Рішення

від 17.03.2011 по справі 34/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

34/8

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

17.03.11 р.                                                                                    Справа № 34/8                               

Суддя господарського суду Донецької області  Кододова О.В.

при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І.

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-німецька фірма ТРЮФФ РОЯЛ», м. Дніпропетровськ  

до відповідача – Приватного підприємства Дістрібуційна компанія «ДК», м. Макіївка

про стягнення  14652,67грн.                    

за участю представників сторін:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Заявлено позов Товариством з обмеженою відповідальністю „Українсько-німецька фірма ТРЮФФ РОЯЛ», м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства Дістрібуційна компанія «ДК», м. Макіївка про стягнення  14652,67грн.          

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що відповідно до умов укладеного договору №051108/01 від 05.11.2008р. відповідач взяв на себе зобов'язання щодо оплати отриманого товару, однак у встановлений строк їх не виконав у результаті чого за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі  14652,67грн.

Відповідач у судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не надав.

Як вбачається з витягу з Єдиного державну реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач – Приватне підприємство Дістрібуційна компанія „ДК” зареєстрований за адресою: 86157, м. Макіївка, вул. 118 Павших Революціонерів, 31. Саме за цією адресою судом були надіслані всі процесуальні документи.

В силу ст.1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців це автоматизована система збирання, накопичення, захисту, обліку та надання інформації про юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.

Згідно ст.16 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення органів державної влади, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ст.18 "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Відтак відповідно  до  положень  ст.75  Господарського  процесуального  кодексу  України, справу  розглянуто  за  наявними  в  ній  матеріалами.

За клопотанням позивача справа слухалась без фіксації судового процесу технічними засобами.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив :

Між товариством з обмеженою відповідальністю «Українсько-німецька фірма Трюфф Роял» (Продавець) та Приватним підприємством Дістрібуційна компанія «ДК» (Покупець) 05 листопада 2008р. було укладено договір №051108/01, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю предмет договору, а Покупець зобов'язується прийняти його на умовах даного договору.

Предметом даного договору є товар: шоколадна продукція, що виробляється Продавцем.

Вид продукції, що постачається Продавцем Покупцю зазначається в товарних накладних.

Відповідно до п. 2.1. договору ціна за одиницю товару зазначається в товарних накладних.

Згідно із п. 2.3. договору сума договору складає сумарну вартість товару відповідно із накладними та орієнтовано складає 144066,10грн.

Всі розрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України  в безготівковій формі шляхом переводу грошових коштів на поточний рахунок Продавця на підставі виставленого рахунку. (п. 4.1. договору).

Відповідно до п. 4.2. договору оплата вартості товару здійснюється Покупцем на умовах самовивозу зі складу Продавця.

Пунктом 4.3. договору встановлено, що право власності на товар переходить до Покупця з моменту отримання товару за товарною накладною.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами діє до 31 грудня 2008року.

Договір підписано обома сторонами та скріплено печатками підприємств.

18 грудня 2008р. позивач виставив для оплати відповідачу рахунок-фактуру №ТР-0000401 від 18.12.2008р. на суму 42229,60грн.

19 грудня 2008р. на виконання умов укладеного договору позивач поставив на адресу відповідача товар всього на загальну 42229,60грн., що підтверджується видатковою накладною №ТР-00554 від 19.12.2008р. Дана видаткова накладна містить найменування товару, його кількість, ціну без ПДВ та загальну суму партії. Дана видаткова підписана представником відповідача та скріплена печаткою підприємства.

Факт здійснення господарської операції також підтверджується податковою накладною №466 від 19.12.2008р. на суму 42229,60грн.

За твердженням позивача поставлений товар за видатковою накладною №ТР-00554 від 19.12.2008р. відповідачем частково був оплачений на суму 27576,93грн., що підтверджується виписками з банку, відтак за розрахунком позивача, у зв'язку із невиконанням відповідачем умов договору за останнім  утворилася заборгованість, яка на момент звернення до суду із позовом складає 14652,67грн. (42229,60грн. – 27576,93грн.).

У позовній заяві позивач в обґрунтування своїх вимог також посилається на видаткові накладні №ТР-00445 від 05.11.2008р. на суму 24240,88грн., №ТР-00545 від 10.11.2008р. на суму 39308,52грн., №ТР-0000527 від 09.12.2008р. на суму 32293,10грн., №ТР-0000017 від 27.01.2009р. на суму 5994,00грн. Однак за твердження позивача поставлений товар за даними видатковими накладними відповідачем повністю оплачений, відтак суд дійшов висновку, що спору за даними накладними не має, тому розглядатиме лише одну поставку за накладною №ТР-00554 від 19.12.2008р. на суму 42229,60грн., товар за якою відповідач оплатив не в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 11  Цивільного  кодексу  України підставами  виникнення  цивільних  прав  та обов'язків  є зокрема  договори  та  інші  правочини.

Стаття  509  Цивільного  кодексу  України  визначає,  що  зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)  зобов'язана  вчинити  на  користь  другої  сторони (кредитора)  певну    дію  (передати  майно, виконати    роботу,  надати  послугу,  сплатити  гроші  тощо)  або  утриматись  від  певної  дії,  а  кредитор  має  право  вимагати  від боржника  виконання  його  обов'язку.       

Статтею  173 Господарського  кодексу  України  визначено,  що господарським  визначається  зобов'язання,  що  виникає  між  суб'єктом  господарювання  та  іншим  учасником   відносин  у  сфері  господарювання з  підстав,  передбачених  господарським  кодексом,  в  силу  якого  один  суб'єкт (зобов'язана  сторона, у тому  числі  боржник)  зобов'язаний  вчинити  певну  дію  господарського  чи  управлінсько-господарського  характеру  на  користь   іншого  суб'єкта   (виконати  роботи, передати  майно, сплатити  гроші,  надати  інформацію тощо),  або  утриматись  від  певних  дій, а інший  суб'єкт  (управлена  сторона, у тому  числі  кредитор)  має  право  вимагати  від  зобов'язаної   сторони  виконання  її  обов'язку .

Як визначено  положеннями  526  Цивільного  кодексу  України  суб'єкти  господарювання  повинні  виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно до  умов  укладеного  договору.

Положеннями  частини першої статті  193  Господарського  кодексу  України  визначено,  що суб'єкти  господарювання  та  інші учасники  господарських  відносин  повинні виконувати  господарські  зобов'язання  належним  чином  відповідно  до  закону,  інших  правових  актів,  договору.

У  частині  сьомій  статті 193 Господарського  кодексу  України  визначено,  що  одностороння  відмова  від виконання  зобов'язань,  крім  випадків,  передбачених  законом  не  допускається.

Аналогічні положення містить ст.525  Цивільного  кодексу  України.

Стаття  629 Цивільного кодексу України зазначає те, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання за договором №051108/01 від 05.11.2008р. належним чином не виконав, отриманий товар за видатковою накладною №ТР-00554 від 19.12.2008р. оплатив частково, у зв'язку з чим за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 14652,67грн., що підтверджується матеріалами справи.

Будь-яких документів у підтвердження відсутності заборгованості у розмірі 14652,67грн. відповідачем надано не було, таким чином вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 14652,67грн. є доведеними, обґрунтованими матеріалами справи, а також такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача відповідно до ст. 49 ГПК України.

На підставі  Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, та керуючись ст.ст. 33, 43, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

                                                              ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-німецька фірма ТРЮФФ РОЯЛ», м. Дніпропетровськ до Приватного підприємства Дістрібуційна компанія «ДК», м. Макіївка про стягнення  14652,67грн., задовольнити повністю.

Стягнути з  Приватного підприємства Дістрібуційна компанія «ДК» (86157, Донецька область, м. Макіївка, вул. 118 Павших революціонерів, б. 31, п/р 2600401773 в Донецькому філіалі ВАТ „Родовід Банк”, м. Донецьк, МФО 394512, код ЄДРПОУ 35966716) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Українсько-німецька фірма ТРЮФФ РОЯЛ» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Будівельників, б. 34, п/р 26001201314351 в філії ЗАТ „ОТП Банк”, МФО 307071, код ЄДРПОУ 33564589) борг в сумі 14652,67грн., державне  мито  в  розмірі 146,53грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах в розмірі 23,00грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області  в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення  виготовлений та підписаний 21.03.2011р.

Суддя                                                               Кододова О.В.