Рішення

від 25.02.2008 по справі 4/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

4/23

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

25.02.08 р.                                                                               Справа № 4/23                               

Представниками сторін не надані письмові клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді  Гринько С.Ю.

при секретарі судового засідання Кужель А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної  заяви:

за позовом –               Товариства з обмеженою відповідальністю

                                   “Технооптторг-Восток” м. Донецьк   

до відповідача -         Державного підприємства “Красноармійськвугілля” м. Димитрів   

про  стягнення 53684,94грн. заборгованості, 3% річних, інфляції, пені та штрафу  

за участю представників сторін:  

від позивача –  Юрченко В.Б. - за довіреністю від 18.02.2008р.,

від відповідача – Тунік Н.П. - за довіреністю від 30.02.2008р.,

в с т а н о в и в :

Позивач заявив позовні вимоги про стягнення з відповідача 53684,94грн., з яких: 43016,04грн. – сума заборгованості, 731,86грн. – 3% річних, 5183,43грн. – інфляція, 1742,49грн. – пеня, 3011,12грн. - штраф.

В підтвердження позову позивач посилається на укладений з відповідачем договір поставки №146 від 13.03.2007року, технічну специфікацію до нього, замовлення на поставку товару №02/1-106 від 16.03.2007року, накладну №25018000 від 19.03.2007року на суму 63620,04грн. та довіреність серії ЯМИ №427599 від 16.03.2007року, по яких відповідачем отриманий товар.

Відповідач погодився з вимгами позову частково, не визнав позов в частині стягнення 3011,12грн. - штрафу за несвоєчасне виконання грошового зобов"язання, так як не передбачено договором.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено, що між сторонами підписаний договір поставки №146 від 13.03.2007року, в якому передбачені всі істотні умови для договорів даного виду, а саме: предмет договору, вартість договору, порядок розрахунків, відповідальність сторін, тому він вважається судом укладеним.

За цим договором позивач взяв на себе зобов'язання постачальника, а саме: поставити покупцю – відповідачу товар номенклатура, кількість та асортимент, якого вказано в специфікації  відповідно до письмової заявки покупця (п. п. 1.1,1.2 договору), а останній оплатити товар протягом 60 календарних днів з дати поставки товару (п. 5.2 договору).

Сторонами в договорі передбачені конкретний строк та порядок оплати продукції.

У специфікації сторони узгодили найменування, номенклатуру, одиницю виміру, кількість, ціну та загальну вартість товару.

На виконання умов п. 1.2 договору відповідачем направлене позивачу письмове замовлення на поставку товару №02/1-106 від 16.03.2007року, в якому відповідач просить поставити товар (авто шини акумулятори і покришки).

Відповідачем на підставі довіреності серії ЯМИ №427599 від 16.03.2007року по накладній №25018000 від 19.03.2007року отриманий товар на загальну суму 63620,04грн.

Відповідач в порушення умов п. 5.2 договору частково оплатив отриманий ним товар в сумі 20604,00грн., що підтверджується відповідачем.

Таким чином, сума боргу відповідача перед позивачем на час звернення із позовом складає 43016,04грн., яку суд стягує з боржника.

Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання викладених в ст. ст. 526,530 Цивільного кодексу України боржник повинен сплатити одержаний товар в строки, передбачені умовами договору.

Строки виконання грошового зобов'язання відповідачем порушені.

Відповідно до пункту другого статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

На підставі вищезазначеного, а також враховуючи доведеність позивачем факту порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання, суд задовольняє вимоги позивача стосовно стягнення  боргу з урахуванням 731,86грн. – 3% річних та 5183,43грн. – інфляції в повному обсязі.

Відповідно до статей 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, яка є грошовою сумою або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Так як Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання”, передбачено, що якщо сторонами прямо передбачені в договорах  відповідальність і її розмір за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, боржник зобов'язаний пеню сплатити з урахуванням подвійної облікової ставки НБУ та шестимісячного строку. Сторонами у  пункті 8.2 договору передбачений вид відповідальності і розмір за несвоєчасне зарахування грошових коштів за одержану продукцію, тому вимоги позивача щодо стягнення з боржника 1742,49грн. пені задовольняються в повному обсязі.

Що стосується вимог позивача щодо стягнення з відповідача 3011,12грн. штрафу у відповідності з ч. 2 ст. 231 ГК України, суд відмовляє в цій вимозі, оскільки така відповідальність не передбачена сторонами в договорі.

До того ж, норми статті 231 ГК України, на які посилається позивач, визначають насамперед те, що розміри штрафних санкцій, які встановлені у цій статті не можуть бути змінені за погодженням сторін, але це не звільняє  сторін від закріплення виду та розміру відповідальності в договорі.

Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір на нього покладаються судові витрати в розмірі, передбаченому законодавством, прямо пропорційно заявленої та стягнутої  сумам.

На підставі ст.ст.526,530,546,549,625 Цивільного кодексу України, ст. 193,231 Господарського кодексу України та, керуючись статтями 49,82,84,81-1,85 ГПК України, господарський суд –

                                                                     В и р і ш и в:

Задовольнити позов частково.

Стягнути з Державного підприємства “Красноармійськвугілля” м. Димитрів-85322, вул. Ватутіна, 1, ЄДРПОУ 32087941,  п/р №26007301600953 в Димитрівському відділенні ПІБ, МФО 334806 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Технооптторг-Восток” м. Донецьк-83030, пр. Маяковського, 21, (поштова адреса: 83030, м. Донецьк, вул. Павелецька, 1а), ЄДРПОУ 32516670, п/р №26006038314501 в АКІБ “УкрСиббанк” м. Харків, МФО 351005 заборгованість в сумі 43016,04грн., 731,86грн. – 3% річних, 5183,43грн. – інфляції, 1742,49грн. – пені, державне мито – 506,67грн. та 118грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити за недоведеністю.

Суддя                                                                         Гринько С.Ю.                               

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в термін, передбачений ст.85 ГПК України.

Повний текст рішення оголошений 25.02.2008року.

Надруковано у 3прим.: 1-до справи,

1-позивачу,

1-відповідачу