10/126(32/105)
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 лютого 2008 р. № 10/126(32/105)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Перепічая В. С.(головуючого),
Вовка І.В.,
Гончарука П.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства ”Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2007 року у справі № 10/126(32/105) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково –виробничого підприємства ”Ліком” до Відкритого акціонерного товариства ”Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” про стягнення суми, -
Встановив:
У лютому 2004 року ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Ліком” звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до ВАТ “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” про стягнення 198276,88 грн., які складаються з 3 % річних в сумі 21512,59 грн., 57892,68 грн. інфляційних збитків, 9101,61 грн. пені, 1300 грн. витрат по оплаті державного мита за подання апеляційної та касаційної скарг та 108470 грн. витрат по оплаті послуг адвоката у справі № 32/8.
Справа розглядалась судами неодноразово.
При новому розгляді справи позивач уточнив позовні вимоги і просив суд стягнути з ВАТ “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” 132930,30 грн. втрат від інфляції, 28168,18 грн. –3% річних та 19780,00 грн. витрат на послуги адвоката.
Останнім рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 4 липня 2007 року, залишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду 16 жовтня 2007 року, позов задоволено. Стягнуто з ВАТ “Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” на користь ТОВ “Науково-виробниче підприємство “Ліком” 132930,30 грн. суму інфляційних збитків, 28168,18 грн. –3% річних.
Додатковим рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 4 серпня 2007 року стягнуто з відповідача на користь позивача 1610,98 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати прийняті у справі судові рішення, посилаючись на порушення та неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.
Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 31серпня 1998 року між сторонами було укладено договір підрядних робіт №31. Вартість виконаних робіт на суму 130 023 грн. відповідач не оплатив, тому стягнення заборгованості за договором між сторонами було предметом позову по справі № 32/8 і основну заборгованість було стягнуто постановою ВГСУ від 18 листопада 2003 року.
Предметом даного спору є вимоги позивача про відповідальність відповідача за порушення грошового зобов'язання, передбачену ст. 625 ЦК України.
Встановивши, що відповідачем зобов'язання по оплаті виконаних робіт за договором підряду від 31серпня 1998 року не виконано, суд апеляційної інстанції, враховуючи вимоги ст. 625 ЦК України, дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 3 % річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню і залишив рішення суду першої інстанції без змін.
При цьому апеляційний суд відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України повторно розглядаючи справу, з достатньою повнотою з'ясував обставини, які мали значення для правильного вирішення спору, в тому числі пов'язані з перебігом строку позовної давності та можливості застосування вимог ст. 12 Закону України ” Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом ” щодо заборони нарахування неустойки ( штраф, пеня ) інших штрафних санкцій.
Висновки суду апеляційної інстанції відповідають фактичним обставинам та наявним матеріалам справи, грунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права з дотриманням процесуальних норм.
Доводи, які містяться в касаційній скарзі про неправильне застосування норм чинного законодавства не можна визнати достатньо обгрунтованими. З урахуванням викладеного касаційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України –
ПОСТАНОВИВ:
Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства ”Дніпродзержинська теплоелектроцентраль” залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2007 року у справі № 10/126(32/105) –без змін.
Головуючий Перепічай В.С.
Судді Вовк І.В.
Гончарук П.А.
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 20.02.2008 |
Оприлюднено | 11.03.2008 |
Номер документу | 1412051 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Гончарук П.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні