Постанова

від 01.03.2011 по справі 34/373

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2011 р. № 34/373

Вищий господарський су д України у складі колегії су ддів:

головуючого

суддів: Муравйова О.В.

Полянського А.Г.

Яценко О.В.,

розглянувши касаційну ск аргу Товариства з обмеженою ві дповідальністю "Науково-виро бнича фірма "Укрспецсервіс"

на постанову Київського апеляційног о господарського суду від 02.12.20 10 року

у справі № 34/373 господарського суду м іста Києва

за позовом Товариства з обмеженою в ідповідальністю "Науково-вир обнича фірма "Укрспецсервіс"

до Публічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

про визнання недійсним догов ору.

в судовому засіданні взял и участь представники сторін

від відповідача

Нечай О.В. дов.№829 від 03.09.20 10р.

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою в ідповідальністю “Науково-ви робнича фірма “Укрспецсерві с” звернулось до господарськ ого суду м. Києва з позовом до Публічного акціонерного тов ариства “Родовід Банк” про в изнання недійсним кредитног о договору № 22.1/247-КЛТМ-08 від 06.06.2008р. з моменту його укладання.

Рішенням господарського с уду м. Києва від 06.10.2010р. по справ і № 34/373 у позові відмовлено по вністю.

Не погоджуючись із прийня тим рішенням, товариство з об меженою відповідальністю "На уково-виробнича фірма Укрспе цсервіс" подало апеляційну с каргу на рішення господарськ ого суду міста Києва від 06.10.2010р . по справі № 34/373, в якій просило рішення суду першої інстанц ії скасувати та прийняти нов е рішення яким позов задовол ьнити.

Постановою Київського ап еляційного господарського с уду від 02.12.2010р., апеляційну скар гу товариства з обмеженою ві дповідальністю "Науково-виро бнича фірма "Укрспецсервіс" з алишено без задоволення. Рі шення господарського суду мі ста Києва від 06.10.2010 р. у справі № 34/373 залишено без змін

Не погоджуючись з прийнят ою постановою Київського апе ляційного господарського су ду від 02.12.2010 р. Товариство з обме женою відповідальністю "Наук ово-виробнича фірма "Укрспец сервіс" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій п росить скасувати рішення гос подарського суду міста Києва від 06.10.2010р., постанову Київсько го апеляційного господарськ ого суду від 02.12.2010 р. а справу нап равити на новий розгляд до су ду першої інстанції, аргумен туючи порушення норм процесу ального права, зокрема ст. с т. 41, 101, 104, 111-9 Господарського проце суального кодексу України, с т. ст.239, 241 Цивільного кодексу Ук раїни.

Представник позивача в суд ове засідання касаційної інс танції не з'явився, хоча про да ту, час та місце розгляду скар ги повідомлений заздалегідь належним чином.

Враховуючи особливості ро згляду справи в касаційній і нстанції, передбачені ст. ст. 1 115, 1117 Господарського процесуал ьного кодексу України, колег ія суддів вважає за можливе р озглянути справу за наявними матеріалами без участі пред ставника позивача.

В судовому засіданні 01.03.2011 ро ку оголошені вступна та резо лютивна частини постанови Ви щого господарського суду Укр аїни.

Колегія суддів Вищого госп одарського суду України, пер еглянувши у касаційному поря дку рішення суду першої інст анції та постанову апеляційн ої інстанції, на підставі вст ановлених фактичних обстави н справи, перевіривши застос ування судом першої інстанці ї та апеляційної інстанції н орм матеріального та процесу ального права, дійшла виснов ку, що касаційна скарга не під лягає задоволенню з наступни х підстав.

Судами попередніх інстанц ій встановлено, що 06.06.2008 року мі ж позивачем (позичальник за д оговором) в особі представни ка Кравченка Вадима Володими ровича, який діяв на підставі довіреності № 24 від 05.11.2007 та відп овідачем (Банком за договоро м) в особі заступника Голови п равління Дробнохода Юрія Мик олайовича, який діяв на підст аві довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київсь кого міського нотаріального округу ОСОБА_1. від 19.09.2007, зар еєстрованої в реєстрі за №К-254 3-1 укладено Кредитний договір , за умовами якого Банк зобов' язався надати Позичальнику к редит (транш) в національній в алюті України та/або в інозем ній валюті (долар США, євро) в м ежах загальної суми 3 500 000 грн. н а основі Додаткових угод про видачу (надання) кредиту (тран шу) до цього договору, які є йо го невід' ємною частиною.

Пунктом 1.2 Кредитного догов ору заборгованість за кредит ами, наданими за цим Кредитни м договором, має бути погашен а в строки, вказані у відповід них Додаткових угодах, але не пізніше 05.06.2009 року.

Відповідно до ст. 1054 Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язуєть ся надати грошові кошти (кред ит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених до говором, а позичальник зобов 'язується повернути кредит т а сплатити проценти.

06.06.2008 року відповідач та пози вач уклали додаткову угоду № 1 до Кредитного договору, згід но умов якої Банк надав Позич альнику кредит (транш) в сумі 1 500 000 грн. та встановив процентн у ставку за користування кре дитом в розмірі 25% річних, а Поз ичальник зобов'язався поверн ути кредит не пізніше 5 червня 2009 року на рахунок Банку №20622999000290 .980.

09.06.2008 року позивач та відпові дач уклали додаткову угоду № 2 до Кредитного договору, відп овідно до умов якої Банк нада в Позичальнику кредит (транш ) в сумі 2 000 000 грн. та встановив пр оцентну ставку за користуван ня кредитом в розмірі 25% річни х, а Позичальник зобов'язався повернути кредит не пізніше 5 червня 2009 року на рахунок Бан ку №20622999000290.980.

30.01.2009 року позивач та відпові дач уклали додаткову угоду № 3 до Кредитного договору, згід но з якою сторони домовились , що проценти, нараховані за пе ріод з 26.12.2008 до 25.02.2009 будуть сплаче ні Позичальником у строк до 31. 03.2009 включно.

Матеріалами справи підтве рджується, що Банк свої зобов 'язання за Кредитним договор ом виконав повністю, у відпов ідності з умовами Кредитного договору та Додатковими уго дами №1, №2 до нього надав відпо відачу кредит у сумі 3 500 000 грн. ш ляхом перерахування на його поточний рахунок №26006000000099.980 у АТ “ РОДОВІД БАНК”.

У відповідності до Кредитн ого договору, Додаткової уго ди №1, Додаткової угоди №2, Дода ткової угоди №3 позивач зобов 'язався повернути відповідач у кредит не пізніше 5 червня 2009 та сплатити проценти за кори стування кредитом на умовах, передбачених Договором.

Апеляційний суд встановив , що позивач обґрунтовуючи св ої позовні вимоги послався н а ту обставину, що укладений д оговір підписаний зі сторони ТОВ “Науково-виробнича фірм а “Укрспецсервіс” не Кравчен ко В.В., а неуповноваженою особ ою.

Проте, суд апеляційної інст анції, обґрунтовано не погод ився з доводами позивача з на ступних підстав.

Договір є погоджена дія дво х або більше сторін спрямова на на набуття, зміну або припи нення цивільних прав та обов 'язків (частини 1, 2, 4 статті 202 ЦК У країни).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на р озсуд сторін і погоджені ним и, та умови, які є обов'язковим и відповідно до актів цивіль ного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК Ук раїни сторони є вільними в ук ладенні договору, виборі кон трагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України) .

Частиною 7 статті 179 ГК Україн и передбачено, що господарсь кі договори укладаються за п равилами, встановленими Циві льним кодексом України з ура хуванням особливостей, перед бачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорі в.

Статтею 202 ЦК України визнач ено, що правочином є дія особи , спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних пр ав та обов'язків.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обся г цивільної дієздатності (ч. 2 ст. 203 ЦК України).

Статтею 215 Цивільного кодек су України встановлено, що пі дставою недійсності правочи ну є недодержання в момент вч инення правочину стороною (с торонами ) вимог, які встановл енні частиною першою-третьою , п'ятою та шостою статті 203 Циві льного кодексу України.

Згідно ст.203 Цивільного коде ксу України зміст правочину не може суперечити цьому Код ексу, іншим актам цивільного законодавства, а також морал ьним засадам суспільства. Ос оба, яка вчиняє правочин, пови нна мати необхідний обсяг ци вільної дієздатності. Волеви явлення учасника правочину м ає бути вільним і відповідат и його внутрішній волі. Право чин має бути спрямований на р еальне настання правових нас лідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.241 ЦК Україн и правочин, вчинений предста вником з перевищенням повнов ажень, створює, змінює, припин яє цивільні права та обов' я зки особи, яку він представля є, лише у разі наступного схва лення правочину цією особою. Правочин вважається схвален им зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийнятт я його до виконання.

В Роз' ясненні Вищого госп одарського суду України “Про деякі питання практики вирі шення спорів, пов' язаних з в изнанням угод недійсними” за значено, що наступне схвален ня юридичною особою угоди, ук ладеної від її імені предста вником, яких не мав належних п овноважень, робить її дійсно ю з моменту укладення. Доказа ми такого схвалення можуть б ути відповідне письмове звер нення до другої сторони угод и чи до її представника або вч инення дій, які свідчать про с хвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення плате жу другій стороні і т.ін.). У так ому випадку вимога про визна ння угоди недійсною з мотиві в відсутності належних повно важень представника на уклад ення угоди задоволенню не пі длягає.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснював с плату відсотків за користува ння кредитними коштами відпо відно до умов укладеного Кре дитного договору, що підтвер джується відповідними випис ками банку.

Крім того, 06.06.2008, 09.06.2008 та 30.01.2009 між сторонами укладались додатк ові угоди до Кредитного дого вору.

Крім того, з матеріалів спра ви вбачається, що позивачем н е тільки було отримано креди т, а також протягом тривалого часу сплачувались кошти в по гашення заборгованості за Кр едитним договором та додатко вими угодами до нього.

Суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив в зад оволенні клопотання щодо при значення почеркознавчої екс пертизи, оскільки Кредитний договір та додаткові угоди д о нього були підписані сторо нами ще в 2008 року, тобто більше ніж два роки тому, а про існува ння зазначених у позові обст авин позивач начебто дізнавс я лише 2010 року. Однак таке тверд ження позивача спростовуєть ся матеріалами справи, оскіл ьки позивачем сплачувались відсотки за користування кре дитними коштами тривалий ча с. Також позивачем не надано с уду жодних доказів на підтве рдження того факту, що Кредит ний договір та додаткові уго ди до нього були підписані не гр. Кравченко В.В., а іншою невс тановленою особою.

Крім того, як встановлено су дом апеляційної інстанції, п озивач не звертався ні до кер івництва Банку, ні до правоох оронних органів, з метою пров едення відповідної перевірк и, проведення експертних дос ліджень, з метою встановленн я чи підписував гр. Кравченко В.В. оспорюваний договір.

Таким чином, висновок суду а пеляційної інстанції, що кре дитний договір від 06.06.2008 року у кладено з дотриманням вимог діючого законодавства Украї ни, а тому відсутні правові пі дстави для визнання його нед ійсним, є вірним.

Доводи заявника касаційно ї скарги, щодо порушення норм процесуального права, незад оволення клопотання про відк ладення розгляду справи чере з неможливість забезпечення явки свого уповноваженого п редставника в судове засідан ня в призначений час, обґрунт овано визнанні безпідставни ми апеляційним господарськи м судом, оскільки неможливіс ть представника відповідача особисто брати участь в судо вому засіданні не заважала в ідповідачу направити в судов е засідання іншого повноваж ного представника ( ст. 28 ГПК Ук раїни), або посадової особи ( с т. 30 ГПК України).

З матеріалів справи вбачає ться, що ухвалою господарськ ого суду міста Києва від 27.07.2010р було порушено провадження у справі та справу № 34/373 призначе но до розгляду на 13.09.2010р. Таким ч ином, у позивача було достатн ьо часу для підготовки до суд ового засідання та надання в сіх необхідних доказів для п ідтвердження своїх позовних вимог.

Водночас згідно ч.3 статті 22 ГПК України сторони зобов'яз ані добросовісно користуват ися належними їм процесуальн ими правами, виявляти взаємн у повагу до прав і охоронюван их законом інтересів другої сторони, вживати заходів до в себічного, повного та об'єкти вного дослідження всіх обста вин справи.

Відповідно до частин друго ї та третьої статті 104 ГПК Укра їни порушення або неправиль не застосування норм процесу ального права може бути підс тавою для скасування або змі ни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до при йняття неправильного рішенн я.

Відповідно до ст. 32 ГПК Укра їни доказами у справі є будь-я кі фактичні дані, на підставі яких господарський суд у виз наченому законом порядку вст ановлює наявність чи відсутн ість обставин, на яких ґрунту ються вимоги і заперечення с торін, а також інші обставини , які мають значення для прави льного вирішення господарсь кого спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК Украї ни Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім п ереконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об 'єктивному розгляді в судово му процесі всіх обставин спр ави в їх сукупності, керуючис ь законом.

Статтями 33, 34 ГПК України пер едбачено, що кожна сторона по винна довести ті обставини, н а які вона посилається як на п ідставу своїх вимог і запере чень, докази подаються сторо нами та іншими учасниками су дового процесу, господарськи й суд приймає тільки ті доказ и, які мають значення для спра ви, обставини справи, які відп овідно до законодавства пови нні бути підтверджені певним и засобами доказування, не мо жуть підтверджуватись іншим и засобами доказування.

За таких обставин, судова колегія суддів Вищого госпо дарського суду України вважа є, що судом апеляційної інста нції вірно застосовані норми матеріального права, доводи скаржника не спростовують з аконності прийнятого у справ і рішення. У зв' язку з наведе ним колегія суддів Вищого го сподарського суду України не вбачає підстав для скасуван ня постанови Київського апел яційного господарського суд у від 02.12.2010 року по справі №34/373.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119 - 11111 Го сподарського процесуальног о кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Науково-виробнича фі рма "Укрспецсервіс" на постан ову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2010 р оку по справі №34/373 залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апе ляційного господарського су ду від 02.12.2010 року по справі №34/373 за лишити без змін.

Головуючий О.В. Муравйов

Судді А.Г . Полянський

О.В. Яценко