Рішення

від 21.09.2009 по справі 41/485

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

41/485

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  41/485

21.09.09

За позовомВідкритого акціонерного товариства "Вінницяоблпаливо"

ДоКолективного підприємства збагачувальна фабрика "Центральна"Державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача     Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «Схід Регіон»

Простягнення 535, 30 грн.

                                                                                             Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                  

Представники сторін:

від позивача:    не з'явився;

від відповідача 1 : не з'явився;

від відповідача 2: Майданник В.В. –дов. - № 345 –НЮ від 03.02.2009 року;

від третьої особи: не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство «Вінницяоблпаливо»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до  Колективного підприємства збагачувальна фабрика "Центральна" Державного територіально-галузевого об'єднання «Південно-Західна залізниця»про стягнення солідарно з відповідачів недостачі в розмірі   535, 00 грн.

Крім того,  позивач просив покласти на відповідачів судові витрати пов'язані з розглядом з даної справи.

Ухвалою від 06.07.2009 року було порушено провадження по справі, залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Товариство з обмеженою відповідальністю «ТК «Схід Регіон» та призначено її розгляд на 17.08.2009 року.

Представник позивача в судове засідання 17.08.2009 року не з'явився, проте через канцелярію суду подав документи на вимогу ухвали суду.

Представник відповідача 1 в судове засідання 17.08.2009 року не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з черговою відпусткою представника, яке судом задоволено.

Через канцелярію суду 28.07.2009 року представник відповідача 2 подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує  повному обсязі.

В судовому засіданні 17.08.2009 року представник відповідача 2 надав усні пояснення по суті спору та підтримав правову позицію викладену в відзиві на позовну заяву.

В судове засідання 17.08.2009 року представник третьої особи не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причину неявки суд не повідомив, про день та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

У зв'язку з неявкою представників позивача, відповідача - 1 та третьої особи, ухвалою суду від 17.08.2009 року розгляд справи відкладено на 04.09.2009 року.

В судовому засіданні 04.09.2009 року представник позивача надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача –1 та третьої особи в судове засідання не з'явились, вимоги ухвали від 17.08.2009 року  не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомленні належним чином.

Представник відповідача –2 в судове засідання 04.09.2009 року не з'явився,  проте через канцелярію суду надав додаткові докази по справі та клопотання про відкладення розгляду справи.

У зв'язку з неявкою представників відповідачів та третьої особи, розгляд справи відкладено на 21.09.2009 року.

В судове засідання 21.09.2009 року представник позивача не з'явився, про причини неявки суд гне повідомив, про час та дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 21.09.2009 року надав усні пояснення з приводу заявлених позовних вимог.

Представники відповідача –1 та треті особи в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату проведення судового засідання були повідомлення належним чином.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в матеріалах справи доказами.          

В судовому засіданні 21.09.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника відповідача -2 оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача - 2,  Господарський суд міста Києва, -

                                                ВСТАНОВИВ:

14 січня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТК "Схід Регіон" (надалі –продавець) та Відкритим акціонерним товариством «Вінницяоблпаливо»(надалі - Покупець) укладено договір № 14/01-08 1.13 (надалі- Договір), згідно якого подавець зобов'язаний передати, а покупець прийняти  та оплатити вугілля.

Відповідно до п. 2.1 Договору, кількість, асортимент, строк поставки зазначаються в Додатках до Договору, підписаного обома сторонами, які є його невід'ємною частиною.

Поставка товару по Договору, здійснюється залізничним транспортом  на умовах FCA- станція відправлення, відповідно до Правил ІНКОТЕРМС 2000. Мінімальна партія  - вагон (65 тонн).

Порядок розрахунків та ціну вугільної продукції сторони погодили розділом - 3 Договору, згідно до якого ціна за одну тонну поставленого товару узгоджується сторонами додатково та зазначається в додатках до Договору, які є його невід'ємною частиною.

Оплата товару покупцем здійснюється шляхом перерахуванням коштів на розрахунковий рахунок продавця. Форма оплати  - 100 % предоплата.

Дані зазначені в рахунках на передплату є оперативними. Кінцевий розрахунок проводиться у відповідності до рахунку-фактури.

Приймання по кількості і якості  товару, що поставляється по даному Договору, відбувається відповідно до Інструкцій №№ П6, П-7 " Про порядок приймання продукції виробничо - технічного призначення й товарів народного споживання по якості", затвердженої постановою від Держарбітражу при СМ СРСР від 15.06.1965, 25.04.66 із змінами та доповненнями від 14.11.1974 року (п. 2.5 Договору).

На виконання п. 2.2. Договору позивач, на підставі виставленого рахунку №  СФ-244 від 09.03.2009 року в порядку календарної черговості перерахував на розрахунковий рахунок  постачальника кошти на загальну суму 200 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями №  1142 від 04.03.2009 року на суму 100 000, 00 грн. та № 1234 від  12.03.2009 року на суму 100 000, 00 грн.

07.03.2009 року за залізничною накладною № 51480555 у напіввагоні № 65369779 зі станції Карахаш Донецької залізниці був відправлений вантаж –вугілля марки Антрацит АС. Відправником вантажу є Колективне підприємство збагачувальна фабрика "Центральна" - відповідач –1, одержувачем –позивач, постачальником –Товариство з обмеженою відповідальністю "ТК "Схід Регіон" -  третя особа.

Вага вантажу згідно накладної становить 69 тонн.

Як вбачається з матеріалів  справи, на станції Знам'янка Одеської залізниці на 150 тонних вагах згідно Актів загальної форми № № 7027, 7035 від 09.03.2009 року було здійснено комісійну перевірку та  переважування напіввагону №65369779. Зазначені обставини зафіксовані в комерційному акті БК № 047925/180/1 від 09.03.2009 року.

       При перевезеннях у залежності від обставин, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, відправника, одержувача, пасажира, складаються комерційні акти.

Відповідно до п. 2 Правил складання актів, комерційні акти складаються для засвідчення певних обставин, зокрема, невідповідності найменування, маси і кількості місць наявного вантажу, багажу чи вантажобагажу даним, зазначеним у перевізних документах; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу. Дані в комерційних актах зазначаються на підставі перевізних документів та виявлених обставин.

Зі змісту вказаного вище комерційного акту вбачається, що на підставі актів загальної форми станції Знам'янка Одеської залізниці №№ 7027, 7035 від 09.03.2009  року виявлені поглиблення на поверхні вантажу, вагон відчеплено на вагову перевірку.

При перевірці було  виявлено, що завантаження в вагоні нижче бортів на 200 мм. Згідно документів значиться, що завантаження навалом нижче бортів, розмір відносно висоти бортів не зазначено. На поверхні вантажу наявні поглиблення праворуч за рухом потягу над 1, 2, 3, 4 люками наявне поглиблення довжиною 1000 мм., шириною 1000 мм., глибиною 300 мм. над 6, 7 люками довжиною 2500 мм., шириною 1000 мм., глибиною 300 мм. Течі вантажу немає. Люки та двері закриті щільно. На поверхні вантажу захисне маркування відсутнє. В місцях поглиблення доступ до вантажу усунено шляхом нанесення захисного маркування. Фактично вантаж прибув у технічно та комерційно справному вагоні.

При переважуванні виявилось вага брутто 87900 кг., тара з бруса 20600 кг., нетто 67300 кг., що складає різницю ваги проти документів в сторону зменшення на 1700 кг. Перевірка проводилась двічі. Недостача підтвердилась. Недостаючий вантаж у вагоні вміститися міг.

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна  довести  ті  обставини,  на  які  вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 115 Статуту залізниць України вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника.

У відповідності до п. 27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644, вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах (вологе вугілля).

          На підтвердження розміру заявлених до стягнення збитків позивач додає до матеріалів справи копії договору № 14/01-08 1.13 від 14.01.2008 року,  рахунок № 244 від 09.03.2009 року, платіжні  доручення № 1142 від 04.03.2009 року та  № 1234  від 12.03.2009 року.

З урахуванням вищевикладеного, позивач обраховує втрату вантажу з урахуванням норми природної втрати і граничного розходження в масі вантажу у розмірі 535, 30 грн. та просить суд стягнути її з відповідачів солідарно.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, а недостача підлягає до стягнення з відповідача-2 з наступних підстав.

Відповідно до статті 110 Статуту залізниць України залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу або передачі згідно з Правилами іншому підприємству.

Згідно до статті 111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу, псування або пошкодження вантажу, якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі і завантаженому засобами відправника, та якщо не має ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення.

Додана до матеріалів справи накладна № 51480555 свідчить про те, що завантаження вантажу проводилось засобами вантажовідправника - відповідача - 1.

Із зазначених у залізничній накладній № 51480555  /графа 1, 4/ даних вбачається, що відправником були застосовані додаткові заходи по збереженню при перевезенні вугілля і вказано, що вантаж розміщено і закріплено згідно Технічних умов правильно (графа 1); вантаж марковано вапном, борти та підлога змащенні мастилом для запобігання змерзання вантажу (графа 4).

Згідно п. 6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених Наказом Міністерства транспорту України N 542 від 20.08.2001 року з метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.

У Пункті 3.2 Роз'яснення ВГСУ “Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею»№ 04-5/601 від 29.05.2002 року зазначено, що у відповідності до статті 34 ГПК України обставини справи,  які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, а обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми,  які складають станції залізниць (частина 3 п.3.2).

Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника та вантажоодержувача при перевезенні вантажів залізницею, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (стаття 129 Статуту).

Як вже було встановлено судом, спірний вантаж був маркований вапном. Проте,  з дослідженого комерційного акту вбачається, що  в місцях поглиблення маркування відсутнє.

Такий опис стану вантажу свідчить про явно видимий характер нестачі останнього, який може бути виявлений візуально та без застосування додаткових вимірювальних пристроїв чи дій.

Судом не приймаються до уваги посилання Державного територіально –галузевого об'єднання “Південно - західна залізниця” на те, що “наявність поглиблення та відсутність захисного маркування у місці поглиблення  свідчить не про виїмку вугілля при транспортуванні, а підтверджує просипання, просідання та вивітрювання вугілля під час руху вагону”, оскільки в судовому засіданні судом досліджено комерційний акт, який містить відомості про те, що в місці поглиблення відсутнє захисне маркування, течі вантажу немає, встановлений доступ до вантажу, який був усунений шляхом  нанесення маркування вапном.

Вищевикладеними обставинами встановлюється та підтверджується, що виїмка та нестача вантажу відбулась саме під час перевезення та з вини перевізника.

Згідно статті 113 Статуту за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження)  прийнятого до перевезення вантажу,  багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від них причин.

Проте, всупереч зазначеній статті Статуту, відповідач -2 не довів належними та допустимими доказами того, що нестача прийнятого до перевезення вантажу виникла не з його вини.

Пунктом статті 114 Статуту передбачено, що залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме за втрату чи нестачу –у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його нестачі.

Відшкодування збитків може бути покладено на відповідача  лише при наявності передбачених законом умов, сукупність яких створює склад правопорушення, яке є підставою для цивільної відповідальності відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України.

Обов'язковими умовами покладення відповідності на винну сторону є наявність збитків, протиправність дій цієї особи, причинного зв'язку між діями особи та збитками, які складають об'єктивну сторону правопорушення, та вини особи, внаслідок дій якої спричинено збитки.

Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони за договором, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.

Отже зменшення майнових благ внаслідок неправомірних дій  наступає об'єктивно, тобто незалежно від волевиявлення сторони, як наслідок невиконання зобов'язань.

Обов'язковою умовою покладення відповідальності має бути безпосередній причинний зв'язок між неправомірними діями і збитками. Збитки є наслідком, а невиконання зобов'язань –причиною.

Відсутність хоча б одного з елементів складу правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань (виключає його відповідальність).

Ціна однієї тонни вугілля на підставі  рахунку № 244 від 09.03.2009 року (без врахування залізничного тарифу) становить 530, 00 грн. в т. ч. ПДВ.

          Загальна сума нестачі з урахуванням суми норм природної втрати і граничного розходження визначення маси нетто становить: 535, 30 грн. в т.ч. ПДВ. (530, 00 грн. х 1, 01 т. (1, 7-(69х 1%:100 %= 0,69)).

Отже, проаналізувавши вищезазначене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено безпосередній причинний зв'язок між понесеними збитками у вигляді дійсної вартості нестачі вантажу та  неналежним виконанням відповідачем - 1 своїх обов'язків.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача - 2 збитків у сумі 535, 30 грн., що  виникли  під час перевезення вантажу, підлягають задоволенню  повністю.

Статтею 920 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язань, які випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не передбачено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Враховуючи наведене, позов визнається обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення вартості втраченого вантажу з відповідача -2, як перевізника, а в частині вимог до відповідача - 1, як відправника,  позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки з матеріалів справи вбачається, що відправник  виконав свої зобов'язання в повному обсязі та належним чином.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача - 2.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 32,  33, 34, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:                           

1. Позов  задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного територіально –галузевого об'єднання “Південно-західна залізниця” (01034, м. Київ, вул. Лисенка, 6;  код 04713033) на користь Відкритого акціонерного товариства “Вінницяоблпаливо” (21021, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 122; код 01880670) 535 (п'ятсот тридцять п'ять) грн. 30 коп. збитків, 102 (сто дві) грн. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

        3. В позові до Колективного підприємства Збагачувальна фабрика "Центральна" відмовити.

Рішення набирає законної сили після  закінчення  десятиденного  строку з дня  його  підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                                           О.М.Спичак

Дата підписання рішення

        13.10.2009р.