Рішення

від 22.02.2011 по справі 7/203-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

7/203-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" лютого 2011 р.                                                                  Справа № 7/203-10

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовом          Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області, м. Київ,

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК», Київська область, с. П. Борщагівка,

про                    стягнення 850,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Гринько Л.Б. –представник за довіреністю №7/10-2415 від 03.11.2010 року;

від відповідача: не з'явились;

секретар судового засідання: Мельничук Л.В.

Обставини справи:

Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (далі –позивач) звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою №7/10-2656 від 30.11.2010 року (вх. №5593 від 06.12.2010 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК»(далі –відповідач) про стягнення 850,00 грн. штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що проведеною 26.10.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області перевіркою виявлено невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК»припису №08 від 09.02.2010 року, у зв'язку з чим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було складено протокол про правопорушення у сфері містобудування від 26.10.2010 року №09, та постановою №53 від 28.10.2010 року накладено на відповідача штраф у розмірі 850,00 грн. за невиконання припису. Оскільки накладений штраф у добровільному порядку Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК»не оплачено, то відповідно до Положення про порядок накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244, позивач просить суд стягнути з відповідача 850,00 грн. штрафу за невиконання припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №08 від 09.02.2010 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 06.12.2010 року було порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 23.12.2010 року.

У судове засідання 23.12.2010 року представники сторін з'явились. Представник відповідача у справі подав відзив на позовну заяву б/н і дати, в якому проти позовних вимог заперечує і зазначає, що при проведенні перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було порушено вимоги Конституції України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», окрім того, як стверджує відповідач, оскільки ним було побудовано 14 малих архітектурних форм, то для їх будівництва згідно положень чинного законодавства дозволу та проектної документації взагалі не вимагається. Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК»вказує, що оскільки відповідач звернувся з позовом до Київського окружного адміністративного суду про визнання незаконним винесеного Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області припису №08 від 09.02.2010 року, то Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області не мала права накладати штраф на відповідача за його невиконання. Поданий відзив залучений судом до матеріалів справи.

У судовому засіданні 23.12.2010 року господарським судом на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 20.01.2011 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 20.01.2011 року на підставі поданого представником позивача клопотання було продовжено строк вирішення спору у справі на 15 днів з 08.02.2011 року по 22.02.2011 року та, враховуючи неявку представників відповідача у судове засідання, розгляд справи було відкладено на 17.02.2011 року. Витребувано у позивача протокол про правопорушення у сфері містобудування, складений за результатами перевірки, і на підставі якого був виданий припис № 08 від 09.02.2010р.; письмові пояснення щодо підстав проведення перевірки, за результатами якої був складений припис № 08 від 09.02.2010р., з доданням відповідних документів. Зобов'язано відповідача надати суду докази погодження, затвердження проектної документації на торгівельні павільйони, докази отримання дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на виконання будівельних робіт станом на 11.03.2010р. та на 28.10.2010р.; докази введення, згідно чинного законодавства, вказаних будівель в експлуатацію станом на 11.03.2010р. та на 28.10.2010р.

У судове засідання 17.02.2011 року представники сторін з'явились. Представник позивача надав суду додаткові пояснення до позовних вимог та витребувані ухвалою суду від 20.01.2011 року документи. Представник відповідача у справі на виконання вимог ухвали суду від 20.01.2011 року надав копію дозволу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області на виконання будівельних робіт від 26.01.2010 року №79/10, протоколу №29/05 засідання містобудівної ради управління містобудування та архітектури Київської обласної державної адміністрації від 10.02.2005 року, та висновок судової будівельно-технічної експертизи №0227 від 17.09.2010 року. Подані сторонами документи залучені судом до матеріалів справи. Інших витребуваних судом у відповідача документів, зокрема, доказів введення, згідно чинного законодавства, вказаних будівель в експлуатацію станом на 11.03.2010р. та на 28.10.2010р., надано не було.

Господарським судом у судовому засіданні 17.02.2011 року у порядку ч. 3 ст. 77 ГПК України було оголошено перерву до 22.02.2011 року.

В судовому засіданні 22.02.2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги, вважає їх обґрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Представники відповідача в судове засідання 22.02.2011 року не з'явились, відповідач про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить розписка про перерву від 17.02.2011 року, про причини неявки відповідач суд не повідомив.

На підставі ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами, так як його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.

У судовому засіданні 22.02.2011 року господарським судом на підставі ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини  рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення і доводи представника позивача, дослідивши та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив:

01.02.-04.02.2010 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю (далі –ДАБК) у Київській області на підставі направлення від 15.01.2010 року №13, виданого Інспекцією ДАБК, було проведено позапланову перевірку дотримання вимог містобудівного законодавства, державних будівельних норм, затвердженої проектно-кошторисної документації на об'єкті будівництва 2-ї та 3-ї черги будівництва центру автосервісного обслуговування по вул. В. Кільцева, 4Б в с. П.П. Борщагівка, К.-Святошинського району, Київської області. За результатами проведеної перевірки було складено акт проведення позапланової перевірки (копія акту наявна в матеріалах справи), в якому зазначено, що будівництво торгівельного павільйону розмірами 45.0*3.0м (генплан 037-02-00-ГП) проведено без погодження, затвердження проектної документації та отримання дозволу Інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт, а також те, що торгівельні павільйони загальними розмірами 102,5-3 м (поз. 5 по ГП), СТО з магазином (поз 3, 24 по ГП) розміром 47,0*20,2 м, будівля шиномонтажу, мийки, магазини розмірами 18,0*12,0м (поз 8, 23, 30 по ГП), адміністративний корпус розмірами 27.7*8,5 (поз 1 по ГП), мотель на 28 місць розмірами 10,0*45,0 м (поз 2 по ГП) експлуатуються без введення в експлуатацію згідно порядку установленому Кабінетом Міністрів України.

Як вбачається з акту, в ході перевірки було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства, а саме ст. 5, 22, 18 Закону України «Про основи містобудування», ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій».

За результатами вищезазначеної перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Товариству з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК» був виданий припис №08 від 09.02.2010 року (копія припису наявна в матеріалах справи), в якому було запропоновано ТОВ «ТИСА-ДДК»погодити, затвердити проектну документацію на торгівельні павільйони та отримати дозвіл Інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт та ввести всі вказані будівлі в експлуатацію згідно чинного законодавства в термін до 11.03.2010 року. Вказаний припис був отриманий представником ТОВ «ТИСА-ДДК»Деркачем Ю.М. 09.02.2010 року, про що свідчить підпис вказаної особи у відповідній графі припису №08 від 09.02.2010 року.

26.10.2010 року головним державним інспектором Центрального регіону Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Ринкою Андрієм Анатолійовичем було проведено перевірку додержання вимог містобудівного законодавства під час будівництва 2 та 3 черг будівництва центру автосервісного обслуговування по вул. Кільцева, 4Б в с. П.-Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області.

За результатами проведеної перевірки державним інспектором було складено протокол №09 від 26.10.2010 року про правопорушення у сфері містобудування, а саме встановлено, що ТОВ «ТИСА-ДДК»не виконало припис від 09.02.2010 року №08 про усунення виявлених порушень при будівництві 2 та 3 черг будівництва центру автосервісного обслуговування по вул. Кільцева, 4Б в с. П.-Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, яке здійснюється в частині будівництва торгівельного павільйону без погодження та затвердження проектно-кошторисної документації і одержання дозволу інспекції державного архітектурно-будівельного контролю на виконання будівельних робіт, а експлуатація торгівельного павільйону, СТО з магазином, будівлі шиномонтажу, мийки, магазину, адмінкорпусу, мотелю здійснюється без введення в експлуатацію згідно чинного законодавства. Такі дії порушують ст. 5, 18 Закону України «Про основи містобудування», ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій».

На підставі протоколу №09 від 26.10.2010 року, згідно із вимогами Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»та Положення про накладання штрафів за правопорушення у сфері містобудування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 06.04.1995 року №244, першим заступником начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Стародубцем Олегом Миколайовичем 28.10.2010 року винесено постанову №53 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування.

Постановою №53 від 28.10.2010 року на Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК»у відповідності до абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»накладено штраф у розмірі 850,00 грн. за невиконання припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №08 від 09.02.2010 року.

Вказана постанова була надіслана на адресу позивача 29.10.2010 року та отримана уповноваженим представником Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК»30.10.2010 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Як вбачається з постанови №53 від 28.10.2010 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, штраф у розмірі 850,00 грн. підлягав сплаті відповідачем у строк до 12.11.2010 року.

Також в постанові зазначено, що вона може бути оскаржена до господарського суду згідно зі статтею 4 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування».

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до господарського суду. При цьому виконання постанови про накладення штрафу зупиняється до прийняття відповідного рішення або ухвали господарським судом.

Окрім того, в Листі (п. 4) Вищого господарського суду України №01-08/163 від 12.03.2009 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у другому півріччі 2008 року щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України»роз'яснено, що справи у спорах, пов'язаних з оскарженням рішень державних органів щодо правопорушення у сфері містобудування, підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК.

Доказів скасування постанови №53 від 28.10.2010 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування у встановленому законом порядку Товариством з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК»суду не надано.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК»штраф за правопорушення у сфері містобудування у встановлений строк не сплатило, в зв'язку з чим Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю в Київській області звернулась з позовом до суду про стягнення з відповідача 850,00 грн. штрафу в судовому порядку відповідно до статті 3 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування».

При цьому, господарський суд зазначає, що предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з відповідача штрафу на підставі постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №53 від 28.10.2010 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування, а саме за невиконання припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю №08 від 09.02.2010 року.

Відповідно до п.п. 1-2 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1995 року №225, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.

Державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція (Держархбудінспекція) та її територіальні органи.

Згідно п. п. 3, 5.12. Положення про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України №317 від 19.11.2007 року, до основних завдань та прав інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю відноситься здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури та розгляд справ про правопорушення, пов'язані з недодержанням екологічних вимог під час проектування, розміщення, будівництва, реконструкції та прийняття в експлуатацію об'єктів чи споруд, недодержанням державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва, а також самовільним будівництвом будинків або споруд відповідно до статті 244-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення і Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування». Від імені інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю розглядати справи про правопорушення і накладати стягнення мають право начальники інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю та їх заступники.

Як зазначалось вище, за результатами проведеної 01.02.-04.02.2010 року перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області Товариству з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК»був виданий припис №08 від 09.02.2010 року, в якому, у зв'язку із порушенням відповідачем ст. 5, 18 Закону України «Про основи містобудування», ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій», було запропоновано ТОВ «ТИСА-ДДК»погодити, затвердити проектну документацію на торгівельні павільйони та отримати дозвіл Інспекції ДАБК на виконання будівельних робіт та ввести всі вказані будівлі в експлуатацію згідно чинного законодавства в термін до 11.03.2010 року.

При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач стверджує, що при проведенні вищезазначеної перевірки Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області було порушено вимоги Конституції України та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», зокрема, що проведення перевірки проводилось без відповідного направлення. Однак, такі твердження господарський суд вважає безпідставними, оскільки, як вбачається з ч. 2 ст. 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають, зокрема, під час державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, а тому посилання відповідача на порушенням інспекцією вимог даного Закону є необґрунтованими. Окрім цього, в Акті позапланової перевірки об'єктів відповідача зазначено, що вказана перевірка проводилась на підставі наказу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області від 15.01.2010 року №13, а відтак твердження відповідача, що проведення перевірки проводилось без відповідного направлення спростовуються матеріалами справи.

Оцінюючи поданий відповідачем висновок експерта, суд приходить до висновку, що ним не спростовується необхідність отримання дозволу на виконання будівельних робіт для будівництва вищезазначених об'єктів та підтверджує віднесення їх до тимчасових споруд, при цьому господарський суд виходить з наступного.

Згідно з ст.ст. 41, 42 ГПК України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання.

Отже, наданий експертом у іншій справі висновок не може вважатися висновок судової експертизи у даній справі, а підлягає оцінці у сукупності з іншими доказами.

Пунктом 25 Переліку будівельних робіт, на виконання яких не вимагається дозвіл, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2009 р. №1104, передбачено, що дозвіл на виконання будівельних робіт не вимагається при улаштуванні малих архітектурних форм, пристроїв вуличної реклами з легких конструкцій без улаштування фундаментів.

Відповідно до Правил забудови території Київської області, затверджених рішенням Київської обласної ради від 19.06.2003 р., мала архітектурна форма для здійснення підприємницької діяльності –це невелика одноповерхова споруда, яка виконується із полегшених конструкцій і встановлюється тимчасово без улаштування фундаментів.

Одночасно відповідно до Державного класифікатора будівель та споруд (ДК 018-2000), затвердженого наказом Держстандарту України від 17.08.2000 р. №507, будівлі –це споруди, що складаються з несучих та огороджувальних або сполучених (несуче-огороджувальних) конструкцій, які утворюють наземні або підземні приміщення, призначені для проживання або перебування людей, розміщення устатковання, тварин, рослин, а також предметів.

До будівель згідно з Державним класифікатором будівель та споруд відносяться: житлові будинки, гуртожитки, готелі, ресторани, торговельні будівлі, промислові будівлі, вокзали, будівлі для публічних виступів, для медичних закладів та закладів освіти та т. ін. При цьому, готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати та подібні заклади з надання житла віднесені до класу №1211 «Будівлі готельні».

Також суд звертає увагу, що наказом Міністерства юстиції України від 22.01.2009 р. №86/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.01.2009 р. за №54/16070 внесено зміни до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, та виключено положення щодо звільнення від обов'язкової державної реєстрації споруди, не пов'язаних фундаментом із землею.

Аналогічне положення міститься у пунктах 1.5, 1.6 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.07.2010 р. №1692/5).

Одночасно господарський суд зазначає, що під час проведення 01.02.-04.02.2010 року позапланової перевірки відповідачем було надано, а позивачем досліджувались проектна документація та дозвіл на виконання будівельних робіт №37/04-03 від 04.07.2005 року, виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю. При цьому, у судовому засіданні 17.02.2011 року представником відповідача було надано суду копію дозволу на виконання будівельних робіт №79/10 від 26.01.2010, виданого Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю. Однак, як вбачається з акту проведення позапланової перевірки вищезазначений дозвіл ТОВ «ТИССА-ДДК»державному інспектору не надавався, а відтак інспектором було встановлено порушення відповідачем вимог законодавства, а саме ст. 5, 18, 22 Закону України «Про основи містобудування», ст. 29 Закону України «Про планування та забудову територій». Зокрема, щодо проведення будівельних робіт без погодженої проектної документації, без отримання відповідного дозволу інспекції ДАБК.

Крім того, господарським судом не приймаються до уваги посилання відповідача на рішення Києво-Святошинського суду Київської області від 11.07.05року у справі №2-2057 за позовом Деркача Віталія Миколайовича, як засновника ТОВ «ТИССА-ДДК», до Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, оскільки Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 19.01.2011р. вищевказане рішення скасовано.

Відповідно до ст. 30-1 Закону України «Про планування та забудову територій»прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється на підставі сертифіката відповідності, який видається інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю з урахуванням частини четвертої цієї статті. Сертифікат відповідності - документ, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації, державним будівельним нормам, стандартам і правилам. Для одержання сертифіката відповідності замовник або уповноважена ним особа подає до інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка надала дозвіл на виконання будівельних робіт, письмову заяву, до якої додаються: проектна документація на будівництво об'єкта, погоджена та затверджена в установленому законодавством порядку; акт готовності об'єкта до експлуатації, підписаний генпроектувальною та генпідрядною організаціями, субпідрядними організаціями, що здійснювали будівництво, генпроектувальною організацією, замовником, страховою компанією (якщо об'єкт застрахований).

Експлуатація не прийнятих у встановленому законодавством порядку об'єктів будівництва забороняється.

Однак, як встановлено Інспекцією ДАБК у Київській області за результатами проведених перевірок, відповідачем експлуатуються об'єкти його будівництва без введення таких об'єктів в експлуатацію у відповідності до вимог чинного законодавства. Відповідачем не надано суду, в тому числі на вимогу ухвали суду від 20.01.2011 року, жодних доказів введення, згідно чинного законодавства, вказаних будівель в експлуатацію.

Враховуючи вищевикладене, а також враховуючи, що ні позивачем, ні відповідачем не надано суду зазначених вище документів, а також доказів скасування та/або визнання недійсним припису Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області №08 від 09.02.2010 року у встановленому законом порядку, господарський суд дійшов висновку, що припис №08 від 09.02.2010 року був виданий Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області у порядку та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування»(ст. 1) та відповідно до Положення про державний архітектурно –будівельний контроль приписи інспекції управління архітектурно - будівельного контролю є обов'язковими для виконання, і невиконання таких приписів тягне за собою відповідальність у вигляді штрафу. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Вищого господарського суду України від 12.05.2010 року у справі №30/161-07-6874.

При цьому, порядок накладення та стягнення штрафів за правопорушення у сфері містобудування встановлено Законом України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування», статтею 1 якого передбачено, що підприємства, їх об'єднання, установи та організації незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту, виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за таке правопорушення, як ухилення від виконання або несвоєчасне виконання приписів інспекцій державного архітектурно-будівельного контролю - у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (що в грошовому еквіваленті становить 850,00 грн.=50*17).

Статтею 3 вказаного Закону визначено, що підставою для розгляду справи про правопорушення у сфері містобудування є протокол, складений уповноваженою на те особою інспекції державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Рішення посадової особи інспекції державного архітектурно-будівельного контролю про накладення штрафу оформляється постановою про накладення на підприємство штрафу за правопорушення у сфері містобудування відповідно до цього Закону. Штраф підлягає сплаті підприємством у п'ятнадцятиденний термін з дня його накладення. У разі несплати штрафу у зазначений термін він стягується у судовому порядку.

Зважаючи на те, що підставою для стягнення заявленої суми штрафу є Постанова Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області № 53 від 28.10.2010 року, яка у встановленому порядку не була визнана недійсною, а також враховуючи чинність і правомірність припису №08 від 09.02.2010 року, який підлягав виконанню відповідачем, суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК»штрафу у розмірі 850,00 грн. за невиконання припису Інспекції ДАБК є правомірною, обґрунтованою, а відтак такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 49 ГПК України державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Як визначено п. 42 ч. 1 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від сплати державного мита звільняються Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи за позовами до господарського суду щодо стягнення штрафу за порушення у сфері містобудування.

Згідно п. 2 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»розмір ставок державного мита із заяв майнового характеру справляється у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25 500,00 грн.).

Враховуючи, що ціна позову становить 850,00 грн., то державне мито, яке підлягає стягненню в доход Державного бюджету України становить 102,00 грн (мінімальна ставка державного мита із заяв майнового характеру).

Згідно абз. 4 п. 9 Роз'яснення Вищого господарського суду України від 04.03.1998 року №02-5/78 «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»розподіл між сторонами сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), послуги перекладача, а також інших судових витрат проводиться за правилами розподілу державного мита.

Керуючись ст. ст.  82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.                    Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК»(08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-Б, код ЄДРПОУ 24085372) на користь Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Київській області (03680, м. Київ, вул. Івана Клименка, буд. 5/2, код ЄДРПОУ 35670785) 850 (вісімсот п'ятдесят) грн 00 коп. штрафу

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТИСА-ДДК»(08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, 4-Б, код ЄДРПОУ 24085372) в доход Державного бюджету України та судові витрати: 102 (сто дві) грн.  00 коп. державного мита і 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.                    Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Повне рішення складено 01.03.2011 року

 Суддя                                                                                Антонова В.М.