Рішення

від 05.03.2008 по справі 20/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

20/96

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  20/96

05.03.08

За позовом  Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС

                     України в м. Києві

До                 Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові технології»

про                стягнення 16 412,33грн.                                        

                                                                                                           Суддя    Палій В.В.

                                                                                                   Секретар Молочна Н.С.

Представники сторін:  

від позивача                   Воронін В.І.- предст. (дов. від 14.01.2008р.)

від відповідача            не з'явився

                                                   ОБСТАВИНИ  СПРАВИ:

Позовні вимоги заявлені про стягнення заборгованості в сумі 16 412,33 грн. (15954,00грн. –основний борг, 256,04грн. –пеня, 142,32 грн. –сума інфляції, 59,97грн. –3% річних), яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору №246д/2004/ОЗЦО/4 на надання послуг охорони державною службою охорони при МВС України від 01.03.2004р.

У судовому засіданні 27.02.2008р. представник відповідача заявив усне клопотання про оголошення перерви у судовому засіданні, з метою ознайомлення з матеріалами справи №20/96.

Клопотання судом задоволено.

У судовому засіданні 27.02.2008р. оголошено перерву до 04.03.2008р.

У судовому засіданні 04.03.2008р. представник відповідача в усних поясненнях не заперечив проти факту існування заборгованості перед позивачем, при цьому зазначив про те, що послуги з охорони не були оплачені вчасно, у зв'язку з відсутністю фінансової можливості.

У судовому засіданні 04.03.2008р. судом оголошено перерву до 05.03.2008р. з метою виготовлення повного тексту рішення про справі.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд, -         

                                                         ВСТАНОВИВ:          

На підставі договору №246д/2004/ОЗЦО/4 на надання послуг охорони державною службою охорони при МВС України від 01.03.2004р., який було укладено між позивачем та відповідачем, замовник (відповідач) передав, а охорона (позивач) прийняв на себе обов'язки по здійсненню контрольно-пропускного режиму та припиненню порушень громадського порядку на території об'єкту.

Оплата за послуги охорони здійснюється замовником щомісячно, шляхом перерахування грошових коштів у сумі, визначеній відповідно до погодженої сторонами вартості години охорони працівником охорони та кількості годин охорони за місяць, на поточний рахунок охорони, не пізніше 20 числа поточного місяця.(п.п. 2 договору).

Відповідно до п.п.3 договору Акт виконаних робіт підписується сторонами в кінці кожного календарного місяця, а також по закінченні терміну дії договору.

Додатковою угодою №1 від 12.06.2005р. сторони погодили вважати такими, що набувають чинності з моменту підписання даної угоди і стають невід'ємною частиною договору нові, затверджені сторонами розрахунок вартості охорони ТОВ «Промислові технології»за ціною 7, 50 вартості однієї години охорони; Протокол погодження вартості однієї години охорони за ціною 7,50грн. вартості однієї години охорони.

Протоколом погодження вартості однієї години охорони з 01.06.2007р. сторони погодились, що вартість однієї години охорони об'єкту цілодобовим постом (з 08.00год. до 08.00год.) ТОВ «Промислові технології»складає 11,00грн. в т. ч. ПДВ, що дорівнює 1,83коп.

Позивач посилається на те, що відповідачем не сплачено вартість послуг з охорони за серпень 2007р. у сумі 8034грн. (сторонами підписано Акт №000001846 прийому-здачі виконаних робіт за серпень 2007р.) та за вересень 2007р. у сумі 7920,00грн. (направлений відповідачу Акт виконаних робіт за вересень 2007р. відповідачем не підписаний, заперечень проти Акту не надано).

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 15954,00 грн.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір №246/Д/2004/ОЗЦО/4 від 01.03.2004р. містить елементи договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та у порядку, що встановлені договором.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 15954,00грн. основного боргу. При цьому суд враховує, що факт існування заборгованості та сума боргу не заперечуються відповідачем.

Позивач просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 256,04 грн.  

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.( п. 1 ст. 612 ЦК України).

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. (ст. 230 ГК України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Ознайомившись з розрахунком штрафних санкцій, який наданий позивачем та передбачений п. 7 Договору, суд задовольняє зазначену вимогу відповідно до розрахунку позивача у сумі 256,04грн.

Згідно п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога про стягнення з відповідача інфляційних витрат у сумі 142,32 грн. та 3% річних у сумі 59,97грн. визнається судом обґрунтованою та підлягає задоволенню.    

З урахування наведеного, суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати покладаються на відповідача у відповідності до ст. 49 ГПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України,   суд, -

                                                    ВИРІШИВ:          

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислові технології»(м. Київ, вул. Паньківська, 11, код ЄДРПОУ 30965524) на користь Управління державної служби охорони при Головному управлінні МВС  України в м. Києві (м. Київ, вул. Студентська, 9, код ЄДРПОУ 08596920) 15954,00 грн. - основного боргу, 256,04 грн. - пені,  142,32 грн. - збитків від інфляції, 59,97грн. - 3% річних, 164,13 грн. - державного мита, 118,00грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

 3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення може бути оскаржено а апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                       В.В. Палій