Постанова

від 28.02.2011 по справі 7/203-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

7/203-10

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

28 лютого 2011 року                                                           Справа № 7/203-10  

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                                           Петухов М.Г.

суддя                                                                                                    Гулова А.Г. ,

 суддя                                                                                                    Маціщук А.В.   

за участю представників сторін:

позивача - Куцицький О.А.

відповідача -  не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача Відкритого акціонерного товариства "ВІННИЦЯМОЛОКО" на рішення господарського суду  Вінницької області від 24.12.10 р.

у справі № 7/203-10    (суддя  Банасько О.О. )

за позовом Приватного підприємства "Бар'єр.Спешел груп"

до відповідача  Відкритого акціонерного товариства "ВІННИЦЯМОЛОКО"

про стягнення в сумі 38 126 грн. 03 коп.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 24.12.2010 року у справі № 7/203-10 задоволено частково позов Приватного підприємства «Бар'єр. Спешел груп»про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "ВІННИЦЯМОЛОКО" 32 483,86 грн. - боргу, 324 грн. 84 коп. - відшкодування витрат пов'язаних зі сплатою державного мита та 201 грн. 08 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забез6печення судового процесу, про прийняття відмови позивача від позовної вимоги про стягнення інфляційних нарахувань у сумі - 4560 грн. 36 коп., 3 % річних в розмірі - 1081 грн. 81 коп., про припинення провадження у справі в цій частині  на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Відповідач, не погоджуючись із рішенням місцевого суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення  господарського суду Вінницької області від 24.12.2010 року у справі № 7/203-10  скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог  в повному обсязі.

Апелянт вважає, що зазначене рішення господарського суду Вінницької області прийняте внаслідок неповного з'ясування всіх обставин справи, що мають значення для вирішення справи по суті, із суттєвими порушеннями норм процесуального права, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Скаржник в обгрунтування апеляційної скарги посилається на те, що судове рішення від 24.12.2010 року було прийнято за відсутності відповідача, незважаючи на норми процесуального законодавства. Поряд з тим, відповідач не надсилав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності та за наявними матеріалами, що є грубим порушенням  норм процесуального права, адже відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд відкладає розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Крім того, судом першої інстанції не було належним чином  повідомлено скаржника (відповідача) про час  і місце розгляду справи, а тому відповідач був позбавлений  права захисту своїх інтересів, що передбачено  ст. 22 ГПК України.

В судове  засідання 28.02.2011р. представник відповідача не з'явився.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, той факт, що сторони були належним чином та своєчасно повідомлені про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення, направлені сторонам у справі ( Т.2. а.с.188-189), колегія суддів визнала за можливе здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представника однієї із сторін.

Представник позивача  відзив на апеляційну скаргу не подав. В судовому засіданні заявив, що вимоги апеляційної скарги є безпідставними, доводи скаржника необґрунтованими,  а тому просить  в задоволенні  апеляційної скарги відмовити, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

З матеріалів справи вбачається, що Вінницька міська рада та виконавчий комітет Вінницької міської ради не є третіми особами без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача. Враховуючи зазначене, Рівненський апеляційний господарський суд вказує на те, що їх було помилково зазначено в якості третіх осіб в ухвалі Рівненського апеляційного господарського суду від 08.02.11р. Тому, їх неявка в судове засідання не є перешкодою для  розгляду апеляційної скарги по суті судом апеляційної інстанції.

Рівненський апеляційний господарський суд, заслухавши в судовому засіданні представника однієї із сторін, дослідивши матеріали справи, доводи, викладені в апеляційній скарзі, заперечення другої сторони, правильність застосування місцевим господарським судом норм  матеріального та процесуального права,  дійшов до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги , виходячи з наступного.

Відповідно до позовної заяви, позивач просить стягнути на свою користь з відповідача  32483,86 грн. боргу, 1081,81 грн. 3 % річних та 4560,36 грн. інфляційних втрат по зобов'язаннях, що виникли з договору № 10 від 01.10.2008 року по наданню охоронних послуг.

22.12.2010 року представником позивача подано письмове пояснення, в якому останній навів додаткове обґрунтування позовних вимог та зазначив про відмову від позовних вимог в частині стягнення збитків від інфляційних процесів в сумі 4560,36 грн. та 3 % річних в розмірі 1081,81 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.10.2010 року між Приватним підприємством "Бар'єр Спешел груп" (Виконавець) та Відкритим акціонерним товариством "ВІННИЦЯМОЛОКО" (Замовник) було укладено договір № 10 про надання охоронних послуг, відповідно до п.1.1 якого Виконавець надає Замовнику охоронні послуги і бере під охорону приміщення, споруди, склади, матеріальні цінності в тому числі продукцію виробництва, зовнішні комунікації та прилеглу територію, об'єктів, що розташовані за адресою: "Маслосирбаза", м.Вінниця, Немирівське шосе, 84, "Козятинський маслозавод", м.Козятин, пров.Довженка, 1, "Калинівський молокозавод", м.Калинівка, вул.Островського, 68, "Липовецький молокозавод", м.Липовець, вул.Чапаєва, 61, "Немирівський молокозавод", .Немирів. вул.Леніна, 193, "Муровано-Куриловецький молокозавод", смт.Муровані Куриловці, вул.Леніна, 46 (далі по тексту Договір).

Відповідно до п.1.3 Договору охорона об'єкта здійснюється 14-и цілодобовими постами охорони Виконавця. Щомісячна вартість послуг одного цілодобового поста охорони складає: 6000,00 грн., в тому числі ПДВ - 1000,00 грн..

В п. 1.4 Договору погоджено щомісячну вартість послуг яка становить 84000,00 грн., в тому числі ПДВ - 14000,00 грн..

Згідно укладеного договору, при здачі об'єкта під охорону спільно з уповноваженим представником Виконавця складається та підписується Акт обстеження технічного стану об'єкту (Додаток 4)(п.2.1 Договору).

Пунктом 4.1.4 Договору передбачено обов'язок Замовника своєчасно здійснювати оплату за надані охоронні послуги згідно п.7.2 Договору.

За надані охоронні послуги Замовник сплачує виконавцю щомісячно суму передбачену п. 1.4 Договору після підписання Акту здачі-прийняття робіт Додаток № 6 та Звіту Додаток № 5 (п. 7.1 Договору).

Відповідно до п. 7.2 Договору оплата щомісячної суми Договору здійснюється до 5 числа місяця, наступного за звітним. У разі дострокового розірвання Договору оплата повинна здійснюватися на протязі 3-х банківських днів з моменту підписання Акту здачі-прийняття робіт.

Акт здачі - прийняття робіт підписується сторонами в останній день поточного місяця (п. 7.3 Договору).

До вказаного Договору сторонами, крім іншого було підписано додаток № 1 (Дислокація постів), відповідно до якого Виконавець взяв під охорону об'єкт "Оратівський молокозавод", що розташований за адресою Вінницька область, смт. Оратів, вул. Суворова, 68.

09.10.2009 року між сторонами було підписано акт зняття постів охорони по зазначеному вище об'єкту.

Судом першої інстанції встановлено, що всього в рамках договору від 01.10.2008 року № 10 виконавцем було надано послуг замовнику на загальну суму 1064117,82 грн.

Разом з тим відповідачем неповністю проведено розрахунок за отримані послуги.

Останнім сплачено 1031633,82 грн., в тому рахунку 60000,00 грн. в рамках виконавчого провадження за рішенням господарського суду Вінницької області у справі № 13/95-10, відповідно до якого стягнення заборгованості відбувалось в зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору від 01.10.2008 року № 10.   

Факти щодо надання послуг та проведення розрахунків на вказані вище суми підтверджуються актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаними та скріпленими печатками двох сторін, довідками АТ "Сведбанк" (публічне) від 04.11.2010 року № 2569/30 та від 13.12.2010 року № 2759/30, виписками банківських установ, оборотно-сальдовими відомостями тощо,  наявними в матеріалах справи.

Окрім того, факт надання послуг Замовнику відображено Виконавцем в податковому обліку, що вбачається із податкових декларацій з податку на додану вартість.

Суд першої інстанції, дослідивши договір, акти здачі-прийняття робіт дійшов до вірного висновку про те, що виконання робіт позивачем здійснювалось за умовами договору від 01.10.20008 року № 10, оскільки безпосередньо в актах є посилання на вказаний вище договір, а предмет договору співпадає із найменуванням та видами робіт, які виконувались виконавцем та відображені в акті здачі-прийняття робіт.

Виходячи із встановлених обставин справи, заборгованість відповідача на час розгляду справи місцевим судом становила 32484,00 грн. (1064117,82-1031633,82).

Рівненський апеляційний господарський суд погоджується із обгрунтованістю висновку суду першої інстанції щодо стягнення вказаної суми заборгованості, враховуючи наступні положення чинного законодавства України.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Беручи до уваги зміст договору укладеного між сторонами, характер взятих на себе сторонами зобов'язань, доцільним буде зауважити, що між сторонами виникли правовідносини з договору про надання послуг, регулювання яких здійснюється в главі 63 "Послуги. Загальні положення", ст.ст.901-907 ЦК України.

Згідно ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст.903 ЦК України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вказувалось вище, в п.7.2 Договору сторони встановили обов'язок для Замовника провести розрахунок протягом 5 днів з моменту підписання акту про надані послуги.

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що позивачем заявлено до стягнення борг у меншому розмірі (32483,86 грн.) від фактично існуючого (32484,00 грн.). Визначаючи остаточну суму заборгованості слід зауважити, що визначення розміру заборгованості є виключною прерогативою позивача.            

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення у справі, крім іншого, відмовитись від позову. При цьому частина шоста названої статті вказує, що господарський суд не приймає відмови від позову, зменшення розміру позовних вимог, визнання позову відповідачем, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Згідно ч.3 ст.78, п. 4 ч.1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.

Заява позивача про відмову від позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних була прийнята місцевим судом, оскільки відмова позивача від позову не суперечить чинному законодавству, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.                               Відповідно до вимог ст. 78 ГПК України позивачу роз'яснені процесуальні наслідки його дій.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується із обгрунтованістю висновку місцевого суду щодо стягнення заборгованості в сумі 32484,00 грн. та про прийняття  відмови позивача від позову в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних.          

Щодо доводів апелянта в частині порушення судом першої інстанції при винесенні судового рішення норм процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 08.12.10р. розгляд справи  було відкладено до 22.12.10р. Пунктом 2 зазначеної ухвали явку представників сторін визначено обов'язковою. З матеріалів справи вбачається, що в судове засідання 22.12.10р. представник відповідача не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи, що підтверджено повідомленням про вручення поштового відправлення № 20461009 від 15.12.10р. ( Т. 2. а.с. 155).  Згідно протоколу судового засідання від 22.12.10р. у справі № 7/203-10 в судовому засіданні було оголошено перерву до 24.12.10р. з метою повного та всебічного з'ясування обставин справи. Перерву було оголошено за відсутності представника відповідача, у зв'язку з чим останнього не було повідомлено належним чином про час і місце судового розгляду.

Таким чином, рішенням місцевого суду від 24.12.10р. у справі № 7/203-10 вирішено спір по суті без участі відповідача, не повідомленого належним чином про час і місце судового розгляду.

За правилами п. 2 ч. 3 ст. 104 ГПК України порушення норм процесуального права є  в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду.

Отже, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що апеляційну скаргу відповідача в частині скасування рішення господарського суду Вінницької області  від 24.12.2010р. у справі № 7/203-10 та прийняття нового рішення слід задоволити.

Водночас, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо обгрунтованості позовних вимог, з врахованням встановлених обставин справи.

З врахуванням викладеного, Рівненський апеляційний господарський суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 32483,86грн. - боргу по Договору № 10 про надання охоронних послуг відповідають нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджено належними доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі. В частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі - 4560 грн. 36 коп. та 3% річних в розмірі - 1081 грн. 81 коп. провадження у справі підлягає припиненню  на підставі п.4 ч.1 ст.80 ГПК України.

Керуючись  п. 4 ч.1 ст. 80, ст.ст. 49, 99, 101, 103-105 ГПК України, Рівненський апеляційний господарський суд  -

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "ВІННИЦЯМОЛОКО" задоволити частково.

2. Рішення  господарського суду Вінницької області від 24.12.2010 р. у справі  № 7/203-10 скасувати.

3. Прийняти  нове рішення. Позов Приватного підприємства «Бар'єр. Спешел груп»задоволити частково.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "ВІННИЦЯМОЛОКО" (вул. Іванова, 51а, м. Вінниця, 21001, ідентифікаційний код - 00453196) на користь Приватного підприємства "Бар'єр Спешел груп" (вул.Ялтинська, 5б, м.Київ, 02099, ідентифікаційний код - 35837479) - 32483 грн. 86 коп. - боргу, 324 грн. 84 коп. - відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита та 201 грн. 08 коп. - відшкодування витрат на інформаційно-технічне забез6печення судового процесу.

4. В частині стягнення інфляційних нарахувань у сумі - 4560 грн. 36 коп. та 3 % річних в розмірі - 1081 грн. 81 коп. провадження у справі  припинити.

5. Господарському суду Вінницької області видати відповідний наказ.

6. Справу № 7/203-10  направити в господарський суд  Вінницької  області.

Головуючий  суддя                                                                         Петухов М.Г.

Суддя                                                                                                 Гулова А.Г.  

Суддя                                                                                                 Маціщук А.В.