Постанова

від 30.01.2008 по справі 41/485

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

41/485

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 30 січня 2008 р.                                                                                    № 41/485  

Вищий  господарський суд  України у складі колегії  суддів:

головуючогоКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуКиївської міської ради

на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р.

у справі№ 41/485

господарського судум. Києва

за позовомПриватного підприємства “Флеш”

до1) Київської міської ради,2) Київського міського управління земельних ресурсів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:Відкрите акціонерне товариство "Фірма "Лісова"

провизнання договорів дійсними та спонукання до вчинення дій

в судовому засіданні взяли участь  представники:

позивача:— не з'явились;

відповідача-1:Кузьменкова Ю.М., дов. № 225-КР-1614 від 14.12.2007 р.;

відповідача-2:Кузьменкова Ю.М., дов. № 06-34/2560 від 25.01.2008 р.;

третьої особи:Мироненко В.Л., дов. № 15/1 від 02.07.2007 р.;

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2004 р. Приватне підприємство "Флеш" (далі –Підприємство) звернулось до господарського суду м. Києва з позовною заявою, у якій просило визнати дійсними договори на право тимчасового користування землею на умовах оренди №№ 45 та 46 від 26.02.1999 р., укладені між ним та Ватутінською районною державною адміністрацією м. Києва (далі –Адміністрація), та зобов'язати Київську міську раду (далі –Рада) та Київське міське управління земельних ресурсів (далі –Управління) здійснити відведення земельних ділянок площею 206,36 кв. м та 107,51 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 4, та передати вказані земельні ділянки йому в оренду, про що укласти відповідні договори оренди.

Позовні вимоги Підприємство обґрунтовувало тим, що дія договорів на право тимчасового користування землею на умовах оренди №№ 45 та 46 від 26.02.1999 р., укладених між ним та Адміністрацією, у встановленому законодавством України порядку не припинялась, проте Рада без будь-яких правових підстав відмовила йому у переоформленні права користування на умовах оренди земельними ділянками, які є об'єктами вказаних договорів, та надала зазначені земельні ділянки у користування на умовах оренди Відкритому акціонерному товариству "Фірма "Лісова" (далі –Товариство).

Рішенням господарського суду м. Києва від 01.04.2005 р. (суддя Пилипенко О.Є.) позовні вимоги Підприємства задоволено частково: Раду та Управління зобов'язано здійснити відведення земельних ділянок площею 206,36 кв. м та 107,51 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 4, Товариству,  а в задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р. (колегія суддів: Корсак В.А., Авдеєв П.В., Коршун Н.М.) рішення господарського суду м. Києва від 01.04.2005 р. залишено без змін.

Вказані рішення та постанова мотивовані тим, що:

– вимога про визнання договорів на право тимчасового користування землею на умовах оренди №№ 45 та 46 від 26.02.1999 р. дійсними не відповідає нормам Цивільного кодексу України;

– вимога про передачу Підприємству земельних ділянок площею 206,36 кв. м та 107,51 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 4, шляхом укладення договорів оренди не підлягає задоволенню, так як такий обов'язок виникає у Ради лише після прийняття на її сесії відповідного рішення та затвердження проекту відведення земельних ділянок;

– вимога про зобов'язання Ради та Управління здійснити відведення земельних ділянок площею 206,36 кв. м та 107,51 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 4, Товариству є обґрунтованою, оскільки строк дії договорів на право тимчасового користування землею на умовах оренди №№ 45 та 46 від 26.02.1999 р. продовжено на невизначений час, за користування земельними ділянками, які є об'єктами вказаних договорів, Підприємство сплачувало відповідну плату та звернулось у передбаченому порядку до Голови Ради з клопотанням про оформлення права користування відповідними ділянками, яке в порушення вимог законодавства України не було належним чином розглянуто.

Рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, у якій просить постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р. і рішення господарського суду м. Києва від 01.04.2005 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог Підприємства. Викладені у касаційній скарзі вимоги Рада обґрунтовує тим, що господарськими судами попередніх інстанцій при прийнятті судових актів, які оскаржуються, було порушено ст. ст. 93, 123 та 124 Земельного кодексу України, не враховано певних обставин справи та повноважень Управління.

Підприємство та Товариство не скористались правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на касаційну скаргу Ради до Вищого господарського суду України не надіслали, що не перешкоджає касаційному перегляду судових актів, які оскаржуються.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційна скарга Ради підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Рішенням та постановою, які оскаржуються, господарські суди попередніх інстанцій зобов'язали Раду та Управління здійснити Товариству відведення земельних ділянок площею 206,36 кв. м та 107,51 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Миропільська, 4.

Проте, наведене суперечить вимогам ст. ст. 118, 123 та 124 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на момент прийняття оскаржуваних судових рішення та постанови), які передбачають, що:

– передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам із зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу;

– надання земельних ділянок юридичним особам у постійне користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування за проектами відведення цих ділянок;

– проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Таким чином, місцевий та апеляційні господарські суди, приймаючі рішення по даній справі, не врахували, що відведення земельних ділянок для передачі їх в оренду здійснюється за проектами відведення цих ділянок, які розробляються організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт.

Тобто, господарські суди першої та другої інстанції зобов'язали Раду та Управління здійснити Товариству відведення земельних ділянок в порушення вимог Земельного кодексу України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що земельні ділянки по вул. Миропільській за рішенням Ради від 26.09.2002 р. № 19/179 "Про надання земельних ділянок  та припинення права користування землею" (т. 1, а. с. 85 –86) були передані в оренду Підприємству, однак, в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України при вирішенні спору господарські суди попередніх інстанцій наведеного не врахували та не встановили, чи є зазначені у вказаному рішенні Ради земельні ділянки тими ж ділянками (або їх частинами), щодо яких виник спір по даній справі, та чи є чинним зазначене рішення Ради.

Також колегія суддів Вищого господарського суду України звертає увагу на те, що договори на право тимчасового користування землею на умовах оренди №№ 45 та 46 від 26.02.1999 р. укладені між Підприємством та Адміністрацією, у зв'язку з чим, виходячи зі змісту позовних вимог Підприємства щодо цих договорів, Адміністрація має бути залучена до участі у справі, оскільки рішення по ній може стосуватись її прав та обов'язків.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, викладеними у п. 1 постанови від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення", рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до частини першої ст. 11110 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Оскільки передбачені процесуальним законом (ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України) межі перегляду справи в касаційній інстанції не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р. та рішення господарського суду м. Києва від 01.04.2005 р. підлягають скасуванню, а справа –передачі на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Під час нового розгляду справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати і перевірити всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінити докази, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті, і, в залежності від встановленого, прийняти обґрунтоване і законне судове рішення.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Київської міської ради задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2005 р. та рішення господарського суду м. Києва від 01.04.2005 р. у справі № 41/485 скасувати.

Справу передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий суддя                                                       Г.А. Кравчук

Суддя                                                                          Г.М. Мачульський

Суддя                                                                          В.І. Шаргало