Ухвала

від 04.03.2011 по справі 22-ц-185/11

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ



Справа №22-ц-185/11

Головуючий у суді у 1 інстанції - Шульга

Код категорії 45

Суддя-доповідач - Криворотенко

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2011 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Криворотенка В. І.,

суддів -  Білецького  О. М.,  Маслова  В. О.,

з участю секретаря судового засідання – Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Сумської області апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження - 123»

на рішення Липоводолинського районного суду  Сумської області від 07 грудня 2010 року  

у справі за позовом  ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження - 123»

про дострокове розірвання договору оренди землі,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Липоводолинського районного суду  Сумської області від 07 грудня 2010 року  позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково.

Розірвано договір оренди земельної ділянки від 26 жовтня 2006 року укладений між ОСОБА_1 та ТОВ «Відродження - 123», ідентифікаційний код 34072078 зареєстрований у Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 02 квітня 2007 року за № 04.07.631.01947.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження-123» на користь ОСОБА_1 заборгованість по орендній платі за договором оренди земельної ділянки від 26 жовтня 2006 року за 2007 рік в сумі 50  грн. 59 коп.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В задоволенні інших позовних вимог позивача відмовлено.

В апеляційній скарзі, апелянт, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове про відмову в задоволенні заявленого позову. Вважає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо розірвання договору оренди землі, оскільки відповідно до норм ст. 625 ЦК України, при наявності заборгованості по орендній платі, позивач мав право ставити питання про її стягнення, а не розірвання договору. Вказує, що позивачем не доведено наявності істотного порушення договору та шкоди завданої цим порушенням. Також зазначає, що використання земельної ділянки не за цільовим призначенням протягом 2009 року, що призвело до її забур’янення, також не може бути підставою для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки. Окрім цього, цей факт не підтверджено належними доказами, як і, на його думку, не знайшов свого підтвердження факт погіршення властивостей та якості орендованої землі.

Також вважає, що договір безпідставно розірвано, оскільки невиконання обов’язків по договору оренди повинно мати місце з двох сторін, а невикористання землі через бездіяльність орендаря за змістом самого правочину не є підставою для розірвання договору оренди.  

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції ОСОБА_1 є власником земельної ділянки, призначеної для ведення сільськогосподарського виробництва, площею 5,58 га ( з яких 4,07 га ріллі і 1,51 га кормових угідь) на території Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області, згідно Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 22 березня 2002 року та зареєстрованого за № 260 ( а.с. 6).

26 жовтня 2006 року між позивачкою та Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Відродження - 123» був укладений договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років ( а.с. 7-8). Договір зареєстрований у Липоводолинському районному відділі Сумської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» 02 квітня 2007 року за № 04. 07.631. 01947 ( а.с.8).

Відповідно до п.п.9,11,12 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі 1,5 % від нормативної оцінки землі, що становить 733,4 гривень на рік, у тому числі у грошовій формі 733,4 гривень, а передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

У 2007 році позивачці було нараховано 733,4 грн. орендної плати:

– отримано позивачкою 300 кг ячменю вартістю 300 гривень,

– відраховано податок 110,01 грн.,

– відраховано плату за реєстрацію договору оренди 40 грн.,

– сплачено грошима 172,8 гривень (а.с. 92)

– отримано 100 кг пшениці вартістю 100 гривень (а.с. 94), а всього 722,81 грн. (недоплачено орендної плати - 10,59 грн.).

Всього, таким чином, за 2007 рік відповідач недоплатив позивачу кошти за орендну плату в розмірі 50 грн. 59 коп. (40 грн. за реєстрацію договору та недоплачені 10 грн. 59 коп. самої орендної плати).

В матеріалах справи відсутні докази про складання сторонами актів на підтвердження передачі позивачці продукції та надання послуг в рахунок орендної плати за 2007 рік.

Пунктами 15-17 укладеного між сторонами договору оренди передбачено, що земельна ділянка передається в оренду для вирощування сільськогосподарської продукції. Цільове призначення земельної ділянки – землі сільськогосподарського призначення. Умови збереження стану об’єкта оренди – дотримуватися вимог протиерозійної організації території.

Однак, з матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка ОСОБА_1, у 2009 році орендарем ТОВ «Відродження-123» не оброблялась і посіву сільськогосподарських культур не проводилося, що підтверджено довідкою Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області № 435 від 28 грудня 2009 року (а.с.12).

Також, актом обстеження земельної ділянки позивачки від 28 грудня 2009 року, складеного на підставі розпорядження сільського голови Берестівської сільської ради Липоводолинського району Сумської області № 10 від 28 грудня 2009 року, за участі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, стверджується, що земельний пай № 161 в контурі № 125, площею 1,45 га у 2009 році  не оброблявся, при великій забур’яненості цієї землі посіву та вирощування сільськогосподарських культур не проводилося (а.с.31). Особи, які складали цей акт, при допиті в суді в якості свідків підтвердили викладені вище обставини (а.с. 39-40).    

Державним інспектором Погрібним О.А. Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель відділу Держкомзему у Липоводолинському району Сумської області, була зафіксована сильна забур’яненість (вкриття землі високим сухим бур’яном) земельного паю в контурі № 125, що належить ОСОБА_1 про що був складений протокол про адміністративне правопорушення від 16 березня 2010 року (а.с.88). Дані обставини послугували підставою для притягнення директора ТОВ «Відродження-123» ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за правопорушення, яке передбачено ст.52 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ця постанова не оскаржувалась, набрала законної сили та є чинною (а.с. 89).

Вказані факти правильно встановлені місцевим судом на підставі належним чином досліджених та оцінених доказів, на які суд послався у рішенні.

Вирішуючи даний спір місцевий суд виходив з того, що враховуючи невикористання відповідачем земельної ділянки позивача за її цільовим призначенням для вирощування товарної сільськогосподарської продукції у 2009 році та порушення ТОВ «Відродження-123» умов договору оренди землі щодо своєчасності та повноти сплати позивачці орендної плати за 2007 рік, дійшов обґрунтовано висновку про розірвання договору оренди, стягнення боргу по орендній платі за 2007 рік.

Колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, оскільки він ґрунтується на вимогах  ст.ст. 526, 651, 653, 792 ЦК України, ст.ст.24,32 Закону України «Про оренду землі».

А відтак підстава для розірвання договору оренди –  невикористання відповідачем земельної ділянки позивача за її цільовим призначенням саме для вирощування товарної сільськогосподарської продукції у 2009 році, на думку колегії суддів, знайшла своє підтвердження належними та допустимими доказами.

Також підставою для розірвання договору оренди є несвоєчасність та неповнота сплати ОСОБА_1 орендної плати за 2007 рік, також підтверджується дослідженими у справі доказами. Із обсягу сільгосппродукції, виданої відповідачем позивачці в натурі протягом 2007-2009 років та вартість якої в грошовому еквіваленті визначалась сторонами на час її видачі, судом вірно визначено борг по орендній платі за 2007 рік в його грошовому еквіваленті – 10 грн. 59 коп. Крім цього, суд правильно вважав, що 40 грн. витрат за державну реєстрацію договору оренди не можна відносити до витрат, які має нести ОСОБА_1, оскільки зі змісту п. 18 договору оренди землі від 26 жовтня 2006 року вбачається, що витрати з цього приводу повинен нести орендар.

З урахуванням викладеного вище та враховуючи  вищевказані порушення умов договору відповідачем, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку що це є безумовною підставою для розірвання договору оренди від 26 жовтня 2006 року.

Посилання апелянта на те, що факт не оброблення земельної ділянки позивача є бездіяльністю, а не її використанням не за призначенням, що не може бути підставою для розірвання договору оренди землі, не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення, оскільки спростовуються матеріалами справи.

Зокрема земельна ділянка загальною площею 5,45 га передана позивачці у приватну власність для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.6). Пунктами 15,16 договору оренди землі від 26 жовтня 2006 року передбачено, що земельна ділянка позивачки передана в оренду відповідачу для вирощування сільськогосподарської продукції із збереженням цільового призначення цієї землі як сільськогосподарської (а.с.7-8). Тому, використання землі за її призначенням ні в якому випадку не повинно допускати її забур’янення, а тому факт забур’янення землі позивачки є порушенням умов укладеного  договору оренди землі.

Посилання апелянта на те, що у даному спорі позивач повинен був заявляти вимогу про стягнення боргу по орендній платі, а не про його розірвання, не може бути підставою для скасування чи зміни рішення, оскільки відповідно ст.ст. 10,11,60,119 ЦПК України позивач сам визначає зміст позовних вимог, викладає зміст обставин, якими обґрунтовує вимоги та зазначає докази на підтвердження цих обставин.

Інші доводи апеляційної скарги також висновків місцевого суду не спростовують і не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду.

За таких обставин, коли суд ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права підстав для його зміни чи скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Відродження - 123» відхилити а рішення Липоводолинського районного суду  Сумської області від 07 грудня 2010 року  в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів  може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -