Постанова

від 01.02.2011 по справі 4/169-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

4/169-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" лютого 2011 р.                                                           Справа № 4/169-10  

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Грязнов В.В. ,  суддя Тимошенко О.М.

при секретарі Новак Р.А.

за участю представників сторін:

Від позивача - не з"явився

Від відповідача - представник Затула М.Б. дов.б/н., від 02.12.2010 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу  відповідача  Товариства з обмеженою відповідальністю "Томашпільський райсільгоспкомунгосп" на  рішення  господарського суду Вінницької області від 02.12.10 р. у справі № 4/169-10  (суддя Білоус В.В.).

за позовом Державна екологічна інспекція у Вінницькій області

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Томашпільський райсільгоспкомунгосп"

про відшкодування збитків у сумі 21390 грн. 22 коп.

ВСТАНОВИВ:

          Рішенням господарського суду Вінницької області від 02 грудня 2010 року у справі №4/169-10 задоволено позов Державної екологічної інспекції у Вінницькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Томашпільський райсільгоспкомунгосп" про стягнення 21471грн. 39 коп. збитків завданих внаслідок порушення природоохоронного законодавства.

          Скаржник (відповідач) подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення місцевого господарського суду.

          В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що спір вирішено без його участі.

          Крім того, суд у своєму рішенні посилається на протокол № 099548 віл 07 лютого 2010 р. про адміністративне правопорушення та постанову про накладення адміністративного стягнення від 19 лютого 2010 р. №03/21. Такі документи є похідними від Акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17 лютого 2010р. в якому не зазначено на підставі чого визначено кількість об"єму забору води.

          Як передбачає п. 2.4 Інструкції з оформлення органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України матеріалів про адміністративні правопорушення, зі змінами, внесеними згідно з наказами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 346 від 24.07.2006р. (z0952-06) та № 488 від 20.09.2007р.. затверджену наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 264 від 05.07.2004р. - у протоколі обов'язково зазначається, зокрема, заподіяна матеріальна шкода (у разі наявності). У п. 2.10 передбачено, якщо правопорушення пов'язане зі шкодою, заподіяною навколишньому природному середовищу (забруднення або засмічення земель, вод тощо), то про це зазначається в протоколі.

          Приписи пункту 3.4. Інструкції передбачають що якщо при вирішенні питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення органами одночасно вирішується питання про відшкодування винним майнової шкоди, то в постанові по справі зазначаються розмір шкоди, що підлягає стягненню, порядок і строк її відшкодування.

          Постанова про накладення адміністративного стягнення №03\21 від 19 лютого 2010 року Державної екологічної інспекції у Вінницькій області винесена з порушення норм процесуального права, оскільки не містить розміру завданої шкоди.

          Отже, під час винесення Господарським судом Вінницької області рішення від 02 грудня 2010 року мало місце недоведеність обставин, що мають значення для справи, які Господарський суд визнав встановленими. Це призвело до винесення неправильного рішення і є підставою для його скасування в апеляційному порядку згідно з ст. 104 ГПК України.

          В судовому засіданні Рівненського апеляційного господарського суду представник відповідача підтримує доводи апеляційної скарги.

          Представник позивача в судове засідання не з"явився. Неявка представника не першкоджає розгляду апеляційної скарги.

          Розглянувши доводи апеляційної скарги, оцінивши докази у справі, судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду прийшла до висновку, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасуванню не підлягає.

          Місцевим господарським судом не порушені норми матеріального та процесуального права. З"ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені у рішенні місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи.

          Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду виходить з наступного:

          Ухвалою господарського суду Вінницької області від 20 жовтня 2010 року порушено провадження у справі №4/169-10.

          Судове засідання призначено на 02 грудня 2010 року. З повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 15) вбачається, що відповідач отримав ухвалу суду 26.10.2010 року. В судове засідання не з"явився. Таким чином місцевим господарським судом дотримані вимоги щодо належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

          Судова колегія Рівненського апеляційного господарського суду погоджується з рішенням місцевого господарського суду знаступних підстав.

          Державі внаслідок порушення законодавства про охорону раціональне використання водних ресурсів" затвердженої наказом Мінекобезпеки України № 389 від 20.07.2009 р., зареєстрованої в Мінюсті України 14.08.2009 р. за № 767/16783 прийшов до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення 21471,39 грн. збитків (шкоди) завданої самовільним водокористуванням підлягають задоволенню.

          До такого висновку суд прийшов  з огляду на таке.

          Державною екологічною інспекцією у Вінницькій області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариством з обмежною відповідальністю "томашпільський райсільгоспкомунгосп", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17.02.2010 р.

          Із акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17.02.2010 р. вбачається що основним видом діяльності відповідача є збирання, очищення та розподіл води. Згідно дозволу на спеціальне водокористування № 3897, виданого Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у ВІнницькій області 15.12.2009 р. терміном до 06.10.2012 р., підприємство здійснює забір підземних вод із артезіанської свердловини № 685 (глибина 80, 0 м., дебіт 7, 5 кв.м/год.), артезіанської свердловини № 1285 (глибина 65 м., дебіт 3,5 м.кв./год.), каптажної криниці (глибина 7, 0 м., дебіт 6,0 м.кв./год.), каптажної криниці (глибина 10 м., дебіт 8, 0 м.кв./год.) для надання послуг із централізованого водопостачання населення сіл Жолоби та Горишківки Томашпільського району. Ліцензія на централізоване водопостачання АВ № 147278 видана 02.04.2009 р. Забір води здійснюється із застосуванням технічних засобів глибинних насосів.

          Оскільки маркування та технічна документація (паспорта) на насосах відсутні, потужність насосів не встановлена. В порушення умов дозволу на спеціальне водокористування та ст. 44 Водного Кодексу України на водозаборах не встановлені водомірні прилади, не ведеться облік вод, що забираються з водних об"єктів, статистична звітність по формі 2-ТП (водгосп) до відповідних органів не подається. Згідно касової книги (форма КО-4), кошти в касу підприємства від населення сіл Жолоби та Горишківки Томашпільського району за надану їм воду надходять з червня 2009 р. в порушення ст.44, 49 Водного Кодексу України в період з 01.06.2009 р. по 14.12.2009 р. відповідач здійснював забір підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування. За цей період  підприємство здійснило забір води в такій кількості : з 01.06.2009 р. по 24.08.2009 р. - 850 м.кв.; з 25.08.2009 р. по 14.12.2009 р. - 2240 м.кв. Всупереч вимогам ст. 19, 21 Кодексу України про надра відсутній спеціальний дозвіл на користування ділянкою надр для видобування прісних підземних вод. Відповідач використовує земельні ділянки під каптажними криницями, артезіанськими свердловинами, зонами санітарної охорони водозаборів, господарським двором, при цьому документів, що посвідчують правове  використання земельних ділянок на час перевірки відсутні. Це є порушенням ст.125 Земельного Кодексу України.

          При перевірці був присутній та отримав копію акту директор ТОВ "Томашпільський райсількомунгосп" Олійник Віктор Сергійович.

          Довідкою № 7 від 17.02.2010 року стверджується, що відповідачем за період з 01.06.2009 р. по 14.12.2009 р. видобуто 3090 м.кв. води, в тому рахунку: з 01.06.2009 р. по 24.08.2009 р. - 850 м.кв.; з 25.08.2009 р. по 14.12.2009 р. - 2240 м.кв.

          Забір відповідачем підземних вод із двох артсвердловин та двох каптажних криниць без дозволу на спеціальне водокористування з 01.06.2009 р. по 14.12.2009 р. також стверджується копіями протоколу № 009548 від 07.02.2010 р. про адміністративне правопорушення, постанови про накладення адміністративного стягнення від 19.02.2010 р. № 03/21. В протоколі № 009548 від 07.02.2010 р. про адміністративне правопорушення відповідач порушення визнав.

          Ухвалою від 20.10.2010 р. від відповідача вимагалося надати письмові пояснення про те, чи оскаржувалися (визнавалися незаконними дії посадових осіб позивача), в установленому законом, порядку акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 17.02.2010 р., протокол № 009548 про адміністративне порушення від 07.02.2010 р., постанова про накладення адміністративного стягнення від 19.02.2010 р. № 03/21 і якщо оскаржувалися, то вимагалося надати рішення адміністративного суду з цього  приводу. Відповідач цих вимог суду не виконав.

          З огляду на те, що позивач є органом владних повноважень, то протиправність дій державного інспектора при проведенні перевірки 17.02.2010 р. і складених за її результатами документів відповідно до ч.2 ст.34 ГПК України і норм КАС України мала б підтверджуватися рішенням адміністративного суду, яке набрало законної сили. Оскільки відповідач такого рішення господарському суду не надав, то суд прийшов до висновку про те, що надані позивачем докази є належними, та про те, що протиправність, незаконність їх відповідачем не доведена належними засобами доказування.

          Згідно ст. 30, 48, 49, 110, 111 Водного кодексу України спеціальне водокористування –це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин із зворотними видами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється для промислових, транспортних, енергетичних та інших державних і громадських потреб. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу.

          У дозволі з метою раціонального виростання  вод, встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води. Спеціальне водокористування є платним. Збір за спеціальне водокористування справляється з метою стимулювання раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів. Розмір збору за використання води з водних об'єктів для потреб, не пов'язаних з вилученням води з водних об'єктів, визначається: для потреб гідроенергетики –на основі нормативів збору, фактичних обсягів води, пропущеної через турбіни та лімітів використання води. Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Водокористувачі звільняються від відповідальності за порушення водного законодавства, якщо вони виникли внаслідок дії непереборних сил природи чи воєнних дій. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у: недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування. Підприємства зобов'язані відшкодувати збитки завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України. Відшкодування збитків, завданих  внаслідок порушення водного законодавства, не звільняє винних від збору за спеціальне водокористування.

          В ч.1 ст.1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю відшкодовується в повному обсязі, особою, яка завдала її. Особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Аналіз названих норм свідчить про те, що терміни "збитки", "шкода", які використовуються в ст.110, 111 Водного кодексу України, ст.1166 ЦК України незважаючи на різну назву,є тотожними.

          Вказані норми свідчать про те, що спеціальне водокористування потребує отримання на те дозволу, і що спеціальне водокористування не може бути розпочате без отримання такого дозволу, а у випадку самовільного (без отримання дозволу) спецводокористування, мають бути відшкодовані збитки (шкода).

          Оскільки  відповідачем за період з 01.06.2009 р. по 14.12.2009 р. видобуто 3090 м.кв. води, в тому рахунку: з 01.06.2009 р. по 24.08.2009 р. - 850 м.кв.; з 25.08.2009 р. по 14.12.2009 р. - 2240 м.кв., не отримавши на це дозволу на спецводокористування, то таке водокористування відповідача є порушенням водного законодавства у вигляді самовільного, без отримання дозволу на спецводокористування, водокористуванням, за яке відповідач має нести цивільно - правову відповідальність у вигляді відшкодування збитків (шкоди) в сумі 21 471, 39 грн.

          Таким чином доводи викладені в апеляційній скарзі не відповідають фактичним обставинам справи та чинному законодавству.

          Керуючись ст.ст. 99,101,103,105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Томашпільський райсільгоспкомунгосп" на рішення господарського суду Вінницької області від 02 грудня 2010 року по справі №4/169-10 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Вінницької області від 02 грудня 2010 року по справі №4/169-10 залишити без змін.

3. Матеріали справи №4/169-10 повернути в господарський суд Вінницької області.

        4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                                       Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Грязнов В.В.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.