Постанова

від 23.02.2011 по справі 11/2285

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

11/2285

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2011 р.                                                           Справа № 11/2285  

          Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий  суддя                                                      Грязнов В.В.

суддя                                                                             Савченко Г.І. ,

 суддя                                                                             Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Новак Р.А.

за участю представників сторін:

від позивача-                                     Хворостовський Є.С., представник (довір.№1765 від 03.12.2009р.);

від відповідача-                               не з'явився;

від третьої особи-              не з'явився,.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства «Оцінка Плюс» , м.Старокостянтинів, №176 від 10.06.2010р.

на рішення господарського суду Хмельницької області від 01.06.2010р. по справі №11/2285

за позовом               Регіонального відділення Фонду державного майна України по

                            Хмельницькій області м.Хмельницький

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача            

                                                                Головне управління статистики у Хмельницькій області м.Хмельницький

до відповідача       Приватного підприємства «Оцінка Плюс»м.Старокостянтинів Хмельницької обл.

про стягнення        31 274 грн. 82 коп. заборгованості по розрахунках, пені, штрафу

                                                            та неустойки

та за зустрічним позовом   Приватного підприємства «Оцінка Плюс»

                                 м.Старокостянтинів Хмельницької області

до відповідача        Регіонального відділення Фонду державного майна України по

                             Хмельницькій області м.Хмельницький

про визнання договору оренди державного майна недійсним в частині

Представнику Позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу стороною заявлено не було. Заяви про відвід суддів не надходило.

          Рішенням господарського суду Хмельницької області від 01.06.2010р. по справі №11/2285 (суддя Радченя Д.І.) позов задоволено частково: з Приватного підприємства «Оцінка Плюс»(надалі в тексті –ПП «Оцінка Плюс») підлягає стягненню на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хмельницькій області (надалі в тексті –Регіональне відділення ФДМУ) 3 816 грн. 35 коп. заборгованості; 253 грн. 26 коп. –пені; 381 грн. 64 коп. –штрафу та 23 196 грн. 93 коп. неустойки, В решті позову –відмовлено. Крім того, суд присудив з ПП «Оцінка Плюс»на користь Головного управління статистики у Хмельницькій області 3 329 грн. 50 коп. заборгованості з орендної плати та 548 грн. 75 коп. судових витрат в дохід Державного бюджету.

Суд також відмовив в задоволенні зустрічного позову ПП «Оцінка Плюс» про визнання недійсним в частині (п.10.10) договору оренди державного майна №215 від 03.03.2008 року.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги Позивача за первісним позовом, обґрунтовані відповідають чинному законодавству і фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами.(арк.справи 113-115).

В задоволенні зустрічного позову ПП «Оцінка Плюс»про визнання недійсним п.10.10 договору №215 оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності від 01.03.2008р. відмовлено, оскільки, на переконання суду, твердження, що п.10.10 оспорюваного договору суперечить чинному законодавству і підлягає визнанню недійсним –є хибним.  Відмову вмотивовано ст.ст. 230, 231 ГК України та ст.ст. 215, 549, 785 ЦК України.

Ухвалою від 10.06.2010р. місцевий суд виправив описки, допущені в резолютивіній чаcтині оскаржуваного рішення.(арк.справи 116).

Не погоджуючись із даним рішенням місцевого суду, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити Регіональному відділенню ФДМУ по Хмельницькій області в задоволенні позовних вимог, а також задоволити вимоги зустрічного позову. Скаржник зазначає, що не погоджується з висновками суду, викладеними в оскаржуваному рішенні вважає, що при розгляді справи суд не дотримався норм матеріального та процесуального права, не з'ясував повно та всебічно обставини справи.(арк.справи 119-122).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №11/2285 від 31.12. 2010р. апеляційну скаргу Відповідача прийнято до провадження, справу призначено до слухання. (арк.справи 144).

В судовому засіданні 02.02.2011 року представник Позивача заперечив проти доводів скаржника, зазначених в апеляційній скарзі, оскаржуване рішення вважає законним та обґрунтованим, прийнятим у відповідності до норм матеріального та процесуального права, тому просить суд апеляційної інстанції залишити його без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення. Представник Відповідача підтримав вимоги, викладені в апеляційній скарзі в повному обсязі.

Рівненський апеляційний господарський суд ухвалою від 02.02.2011р. відклав розгляд справи на 23.02.2011р., зобов'язавши Відповідача до 21.02.2011р. подати через канцелярію суду дока-зи сплати орендної плати згідно договору №215 від 03.03.2008р. станом на 20 лютого 2011р.(арк. справи 151-152).

На виконання даної ухвали Відповідач-ПП «Оцінка Плюс»надіслав на адресу Рівненського апеляційного господарського суду лист про відсутність станом на 01.02.2011р. заборгованості перед балансоутримувачем приміщення - Головним управлінням статистики у Хмельницькій області по орендній платі та комунальних послугах (арк.справи 154-155).

В судове засідання суду апеляційної інстанції 23.02.2011р. представники Відповідача та Третьої особи - не з'явились. Сторони про час та місце розгляду скарги були повідомлені у встановленому порядку. Оскільки явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(арк.справи 156-158).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення Позивача, наведені у відзиві на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Регіональне відділення ФДМУ по Хмельницькій області-орендодавець та ПП «Оцінка плюс»-орендар уклали договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №215 від 01 липня 2004р.(надалі в тексті - Договір). Згідно пп.1.1, 2.1, 3, 5.2, 5.8, 5.9 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування індивідуально визначене (нерухоме) майно, що нале-жить до державної власності –частину будівлі (перший поверх) загальною площею 53,5 м2, яке знаходитьсяу м.Старокостянтинів Хмельницької області, пров.Подільський, 2 для розміщення офісу. Об'єкт оренди є власністю держави, його балансоутримувачем є Головне управління статистики у Хмельницькій області. Орендна плата розподіляється в порядку 50% - до державного бюджету, 50% - балансоутримувачу і сплачується щомісяця до 12 числа в сумі 575 грн. 12 коп. Сума орендної плати коригується на індекс інфляції, а на сплачену несвоєчасно орендну плату нараховується пеня.(пп. 3.1, 3.7 Договору).

Сторони внесли зміни та доповнення до Договору, уклавши його у новій редакції. Строк дії Договору з 01.03.2008р. по 31.01.2009р. Договір вважається продовженим в разі відсутності письмових заяв про його припинення.(пп.10.1, 10.4 Договору). Договір підписано начальником Регіонального відділення та директором ПП «Оцінка Плюс», скріплено відбитками печаток сторін.(арк.справи 9-12).

Вбачається, що орендодавець-Позивач на виконання Договору передав орендарюВідповідачу нежитлові приміщення загальною площею 53,5 м2, які знаходяться у м.Старокостянтинів, пров.По-дільський, 2.

Листом, врученим директору ПП «Оцінка плюс»04.02.2009р. –Позивач повідомив, що дія Договору після його закінчення 31.01.2009р. продовжена не буде і запропонував передати приміщення, застереживши, що нарахування орендної плати припиниться з дати підписання сторонами акта приймання-передачі приміщення.(арк.справи 18).

Матеріалами справи стверджено, що Договір припинив свою дію в зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено. Проте, орендар-ПП «Оцінка плюс»не повернув орендодавцеві-Регіональному відділенню ФДМУ нежитлові приміщення загальною площею 53,5 м2, які знаходяться у м.Старокостянтинів, пров.Подільський, 2.

На момент звернення до господарського суду 03.12.2009р. за оренду приміщень протягом червня-жовтня 2009р. Відповідач зобов'язаний був сплатити 1 861 грн. 17 коп., але порушив зобов'-язання, про що Позивач зауважив у претензії разом з пропозицією погасити 1 111 грн. 88 коп. боргу, сплатити 116 грн. 63 коп. пені та 111 грн. 19 коп. штрафу за прострочення оплати, однак Відповідач залишив претензію від 27.10.2009р. без відповіді та задоволення.(арк.справи 19-21).

На момент звернення з позовом заборгованість Відповідача перед Державним бюджетом України по орендних платежах складала 1 861 грн. 17 коп., а перед балансоутримувачем-Головним управлінням статистики - 2 592 грн. 40 коп., що стверджується матеріалами справи.

Виходячи із суми боргу, що протягом червня-грудня 2009р. зросла з 1 853 грн. 41 коп. до 3 343 грн. 46 коп., на підставі пп.3.7, 3.8 Договору, за невиконання грошового зобов'язання, Позивач нарахував пеню з 16.06.2009р. по 02.12.2009р., сума якої складає 230 грн. 33 коп. та 10% штрафу, що складає 186 грн. 12 коп.

Крім того, за неповернення орендованого приміщення після закінчення Договору, покликаючись на п.10.10 Договору, Позивач нарахував 11 390 грн. 01 коп. неустойки у розмірі 20% орендної плати за день.(арк.справи 14-16).

Під час розгляду справи Позивач 26.04.2010р. подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої просив стягнути з Відповідача: 3 816 грн. 35 коп. заборгованості з орендної плати за період червень 2009р. –березень 2010р., 550 грн. 40 коп. пені за період з 16.06.2009р. по 15.04.2010р, 381 грн. 64 коп. -10% штрафу та з підстав п.10.10 Договору –за неповернення орендованого приміщення протягом червня 2009р. –березня 2010р. –23 196 грн. 93 коп. неустойки у розмірі 20% орендної плати за кожний день. Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача на користь Третьої особи-Головного управління статистики 3 329 грн. 50 коп.(арк.справи 90-99).

Надалі, 26.05.2010р. Позивач подав заяву, згідно якої заявлена до стягнення сума пені на-рахована за 10 місяців з 13.06.2009р. по 15.04.2010р. і складає 359 грн. 94 коп. Крім того, Пози-вач просив стягнути з Відповідача: 3 816 грн. 35 коп. заборгованості з орендної плати за період червень 2009р. –березень 2010р., 381 грн. 64 коп. -10% штрафу та з підстав п.10.10 Договору –за неповернення орендованого приміщення протягом червня 2009р.-березня 2010р. –23 196 грн. 93 коп. неустойки у розмірі 20% орендної плати за кожний день. Крім того, Позивач просив стягнути з Відповідача на користь Третьої особи-Головного управління статистики 3 329 грн. 50 коп. заборгованості з орендної плати.(арк.справи 106-108).

Вбачається, що обидві заяви та додані розрахунки місцевий суд прийняв до розгляду, при цьому, - заяву від 26.05.2010р. задоволив у повному обсязі.

Судова колегія апеляційного господарського суду, переглядаючи рішення, зазначає наступне.

Господарський спір виник з відносин оренди (найму), врегульованих загальними положеннями про найм (оренду) Цивільного кодексу України, положеннями ст.ст. 283-291 Господарського кодексу України.

Організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна державних підприємств та організацій, підприємств, заснованих на майні, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності (далі - підприємства), їх структурних підрозділів та майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності регулюються Законом України «Про оренду державного та комунального майна»(надалі –Закон).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, крім того підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди. Аналогічну норму містить п.1 ст.174 Господарського кодексу України: «господарські зобов'язання можуть виникати: безпосередньо із зако-ну або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність... з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також: з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать».

Відповідно до ст.509 ЦК України, –зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч.1 ст.759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'-язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором. (чч.1, 5 ст.762 ЦК України).

Матеріалами справи стверджено, що після закінчення строку Договору Відповідач продовжував користуватись приміщенням, тому, з огляду на приписи ч.1 ст.762 ЦК України –місцевий суд правомірно задоволив вимогу в частині стягнення 3 816 грн. 35 коп. плати саме за користування приміщенням протягом червня 2009р. –березня 2010р. і сума обчислена виходячи з розміру орендної плати.

Обгрунтованою вбачається також вимога про стягнення на підставі п.3.8 Договору 381 грн. 64 коп., що складає 10% штрафу від суми заборгованості.

Проте, із сумою нарахованої пені погодитись неможливо з наступних мотивів.

Неустойкою (штрафом, пенею), згідно ст.549 ЦК України, –є грошова сума або інше майно, які боржник пови-нен  передати  кредиторові  в  разі  порушення  боржником  зобов'язання.  Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно умов п.3.7 Договору, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає стягненню відповідно до вимог чинного законодавства з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України на дату нарахування пені, від суми заборгованості за кожний день прострочення включаючи день оплати.

З розрахунків Позивача вбачається, що нарахування пені проведено за період з 13.06. 2009 року.

Місцевий суд, перевіривши порядок нарахування Позивачем суми пені, лише обгрунтова-но встановив, що всупереч п.3.6 Договору її нараховано починаючи з 13.06.2009р., а не з 13.07. 2009 року.

Відповідно до п.3.6 Договору, орендна плата перераховується, з урахуванням коригування на індекс інфляції за наступний місяць, щомісячно не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним, тому правомірним є нарахування пені помісячно починаючи з 13.07.2009р.

Відповідно до розрахунку, здійсненого апеляційним судом, сума пені за 6 місяців, тобто з 13.07.2009р. до 12.01.2010р. складає 174 грн. 09 коп. В той час, за розрахунком Позивача, пеня за період до 15.04.2010р. складає 359 грн. 94 коп.(арк.справи 14, 93, 108).

Вбачається, що 185 грн. 85 коп. пені нараховано за період з 13.01.2010р. по 15.04.2010р. –термін понад 6 місяців з моменту, коли зобов'язання мало бути виконано, хоч частиною 6 ст.232 ГК України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

В частині стягнення 185 грн. 85 коп. пені, нарахованої за межами шестимісячного строку нарахування, який є присічним, на підставі ст.33 ГПК України –в позові необхідно відмовити за безпідставністю.

Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Ци-вільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.(ст.526 ЦК Укра-їни).

Обов'язки наймача у разі припинення договору найму врегульовано статтею 785 ЦК Ук-раїни,- наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Зі змісту пункту 10.10 Договору вбачається, що у разі невиконання орендарем обов'язку з поверення майна –орендодавець вправі вимагати сплати неустойки у розмірі 20% орендної плати за користування майном за кожен день прострочення.

З огляду на ст.549 ЦК України, зазначена неустойка фактично є пенею, оскільки вона обчислюється у відсотках до суми боргу за кожний день прострочення.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються у розмірі, передбаченому договором. Проте, розмір штрафних санкцій за договорами найму (оренди) встановлений законодавством, а саме зазначеною вище ч.2 ст.785 ЦК України передбачено право наймодавця вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю.

Згідно із статтею 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України. Частина 1 статті 203 ЦК України встановлює, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Отже, при укладенні договорів сторони є вільними, але повинні дотримуватись вимог законодавства України.

Відтак, передбачений п.10.10 Договору розмір неустойки суперечить вимогам чинного законодавства і з огляду на приписи стст. 203, 215, 627, 785 ЦК України, колегія суддів вважає за необхідне визнати недійсним Договір у цій частині, про що і було заявлено ПП «Оцінка Плюс»у зустрічному позові від 13.01.2010 року. Проте, місцевий суд зазначеним обставинам належної оцінки не надав і необгрунтовано відмовив у задоволенні зустрічного позову.

З підстав ст.33 ГПК України апеляційний суд вважає зустрічний позов обгрунтованим і визнає недійсним п.10.10 Договору.

Разом з тим, враховуючи, що Відповідач майна не повернув і Позивач підставно заявив вимогу про стягнення неустойки за неповернення орендованого майна, яка відповідно до ст.785 ЦК України може становити розмір подвійної плати за користування річчю за час прострочення - колегія суддів вважає, що до стягнення підлягає 7 632 грн. 70 коп. неустойки.

Натомість, в частині стягнення 15 564 грн. 23 коп. неустойки у задоволенні позову необхідно відмовити на підставі ст.33 ГПК України, як нарахованій безпідставно.

Апеляційний суд також не погоджується із вимогою Позивача «стягнути на користь Позивача для зарахування одержувачу-Головному управлінню статистики по Хмельницькій області»3 329 грн. 50 коп. частини орендної плати (50%) з огляду на таке.

Стаття 26 ГПК України передбачає, що треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши по-зов до однієї або двох сторін... Треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, користуються усіма правами і несуть усі обов'язки позивача.

Тобто, законодавець допускає, що при виникненні спору між Позивачем і Відповідачем – інше підприємство, організація або підприємець може вважати, що право на предмет спору належить їй, а не якійсь з цих сторін. Тобто, ця особа претендує на предмет спору і є у справі другим позивачем.

Як вказувалось вище – у позовній заяві та у заявах про збільшення позовних вимог від 26.04.2010р. та 26.05.2010р. Позивач, крім іншого, просив суд стягнути на користь балансоутримувача іншу частину орендної плати (50%), заборгованість Відповідача зі сплати якої станом на 26.05. 2010р. складала 3 329 грн. 50 коп.

Вбачається, що Позивач заявив вимогу про стягнення боргу не на свою користь, а на користь Третьої особи, яка у справі не заявляє самостійних вимог, при цьому право Позивача в цій частині позову не є порушеним, а тому з підстав ст.33 ГПК України –в частині вимоги на користь Третьої особи в задоволенні позову необхідно відмовити за безпідставністю.

Проте, вказані обставини місцевий суд залишив поза увагою, безпідставно задоволивши позов і в цій частині.

Відповідно до ч.2 ст.193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторо-ни та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Однак, Відповідач доказів погашення заборгованості перед Позивачем суду не надав, не надав також і доказів повернення майна, що належить до державної власності.

З огляду на зазначені обставини, не вартий уваги апеляційного суду лист Третьої особи про відстуність заборгованості Відповідача з орендної плати та комунальних послугах, як такий що не має відношення до предмету даного спору.(арк.справи 156-157).

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України, встановлює обов'язок доказування іподання доказів. Колегія суддів вважає, що Відповідач належно обгрунтував зустрічні позовні вимоги.

З мотивів, викладених вище, первісний позов підлягає задоволенню в сумі 12 004 грн. 78 коп.

Розподіл судових витрат необхідно провести згідно ч.2 ст.49 ГПК України пропорційно розміру задоволених вимог.

Матеріалами справи стверджується обгрунтованість доводів скаржника, наявність підстав для задоволення зустрічного позову та часткового задоволення первісного позову, що зумовлює скасування рішення господарського суду Хмельницької області від 01 червня 2010р. у данній справі з підстав ч.1 ст.104 ГПК України і прийняття нового рішення в зв'язку з неповним з'ясуванням судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обста-вин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.

Керуючись, ст.ст. 33, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального ко-дексу України, Рівненський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Оцінка Плюс»№176 від 10.06.2010р. на

рішення господарського суду Хмельницької області від 01.06.2010р. по справі №11/2285 –задоволити частково.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 01.06.2010р. у справі  №11/2285 –скасувати, прияняти нове рішення, наступного змісту:

«1. Зустрічний позов ПП «Оцінка Плюс»задоволити.

 2. Византи недійсним п.10.10 Договору оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна, що належить до державної власності №215, укладений 03 березня 2008р. в новій редакції Регіональним відділенням ФДМУ по Хмельницькій області та ПП «Оцінка плюс».

 3. Первісний позов задоволити частково.

 4. Стягнути з Приватного підприємства «Оцінка Плюс», яке знаходиться у м.Старокостянтинів, вул.Прокопюка, 3, к.147 (код ЄДР 32170243) в доход державного бюджету України на рахунок одержувача Старокостянтинівське УДК, код 23565058, р/рахунок 31119093700007, МФО 815013 банк одержувача: ГУДКУ у Хмельницькій області 3 816 грн. 35 коп. плати за корис-тування майном протягом червня 2009р. –березня 2010р., 381 грн. 64 коп. -10% штрафу, 174 грн. 09 коп. пені за період з 13.07.2009р. до 12.01.2010р. та 7 632 грн. 70 коп. неустойки за неповер-нення майна протягом червня 2009р. –березня 2010р.

5. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

6. Стягнути з Приватного підприємства «Оцінка Плюс», яке знаходиться у м.Старокостянтинів, вул.Прокопюка, 3, к.147 (код ЄДР 32170243) в доход державного бюджету України 120грн. 05коп. державного мита та 90грн. 59коп. плати за послуги з інформаційно-технічного забез-печення судового процесу.

7. Стягнути з Регіонального відділення ФДМУ по Хмельницькій області, яке знаходиться у м.Хмельницький, вул.Соборна, 75 (код ЄДР 028998152) на користь Приватного підприємства «Оцінка Плюс», яке знаходиться у м.Старокостянтинів, вул.Прокопюка, 3, к.147 (код ЄДР 32170243) 85грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита із зустрічної позовної заяви, 200грн. 00коп. витрат по сплаті державного мита з апеляційної скарги та 236грн. 00коп. плати за послуги з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.»

3. Місцевому суду на виконання постанови видати накази.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарського процесуального кодексу України.

5.   Справу повернути до господарського суду Хмельницької області.

Головуючий суддя                                                                       Грязнов В.В.  

Суддя                                                                                              Савченко Г.І.  

Суддя                                                                                              Тимошенко О.М.