Постанова

від 26.02.2008 по справі 25/522

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

25/522

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

26.02.2008р.м.Київ№ 25/522

Представники:

від позивача         Мостовенко С.М. (довіреність № 22 від 22.02.2008р.);

                             Горніцька І.О. (довіреність № 5 від 18.01.2008р.)

від відповідача    Туровська К.В. (довіреність № 5/9/10-025 від 09.01.2008р.);

                             Попсуєнко І.В. (довіреність № 42/10-021 від 14.02.2008р.)

     26.02.2008р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Обставини справи:

Акціонерне товариство відкритого типу «Жуляни»(надалі АТВТ «Жуляни», позивач) звернулось до суду з позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва (надалі ДПІ у Святошинському районі міста Києва, відповідач) від 13.08.2004р. № 0003202340/0/04012170.

          Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем  правомірно застосовано нульову ставку оподаткування податком на додану вартість в результаті здійснення експортного продажу товару, також віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість сплаченого у складі ціни придбаного товару.

Відповідачем  позов не визнано, зазначено про правомірність прийняття оспорюваного повідомлення-рішення, оскільки задекларований у ВМД товар (мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів) не вироблявся підприємством, яке визначено у ВМД як виробник даного товару, то відповідно цей товар не міг бути придбаний та у подальшому експортований підприємством позивача.

Згідно інформації, отриманої від ГУПМ ДПА України, компанія „Gilpatrick Trade Company” була зареєстрована в Сполучених Штатах Америки 10.11.1999р. але ніколи не отримувала ідентифікаційного номеру роботодавця, відповідно податкову звітність не подавала. На підтвердження безтоварності проведеної операції відповідач зазначає, що згідно відповіді Українського державного хіміко-технологічного університету зразки  мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат –іонів не відповідають ТУ У 33.2-30190933 –001 –2003.

Тобто, за висновками перевірки, зазначений у ВМД товар (мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів) позивачем не вивозився з України, не відбувалося його продажу на експорт, що давало б підстави для застосування нульової ставки оподаткування податком на додану вартість.

Таким чином,  відповідач вважає правомірним донарахування податку на додану вартість у розмірі 199 899, 51 грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 99 949, 75 грн..

Провадження у справі зупинялось та було поновлено ухвалами від 11.04.2005р., 22.01.2008р..

Заслухавши доводи сторін, дослідивши наявні докази у справі, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

          ДПІ у Святошинському районі міста Києва проведено позапланову документальну перевірку АТВТ «Жуляни»з питання правильності обчислення та сплати податку на додану вартість при здійсненні операцій з продажу товарів за договорами комісії № 25/07/03К від 28.07.2003р., № 29/08/03К від 27.08.2003р. та № 02/10-03К від 01.10.2003р., за результатами якої складено акт № 704-23/50 від 12.08.2004р. (надалі акт перевірки).

На підставі вказаного акту відповідач податковим повідомленням-рішенням від 13.08.2004р. визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 299 849, 26 грн. (в тому числі 199 899, 51 грн. основний платіж, 99 949, 75 грн. штрафні (фінансові) санкції).

Суд не погоджується з висновками відповідача викладеними в Акті від 12.08.2004р. № 704-23/50 про порушення позивачем пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3, пп. 6.1.1 п.6.1 ст. 6, пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»виходячи з наступного.

Відповідно до укладених з ТОВ "Печора Тур" договорів купівлі-продажу від 01.07.03р. за №03/07-03М, від 25.08.03р. за №25/08-03М та від 30.09.2003р. №32/09-03М АТВТ "Жуляни" придбано мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів ТУ У 33.2-30190933-001-2003 на загальну суму 1 266 300, 00 грн. (в тому числі  ПДВ –211 050, 00 грн.).

В силу умов договорів (є типовими) договір вважається укладеним з дати підписання сторонами та діє до повного виконання передбачених в ньому умов (п. 8.1).

Отримання товару на суму 361 800, 00 грн. (в т.ч. ПДВ 60 300, 00 грн.) підтверджено видатковою накладною від 30.07.2003р. №РН –0000072, актом приймання передачі товару від 30.07.2007р., до матеріалів справи надано також копію довіреності №379188 від 01.07.03р. (Договір №03/07-03 М від 01.07.03р.). Товар за договором  №32/09-03 М від 30.09.03р. на суму 482 400, 00 грн. ( в тому числі ПДВ 80 400, 00 грн.) отримано по довіреності №379288 від 30.09.03р. згідно видаткової накладної від 02 жовтня 2003 року № РН-0000205. Виконання Договору № 25/08-03М від 25.08.2003р. підтверджується видатковою накладною № РН-0000103 від 29.08.2003р. згідно якої отримано товару на суму 422 100 грн. (в тому числі ПДВ 70 350 грн.) по довіреності №379149 від 29.08.03р..

          На виконання вказаних договорів позивачем отримано податкові накладні № 72 від 30.07.03р., № 104 від 29.08.03р., № 205 від 02.10.03р. суми податку на додану вартість за якими віднесені до складу податкового кредиту.

Позивачем здійснено розрахунок з ТОВ «Печора Тур»за отриманий товар у повному обсязі та сплачено податок на додану вартість у складі ціни придбання товару, про що свідчать платіжні доручення, копії яких наявні у матеріалах справи (вказані обставини відповідачем не заперечуються про що викладено на ст. 3-4 Акту перевірки).

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів, дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 7.4.5 Закону України „Про податок на додану вартість”  не  дозволяється  включення  до  податкового  кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття  робіт  (послуг)  чи банківським документом,  який засвідчує перерахування  коштів  в  оплату  вартості  таких  робіт (послуг).

Таким чином, відповідно до вимог Закону України “Про податок на додану вартість”, Наказу ДПА України “Про затвердження форм податкової накладної, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг), порядку їх заповнення від 30.05.1997р., факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг), а також право покупця, зареєстрованого як платник податку, на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість засвідчує податкова накладна.

Податкова накладна має містити необхідні реквізити, що зазначені у пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.

Податкові накладні, що засвідчують правомірність віднесення до складу податкового кредиту зазначених у них сум податку на додану вартість наявні у належним чином засвідчених копіях в матеріалах справи, правильність їх заповнення ні під час перевірки, ні під час розгляду справи відповідачем не заперечувалась. Договори купівлі-продажу від 01.07.03р. за №03/07-03М, від 25.08.03р. за №25/08-03М та від 30.09.2003р. №32/09-03М на виконання яких виписані вказані податкові накладні, в судовому порядку недійсними не визнавалися.

Відповідно до порядку сплати податку на додану вартість (пп. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону “Про податок на додану вартість”) сплаті до бюджету підлягають суми, що визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

Таким чином, відповідно до обставин справи особою відповідальною за сплату відповідних сум ПДВ до бюджету, право на віднесення до складу податкового кредиту яких виникає у позивача, є ТОВ «Печора Тур».

Згідно відповіді та належним чином засвідчених копій документів, що надані на запит суду ДПІ у Печерському районі міста Києва, встановлено, що ТОВ «Печора Тур»знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Печерському районі міста Києва та є платником податку на додану вартість. У період здійснення господарських відносин із позивачем ТОВ «Печора Тур»звітувало до органів податкової служби вчасно та з відповідними показниками діяльності (копії податкових декларацій вказаного товариства за липень, серпень 2003р. (періоди в яких виникли податкові зобов'язання за отриманими позивачем податковими накладними) залучені до матеріалів справи). Обставини щодо включення до складу податкових зобов'язань у липні, серпні, жовтні 2003р. сум податку на додану вартість зазначених у податкових накладних № 72 від 30.07.03р., № 104 від 29.08.03р., № 205 від 02.10.03р. підтверджені актом перевірки від 12.08.2004р. про що зазначено на ст. 4.

Судом не приймається посилання відповідача на неправомірність віднесення до складу податкового кредиту зазначених у отриманих від ТОВ «Печора Тур» податкових накладних  з тих підстав, що ТОВ «Атем»яке є постачальником давальницької сировини для виробника мембрани НВО «Промполімер»розрахувалось з ТОВ «Печора Тур»простими векселями, оскільки позивач формував податковий кредит з сум податку на додану вартість, що сплачені (нараховані) за договором з ТОВ «Печора Тур», будь-яких господарських операцій з ТОВ «Атем», НВО «Промполімер»не здійснював.

Вказаний товар в тій же кількості позивач експортував  відповідно до укладених договорів комісії № 25/07/03К від 28.07.03р. та №29/08/03К від 27.08.03р. укладені з ПП «Детройт», та № 02/10-03К від 01.10.03р., що укладений з ТОВ "Торговий дім Укрмісцепром плюс".

Згідно з умовами даних договорів комісіонер (ПП "Детройт", ТОВ "Торговий дім Укрмісцепром плюс")  приймає на себе зобов'язання по реалізації товару, який належить АТВТ "Жуляни", за межами митної території України від свого імені, але за рахунок комітента. В свою чергу АТВТ "Жуляни" зобов'язується виплатити винагороду за отриману послугу з реалізації товару у розмірі 0,1% від вартості реалізованої продукції. По вказаних договорах АТВТ "Жуляни" передано на комісію мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів ТУ - У 33.2-30190933-001-2003. Акти прийому-передачі товару на комісію №1 від 30.07.03р., №1 від 29.08.03р., №1 від 02.10.03р. наявні в матеріалах справи та підтверджують передачу товару на комісію.

Згідно звітів комісіонера (ПП «Детройт») по договору комісії №25/07/03К від 28.07.03р. - № 80 від 29.09.03р., по договору №29/08/03К від 27.08.03р. - №104 від 27.10.03р. отримано виручку від реалізації товару на суму 355 477, 76 грн.. Виручка по договору комісії №02/10-03К (укладений з ТОВ "Торговий дім „Укрмісцепром плюс") згідно звіту комісіонера №20 від 02.02.04р. складає 406 229, 82 грн..

Товар вивезений за межі митної території України на підставі укладених зовнішньоекономічних контрактів з нерезидентами - компанію „Gilpatrick Trade Company” (США), компанією «Еtta Finance Group Ltd»(Ізраїль). Факт вивозу товару підтверджується належним чином оформленими вантажними митними деклараціями № 70000/3/211913 від 18.09.2003р., № 70000/3/211915 від 18.09.2003р., № 70000/3/213333 від 15.10.2003р., № 70000/3/213335 від 15.10.2003р., № 70000/3/510111 від 29.01.2004р..

Відповідно до ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність»від 16.04.1991р. №959-XII, експорт визначено як продаж товарів українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб'єктам господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі).

У відповідності до Інструкції “Про порядок заповнення вантажної митної декларації”, затвердженої наказом Державної митної служби України № 307 від 09.07.1997р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.09.1997р. за № 443/2247 (із змінами та доповненнями):

графа - 1 містить відомості про тип ВМД, який застосовується, літери ЕК –визначають напрямок переміщення предметів, а саме вивезення предметів (товарів) з України;

графа - 2 містить відомості про відправника товарів -  АТВТ «Жуляни»;

графа - 8 містить відомості про одержувача товарів - «Cascade business company LLC», «Еtta Finance Group Ltd»згідно ВМД № 70000/3/510111 від 29.01.2004р;

графа - 17 містить відомості про країну призначення –Німеччина (ФРН).

Вантажно митні декларації надані позивачем мають особисту номерну печатку інспектора митниці, що здійснив митне оформлення товару, напрямок  переміщення предметів (експорт), найменування митного органу, в зоні якого розташовано пункт пропуску на митному кордоні.

Крім того, з метою підтвердження факту вивезення товару, отриманого позивачем за договорами від 01.07.03р. за №03/07-03М, від 25.08.03р. за №25/08-03М та від 30.09.2003р. №32/09-03М судом було направлено запити до Донбаської регіональної митниці, та Північної регіональної митниці які підтвердили, що задекларовані у вказаних експортних ВМД вивезено в повному обсязі за межі митної території України:

- 20.09.2003р. за ВМД № 70000/3/211913, № 70000/3/211915 від 18.09.2003р.; 16.10.2003р. –за ВМД № 70000/3/213333, № 70000/3/213335 від 15.10.2003р. (лист Донбаської регіональної митниці від 14.01.2005 № 11-36/274);

- 30.01.2004р. за ВМД № 70000/3/510111 від 29.01.2004р. (лист Північної регіональної митниці від 11.01.2005р. № 1-37/07-276).

Згідно ст.ст. 69, 70 КАСУ доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. У відповідності до ст. 79 КАСУ письмовими доказами є документи, акти, листи, будь-які інші письмові записи, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи.

          Встановлюючи факт експорту товару, його наявності (чи відсутності) у позивача під час його експорту (який є суттєвою обставиною, що має значення для правильного вирішення справи) суд зазначає про те, що в матеріалах справи містяться наступні докази: № 70000/3/211913 від 18.09.2003р., № 70000/3/211915 від 18.09.2003р., № 70000/3/213333 від 15.10.2003р., № 70000/3/213335 від 15.10.2003р., № 70000/3/510111 від 29.01.2004р. та листи Північної регіональної митниці від 11.01.2005р. № 1-37/07-276 та Донбаської регіональної митниці від 14.01.2005 № 11-36/274. ВМД є офіційним документом, яка містить відомості  про  товари  та  транспортні засоби,  які переміщуються через  митний  кордон  України,  митний   режим,   у   який   вони заявляються,  а  також  іншу інформацію,  необхідну для здійснення митного   контролю,  митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

Лист Донбаської регіональної митниці від 14.01.2005 № 11-36/274 підписаний відповідальною посадовою особою –начальником регіональної митниці, Лист Північної регіональної митниці від 11.01.2005р. № 1-37/07-276 –підписаний першим заступником начальника регіональної митниці є письмовими доказами, що містять в собі відомості про обставини, які мають значення для справи. В даному випадку вказані докази містять інформацію про те, що товар за ВМД (мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат-іонів) був вивезений позивачем за межі митної території України. Вказані докази є належними та допустимими, у суду не виникає сумніву в їх достовірності.

Посилання відповідача на те, що згідно інформації, отриманої від ГУПМ ДПА України, компанія „Gilpatrick Trade Company” не отримувала ідентифікаційного номеру роботодавця судом не приймаються, оскільки жодних доказів на підтвердження наведеної інформації ДПІ у Святошинському районі міста Києва суду не представлено. Не надано до справи листа в якому зазначена вказана інформація, твердження відповідача обґрунтовані лише посиланнями наявними в акті перевірки.

Про відповідь Українського державного хіміко-технологічного університету згідно якої зразки  мембрани іоноселективного електрода для визначення високозарядних фосфат –іонів не відповідають ТУ У 33.2-30190933 – 001 –2003 також зазначено лише в акті перевірки. Жодних доказів того, що експортований позивачем товар має відношення до зразків що досліджувались вказаним інститутом відповідачем не наведено, таких відповідачем до матеріалів справи не представлено через їх відсутність.

Кримінальну справу порушену за фактом ухилення від сплати податків службовими особами АТВТ «Жуляни»при здійсненні експорту мембран іоноселективного електроду закрито згідно Постанови Начальника відділення з розслідування ОВС СВ ПМ ДПА у м. Києві від 28.12.2006р.. В ході розгляду кримінальної справи встановлено, що відображення АТВТ «Жуляни»операцій з експорту мембран іоноселективного електроду в податкових деклараціях з податку на додану вартість за нульовою ставкою відповідає чинному законодавству. Наявності прямого умислу на ухилення від оподаткування будь-яким способом (в тому числі і шляхом незаконного завищення податкового кредиту відповідного звітного періоду) в діях службових осіб АТВТ «Жуляни»під час досудового слідства не встановлено.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що у вересні, жовтні 2003р., січні 2004р. товар, який був отриманий позивачем від ТОВ «Печора Тур»за договорами від 01.07.03р. за №03/07-03М, від 25.08.03р. за №25/08-03М та від 30.09.2003р. №32/09-03М  експортований згідно договорів комісії з ПП «Детройт»,  ТОВ "Торговий дім „Укрмісцепром плюс" за межі митної території України.

Враховуючи викладене, висновок відповідача про те, що АТВТ «Жуляни»неправомірно користувалось 0% ставкою з ПДВ не підтверджується матеріалами справи.

Оскільки суд дійшов висновку про невідповідність висновків акта перевірки чинному законодавству вимога позивача про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Святошинському районі міста Києва  від 13.08.2004р. № 0003202340/0/04012170 підлягає задоволенню.

         Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163  КАС України, господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі міста Києва № 0003202340/0/04012170 від 13.08.2004р..

3. Стягнути з рахунків Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства відкритого типу «Жуляни»(03180, м. Київ, вул. Якутська 9, р/р 26009016060 в АКБ «Аркада», МФО 322335, код ЄДРПОУ 30968698) 203 грн. (двісті три гривні) судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                                           С.М. Морозов              

дата складення постанови в повному обсязі 29.02.2008р.