Рішення

від 10.03.2011 по справі 18/200-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/200-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"10" березня 2011 р.                                                                  Справа № 18/200-10

Розглянувши матеріали справи за позовом Головного управління статистики у Київській області, м. Київ

до  Приватного підприємства «Ай –Ті –Ел», м. Біла Церква

третя особа Регіональне відділення Фонду державного майна України

про стягнення 11305,43  грн.,

Суддя А.Ю. Кошик

за участю представників сторін

від позивача: Даценко Б.В.

від відповідача: Мозговий О.П.  

від третьої особи: не з‘явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Головного управління статистики у Київській області (далі –позивач) до Приватного підприємства «Ай –Ті –Ел» (далі – відповідач) про стягнення 11305,43 грн.   

Провадження у справі №18/200-10 порушено відповідно до ухвали суду від 11.11.2010 року та призначено справу до розгляду на 09.12.2010 року.

Представник відповідача у судовому засіданні 09.12.2010 року по суті заявлених позовних вимог обґрунтованих заперечень не надав. Представник позивача у судовому засіданні 09.12.2010 року надав докази на виконання вимог ухвали суду. Розгляд справи відкладався на 23.12.2010 року.

У судовому засіданні 23.12.2010 року заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши подані документи, господарський суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи з метою витребування додаткових доказів, необхідних для повного та всебічного вирішення спору. Розгляд справи відкладався на 13.01.2011 року.

У судовому засіданні 13.01.2011 року суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи для більш детального вивчення наданих сторонами документів.  Розгляд справи відкладався на 13.01.2011 року.

Відповідач в ході розгляду спору проти позову заперечував, вважає, що позивачем завищено розмір орендної плати, оскільки відповідне нарахування проведено без врахування Постанови Кабінету Міністрів України  від 25.03.2009 року № 316. Таким чином, відповідач вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню згідно розрахунку з застосуванням передбачених Постановою орендних ставок.

Позивач заперечував проти відповідного перерахування орендної плати, оскільки відповідні зміни до Договору оренди не вносились  в установленому чинним законодавством порядку. Крім того, орендодавцем за спірним Договором є Регіональне відділення  Фонду державного майна України  по Київській області.

Ухвалою суду від 13.01.2011 року до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області та відкладено розгляд справи на 15.02.2011 року.

У судове засідання 15.02.2011 року третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, належним чином повідомлена про час і місце розгляду спору, не з‘явилась, вимоги ухвали суду не виконала. Розгляд справи відкладався на 24.02.2011 року.

У судове засідання 24.02.2011 року третя особа - Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області повторно не з‘явилась, витребувані судом письмові пояснення не надала. Розгляд справи відкладався до 10.03.2011 року.

В судовому засіданні 10.03.2011 року позивач підтримав уточнені позовні вимоги, надав на виконання вимог суду розрахунок суми боргу з врахуванням  зменшених орендних ставок. Відповідач підтримав викладені у відзиві заперечення. Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області надано суду письмові пояснення по суті спору.  

Розглянувши матеріали справи, заслухавши  пояснення представників сторін та дослідивши подані сторонами докази, суд встановив.

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором оренди індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності № 379 (далі Договір оренди), укладеним 14.07.2006 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець), Приватним підприємством «Ай-Ті-Ел» (орендар) та Головним управлінням статистики у Київській області (балансоутримувач). Відповідно до умов зазначеного Договору орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно - нежиле приміщення загальною площею 28,88 м2, розташоване за адресою: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Павліченка, 65-А на І поверсі, що знаходиться на балансі Головного управління статистики у Київській області. Вартість відповідного майна станом на 30.04.2006 року становить за експертною оцінкою 31768,00 грн.

Орендарю зазначене майно було передане 14.07.2006 року за Актом приймання-передачі орендованого приміщення, який підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Крім того, 14.07.2006 року між Головним управлінням статистики у Київській області далі (балансоутримувачем) та Приватним підприємством «АИ-ТІ-ЕЛ»(орендарем) на підставі п. 5.16. Договору оренди, був укладений Договір про відшкодування витрат Головного управління статистики у Київській області на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (Договір про відшкодування).

Відповідно до п. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з п. 5.4. Договору оренди орендар подає орендодавцю копії платіжних доручень з відміткою банку по виплатах орендної плати до 15 числа кожного місяця, наступного за звітним. Відповідальність за достовірність наданої інформації покладається на керівника та головного бухгалтера Орендаря. Згідно п. 3.3. Договору оренди орендна плата перераховується щомісячно, не пізніше 10 числа наступного місяця:

-          50% орендної плати перераховується до Державного бюджету України;

-          50% орендної плати Балансоутримувачу.

Крім того, згідно п. 2.2.3 Договору про відшкодування, орендар зобов'язаний відповідно до рахунків вносити плату на рахунок Балансоутримувача за технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщення, на ремонт відповідно до відновної вартості приміщення, а також за комунальні послуги та сплачувати податки на землю та за спеціальне використання прісних водних ресурсів, або на рахунок підприємств, які надають комунальні послуги та інших підприємств, що виконують комплекс робіт вказаних у п. 2.1.1. (згідно розрахунків Головного управління статистики у Київській області).

Позов подано, оскільки орендар (відповідач) в порушення умов Договору оренди та Договору про відшкодування, своїх зобов'язань щодо оплати орендної плати та наданих послуг належним чином не виконав, в результаті чого станом на 22.10.2010 року за ним утворилась заборгованість за Договором оренди в сумі 10813,83 грн., за Договором про відшкодування  в сумі  491,60 грн.

В ході розгляду спору Головне управління статистики у Київській області повідомило, що станом на день звернення до суду заборгованість відповідача за Договором про відшкодування складала 491,60 грн., після чого була сплачена   в сумі  201,83 грн. 26.10.2010 року та в сумі 296,17 грн. 10.11.2010 року.

З врахуванням викладеного позивач подав до суду заяву від 22.02.2011 року № 14/1-13/962 про збільшення розміру позовних вимог. У відповідній заяві позивач уточнив позовні вимоги і просить стягнути з відповідача 12920,60 грн. заборгованості зі сплати орендної плати станом на 14.02.2011 року.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку, відповідач за період дії Договору з 2007 року орендні платежі сплачував не в повному обсязі, а з  2009 року майже припинив сплату орендних платежів. Відповідні обставини відповідачем не заперечені та не спростовані.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на безпідставність нарахування  орендної плати в період з травня по грудень 2009 року в наведеному позивачем в розрахунку розмірі, оскільки, згідно Постанови  Кабінету Міністрів України  від 25.03.2009 року № 316 у відповідний період діяли знижені (45%) ставки.

У зв'язку з чим, відповідач на підставі листів Регіонального відділення Фонду державного майна України від 29.05.2009 року № 13-14-1100 та від 20.01.2001 року № 13-14-123  надав власний розрахунок суми боргу з орендної плати виходячи з даних Регіонального відділення Фонду державного майна України.

Суд не приймає відповідний розрахунок орендної плати на основі даних Регіонального відділення Фонду державного майна України, оскільки на орендну плату, яка підлягає сплаті до Державного бюджету не нараховується ПДВ, тому  відповідні платежі є меншими, ніж частина, яка сплачується балансоутримувачу.

Позивач в ході розгляду спору заперечував проти необхідності зниження ставок орендної плати згідно Постанови Кабінету Міністрів України  від 25.03.2009 року № 316, оскільки така Постанова є лише підставою для внесення відповідних змін у Договір оренди згідно ст. 654 Цивільного кодексу України, чого відповідачем не зроблено. Таким чином, позивач вважає, що з відповідача підлягає стягненню орендна плата в розмірі, визначеному відповідним Договором оренди.

Як вбачається з наданого позивачем розрахунку позову станом на 14.02.2011 року,  орендна плата нарахована згідно Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.2 Договору).

При цьому, позивач наголошував на тому, що він не є орендодавцем за відповідним Договором оренди і не управнений вирішувати питання щодо внесення відповідних змін у Договір.

У зв'язку з чим, судом було залучено до участі у справі орендодавця спірного майна -Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області. Як вбачається з пояснень Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області,  згідно п. 3.1 Договору оренди № 379 індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку та порядку використання плати за оренду державного майна.

Наведені вище розрахунки по орендній платі діяли з моменту підписання Договору до прийняття Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 року № 316, яка впровадила тимчасове зниження орендних ставок при розрахунку орендної плати за травень-грудень 2009 року.

Згідно даної Постанови, по договорах оренди, укладених без проведення конкурсу на право оренди державного майна, та по інших договорах, за якими орендна плата за базовий місяць розрахунку визначена відповідно до Методики, де орендна плата прямо пропорційна орендній ставці, розрахункова орендна плата за поточний місяць, визначена згідно з пунктами 8,12,13 Методики, коригується на 0,45.

Фонд державного майна України видав інструктивний лист від 22.04.2009 року за № 10-16-5581, який не передбачав обов'язкового укладання додаткових угод з орендарями.

Орендарі отримали повідомлення про застосування тимчасового зниження ставки за оренду державного майна при розрахунку орендної плати.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2010 року № 440 «Про внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 року № 316»встановлено, що з 1 липня 2010 року до 1 січня 2011 року орендні ставки застосовуються у розмірі 45 відсотків установленого обсягу для орендарів - суб'єктів малого підприємництва і 80 відсотків установленого обсягу - для інших орендарів. Так як приватне підприємство «Ай-Ті-Ел»не надало підтвердження, що воно являється суб'єктом малого підприємництва, до даного підприємства застосовувались розрахунки у розмірі 80 відсотків.

Враховуючи надані орендодавцем - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області, суд не приймає заперечення позивача проти зменшення ставок орендної плати  згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 року № 316.

Крім того, судом встановлено, що згідно п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 року № 316 та п. 2  Постанови Кабінету Міністрів України від 16.06.2010 року № 440  для проведення розрахунків за чинними договорами оренди державного нерухомого майна, що укладені до набрання  чинності відповідними постановами, застосовуються  орендні ставка, визначена відповідно до п. 1 таких постанов.

Таким чином, до Договору оренди, який укладений до набрання чинності Постановами Кабінету Міністрів України від 25.03.2009 року № 316 та від 16.06.2010 року № 440, застосовуються орендні ставки, визначена відповідно до п. 1 таких постанов.

Позивачем в судовому засіданні 10.03.2011 року надано суду розрахунок позову станом на 14.02.2011 року,  в якому застосовано ставку 45%, однак за період з травня 2009 року по січень 2011 року, що суперечить відповідним умовам Договору оренди та Постановам Кабінету Міністрів України.

За наслідками розгляду спору судом встановлено, що з відповідача підлягає стягненню заборгованість з орендної плати згідно розрахунку позивача, однак з застосування  45% ставки за період з травня по грудень 2009 року та з застосуванням 80% ставки за період з  липня 2010 року по січень 2011 року, що за розрахунком суду складає  10245,13 грн. (з ПДВ).  

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено що, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання, зокрема, припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Стаття 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно  з  ч.ч. 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона  повинна вжити  усіх заходів, необхідних для належного  виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси  другої сторони  та забезпечення  загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язання  є підставою для застосування  господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не виконав його в строк, встановлений договором або законом.

У зв'язку з чим, за невиконання обов'язку щодо своєчасної сплати орендних платежів, з відповідача підлягає стягненню 10245,13 грн. боргу.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона  повинна довести  ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги (з врахуванням уточнень) позивачем доведені та обґрунтовані, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 10245,13 грн.

Відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України  покладається судом на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями  22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «АЙ-ТІ-ЕЛ»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Крижановського, буд. 5, кв. 7) на користь Головного управління статистики у Київській області (04050, м. Київ, вул. Тургенєвська, 71, код ЄДРПОУ 02360731; на  реквізити: р/р 31251274210042, одержувач: Банк ГУДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 02360731.)  10245,13 грн. боргу з орендної плати, 102,45 грн. витрат по сплаті державного мита та 187,13 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

          Суддя                                                                                А.Ю. Кошик