Постанова

від 15.03.2011 по справі 55/348

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.03.2011                                                                                           № 55/348

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:          Шипка  В.В.

 суддів:            Борисенко  І.В.

          Євсіков О.О.

 при секретарі:            

 За участю представників:

 від позивача - ОСОБА_1 – дов. № 1900а від 27.12.2010р.

 від відповідача - Галич М.Д. – дов. № б/н від 10.01.2011р.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Медфармсервіс"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 16.12.2010

 у справі № 55/348 (Ягічева Н.І. .....)

 за позовом                               Приватне акціонерне товариство "Альба Україна"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Медфармсервіс"

 третя особа позивача             

 третя особа відповідача            

 про                                                   стягнення 292842,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Приватне акціонерне товариство «Альба Україна» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс» про стягнення 292842,00 грн.

          Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.12.2009р. у справі № 55/348 позовні вимоги задоволенні у повному обсязі.

          Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс» на користь Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» 275623,14 грн. основного боргу, 3% річних у розмірі 17218,86 грн., витрати по сплаті державного мита в розмірі 2928,42 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн.

Не погоджуючись із згаданим рішенням відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить рішення Господарського суду м. Києва від 16.12.2009р. у справі № 55/348 скасувати повністю.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2011р. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс» було прийнято до провадження і розгляд справи призначено на 08.02.2011р.

Через відділ документального забезпечення 02.02.2011р. представником відповідача було подано доповнення до апеляційної скарги в якому просить суд скасувати рішення та відмовити у позові.

Встановлено, що в судове засідання 08.02.2011р. представник позивача не з’явився, але через відділ документального забезпечення 08.02.2011р. від нього надійшла телеграма в якій просить відкласти розгляд справи. Розглянувши дану телеграму колегія суддів дійшла висновку про її задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.02.2011р. розгляд справи № 55/348 було відкладено на 01.03.20111р.

Через відділ документального забезпечення 01.03.2011р. представником позивача був поданий відзив на апеляційну скаргу в якому просить суд рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.03.2011р. розгляд справи № 55/348 було відкладено на 15.03.2011р.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

Приватне акціонерне товариство «Альба Україна» звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс» про стягнення 292842,00 грн.

          Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач неналежно виконує зобов»язання за договором купівлі-продажу № 05/257 від 01.02.2006р.

Місцевим судом позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» про стягнення 292842,00 грн. з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс» задоволені повністю.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов невірного висновку, враховуючи наступне.

01.02.2006р. між Позивачем (Продавець) та Відповідачем (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу №05/257 (надалі-Договір).

Відповідно п.1.1 Договору Продавець зобов'язується передавати (поставляти) лікарські засоби та вироби медичного призначення (надалі - товар), у власність Покупця, а Покупець зобов'язується приймати товар та сплачувати за нього грошові кошти відповідно до умов цього Договору.

Згідно п.1.2 Договору Товар передається по найменуванню та в кількості, з зазначенням ціни митної і ціни відпускної, що будуть описані в кожному окремому випадку у видаткових накладних (далі - видаткові накладні).

Відповідно до п.2.4.Договору ціни за одиницю товару, а також загальна сума товарної партії визначаються відповідно до відпускних цін Продавця та згідно з узгодженим Сторонами заказом і зазначаються у видаткових накладних.

Як вбачається з п.2.5.Договору сума даного Договору складає загальну суму товару, поставленого відповідно до умов даного Договору, і визначається шляхом складення сум товарних партій визначених у випадкових накладних.

Відповідно до п.4.2 Договору, Покупець зобов'язаний прийняти товар і оплатити його в порядку передбаченому розділом 5 даного Договору.

Розділом 5 Договору, сторони погодили порядок розрахунків, зокрема:

-          відповідно до п.5.1. Договору Покупець проводить оплату товару у формі безготівкового розрахунку шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Продавця.

-          відповідно до 5.2. Договору (в редакції Протоколу розбіжностей до Договору, який підписаний сторонами та є його невід'ємною частиною), оплата кожної товарної партії проводиться в повному обсязі протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту підписання уповноваженими представниками сторін видаткових накладних, за винятком продукції тих виробників, по яким відтерміновання платежу буде складати 30 (тридцять) календарних днів (перелік цих виробників буде складено додатково).

Відповідно до п.6.1 Договору товар вважається переданим Продавцем і прийнятим Покупцем по кількості та асортименту в момент підписання сторонами видаткової накладної на товарну партію.

Згідно п.6.2. Договору, право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту підписання видаткових накладних. Ризик випадкової втрати чи пошкодження товару несе його власник.

Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2006р. (п.10.2.Договору).

Місцевим судом в рішенні зроблено висновок, що з наданих позивачем видаткових накладних, підписаних та скріплених печатками з боку обох сторін, позивач в період 2008р. поставляв відповідачу продукцію. Проте, всупереч положенням Договору, відповідач не повністю розрахувався за поставлений товар, внаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 275623,14 грн., що підтверджено Актом звіряння взаємних розрахунків за період з 24.07.2008 по 03.10.2010р.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду, враховуючи наступне.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін  і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що між сторонами укладено декілька господарських договорів на постачання лікарських засобів, серед яких були: №05/257 від 01.02.06, з протоколом розбіжностей, №С/17/12-06 від 05.12.06, №107171 від 18.12.06, №13060 від 01.06.08, які діяли у 2008р.

Позивач просив суд стягнути заборгованість тільки за договором №05/257 від

01.02.2006р. надавши як доказ існування заборгованості за цим договором видаткові накладні, за якими поставка здійснювалась у 2008р.

Однак, у всіх наданих позивачем видаткових накладних відсутнє будь-яке посилання за яким з вищенаведених договорів здійснювалося постачання товару і зокрема по Договору № 05/257 від 01.02.2006р.

Відповідно до наданих Позивачем накладних термін оплати складав 30 календарних днів, у той час як відповідно до умов п. 5.2. Договору №05/257 від 01.02.2006р. з урахування підписаного та скріпленого обома сторонами Протоколу розбіжностей до Договору №05/257 від 01.02.2006р. строк оплати має бути 21 календарний день.

При цьому, позивачем не надано погоджений із відповідачем перелік виробників по яким оплата буде здійснюватись у строк 30 днів.

Щодо посилання суду на видаткові накладні, які надані Позивачем, як належний доказ постачання та прийняття товару за договором №05/257 від 01.02.2006р., то колегія суддів не погоджується з таким висновком, оскільки вони не відповідають ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, зареєстрованого в Мін'юсті України від 05.06.95 № 168/704. є первинним бухгалтерським документом і не може бути доказом домовленності сторін про узгодженість строку поставки і оплати. До того ж під час здійснення постачання товару складаються видаткові накладні тільки продавцем, тобто Позивачем. Тому йому ніхто не заважав складати видаткові накладні саме за тим договором за яким він фактично поставляв товар.

Місцевий суд в рішенні посилається, на те, що сума заборгованості підтверджується крім видаткових накладних, ще Актом звіряння розрахунків за період з 24.07.08 по 03.10.10.

Однак, зазначений Акт звірки розрахунків підписаний тільки Позивачем, а тому він не може бути належним доказом існування заборгованості по Договору № 05/257.

Позивач, як доказ заборгованості по Договору № 05/257 надав банківські виписки про операції з 01.01.2008 по 24.11.2008. Однак, у банківських виписках також не вказано по якому саме договору здійснювалась оплата. У деяких виписках є посилання на договір № 13060 від 01.06.2008р., по якому позивач не заявляв вимоги.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, на думку колегії суддів позивачем не доведено обставини, що мають значення для справи, які місцевий суд визнав встановленими.          

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс» підлягає задоволенню, отже рішення суду першої інстанції повинно бути скасовано.

Керуючись ст. 101- 106  ГПК України, колегія, -

ПОСТАНОВИВ:

 1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс» задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва у справі  № 55/348 від 16.12.2010р. скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким у позові Приватному акціонерному товариству «Альба Україна до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс» про стягнення 292842,00 грн.- відмовити.

4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Альба Україна» (08300, Київська обл. м. Бориспіль, вул. Шевченка, 100, код ЄДРПОУ 22946976) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Медфармсервіс» (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, код ЄДРПОУ 32911643 ) 1464,22 грн. державного мита за розгляд справи в апеляційній інстанції.

5.Доручити Господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.

6. Матеріали справи № 55/348 повернути до Господарського суду м. Києва.

 7. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

 Головуючий суддя                                                                      Шипко  В.В.

 Судді                                                                                          Борисенко  І.В.

                                                                                          Євсіков О.О.