Постанова

від 29.01.2008 по справі 26/521

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

26/521

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 29 січня 2008 р.                                                                                    № 26/521  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

Т. Дроботової - головуючого Н. ВолковицькоїЛ. Рогач

за участю представників:

позивачаНагорний А.М. –довіреність від 20.08.2007 р.

відповідача Черникова Т.М. –довіреність від 08.10.2007р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу  Товариства з обмеженою відповідальністю "Бі Транс"

на постановувід 17.04.2007 Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 26/521 господарського суду м. Києва

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Радема"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Бі Транс"

простягнення 32112, 29 грн.

В С Т А Н О В И В :

          ТОВ "Радема" звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ "Бі Транс" про стягнення 32112,29 грн., з яких 30508, 0 грн. сума основного боргу, 1286, 35 грн. пеня, 317, 94 грн. збитки від інфляції, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору на перевезення вантажів від 21.07.2005 р.,  посилаючись на пункт 4.7 договору та приписи статей 510, 526, 527, 530, 625 Цивільного кодексу України.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ "Бі Транс" в порушення умов укладеного між сторонами договору на перевезення вантажів від 21.07.2005 р. не здійснив повний розрахунок з позивачем, станом на 01.05.2006 р. заборгованість складала 30508,00 грн.

Претензії від 06.09.2005 р. № 454, від 19.09.2005 р. № 480, від 06.12.2005 р. № 669, від 06.01.2006 р. № 8 залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.12.2006 р. (суддя Пінчук В.І.) позовні вимоги задоволені частково, стягнуто з ТОВ"Бі Транс"  на користь ТОВ "Радема" 30508,00 грн. основного боргу.

В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу господарський суд, керуючись приписами статей 193 Господарського кодексу України, статей 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині стягнення пені та збитків від інфляції суд зазначав, що договором не передбачений термін розрахунків, а позивач не заявляв ТОВ "Бі Транс" вимогу у відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України.

За апеляційною скаргою ТОВ "Бі Транс" Київський апеляційний господарський суд (судді: Губенко Н.М., Барицька Т.Л., Ропій Л.М.), переглянувши рішення від 15.05.2007р. в апеляційному порядку, постановою від 17.04.2007 р. змінив його, виклавши резолютивну частину у наступній редакції: стягнути з ТОВ "Бі Транс" на користь ТОВ "Радема"  30508,00 грн. основного боргу, 1286, 35 грн. пені, 317,94 грн. інфляційних витрат.

Мотивуючи постанову суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення основного боргу, пені та інфляційних витрат є такими, що відповідають нормам статей 193, 216, 232 Господарського кодексу України, статей 526, 625, 629 Цивільного кодексу України та підтверджені матеріалами справи.

Крім того, суд апеляційної інстанції зазначав, що згідно з частинною 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Оскільки такої заяви не було зроблено до винесення судом рішення, судом першої інстанції правомірно не застосовано позовну давність.

ТОВ "Бі Транс" подало до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати судові рішення у справі, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням судами норм матеріального права.

Заявник у касаційній скарзі, зокрема, зазначає, що судом першої інстанції в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не було забезпечено повний і об'єктивний розгляд у судовому процесі всіх обставин справи, оскільки справа була розглянута за одне судове засідання без участі відповідача.

На думку скаржника, судом першої інстанції в порушення статті 77 Господарського процесуального кодексу України, не було здійснено передбачених процесуальним законом дій щодо відкладення розгляду справи для забезпечення явки представника відповідача в судове засідання, чим позбавив його права на судовий захист.

Крім того, заявник у касаційній скарзі звернув увагу на те, що судами не застосовано статтю 315 Господарського кодексу України, за якою для пред'явлення перевізником позову за спірним договором встановлюється шестимісячний строк позовної давності.

Київським апеляційним судом було встановлено, що відповідач зобов'язаний був здійснити оплату послуг не пізніше вересня 2005 р., за таких обставин останній строк для звернення до суду з позовною заявою - березень 2006 року, а вимоги позивача, які випливають зі спірного договору заявлені поза межами строку пред'явлення позову без посилання на обставини, які б перешкоджали вчиненню дій у визначений законодавством термін.

Заслухавши доповідь судді - доповідача та пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 129 Конституції України передбачено, що основними засадами судочинства, зокрема, є законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За приписами статей 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обгрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи ухвалою господарського суду м. Києва від 04.152.2006 р. було порушено провадження у справі за позовом ТОВ "Радема" та призначено розгляд справи на 21.12.2006 року.

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, прийнявши позовну заяву виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.

Відповідно до пункту 3.5.1 "Інструкції з діловодства в господарських судах України", затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (зі змінами та доповненнями, внесеними Наказом Вищого господарського суду України від 25.10.2004 р. № 64) ухвала про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду надсилається службою діловодства в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення.

Повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучаються до матеріалів справи.

При цьому, 21.12.2006 року господарським судом м. Києва було прийнято рішення у справі, яким позовні вимоги частково задоволені, стягнуто з ТОВ         "Бі Транс" на користь  ТОВ "Радема" 30508,00 грн. суму основного боргу.

Як вбачається зі змісту рішення та протоколу судового засідання 21.12.2006 року представник відповідача - ТОВ "Бі Транс" у судовому засіданні не був присутнім.

В порушення вказаної Інструкції матеріали справи не містять належних доказів щодо отримання сторонами ухвали господарського суду м. Києва від 04.12.2006 р. про порушення провадження у справі.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.

Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій вказуються час і місце проведення наступного засідання.

Здійснюючи апеляційне провадження суд апеляційної інстанції, в порушення приписів частини 3 статті 104 Господарського процесуального кодексу України, за якою порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо, зокрема, справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду (пункт 2).

Таким чином, порушення судами першої та апеляційної інстанції приписів процесуального законодавства призвели до прийняття судових рішень без дотримання основних засад судочинства щодо рівності та змагальності сторін у судовому процесі.

Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного суду України, викладених у пункті 1 Постанови від 29.12.1976 № 11 “Про судове рішення”, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Оскільки передбачені процесуальним законодавством межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені попередніми судовими інстанціями чи відхилені ними, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, рішення у справі підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Під  час  нового  розгляду  справи  господарському  суду необхідно  врахувати  викладене,  всебічно  і  повно  з'ясувати  і  перевірити  всі  фактичні  обставини  справи,  об'єктивно  оцінити  докази,  що  мають  юридичне  значення  для  її  розгляду  і  вирішення  спору  по  суті.

Керуючись статтями 43,  107, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду м. Києва від 21.12.2006 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 р. у справі                 № 26/521 скасувати, справу направити на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

          Касаційну скаргу ТОВ "Бі Транс" задовольнити.

Головуючий                                                                                  Т. Дроботова

Судді                                                                                              Н. Волковицька

            Л.Рогач