Рішення

від 21.02.2011 по справі 47/150-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/150-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2011 р.                                                            Справа № 47/150-10

вх. №

Суддя господарського суду Светлічний Ю.В.

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

прокурора - Галушка Ю.І. посвідчення №147 від 21.08.09 р.;

позивача - не з"явився;

3-й особи - не з"явився;

1 відповідача - не з"явився;

2 відповідача - не з"явився;

розглянувши справу за позовом  Прокурора міста Харкова в інтересах держави- в особі Харківської міської ради

3-я особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент охорони здоров"я та соціальних питань  Управління охорони здоров"я    

до  1) Державного акціонерного товариства  "Будівельна компанія "Укрбуд", м.Київ

      2) Кабінету міністрів України  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Прокурор міста Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради звернувся з позовом до Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд”, треті особи: Кабінет Міністрів України, Дочірнє підприємство “Харківбуд” Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд” про визнання права комунальної власності територіальної громади м. Харкова в особі Харківської міської ради на нежитлову будівлю літ А-5, загальною площею 5387,0 кв.м., розташовану по вул.Бакуліна, 4 у м. Харкові; про зобов'язання Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд” передати нежитлову будівлю літ А-5, загальною площею 5387,0 кв.м., розташовану по вул.Бакуліна, 4 у м. Харкові до комунальної власності територіальної громади міста Харкова.

Ухвалою Господарського суду Харківської області порушено провадження в даній справі та призначено розгляд справи на 07.06.2010 року; залучено до участі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: Кабінет Міністрів України, Дочірнє підприємство “Харківбуд” Державного акціонерного товариства “Будівельна компанія “Укрбуд”.

07.06.2010 року в судовому засіданні Господарського суду Харківської області оголошено перерву до 14.06.2010 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 14.06.2010 року прийнято до розгляду клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача; розгляд справи відкладено на 05.08.2010 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 05.08.2010 року у задоволенні клопотання відповідача про заміну неналежного відповідача відмовлено; залучено Кабінет Міністрів України до участі у справі у якості другого відповідача; виключено Кабінет Міністрів України із кола третіх осіб; розгляд справи відкладено на 12.08.2010 року.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 12.08.2010 року, залишеною без змін постановою Харківського апеля ційного господарського суду від 06.09.2010 року, клопотання Департаменту охорони здоров'я та соціальних питань Управління охорони здоров'я про залучення до участі у справі задоволено; залучено до участі у справі в якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Департамент охорони здоров'я та соціальних питань Управління охорони здоров'я; відмовлено у задоволенні клопотання першого відповідача про відкладення розгляду справи; клопотання другого відповідача про передачу справи за підсудністю задоволено; справу передано на розгляд до Господарського суду м. Києва.

Позивач не погодився з вищевказаними судовими актами першої та апеляційної інстанції звернувся до Вищого господарського суду України із  касаційною скаргою.

Постановою Вищого господарського суду України від 06 січня 2011 року касаційну скаргу Харківської міської ради на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2010 року у справі № 47/150-10 задоволено. Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2010 року та ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.08.2010 року у справі №47/150-10 в частині пункту 5 –скасовано. Справу № 47/150-10 направлено до Господарського суду Харківської області для розгляду по суті за встановленою підсудністю.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 лютого 2011 року розгляд справи було призначено на "21" лютого 2011 року о 12:15.

Представник прокуратури у судовому засіданні позовні вимоги підтримував.

Представник позивача у судове засідання не з*явився, свого повноважного представник ане направив.

Представник 1 відповідача у судове засідання не з*явився, свого повноважного представника не направив.

Представник 2 відповідача у судове засідання не з*явився, свого повноважного представника не направив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці позивача у судове засідання не з*явився, свого повноважного представника не направив.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет на боці відповідача у судове засідання не з*явився, свого повноважного представника не направив.

Враховуючи те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, а також вважає за можливе розгляд справи за позовною заявою позивача за наявними у справі матеріалами і документами.

Рішенням Виконавчого комітету Харківської міської ради народних депкутатів  №186-21 від 30.06.1997 року було вирішено затвердити акт прийому в експлуатацію державної комісії об"єкту житлового - гражданського призначення по управлінню капітального будівництва міськвиконкому: "1. Реконструкция общежития под поликлинику по ул. Бакулина,4 на 1 000 посещений в смену с внутриквартальными инженерными сетями и благоустройством и передать на баланс жилищно - коммунальной конторе треста "Жилстрой-1".

Відповідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Хаврківській області №345-П від 10.08.2000 року "Про укладення договору оренди нежитлових приміщень, розташованих за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна,4, які передаються в оренду Комунальній установі охорони здоров"я Медико - санітарної частини №3 "Будівельник" наказано укласти з Комунальною установою охорони здоров"я Медико - санітарниою частиною №3 "Будівельник" договір оренди на нежитлові приміщення загальною площею 4334,3 кв.м., які розташовані за адресою: м. Харків, вул. Бакуліна, 4.

Державне акціонерне товариство "Будівельна компанія "Укрбуд" (далі -Компанія) утворена згідно постанови Кабінету Міністрів України від 13.07.2004 р. № 897 (далі - Постанова № 897). Держава в особі Кабінету Міністрів України є єдиним засновником та акціонером Компанії і 100 відсотків акцій Компанії перебувають у державній власності (п.п. 19 і 27 Статуту державного акціонерного товариства "Будівельна компанія "Укрбуд", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2004 р. № 1793).

Відповідно до п. 2 Постанови № 897 статутний фонд Компанії формувався шляхом передачі їй майна державних підприємств згідно додатку 1. На виконання Постанови № 897 до статутного фонду Компанії було передане, серед інших державних підприємств і майно державного підприємства "Територіальне будівельне об'єднання по будівництву об'єктів соціальної сфери Харківської області "Харківжитлобуд", на балансі якого знаходилось державне майно, в тому числі і нежитлова будівля у          м. Харкові по вул. Бакуліна, 4 (літера А-5), яка на думку прокурора є об'єктом, що має бути переданим до комунальної власності.

Прокурором, при подачі позову не виконано норм викладених у рішенні

Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року №3рп-99, тобто у позовній заяві чітко не визначено в чому саме полягає державний інтерес передачі майна з державної до комунальної власності.

Крім того, в позові прокурором не зазначається в чому саме виник спір, чим

підтверджується, що нежитлова будівля є комунальною власністю і який державний орган не визнає цього. Лише при наявності всіх зазначених вимог можна про виникнення спору про визнання права власності, який розглядається судом у випадку його порушення або невизнання (ст.392 ЦК України).

Що ж до передачі у комунальну власність м. Харкова нежитлової будівлі по вул. Бакуліна, 4 (літ.А-5) ( в подальшому - Будівля) то Харківському міському голові направлено негативну відповідь на його лист від 30 листопада 2009 року № 08-03/2566/2-09 на ім'я Прем'єр-міністра України щодо питання про передачу Будівлі в комунальну власність.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", ініціатива щодо передачі об'єктів права державної та комунальної власності може виходити відповідно від органів, уповноважених управляти державним майном, Національної академії наук, інших аналогічних самоврядних організацій, яким передано в користування державне майно (далі - самоврядні організації), місцевих органів виконавчої влади, відповідних органів місцевого самоврядування.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності", передача об'єктів з державної у комунальну власність здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України - щодо об'єктів, визначених, зокрема, у абзаці третьому частини першої статті 2 цього Закону, а саме: нерухомого майна (будівель, споруд, у тому числі об'єктів незавершеного будівництва, приміщень).

Відповідно до статті 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право власності є непорушним.

Згідно із частиною 2 статті 328 ЦК України, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі  яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність  чи  відсутність  обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що прокурором та позивачем не надано суду відповідних доказів, що свідчать про наявність законних підстав для передачу спірної нежитлової будівлі з державної до комунальної власності, в зв"язку з чим у суду не має підстав для задоволення вимог прокурора та позивача про визнання права власності на спірну нежитлову будівлю та передачу ії з державної до комунальної власності, відповідно до цього вимоги прокурора та позивача є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", що становить 85,00 грн., та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1258 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 гривень при відмові прокурору в задоволенні позовних вимог не покладається на позивача або відповідача.

 Враховуючи викладене та керуючись статтями  6, 8, 13, 14, 19, 124, 129, 142-145 Конституції України,  статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 44, 46, 47, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -            

ВИРІШИВ:

               У задоволенні позову відмовити повністю.

Суддя                                                                              Светлічний Ю.В.

Справа №47/150-10

                          Повне рішення складене 25 лютого 2011 року.