звірки вза єморозрахунків, а також і те щ о вказані обставини не спрос товуються і самим відповідач ем.

Безпідставними та та кими що не заслуговують на ув агу суду є доводи апелянта пр о те, що договір уступки прав а вимоги від 21.12.2002 р. є недійсним , оскільки укладений сторона ми в порушення вимог ч. 1 ст. 197 Ц К УРСР та особою, яка не мала п рава його укладати.

Згідно ч. 2 ст. 34. ГПК України обставини справи, які відпов ідно до законодавства повинн і бути підтверджені певними засобами доказування, не мож уть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона в силу ст. 33 ГПК Україн и повинна довести ті обстави ни, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і зап еречень.

Вказані доводи апелянта не підкріплені жодними доказам и, договір уступки права вимо ги не визнаний в судовому пор ядку недійсним, доказів звор отнього суду не надано.

Висновки апелянта про те, що договір уступки права вимог и укладений в порушення вимо г ч. 1 ст. 197 ЦК УРСР спростовують ся актом звіряння взаємних р озрахунків від 01.03.2003 р., складен ий між новим кредитором - ТОВ « Укруніверсалресурс»та борж ником, згідно якого відповід ачем підтверджена заборгова ність перед позивачем в сумі 97 640,26 грн. Даний акт скріплений підписами та печатками з обо х сторін.

Разом з тим, судова колегія Львівського апеляційного го сподарського суду повністю п огоджується із доводами скар жника відносно того, що місце вий господарський суд не з' ясував чи мало місце господа рське правопорушення з боку відповідача, за вчинення яко го можуть бути застосовані с анкції, а саме нараховані поз ивачем інфляційні втрати в с умі 14 606,08 грн. за період з квітня 2002 року по серпень 2004 р.

В п. 5.1. договору постачання товару № 2 сторони дійшли згод и, що розрахунок за поставлен ий товар здійснюється товари ством в безготівковому поряд ку протягом чотирьох місяців з моменту відвантаження. Впо дальшому 01.04.2002 р. сторони - підп риємець ОСОБА_1 та відпові дач підписали додаток № 1 до до говору, згідно якого покупец ь зобов' язаний був оплатит и товар протягом одного року з моменту поставки, а 21.12.2002 р. сто рони підписали додаток № 2 до д оговору в якому визначились, що покупець зобов' язаний б ув оплатити товар протягом т рьох років з моменту поставк и товару. Отже, кінцевим строк ом виконання зобов' язання є 29.12.2004 р. Аналогічні строки стор онами були закладені і в умов ах договору уступки права ви моги (п. 3.1.).

Отже, виходячи з того, що кінцева дата розрахунку п рипадає на 29.12.2004 р., позовні вимо ги в частині інфляційних нар ахувань за період з квітня 2002 року по серпень 2004 р. в сумі 14 606,08 г рн. не підлягають до задоволе ння.

Стосовно позовних вимог в ч астині суми основного боргу в сумі 97 640,26 грн. то такі є повні стю доведеними матеріалами с прави та підставними до задо волення, оскільки на момент п рийняття оскарженого рішенн я кінцевий строк погашення з аборгованості наступив.

Щодо висновків апелянта в ідносно неподання позивачем доказів досудового врегулюв ання спору визначеного ст. 5 ГП К України то судова колегія а кцентує увагу на тому, що обра ння певного засобу правового захисту, у тому числі і досудо вого врегулювання спору, є пр авом, а не обов'язком особи, як а добровільно, виходячи з вла сних інтересів, його викорис товує. Відповідно, використа ння позивачем досудового вр егулювання спору є додаткови м засобом правового захисту і ніяким чином не позбавляє о станнього на судовий захист.

В п. 8 постанови Пленуму Верх овного Суду України «Про зас тосування Конституції Украї ни при здійсненні правосуддя »від 1 листопада 1996 р. № 9 зазнача ється: з урахуванням констит уційного положення про те, що правосуддя в Україні здійсн юється виключно судами, юрис дикція яких поширюється на в сі правовідносини, що виника ють у державі (ст. 124 Конституці ї), судам підвідомчі всі спори про захист прав і свобод гром адян. Суд не вправі відмовити особі в прийнятті позовної з аяви чи скарги лише з тієї під стави, що її вимоги можуть бут и розглянуті в передбаченому законом досудовому порядку.

З врахуванням викладеного , судова колегія Львівського апеляційного господарськог о суду прийшла до висновку, що оскаржуване рішення місцево го господарського суду підл ягає частковому скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 104, 105 Гос подарського процесуального кодексу України, Львівськ ий апеляційний господарськи й суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу то вариства з обмеженою відпові дальністю «Радивилівський соко-оцтовий завод»м. Радиви лів частково задоволити.

2. Рішення господарського суду Рівненської області ві д 12.01.2004 р. у справі №15/379 в частині з адоволення позову про стягне ння з відповідача 14 606,08 грн. інф ляційних втрат, 146,06 грн. - держ мита та 39,33 витрат на інформаці йно-технічне забезпечення су дового процесу скасувати. В ц ій частині прийняти нове ріш ення: в позові відмовити.

3. В решта частинах рішення г осподарського суду Рівненсь кої області від 12.01.2005 р. залиши ти без змін.

4. Стягнути з товариства з об меженою відповідальністю «У круніверсалресурс»м. Київ на користь товариства з обмеже ною відповідальністю «Радив илівський соко-оцтовий завод » м. Радивилів 73,18 грн. державно мита по розгляду апеляційно ї скарги.

5. Постанова набирає законно ї сили з дня її прийняття і мож е бути оскаржена в касаційно му порядку.

6.Матеріали справи № 15/379 пове рнути в господарський суд Рі вненської області, зобов' я завши видати наказ із врахув анням п. 2, 3, 4 даної постанови.

Головуючий-суддя Юрк евич М.В.

Суддя Кузь В. Л.

Суддя Желік М .Б.