14/65-08
РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"10" березня 2011 р. Справа № 14/65-08
Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуюча суддя Сініцина Л.М.
судді Гудак А.В.
Олексюк Г.Є.
при секретарі судового засідання Юрчук Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Набужжя-Агро" від 18.11.10 р. на рішення господарського суду Вінницької області області від 17.11.10 р. (підписане 22.11.2010 р.)
у справі № 14/65-08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар", с.Чернятка, Бершадський район, Вінницька область
до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс", Одеське шосе 1, смт. Чабани, Києво-Святошинський район, Київська область;
Товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя-Агро", вул. Шевченка, 22, с.Чернятка, Бершадський район, Вінницька область
про скасування рішення №ПВ-08-82/2006 від 28.03.2008 р. та додаткового рішення №ПВ-09-82/2006 від 14.04.2008 р. постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип"
та позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю " Надбужжя-Агро", с.Чернятка
до відповідачів Товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс", смт. Чабани
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар", с.Чернятка
про визнання недійсною третейської угоди від 17.08.2006 р.
за участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом, відповідача за зустрічним - не з'явився
від відповідача за первісним та зустрічним позовом: ТзОВ "Земун Поле Плюс" - Левицька-Корчун В.І. - юрист, довіреність від 15.04.2010 р., Голюк А.Ю. - представник, довіреність від 11.01.2011 р.
від позивача за зустрічним позовом, відповідача за первісним - не з'явився
Рішенням Господарського суду Вінницької області від 17.11.2010 р. у справі №14/65-08 (головуюча суддя Кожухар М.С., судді Матвійчук В.В., Банасько О.О.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агродар" задоволено, рішення №ПВ-08-82/2006 від 28.03.2008 р. та додаткове рішення №ПВ-09-82/2006 від 14.04.2008 р. постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" скасовані; у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя-Агро" про визнання недійсною третейської угоди від 17.08.2006 р. відмовлено.
При прийнятті рішення суд виходив з того, що перегляд Третейськими судами справ за нововиявленими обставинами, за зявою особи, яка не була стороною третейської угоди, не передбачений, суперечить частині 1 статті 5 Закону "Про третейські суди", оскаржувані рішення третейського суду прийняті з питань, які не передбачені третейською угодою; ТзОВ "Надбужжя-Агро" не надано доказів набуття права власності або володіння на майно у встановленому Законом порядку; права чи охоронювані законом інтереси ТзОВ "Надбужжя-Агро" укладенням оскарженої ним третейської угоди не порушені.
Не погоджуючись з даним рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "Надбужжя-Агро" звернулося з апеляційною скаргою від 18.11.2010 р. в якій просило скасувати рішення господарського суду Вінницької області від 17.11.2010 р. в повному обсязі та винести нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТзОВ "Агродар" у повному обсязі та задоволити зустрічний позов у повному обсязі, посилаючись на те, що рішення суду є необгрунтованим і повинно бути скасовано з матеріально-правових підстав; саме на підставі Регламенту постійно діючого третейського суду здійснена державна реєстрація цього третейського суду, Регламентом передбачено перегляд рішень та ухвал у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами; резолютивна частина оскаржуваного рішення не містить слова "зобов'язати", а посилання заявника на пункт б статті 6 Закону України "Про третейські суду" відносно КП "Бершадське БТІ" є безпідставним та незаконним; ТзОВ "Надбужжя-Агро" має в наявності докази, які підтверджують взяття на баланс спірних об'єктів, що підтверджує права на дані об'єкти; за відсутності підстав для скасування рішення третейського суду господарський суд приймає рішення про відмову у задоволенні заяви про скасування рішення третейського суду.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агродар" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс" у сумісному відзиві на апеляційну скаргу просять рішення господарського суду Вінницької області від 17.11.2010 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що Регламентом третейського суду поряд із Законом може встановлюватись порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах; право третейського суду на розгляд справи за нововиявленими обставинами не може бути ототожнене з порядком та/чи правилами розгляду; розгляд справи за нововиявленими обставинами за заявою особи, що не була стороною третейської угоди, суперечить частині 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди"; оскаржувані рішення третейського суду прийняті з питань, які не передбачені третейською угодою, тому підлягають скасуванню. Закон передбачає можливість оскарження рішення третейського суду особами, які не брали участь у справі у разі , якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки була передбачена законом, що набрав чинності з 05.03.2009 р., тобто після прийняття третейським судом рішення від 07.09.2006 р., а в силу норм статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотньої дії в часі; баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства; за таких обставин рішенням третейського суду від 07.09.2006 р. не вирішувалося питання, щодо прав та обов'язків ТзОВ "Надбужжя-Агро". Твердження апелянта, щодо невідповідності нормам права висновку суду, щодо непідсудності третейським судом справ за участю органів місцевого самоврядування є хибним, оскільки пунктом 6 статті 6 Закону "Про третейські суди" в редакції, що діяла на час прийняття рішення від 28.03.2008 р. та додаткового рішення від 14.03.2008 р, встановлено, що третейські суди в порядку передбаченому законом можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство. Зміст третейської угоди, яку оскаржує ТзОВ "Надбужжя-Агро" повністю відповідає вимогам закону, відсутні підстави для визнання її недійсною, не є господарською операцією спрямованою на відчуження активів, а є лише угодою сторін про передачу спору на вирішення третейського суду і як наслідок, її укладення не порушує прав та інтересів ТзОВ "Надбужжя-Агро".
В додаткових поясненнях ТзОВ "Земун Поле Плюс" до відзиву на апеляційну скаргу зазначає, що статтею 23 Закону України "Про третейські суди" визнано присічні обставини, що зумовлюють проведення заміни третейського судді, а відтак незрозуміло підстав проведення заміни третейського судді з Шевченка П.Е. на Сологуба М.Ф.; крім того третейською угодою чітко визначено місце розгляду третейської справи, з оскаржуваних рішень третейського суду вбачається, що місце їх розгляду не відповідає місцю визначеному третейською угодою; за адресою де розглядалася третейська справа знаходиться лікарня, що виключає можливість розгляду третейської справи за даною адресою; незрозуміло та невизначено третейським судом статус ТзОВ "Надбужжя-Агро"; третейський суд, як недержавний орган має повноваження вирішення спорів лише тих сторін, між якими укладено угоду про передачу спору третейському суду і ці повноваження третейського суду не поширюються на спори, в яких, крім цих осіб, сторонами є інші особи, які не були сторонами третейської угоди, або спори, які стосуються прав та обов'язків інших осіб, що не є сторонами третейської угоди.
В судовому засіданні представники ТзОВ "Земун Поле Плюс" апеляційну скаргу заперечили з підстав викладених у відзиві на неї, а також з тих підстав, що у розділі 8 Регламенту третейського суду треті особи не зазначені, як учасники; ТзОВ "Надбужжя-Агро" не є стороною третейської угоди, а тому не користується правом оскаржувати та переглядати за нововиявленими обставинами рішення третейського суду.
Представники ТзОВ "Надбужжя-Агро" та ТзОВ "Агродар" в судове засідання не з'явилися, хоча товариства були належним чином повідомленні про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги, про що свідчать повідомлення про вручення їм поштового відправлення (ухвали) (а.с. 76-77, т. YII). Клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило. Отже, апеляційний суд прийшов до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними в ній матеріалами, за відсутністю представників данних товариств.
Заслухавши пояснення представників; розглянувши матеріали справи, матеріали справи постійно діючого третейського суду, доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу; перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд,-
ВСТАНОВИВ:
20.06.2008 р. Товариство з обмеженою відповідальністю"Агродар"(далі ТзОВ "Агродар") звернулося до господарського суду Вінницької області із заявою про скасування рішення постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації "Принцип" №ПВ-08-82/2006 від 28.03.2008 р. до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Земун Поле Плюс"(далі ТзОВ "Земун Поле Плюс") та третої особи Товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя-Агро" (далі ТзОВ "Надбужжя-Агро").
27.07.2009 р. ТзОВ "Надбужжя-Агро", як третя особа із самостійними вимогами на предмет спору подало позовну заяву до ТзОВ "Земун Поле Плюс" та ТзОВ "Агродар" про визнання незаконним рішення зборів ТзОВ "Земун Поле Плюс" №4/1 від 10.02.2004 р. в частині передачі до статутного фонду ТзОВ "Агродар" ковбасного цеху, зерноскладу і цеху по переробці сої та льону, а також визнання недійсною третейської угоди від 17.08.2006 р. укладеної між ТзОВ "Агродар" та ТзОВ "Земун Поле Плюс".
Дана справа неодноразово розглядалася першою та переглядалася апеляційною та касаційною інстанціями. Постановою Вищого господарського суду України від 01.03.2010 р. постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 15.10.2009 р. у справі №14/65-08 та ухвалу господарського суду Вінницької області №9/26-09-02-2а від 31.07.2009 р. скасовано, а позовну заяву №2 від 24.07.2009 р. третьої особи ТзОВ "Надбужжя-Агро" до ТзОВ "Земун Поле Плюс" та ТзОВ "Агродар" разом зі справою №14/65-08 направлено до господарського суду Вінницької області для вирішення питання, щодо прийняття до провадження позовної заяви №2 від 24.07.2009 р. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 14.09.2010 р. до участі у справі в якості іншого відповідача за первісним позовом залучено ТзОВ "Надбужжя-Агро".
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з акту позапланової виїзної ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності в Товаристві з обмеженою відповідальністю «Земун Поле Плюс»від 25.11.2008 р. № 22-31/76, яка здійснена на виконання постанови Ленінського районного суду м. Вінниці Контрольно-ревізійним відділом в Києво-Святошинському районі КРУ в Київській області, у період з 01.01.2003 р. по 01.01.2005 р. між ТОВ «Земун Поле плюс»та Агрокооперативом приватних пайовиків «Надбужжя»виникли фінансово-господарські відносини на підставі договору від 21.07.2000 р. № 01/08 про виробництво сільськогосподарської продукції для ТОВ «Земун Поле Плюс»на основі взаємної вигоди (а.с. 150-154 т. 2). Даним актом також встановлено, що в період з 01.01.2003 р. по 01.01.2005 р. ТОВ «Земун Поле Плюс»перерахувало АКПП «Надбужжя 3163,91 тис. грн.; від АКПП «Надбужжя»Товариству надійшло 545 тис. грн. та передано товарно-матеріальних цінностей на суму 179,5 тис. грн. Згідно наданого до ревізії акту взаємозаліку № 1-07/05, в ТОВ «Земун Поле Плюс»за АКПП «Надбужжя»рахується дебіторська заборгованість, зокрема: станом на 01.01. та 01.02.2004 р. –825,89 тис.грн., на 01.01.2005 р. –1859,88 тис.грн., а згідно акту звірки розрахунків між цими підприємствами, на 15.01.2007 р. за АКПП «Надбужжя»перед ТОВ «Земун Поле Плюс»рахується дебіторська заборгованість в сумі 1399,61 тис.грн. Встановлені КРУ факти учасниками процесу, в тому рахунку: ТОВ «Надбужжя-Агро», не заперечувалися (а.с. 150-154 т. 2) .
01.02.2004 р. між ТОВ «Земун Поле Плюс»та Агрокооперативом приватних пайовиків «Надбужжя»підписано Угоду № 1 про припинення зобовязання шляхом заміни його іншим зобовязанням від 01.02.2004 р. (Угода № 1), відповідно до якої АКПП «Надбужжя»передає ТОВ «Земун Поле плюс»майно: ковбасний цех з обладнанням, зерносклад, цех по переробці сої та льону, - в рахунок погашення кредиторської заборгованості (а.с. 144 т.1, 34 т. 5). Згідно пункту 2.1 цієї Угоди загальна сума угоди становить 452564,68 грн.
Пунктом 3.1 Угоди № 1 передбачено, що розрахунок проводиться шляхом передачі майна по накладній. Пунктом 3.2 Угоди № 1 передбачено, що дата підписання накладної про отримання майна рахується датою виконання Угоди.
Також, між цими ж особами підписано Угоду № 2 від 01.02.2004 р. про припинення зобов'язання шляхом заміни його іншим зобов'язанням (а.с. 33 т. 5), предметом якої є те, що сторони прийшли до взаємної згоди у відповідності до статтей 601, 604 Цивільного кодексу України про припинення первісного зобов'язання Сторони-1 (АКПП «Надбужжя») перед Стороною-2 (ТОВ «Земун Поле плюс»), яке виникло на підставі Договору купівлі-продажу, шляхом заміни зазначеного зобов'язання (сплатити грошову суму, передати продукцію) на нове зобов'язання Сторони-1 передати Стороні-2 наступні приміщення: ковбасний цех з обладнанням –вартістю 79000 грн., зерносклад –27000 грн., цех по переробці сої та льону –вартістю 346564,68 грн. Загальна вартість майна, що передається за Угодою складає 452564,68 грн. (пункт 1.2 Угоди № 2). Сторона-1 передає Стороні-2 зазначені об'єкти по Акту прийому-передачі протягом місяця з дня підписання цієї Угоди (пункти 1.1 - 1.3 Угоди № 2). Первісне зобов'язання Сторони-1 перед Стороною-2 припиняється з моменту набуття чинності цією Угодою (пункт 1.4 Угоди № 2).
Актом прийому передачі приміщень від 01.02.2004 р., який названо «Акт прийому передачі приміщень до Угоди № 2 від 01 лютого 2004 р.», на виконання пунктів 1.1-1.4 угоди № 1 від 01.02.2004 р., АКПП «Надбужжя»передає, а ТОВ «Земун Поле Плюс»приймає ковбасний цех з обладнанням, зерносклад і цех по переробці сої та льону, загальною вартістю 452564,68 грн. (а.с. 32 т.5).
Це стверджується також копією видаткової накладної № 128 від 27.02.2004 р. про передачу майна від АКПП «Надбужжя»Товариству з обмеженою відповідальністю «Земун Поле плюс»(а.с. 123 т. 5).
На підставі Статуту затвердженого загальними зборами від 29.05.2003 р. створено та діє Товариство з обмеженою відповідальністю «Агродар», учасниками якого стали ТОВ «Земун Поле Плюс»та АКПП "Надбужжя»; статут ТОВ «Агродар»зареєстрований 18.07.2003 р. (а.с. 81-96 т. 1).
Протоколом № 1 від 15.01.2004 р. Загальних зборів засновників ТОВ «Земун Поле Плюс», вирішено збільшити статутний фонд ТОВ «Агродар»на 452564,68 грн., шляхом передачі майна: ковбасного цеху з обладнанням, зерноскладу і цеху по переробці сої та льону (а.с. 115 т. 5). Протоколом № 4/1 зборів ТОВ «Земун Поле Плюс»від 10.02.2004 р., вирішено збільшити частку Статутного фонду ТОВ «Земун Поле плюс»майном в Статутному фонді ТОВ «Агродар»на суму 452564,68 грн. (а.с. 54 т.4).
Актом № 02-04/04 прийому-передачі матеріальних цінностей від 01.04.2004 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Земун Поле Плюс», згідно протоколу загальних зборів ТОВ «Земун Поле Плюс»№ 4/1 від 10.02.2004 р., передано ТОВ «Агродар»майно: ковбасний цех, зерносклад, цех по переробці сої та льону (а.с. 55 т.4).
17.08.2006 р. між ТОВ «Земун Поле Плюс» та ТОВ «Агродар» підписано третейську угоду про передачу спору, що склався між сторонами про визнання права власності на об'єкти нерухомості, що знаходяться в с. Чернятка та с. Хмарівка Бершадського району Вінницької області, на розгляд постійно діючого третейського суду при Юридичній корпорації «Принцип»(далі –Третейський суд), що знаходиться у м. Київ, проспект Героїв Сталінграду, 16-Д, к. 195, а саме: судді цього суду Шевченко П.Є. (а.с. 119 т. 5).
Як вбачається з оглянутої в судовому засіданні справи постійно діючого третейського суду №ПВ-08-82/2006, 17.08.2006 р. ТОВ «Агродар»звернулося до третейського суду з позовом до ТОВ «Земун Поле Плюс», і просило визнати право власності позивача на майно вартістю 452564,68 грн. , а саме: ковбасний цех (с. Хмарівка, вул. Леніна № 3-а, Бершадського району Вінницької області); зерносклад (с. Хмарівка, вул. Леніна № 1-а, Бершадського району Вінницької області); цех по переробці сої та льону (с. Чернятка, вул.. Калініна, 29, Бершадського району Вінницької області).
Рішенням Третейського суду у складі третейського судді Шевченка П.Є. від 07.09.2006 р. у справі № ПВ-08-82/2006, за адресою: м. Київ, пр-т Героїв Сталінграду, 16-д, оф.195, позов задоволено в повному обсязі: визнано право власності за ТОВ «Агродар»на ковбасний цех, зерносклад і цех по переробці сої та льону (а.с.10-11, т.I).
На підставі даного рішення Комунальне підприємство «Тульчинське міжрайонне бюро технічної інвентаризації»07.12.2006 р. зареєструвало право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Агродар»на зазначене вище майно (а.с. 92-94 т.4).
22.01. 2008 р. Товариству з обмеженою відповідальністю «Агродар»видано державні акти про право на земельні ділянки на підставі рішення постійно діючого третейського суду від 19.03.2007 р. (а.с. 95-100 т. 4).
Ухвалою голови третейського суду від 02.07.2007 р. відкрито провадження по перегляду рішення цього суду від 07.09.2006 р. за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Надбужжя Агро»(правонаступника АКПП «Надбужжя»), де заявник просив: 1) переглянути та скасувати рішення Третейського суду від 07.09.2006 р. у справі № ПВ-08-82/2006, пославшись на те, що підроблено печатки та на змову голови правління АКПП «Надбужжя»з директором ТОВ «Земун Поле Плюс»і як наслідок –незаконну передачу майна Товариству з обмеженою відповідальністю «Земун Поле Плюс»; 2)визнати право власності на майно за ТОВ «Надбужжя Агро»; 3)Тульчинському МБТІ скасувати реєстрацію права власності на майно за ТОВ «Агродар». Розгляд справи за нововиявленими обставинами доручено третейському судді Сологубу М.Ф. Заявника зобов'язано сплатити третейський збір, провадження у справі припинено до надання Заявником доказів, на яких ґрунтується його правова позиція (а.с. 88 т. 5).
Ухвалою голови Третейського суду від 21.03.2008 р. провадження у справі поновлено, розгляд справи призначено на 28.03.2008 р. за адресою: м. Бершадь, вул. Буткевича, 2, 1 пов. (каб. суд-мед експертизи) (а.с. 85 т. 5).
Рішення у справі прийнято суддею Сологубом М.Ф. 28.03.2008 р. без участі представників ТОВ «Земун Поле Плюс»та ТзОВ "Агродар", місце розгляду, зазначене у рішенні: м. Бершадь Вінницької області, вул. Буткевича, 2, 1 пов. (а.с. 80-83 т. 5).
Третейський суд вирішив: заяву про перегляд рішення суду від 07.09.2006 р. за ново виявленими обставинами задовольнити, рішення Третейського суду від 07.09.2006 р. скасувати, в задоволенні позову ТОВ «Агродар»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Земун Поле Плюс»про визнання права власності на майно відмовити, КП «Бершадське БТІ»скасувати державну реєстрацію права власності на майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Агродар»(а.с.80-83, т.V).
14.04.2008 р. Третейським суддею Сологубом М.Ф. за тією ж адресою, без виклику сторін, за заявою ТОВ «Надбужжя Агро»прийнято додаткове рішення у справі № ПВ-09-82/2006 р., яким визнано право власності на майно за ТОВ «Надбужжя Агро»(а.с. 73-75 т. 5).
Відповідно до статті 51 Закону України «Про третейські суди», рішення третейського суду є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим Законом; рішення третейського суду може бути оскаржене стороною у випадках, передбачених цим Законом, до компетентного суду відповідно до встановлених законом підвідомчості та підсудності справ (компетентним судом відповідно до положень статті 2 Закону «Про третейські суди»є місцевий загальний суд чи місцевий господарський суд за місцем розгляду справи третейським судом); рішення третейського суду може бути оскаржене та скасоване лише з таких підстав:
1) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано недійсною компетентним судом;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16-19 цього Закону.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про третейські суди», юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
Пунктом 6 статті 6 Закону «Про третейські суди»у редакції, що діяла на час прийняття рішення від 28.03.2008 р. та додаткового рішення до нього від 14.04.2008 р.,передбачено, що третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, державна установа чи організація, казенне підприємство.
Слід зазначити, що Закон України "Про третейські суди" не передбачає можливості перегляду третейськими судами справ за нововиявленими обставинами за заявою особи, яка не була стороною третейської угоди.
В апеляційній скарзі, ТОВ «Надбужжя Агро»посилається на те, що перегляд справ за нововиявленими обставинами встановлено Регламентом третейського суду.
Однак, згідно частини 4 статті 10 Закону України «Про третейські суди»Регламентом третейського суду та цим законом встановлюються порядок та правила розгляду справ у постійно діючих третейських судах. Вирішення справи третейський судом за нововиявленими обставинами не може бути ототожненим з порядком та/чи правилами розгляду справ ним.
Крім того, відповідно до частини 3 статті 28 Закону «Про третейські суди»правила третейського розгляду постійно діючим третейським судом, які визначаються регламентом третейського суду, не повинні суперечити цьому Закону.
Розгляд справи за нововиявленими обставинами за заявою особи, що не була стороною третейської угоди, суперечить частині 1 статті 5 Закону «Про третейські суди».
З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Надбужжя Агро»не було стороною третейської угоди між ТОВ «Земун Поле Плюс»та ТОВ «Агродар». Тому його вимога про визнання права власності на майно з цих підстав, виходячи з цієї третейської угоди та положень частини 1 статті 5 Закону «Про третейські суди", не могла розглядатись третейським судом ні 28.03.2008 р., ні 14.04.2008 р.
Отже, оскаржувані рішення третейського суду прийняті з питань, які не передбачені третейською угодою, що є підставою для їх скасування згідно пунктів 1,2 частини 3 статті 51 Закону «Про третейські суди».
Рішенням від 28.03.2008 р. встановлено обов'язок КП «Бершадське БТІ»скасувати державну реєстрацію права власності на майно за ТОВ «Агродар»(у той час, як позивач просив покласти цей обов'язок на Тульчинське міжрайонне БТІ). Разом з тим, розгляд цього питання, що допускався діючим на той час законодавством, міг здійснюватись лише із залученням відповідної особи до участі у справі в якості відповідача.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" дії щодо державної реєстрації речових прав має здійснювати спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної реєстрації прав - Міністерство юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та його територіальні органи, які є органами державної реєстрації прав.
До створення вказаних органів реєстрацію прав власності або скасування записів у Реєстрі прав згідно з Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28 січня 2003 року N 6/5 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 січня 2003 року N 66/7387), здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації. Отже, останні здійснюють делеговані їм повноваження державного органу щодо реєстрації прав власності на нерухоме майно.
За вказаних обставин, розгляд вказаної вище справи за нововиявленими обставинами, виходячи з пункту 6 статті 10 Закону «Про третейські суди»непідвідомчий третейському суду, що є підставою для його скасування відповідно до пункту 1 частини 3 статті 51 Закону «Про третейські суди».
Крім того як вбачається з рішення третейського суду, перегляд рішення здійснено іншим третейським суддею ніж визначено третейською угодою та за іншим місцем розгляду. В рішенні третейського суду за нововиявленими обставинами та додатковому рішенні до нього не зазначено підстав зміни складу суду та місця розгляду справи. На вимогу господарського суду, третейським судом не надано пояснень та доказів щодо цього.
За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правомірно прийшов до висновку, що склад третейського суду, яким прийнято оскаржувані рішення, сформований з порушенням статті 16, частини 2 статті 17 Закону «Про третейські суди», що є підставою для їх скасування відповідно до пункту 4 частини 3 статті 51 цього Закону та правомірно задоволив позов ТОВ «Агродар».
Щодо позовної заяви ТОВ "Надбужжя Агро" до ТОВ "Земун Поле Плюс" та до ТОВ "Агродар", з врахуванням пояснень до неї, про визнання недійсною третейської угоди від 17.08.2006 р., укладеної між ТОВ "Агродар" та ТОВ "Земун Поле Плюс", яка ґрунтується на доводах про нікчемність Угоди № 2 відповідно до статтей 220,228 Цивільного кодексу України та невідповідність третейської угоди положенням статті 203 ЦК України, як такої, що порушує право власності ТОВ «Надбужжя-Агро»на нерухоме майно (а.с. 132-136 т. 3, 117-122 т. 6), апеляційний суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих запобіганню правопорушенням.
Господарський суд порушує справи за позовними заявами підприємств та організацій, які звертаються за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів (абзаци 1 ,2 частини 1 статті 2 ГПК України)
Отже, при розгляді справ про визнання недійсними угод, має бути з'ясовано, які права і охоронювані законном інтереси позивача були порушені укладенням спірної угоди, на чому наголошується в пункті 4 Роз'яснення Вищого арбітражного Суду України 02-5/111 від 12.03.99 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»(з подальшими змінами і доповненнями, внесеними відповідно до Роз'ясень та Рекомендацій Вищого господарського суду України), у Постановах Вищого господарського суду України від 26.10.2006 р., якими скасовано постанову Житомирського апеляційного господарського суду та рішення господарського суду Вінницької області у справах № 15/71-06 та 15/73-06.
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1-3,5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Як вбачається з матеріалів справи, ТзОВ «Надбужжя-Агро»не довело, що третейська угода суперечить даним нормам ЦК України, а посилання на статті 220 та 228 ЦК України є недоречним, оскільки виникнення права власності на майно третейською угодою не визначалося.
У позовній заяві ТОВ «Надбужжя-Агро»посилається на те, що укладенням третейської угоди відповідачі порушили його право власності на спірне нерухоме майно.
Однак, ним не надано доказів набуття у будь-який законний спосіб права власності на вказане майно ним чи особою, правонаступником якої він є, відповідно до положень глави 24 та статті 376 ЦК України.
Право володіння майном, яке підлягає захисту відповідно до положень глави 29 ЦК України, також виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передане власником, а також на інших підставах, встановлених законом.
Судом першої інстанції з'ясовано, що земельну ділянку під будівництво чи під вже здійснену забудову АКПП «Надбужжя», його попередники чи правонаступник не отримували (що стверджується наявними у справі № 10/179-07 листами Бершадського райвідділу земельних ресурсів Вінницької області № 866 від 30.05.2007 р. та відділу Держкомзему у Бершадському районі № 9774 від 14.06.2010 р.); докази, які б свідчили про здійснення ними самовільної забудови не надані.
Наданий ТзОВ "Надбужжя-Агро" договір № 85 від 05.06.1999 р. між АПКСП «Надбужжя»та бригадою будівельників на будівництво огорожі з АЦ листів біля ковбасного цеху с. Хмарівка (а.с. 14 т. 5) не є доказом створення спірного майна.
Ксерокопії актів від 25.03.2000 р. постановки на баланс підприємства об'єктів незавершеного будівництва АКПП «Надбужжя»та від 21.06.2002 р. про встановлення залишкової вартості цеху по виготовленню керамічної плитки та про те, що цех по переробці сої та льону не включений в перелік майна власників майнових паїв надані ТзОВ "Надбужжя-Агро", а також незасвідчена копія переліку майна під забезпечення кредиторської заборгованості АКПП «Надбужжя»станом на 01.04.2000 р.(а.с. 15-16 т.5) не є належними доказами на підтвердження права власності, не свідчать про набуття у встановленому порядку права власності або володіння спірним майном АКПП «Надбужжя»або його попередниками чи правонаступником, а тому правомірно на підставі положень статтей 34, 36 ГПК України, не прийняті судом першої інстанції до уваги.
Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Отже, доводи апелянта, щодо наявності доказів, які підтверджують взяття на баланс спірних об'єктів, що підтверджує права на дані об'єкти є такими, що не відповідають нормам чинного законодавства та не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Правомірно також не прийнято до уваги судом першої інстанції доводи ТОВ «Агродар»щодо застосування строку, передбаченого статтею 51 Закону України «Про третейські суди», оскільки вказаною нормою Закону передбачено строк для оскарження рішення третейського суду, для оскарження ж третейської угоди застосовується передбачений статтею 257 ЦК України загальний 3-х річний строк позовної давності, який Товариством з обмеженою відповідальністю «Надбужжя-Агро»не пропущений.
Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що права чи охоронювані законом інтереси ТОВ «Надбужжя-Агро»укладенням оскарженої ним третейської угоди не порушені.
Доводи апеляційної скарги ТзОВ "Надбужжя-Агро", апеляційним судом не приймаються до уваги на підставі вищевикладеного.
Рішення господарського суду Вінницької області від 17.11.2010 р. прийнято відповідно до норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням усіх обставин справи.
Апеляційна скарга до задоволення не підлягає.
Керуючись статтями 99,101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Рішення господарського суду Вінницької області від 17.11.2010 р. у справі №14/65-08 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надбужжя-Агро" від 18.11.2010 р.- без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуюча суддя Л.М. Сініцина
Судді А.В. Гудак
Г.Є. Олексюк
Суд | Рівненський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 10.03.2011 |
Оприлюднено | 18.03.2011 |
Номер документу | 14216896 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Рівненський апеляційний господарський суд
Сініцина Л.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні