Постанова

від 15.03.2011 по справі 13/136-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

13/136-10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"15" березня 2011 р. Справа № 13/136-10

Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

Головуючого судді: Бєляновського В.В.,

                      Суддів: Мирошниченко М.А., Шевченко В. В.,

при секретарі   -   Риковій О.М.

за участю представників:

Від позивача: Максимчук В.М.

Від відповідача: Канівець А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу  Державного підприємства „Острозьке лісове господарство”

на рішення господарського суду Херсонської області

від 14 грудня 2010 року  

у справі № 13/136-10

за позовом: Державного підприємства „Острозьке лісове господарство”

до відповідачів: Державне підприємство „Голопристанське лісомисливське господарство”

про стягнення 42 843,48 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2010 року Державне підприємство „Острозьке лісове господарство”  звернулося до господарського суду Херсонської області з позовом до Державного підприємства „Голопристанське лісомисливське господарство” про стягнення 41436,02 грн. боргу, що виник у зв'язку з непроведенням остаточного розрахунку за виконані роботи згідно з договорами підряду № 152/07 на розробку згарищ від 01.10.2007р. та № 156/07 на заготівлю деревини від 08.10.2007р., а також 14683,31 грн. втрат від інфляції, 4912,36 грн. 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.

В процесі розгляду даної справи позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги та згідно з останньою заявою від 16.11.2010 року просив господарський суд стягнути з відповідача 28808,04 грн. боргу, що виник у зв'язку з непроведенням остаточного розрахунку за виконані підрядні роботи по заготівлі деревини згідно з договором підряду № 156/07 від 08.10.2007р., а також 10497,90 грн. втрат від інфляції, 3537,54 грн. 3% річних, 10513,46 грн. пені та 2016,28 грн. штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання.

ДП „Голопристанське лісомисливське господарство” позов не визнає посилаючись на п. 3.1 договору № 152/07/37 від 08.10.2007 року, яким передбачено, що відповідач розраховується з позивачем тільки після реалізації деревини. Заготовлена лісопродукції низької якості і попитом не користується, у зв'язку з чим вона не реалізована. По мірі реалізації деревини позивачу перераховано 30 000 грн.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.12.2010 року (суддя –Закурів М.К.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення мотивовано тим, що зобов'язання відповідача по оплаті вартості виконаних робіт на даний час не наступило, а тому підстави для стягнення спірної суми основної заборгованості відсутні, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню.

В апеляційній скарзі позивач вважаючи зазначене рішення незаконним та необґрунтованим, винесеним з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідністю висновків, викладених у ньому обставинам справи, порушенням норм матеріального і процесуального права, просить його скасувати і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

          У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечує проти її задоволення посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів і просить оскаржуване рішення залишити без змін, вважаючи його законним і обґрунтованим.

          Обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.          

          Як вбачається з матеріалів справи та встановлено місцевим господарським судом, 01.10.2007 року між ДП „Голопристанське лісомисливське господарство” (замовник) та ДП „Острозьке лісове господарство” (підрядник) було укладено договір підряду № 152/07 на розробку згарищ, за умовами якого підрядник зобов'язався на свій ризик виконати за завданням замовника з використанням своїх засобів, а замовник зобов'язався прийняти та оплатити таку роботу по очистці згарищ – проведенню суцільної санітарної рубки в лісництві ДП „Голопристанське лісомисливське господарство”.

Умовами п. 3.1 даного договору передбачено, що виконані підрядником роботи по проведенню суцільної санітарної рубки оплачуються в розмірі 51,80 грн. (з ПДВ) за 1 м3 ліквідної деревини, після її реалізації.

          08.10.2007 року між тим же сторонами було укладено договір підряду №  156/07 на заготівлю деревини, відповідно до якого позивач зобов'язався на свій ризик за завданням відповідача виконати з використанням власних засобів, а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити роботу по заготівлі деревини. Пунктом 2.1. договору сторони визначили, що оплата виконаної відповідачем роботи здійснюється за договірною ціною, яка становить 80 грн. (з ПДВ).

          Наявними в справі актами приймання –здачі робіт № 203 від 27.11.2007р. на суму 762,50 грн, № 204 від 27.11.2007р. на суму 2254,34 грн, № 205 від 27.11.2007р. на суму 8097,38 грн, № 231 від 30.11.2007р. на суму 11763,78 грн, № 232 від 06.12.2007р. на суму 1259,78 грн, № 233 від 06.12.2007р. на суму 6092,20 грн, № 234 від 06.12.2007р. на суму 2652,16 грн, № 386 від 25.12.2007р. на суму 14322,70 грн, № 440 від 28.12.2007р. на суму 11603,20 грн. підтверджується виконання позивачем робіт по розробці згарищ шляхом проведення суцільної санітарної рубки дерев на загальну суму 58808,04 грн. При цьому, судом першої інстанції взято до уваги, що зазначені акти прийомки –здачі виконаних робіт не містять посилань на те, на виконання якого саме договору їх було складено сторонами, але у всіх актах вказана вартість заготівлі 1 куб.м. ліквідної деревини –51,80 грн., що відповідає умовам договору № 152/07 підряду на розробку згарищ від 01.10.2007р., а не умовами договору підряду № 156/07 на заготівлю деревини від 08.10.2007р., за якими договірна ціна виконаної підрядником роботи становить 80 грн. Наведеним спростовується твердження позивача викладене у позовній заяві про уточнення позовних вимог, що ним виконувалися зобов'язання по розробці згарищ та заготівлі деревини за договором № 156/07 від 08.10.2007р.

          Оплата наданих позивачем послуг відповідачем була проведена частково на суму 30 000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 733 від 11.06.2008р., в якому в графі призначення платежу вказано: „За послуги по розробці згарищ”, що також відповідає умовам договору № 152/07 від 01.10.2007 року.

А тому, місцевим господарським судом правильно не прийнято до уваги посилання позивача про виконання договірних зобов'язань за договором № 156/07 від 08.10.2007 року.

          Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч.1 ст. 626 ЦК України)

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Так п. 3.1. договору підряду на розробку згарищ № 152/07 від 01.10.2007р.   передбачено, що виконані підрядником роботи по проведенню суцільної санітарної рубки оплачуються в розмірі 51,8 грн. (з ПДВ) за 1 куб.м. ліквідної деревини, після її реалізації.

У відповіді від 23.07.2010р. № 473 на претензію позивача, ДП „Голопристанське лісомисливське господарство” повідомило, що воно не визнає заборгованість у сумі 41436,02 грн. та вказує, що на підставі п. 3.1 договору № 152/07 від 01.10.2007р. по мірі реалізації деревини лісгоспу було перераховано 30000 грн., конкретні строки по договору не вказані. На даний момент деревина „ліс - горільник” не реалізована в зв'язку з відсутністю попиту. Також, відповідач не відмовляється від сплати заборгованості за  лісокультурні роботи після надходження коштів із Держбюджету.

Згідно із довідкою від 15.10.2010р. № 78-б, яка підписана директором та головним бухгалтером ДП „Голопристанське лісомисливське господарство” та скріплена печаткою підприємства вбачається, що лісопродукція заготовлена ДП „Острозьке ЛГ” на суму 12583 грн. не реалізована і знаходиться в ДП „Голопристанське лісомисливське господарство”(а.с. 50).

З огляду на викладені вимоги цивільного законодавства, умови договору            № 152/07 від 01.10.2007р. та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що сторони п. 3.1. вказаного договору визначили момент настання обов'язку замовника оплатити роботи по проведенню суцільної санітарної рубки, яким є реалізація лісопродукції, яка згідно із вказаною довідкою ДП „Голопристанське лісомисливське господарство” знаходиться на підприємстві, а відтак підстави для задоволення вимог про сплату боргу за вказаним вище договором відсутні, оскільки строк оплати обумовлений договором не настав. Отже, посилання скаржника на відсутність відомостей в матеріалах справи про перебування лісопродукції на збереженні у відповідача, даних про реалізацію чи нереалізацію деревини, судом відхиляються, оскільки суперечать наявним у справі доказам.

          Доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки вони об'єктивно нічим не підтверджені та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом першої інстанції, не впливають на правильність вирішення спору по суті.

           За таких обставин колегія суддів не знаходить законних підстав для повного чи часткового задоволення вимог апеляційної скарги.

З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що судом першої інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, що дає всі підстави для залишення його без змін.

Керуючись  ст.ст.  99, 101-105  ГПК України, колегія суддів -,

ПОСТАНОВИЛА:

          Рішення господарського суду Херсонської області від 14.12.2010 року у справі № 13/136-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Острозьке лісове господарство” - без задоволення.

          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

 Головуючий  суддя:                                                           Бєляновський В.В.

 Судді:                                                                                    Мирошниченко М.А.

                                                                                                Шевченко В. В.