Ухвала

від 19.02.2008 по справі 3/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/29

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"19" лютого 2008 р.                                                                            Справа  № 3/29

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальінстю підприємства "Салют"

до відповідача Велико-Мидське сільське споживче товариство Костопільського району Рівненської області            

про стягнення заборгованості в сумі 4 338 грн. 40 коп.

                                                                                                               Суддя  

Представники:

від позивача  :  не з'явився

від відповідача :  голова правління Варжель Г.О.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України сторонам роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Салют»звернулось до господарського суду Рівненської області з позовом до Велико-Мидського сільського споживчого товариства про стягнення грошової заборгованості в сумі 4338 грн. 40 коп. з них : 2634 грн. 51 коп. –сума  боргу за отриманий та неоплачений товар, 1703 грн. 89 коп. –штрафні санкції.

Позивач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення №34884787.

Відповідач у відзиві на позовну заяву та в засіданні зазначив, що згідно платіжних доручень №25 від 22.01.2008 року та №50 від 07.02.2008 року ним оплачено суму основного боргу. Відповідач на підставі п.3, п.6 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України просить зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), обґрунтовуючи тим, що зобов'язання зі сплати поставленого товару виконано ним повністю, тривалість строку невиконання становить незначний проміжок часу, крім того зазначає, що затримка у оплаті виникла через значні фінансові труднощі.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача,  вивчивши подані ними письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

03.08.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю підприємством «Салют»(далі –Продавець) та Велико-Мидським сільським споживчим товариством Костопільського району Рівненської області (далі –Покупець) укладено Договір купівлі-продажу товарів №2800 (далі –Договір).

Відповідно до п.1.1. Договору продавець зобов'язався поставити та передати у власність (повне господарське відання) товар згідно з заявкою покупця, а останній зобов'язався прийняти та оплатити його на умовах даного договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування коштів на поточний рахунок продавця або внесенням готівки в касу продавця. Форма оплати –попередня, при цьому допускається відгрузка товарів з відстрочкою оплати на 7 (сім) банківських днів з моменту отримання товару (дати виписки накладної) (п.3.2.).  

Відповідно до п.4.1. Договору у випадку порушення терміну оплати за товар, передбаченому п.3.2. Договору Покупець несе відповідальність за ст.ст. 536, 611, 625 Цивільного кодексу України та ст.ст. 198, 230, 231 Господарського кодексу України шляхом сплати продавцю:

-          штрафу в розмірі 20 відсотків від вартості поставленого та неоплаченого товару;

-          пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України від несплаченої суми за кожний прострочений день;

-          річних за користування банківським кредитом з розрахунку 5 відсотків.     

Згідно видаткових накладних №0018153 від 05.09.07 року на суму 4071 грн. 83 коп., №0019191 від 19.09.07 року на суму 3892 грн. 22 коп. та №0020356 від 04.10.07 року на суму 5344 грн43 коп.. Всього відповідачем отримано товару на загальну суму 13308 грн. 48 коп., який він зобов'язувався оплатити протягом 7(семи) банківських днів з дати виписки видаткової накладної (тобто відповідно до 15.09.07р., 29.09.07р. та 16.10.07 р.).

Станом на 22.01.2008 року заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 2634 грн. 51 коп..

Після порушення провадження у справі відповідачем оплачено суму основного боргу, що підтверджується копіями платіжних доручень № 25 від 22.01.2008 року на суму 1000,00 грн. та №50 від 07.02.2008 року на суму 1634 грн. 51 коп..

Провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу підлягає припиненню відповідно до ч.1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

За порушення строків оплати отриманого товару позивачем нараховано,  відповідно до ст.625 ЦК України збитки від інфляції за весь час прострочення, три проценти річних від простроченої суми - 76 грн. 68 коп., а також штрафні санкції, передбачені п.4.1. Договору №2800 від 03.08.2005 р.: штраф у розмірі 20% від суми поставленого і неоплаченого товару, що складає - 526 грн. 90 коп.. та пеню у розмірі подвійної облікої ставки НБУ за кожен день прострочення оплати товару, що складає - 434 грн. 24 коп.

Всього позивачем за невиконання умов Договору нараховано відповідачу штрафних санкцій та пені в сумі 1703 грн. 89 коп., що підтверджується розрахунками наданими позивачем.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.

Аналогічна норма міститься в Господарському кодексі України. Так, в ч. 1 ст.193 ГК України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч.3 статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 1 статті 231 ГК України передбачає, що законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно статті 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частина 2 статті 625 ЦК України передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд,  взявши до уваги той факт, що відповідачем оплачено більшу частину вартості поставленого товару, а також врахувавши доводи відповідача, керуючись ч.3 ст.83 Господарського процесуального кодексу України, зменшив на 30 відсотків розмір нарахованих відповідачу штрафних санкцій та пені.       

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, ч.3 ст.83, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

       ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Провадження у справі в частині стягнення основного боргу в сумі 2634 грн. 51 коп. припинити.

3. Стягнути з Велико-Мидського сільського споживчого товариства Костопільського району Рівненської області (Рівненська обл., Костопільський район, с. Великий Мидськ, вул.Центральна, буд.6а, код ЄДРПОУ 01764952) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю підприємства «Салют» (м.Рівне, вул.Фабрична, буд.12, р/р 26007137 в РФ ВАТ АБ «Укргазбанк», МФО 333692, ЄДРПОУ 22573529) суму штрафних санкцій та пені в розмірі 1192 грн. 73 коп.; 71 грн. 40 коп. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу; в задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                Мамченко Ю.А.

Повний текст рішення суддею підписано «21» лютого 2008 року.