Постанова

від 14.03.2011 по справі 23/91

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

23/91

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

10.03.2011 р.           справа №23/91

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Дучал Н.М.

Суддів:             Волкова Р.В., Запорощенка М.Д.

При секретарі  Мірошник Г.І.

За участю представників сторін:

від позивача -  не з"явився

від відповідача –не з"явився

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»м. Харків

на рішення господарського суду Луганської області

від 16.12.2010року  ( підписане 21.12.2010 року)

у справі № 23/91( суддя Воронько В.Д.)

за позовом –Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» м. Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю  "Канонарх"  м. Стаханов Луганської області

про стягнення 86243,77грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк"  ( далі по тексту – Банк), звернувся до господарського суду Луганської області з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю  "Канонарх" м. Стаханов Луганської області ( далі по тексту –ТОВ "Канонарх" ) про стягнення 86243,77грн. заборгованості  за кредитним договором №11303330000 від 22.02.2008року, яка складається із: заборгованості за простроченим кредитом –17 041,44грн., заборгованості за строковим  кредитом –57 857,10грн.,  заборгованості по прострочених процентах за користування кредитом –11 301,74грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом -28,66грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом –14,83грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов"язань за кредитним договором №11303330000 від 22.02.2008року, невиконання графіку повернення кредиту, в результат чого у позивача виникло право, надане кредитору ст.1050 ЦК України, вимагати дострокового виконання зобов"язань за кредитним договором.

Заявою, поданою до справи 16.12.2010 р., позивач повідомив про сплату відповідачем 17 494,28 грн., підтвердивши зазначене меморіальним ордером №8 від 15.10.2010 р. Заявою №30-31/1205 від 15.12.2010 року про уточнення позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №11303330000 від 22.02.2008року у сумі 70524,89грн., а саме: за простроченим кредитом –13 111,57грн., за строковим кредитом –56785,67грн.,  по прострочених процентах за користування кредитом –560,65грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом -52,02грн., пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом –14,98грн.

Судом правомірно не прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог у зв'язку з  невідповідністю вказаної заяви ст. 22 ГПК України та відсутністю у позивача права уточнювати позовні вимоги. Крім того, судом правомірно зазначено про ненадання позивачем доказів направлення заяви відповідачеві. Отже, вказана заява має виключно інформативний характер щодо частково погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором.

  Рішенням господарського суду Луганської області від 16.12.2010р. у справі № 23/91 позовні вимоги задоволені частково. Стягнуто з ТОВ "Канонарх" на користь ПАТ "УкрСиббанк" заборгованість за простроченим кредитом в сумі 12040,14 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 28,66грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах за користування кредитом в сумі 14,83грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 283,87грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 77,67грн. Провадження у справі на суму 16303 грн. 04 коп. припинено. У задоволенні решти позову відмовлено.

Рішення суду мотивоване підтвердженням надання банком кредиту відповідачеві та неналежним виконання відповідачем зобов"язань за кредитним договором; відповідач позовні вимоги не оспорив, доказів погашення заявлених до стягнення сум не надав; стосовно дострокового повернення кредиту суд дійшов висновку про недотримання банком порядку зміни терміну  повернення кредиту, що визначеного кредитним договором.

ПАТ "УкрСиббанк", не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області, звернувся з апеляційною скаргою про скасування рішення від 16.12.2010р. по справі № 23/91 в частині відмови в задоволенні вимог позивача про стягнення заборгованості за строковим кредитом в сумі 57857,10грн., просив ухвалити  нове рішення, яким задовольнити вимоги ПАТ «УкрСиббанк»до  ТОВ «Канонарх»в частині стягнення заборгованості за строковим кредитом в сумі 57857,10грн.

Заявник апеляційної скарги не погоджується  з  прийнятим рішенням господарського суду і вважає, що при винесенні зазначеного рішення судом першої інстанції  невірно застосовані норми матеріального права. В обґрунтування скарги посилається на  норми чинного законодавства, а саме: ст.ст. 1049, 1050 Цивільного кодексу України, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи» від 23.06.2009 року; аналізуючи чинне законодавство  вважає, що кредитор ( Банк) вправі самостійно обирати шлях захисту своїх порушених прав. Наполягає, що, оскільки відповідач не спростував факт порушення ним умов кредитного договору щодо повернення частини кредиту, передбачених графіком погашення та сплати процентів за його користування, у Банка виникло право вимагати дострокового виконання зобов"язань за кредитним договором.  Листом №30-31/163 від 04.03.2011 р. позивачем повідомлено про погашення відповідачем заборгованості за кредитним договором № 11303330000 від 22.02.2008 р. Документів на підтвердження викладеного - до листа не додано.

Сторони не скористалися наявним у них процесуальним правом участі представника у судовому засіданні апеляційної інстанції, про час та місце проведення якого були повідомлені належним чином у відповідності до ст. 98 Господарського процесуального кодексу України. Оскільки судом апеляційної інстанції не визнавалася явка сторін обов'язковою, суд, у відповідності до ст.ст.75,99 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про можливість розгляду скарги за наявними в справі документами.

          Згідно з положеннями ст.101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішень місцевого господарського суду в повному обсязі.

 У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні  перед судом їх переконливості.

 Згідно зі ст.ст. 42, ст.43 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Донецьким апеляційним господарським судом  встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 22.02.2008 року між АКІБ «УкрСиббанк»в особі начальника відділення № 822 та ТОВ "Канонарх" був укладений  кредитний договір                              № 11303330000, відповідно до п.1.1. якого Банк зобов'язався надати Позичальнику, а Позичальник зобов»язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку кредит(грошові кошти) у національній валюті України в сумі 90 000,00 грн. в порядку та на умовах, визначених  цим договором.

Термін  користування (п. 1.2.договору): надання кредиту здійснюється з 22.02.2008 р. до 20.02.2015 р.(п. 1.2.1.договору); позичальник у будь-якому випадку зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі в термін, не пізніше 20.02.2015 р. якщо тільки не застосовується інший термін повернення кредиту, встановлений на підставі додаткової угоди Сторін або до вказаного терміну                 (достроково) відповідно до умов розділу 11 цього договору на підставі будь-якого з пунктів 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10, 5.11, 7.4.договору(п. 1.2.2.договору).

Відповідно до п.1.3.1 договору за користування кредитними коштами процентна ставка встановлюється у розмірі 15,5% річних, якщо інша процентна ставка не буде встановлена у відповідності до умов цього договору та/або додаткових угод до договору.

Сторони домовились, що за умовами цього договору може бути встановлений новий розмір процентної ставки за користування кредитом у разі настання будь-якої із обставин, передбачених підпунктом «а»або «б»п.9.2 договору.

Пунктом 1.3.5. договору визначено, що позичальник зобов»язується сплачувати проценти за  договором у строк –протягом  перших  10 ( десяти) робочих днів кожного місяця, наступного за тим, за який були  нараховані проценти за користування кредитом.

Пунктом 1.6. кредитного договору сторони погодили наступну черговість погашення позичальником своїх грошових зобов'язань за договором: прострочені комісії, якщо буде мати місце прострочення; строкові комісії; прострочені проценти (якщо буде мати місце прострочення); строкові проценти; прострочена сума основного боргу (якщо буде мати місце прострочення); строкова сума основного боргу; штрафні санкції за договором. У випадку перерахування грошових коштів на погашння кредиту та/або процентів та/або комісій у порушення вищевказаної черговості з вини Позичальника, Банк вправі самостійно перерозподілити  кошти позичальника, що надійшли, відповідно до черговості, викладеної в цьому пункті Договору, шляхом  відповідних бухгалтерських проводок.

Відповідно до п. 7.1. кредитного договору, за порушення позичальником термінів повернення  кредиту та/або процентів за кредит та/або комісій, встановлених договором, Банк має право вимагати від позичальника, а позичальник при цьому зобов'язаний  сплатити Банку додатково до плати за кредит пеню з розрахунку 0,4 процентів річних від суми зазначеної простроченої заборгованості                  (суми кредиту та/або  процентів по кредиту та/або комісій), розрахованої за кожен день прострочення платежу, включаючи день сплати заборгованості за методом «факт/360»( метод «факт/360»передбачає, що для розрахунку використовується фактична кількість днів у місяці, але умовно в році 360 днів), але  в будь-якому випадку такий розмір пені не може перевищувати розмір, встановлений чинним законодавством України.

У випадку порушення Позичальником, зокрема, термінів повернення кредиту(основної суми боргу) та /або термінів сплати плати за кредит строком більш ніж 5 календарних днів, Банк може змінити термін повернення кредиту та плати за кредит за цим договором в порядку, визначеному розділом 11 договору(п. 5.5.договору).

У випадку невиконання Позичальником своїх зобов'язань щодо своєчасного повернення кредиту та/або плати за кредит Банк має право стягнути з Позичальника суму боргу, в т.ч., шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення(п. 5.7.договору).

У випадку невиконання або прострочення виконання грошових зобов'язань, передбачених, зокрема, цим договором, Банк може змінити термін повернення кредиту в повному обсязі та плати за кредит в сторону зменшення в порядку, визначеному розділом 11 договору(п. 5.10.договору).

Згідно Додатку № 1 до кредитного договору, який є його невід'ємною частиною, сторонами затверджено графік погашення кредиту.

Додатковою угодою №1 від 17.02.2009р. до договору, сторонами передбачено, що з 17.02.2009 року за використання кредитних коштів за траншами, які надаватимуться позичальнику в порядку, передбаченому договором, встановлюється процентна ставка в розмірі 30% річних в українській гривні. Додаткова угода набирає чинності з дати її підписання сторонами та припиняє свою дію з дня припинення дії договору.

 Факт видачі відповідачеві кредиту в сумі 90 000,00 грн. підтверджується платіжним дорученням №97121 від 22.02.2008 року.

  Позичальник належним чином не виконував зобов"язання за кредитним договором та графік погашення кредиту, що підтверджується матеріалами справи та не оскаржується відповідачем.

  Заявою № 1 від 24.03.2010 року, за вихідним номером 134-89-17-53 від 24.03.2010 року, що направлена на адресу відповідача, вказану в кредитному договорі, позивач повідомив відповідача, що станом на 24.03.2010 р. прострочена заборгованість за кредитним договором № 11303330000 від 22.02.2008 р. становить 15 977,77 грн., в т.ч. 3446,81 грн. прострочених процентів за період з 01.11.2009 р. по 28.02.2010 р.; 11 684,29 грн. основного боргу за період з 22.05.2009 р. по 22.03.2010р.; 846,67 грн. підвищена процентна ставка, нарахована за період з 01.11.2009 р. по 28.02.2010 р. У зв'язку з тривалим невиконанням зобов'язань, банк повідомив про наявне у нього  право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій; повідомив про зміну термінів повернення кредиту та процентів за користування кредитними коштами в сторону їх зменшення. Вимагав негайного виконання Позичальником порушеного зобов'язання та сплати заборгованості протягом 14-ти календарних днів  від дати отримання цього повідомлення. Зауважив, що на 15-тий календарний день з дати одержання даної заяви термін повернення всієї суми кредиту та процентів буде вважатися таким, що настав, а кредитна заборгованість –обов'язковою до повернення в повному обсязі. В підтвердження надсилання вказаної вимоги банком надано копію фіскального чека № 2184 від 24.03.2010 р. про надсилання листа-вимоги рекомендованою кореспонденцією.

  Звертаючись з позовом банк наполягав, що на час звернення  до суду позичальник ухилявся від виконання зобов'язань за кредитним договором, внаслідок чого станом на 13.09.2010 року утворилася заборгованість в розмірі 86243,77грн., яка складалася з: 17041,44грн. за простроченим кредитом; 57857,74грн. за строковим кредитом; 11301,74грн. за простроченими процентами за користування кредитом; 28,66грн. - нараховано пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 14,83грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом. На підтвердження зазначеного, позивачем надані довідки-розрахунки по кожній зазначеній сумі.

    Ані місцевому господарському суду, ані на стадії апеляційного провадження відповідачем не надано доказів належного та повного виконання зобов'язань за кредитним  договором, факт наявності заборгованості відповідачем не спростовується.

Позивачем, до прийняття рішення, надано меморіальний ордер від 25.10.2010 № 8, з якого вбачається про перерахування позичальником Банку 17494,28грн. заборгованості за кредитною угодою.

   З огляду на матеріали справи та приписи чинного законодавства, слід зазначити наступне.

           В силу ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

 Відповідно до ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

 Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

 Згідно з ч.2 ст.345 Господарського кодексу України, кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

 Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

   За своєю правовою природою договір  №11303330000 від 22.02.2008 р. є кредитним договором, згідно якому, за приписами ст. 1054 Цивільного кодексу України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору (ст. 1054 Цивільного кодексу України).

 Позикодавець  має  право  на  одержання  від  позичальника процентів від суми позики,  якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів  встановлюються договором.  Якщо  договором  не встановлений розмір процентів,  їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного  банку України. У разі відсутності іншої домовленості  сторін  проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ст. 1048 Цивільного кодексу України). Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця (ч. 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України).

 Статтею 1050 Цивільного кодексу України встановлені наслідки порушення договору позичальником. Згідно частини 1 даної статті якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу (ст. 1050 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість висновку суду першої інстанції про недотримання позивачем порядку реалізації банком права  вимагати дострокового повернення кредиту. Заява № 1 від 24.03.2010 року за вихідним номером 134-89-17-53 від 24.03.2010 року та докази направлення її рекомендованою кореспонденцією на адресу позичальника, вказану в договорі, за якою відповідач фактично отримує кореспонденцію, є достатнім доказом повідомлення позичальника про необхідність дострокового повернення кредиту та виконання всіх зобов»язань за кредитним договором, право на що надане кредитору ст. 1050 Цивільного кодексу України. Отже, у позичальника (відповідача) виник обов”язок достроково повернути залишок  кредиту  та виконати всі зобов'язання в повному обсязі.

Позивачем повідомлено, що відповідачем в період провадження у справі  здійснено часткове погашення заборгованості за кредитним договором № 11303330000 від 22.02.2008 р. в сумі                          17 494,28 грн. (15.10.2010 р.).  Відповідно до порядку погашення заборгованості, що передбачений       п. 1.6. кредитного договору, проценти в сумі 11 301,74 грн., що вимагалися до стягнення станом на 13.09.2010 р.  мали бути погашені повністю; сума 1191,24 грн. –мала бути направлена на погашення процентів наступного періоду, які не заявлялися у цьому позові. Залишок суми 5001,30грн.  підлягав направленню на погашення простроченої заборгованості за кредитом.

Отже, виходячи з суми, заявленої у позові,  вимоги позивача про стягнення боргу за кредитом є обґрунтованими в розмірі 69 897,24 грн.  (12040,14 грн.  стягнуто судом першої інстанції).

  Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

 Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 Цивільного кодексу України).

Основні засади господарювання в Україні та регулювання господарських відносин, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб”єктами господарювання, визначаються Господарським Кодексом України.

Неустойка, штраф, пеня за цим Кодексом визнаються штрафними санкціями, які учасник господарських відносин зобов”язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов”язання ( п.1 ст. 230 Господарського Кодексу України).

Відповідно до п. 6 ст. 231 Господарського Кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов”язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України. Законом щодо окремих видів зобов”язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається ( п. 1 ст. 231 Господарського Кодексу України). Санкції застосовуються у розмірі передбаченому договором у разі, якщо розмір штрафних санкцій  не визначено законом ( п. 4 ст. 231 Господарського кодексу України).

Договірні правовідносини між платниками  та одержувачами  грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання  грошових зобов'язань  врегульовані  Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання».

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що  платники  грошових  коштів  сплачують  на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню  в  розмірі,  що встановлюється за згодою сторін.

Розмір   пені,  передбачений  статтею  1  цього Закону,  обчислюється  від  суми  простроченого платежу та не може перевищувати  подвійної  облікової  ставки   Національного   банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня ( ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання»).

Позивачем, на підставі п.7.1. кредитного договору, нарахована та вимагається до стягнення пеня за   несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 28,66грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 14,83грн.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про правомірність висновку суду першої інстанції про задоволення позову в частині стягнення пені в сумі 28,66грн. за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом; 14,83грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості по процентам за користування кредитом.

 Правомірним є і висновок господарського суду про припинення провадження на суму 16303,04грн.

За результатами апеляційного провадження, Донецький апеляційний господарський суд, відповідно до ст. 104 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку про скасування рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2010року  (підписане 21.12.2010 р.) по справі №23/91 в частині відмови позивачу у задоволенні позову в сумі 57 857,10 грн., з прийняттям нового рішення про задоволення вимог в цій частині та стягнення з відповідача боргу за кредитом в розмірі 57 857,10 грн.  В решті рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2010року (підписане 21.12.2010 р.) по справі №23/91 є обґрунтованим та відповідає приписам чинного законодавства та матеріалам справи.

 У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

 Результати апеляційного провадження у справі №23/91 проголошені в судовому засіданні.

 Керуючись ст.ст. 49, 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.104, ст.105, 117 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»м. Харків на рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2010року (підписане 21.12.2010 р.) по справі №23/91 задовольнити.

  Рішення  господарського суду Луганської області від 16.12.2010року  ( підписане 21.12.2010 р.) по справі №23/91 скасувати частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Канонарх»м. Стаханов Луганської області на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»м. Харків 57 857,10 грн. кредиту.

В решті рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2010року  ( підписане 21.12.2010 р.) по справі №23/91 залишити без змін.

Викласти резолютивну частину рішення господарського суду Луганської області від 16.12.2010 року  ( підписане 21.122010 р.) по справі №23/91  в наступній редакції:

          «Позов задовольнити частково.

            Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Канонарх»м. Стаханов Луганської області на користь Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", м. Харків борг за кредитом в сумі 69 897,24 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом в сумі 28,66 грн., пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за користування кредитом в сумі 14,83 грн., витрати по сплаті державного мита в сумі 862,44грн., витрати по сплаті за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

          Припинити провадження у справі на суму 16303,04 грн.

Повернути Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк", м. Харків з Державного бюджету України надміру сплачене державне мито в сумі 113,01 грн. за платіжним дорученням від 16.09.2010р. № 0005036433».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Канонарх»м. Стаханов Луганської області на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк»м. Харків 487,72 грн. витрат по сплаті  державного мита за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Луганської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий                                                                                                Н.М.Дучал

Судді:                                                                                                           Р.В.Волков

                                                                                                                                   М.Д.Запорощенко

Надруковано 7екз.: 2-позивачу, 2-відповідачу,1-у справу, 1-ДАГС, 1-ГСЛО