Ухвала

від 01.03.2011 по справі 6/408

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

        

01 березня 2011 р.                                                                                   

№ 6/408  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. –головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Харченко В.М.

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Зараз", с. Чайки (далі –ТОВ "Зараз")

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011

зі справи № 6/408

за позовом ТОВ "Зараз"

до адміністративної колегії Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі –адміністративна колегія відділення АМК),

Київського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Київ (далі –відділення АМК)

про визнання протиправним та скасування розпорядження № 67-р від 09.08.2010.

ВСТАНОВИВ:

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до ст.ст. 111, 1113 ГПК України касаційна скарга підписується особою, яка її подає, або уповноваженим представником цієї особи. При цьому, у випадку якщо касаційна скарга підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено, така скарга не приймається до розгляду і повертається судом.

Таким чином, із змісту вищенаведених норм процесуального права випливає, що до касаційної скарги, крім інших, мають бути долучені відповідні документи, які підтверджують повноваження тієї особи, яка цю скаргу підписала. Такий висновок повністю кореспондується з вимогами ст. 28 ГПК України, згідно з якою повноваження представника юридичної особи в суді мають бути підтверджені відповідним документом.

Як вбачається із змісту поданої касаційної скарги, остання підписана представником позивача Мохоньком М.А., який діє відповідно до довіреності від 12.01.2011. Проте, долучена до касаційної скарги ксерокопія довіреності від 12.01.2011 № 3 на вказану особу не може бути прийнята до уваги, оскільки вона належним чином не завірена. Наведене не дає підстав дійти висновку про те, що касаційна скарга підписана тією особою, яка має на це право.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до пункту 14 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993 року № 15, при перерахуванні державного мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: "Зараховано в дохід бюджету

---

грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Відповідно до розділу 3 Положення про міжбанківські розрахунки в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 8 жовтня 1998 року № 414 (зі змінами і доповненнями) для відкриття кореспондентського рахунку керівник та головний бухгалтер комерційного банку особисто подають регіональному управлінню Національного банку (за своїм місцезнаходженням), зокрема, картку із зразками підписів та відбитком печатки, засвідчену нотаріально.

Згідно з пунктами 3.6.1.-3.6.6. зазначеного Положення у картку включаються зразки підписів осіб, яким відповідно до чинного законодавства та установчих документів банку надано право розпорядження кореспондентським рахунком та підпису розрахункових документів.

Право першого підпису належить керівнику банку та уповноваженим ним особам. Право другого підпису належить головному бухгалтеру та уповноваженим ним особам.

Скаржником не дотримано вказаних вимог, оскільки до касаційної скарги додано платіжне доручення від 21.01.2011 № 1, яке не може бути належним доказом сплати державного мита у встановленому законодавством порядку, оскільки воно взагалі не містить підписів вказаних посадових осіб та напису про зарахування державного мита до Державного бюджету України.

Враховуючи викладене та керуючись п. 1, п. 4 частини першої статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.01.2011 зі справи № 6/408 повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Зараз", а справу –господарському суду міста Києва.

Суддя                                                                                                 В. Селіваненко

Суддя                                                                                                 І. Бенедисюк

Суддя                                                                                                 В. Харченко