Рішення

від 16.03.2011 по справі 09/5026/132/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

09/5026/132/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 16 березня 2011 року                                                  Справа № 09/5026/132/2011

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого - судді Курченко Н.М., при секретарі Мирошниченко Б.В., за участю представників сторін: позивача - Сімчишин В.О. за довіреністю, відповідача - Лут Л.К. за довіреністю, Полішкевич М.В. за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом державного підприємства  "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", с. Чорнявка Черкаського району   про  стягнення 109290,97 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Подано позовну заяву, у якій позивач просить стягнути з відповідача 113190,97 грн., у тому числі: 87069,97 грн. боргу та 26121,00 грн. договірного штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення умов, укладеного сторонами 17 березня 2010 року договору поставки насіння № 0317-02, покупець насіннєвого матеріалу (відповідач) не повністю розрахувався за отриманий товар, чим порушені права позивача (постачальника за договором). За прострочення виконання грошового зобов'язання відповідач повинен сплатити договірний штраф у розмірі 30% від суми невиконаного зобов'язання.

У клопотанні про зменшення позовних вимог від 02 лютого 2011 року позивач просить стягнути з відповідача 84069,97 грн. боргу та 25221,00 грн. договірного штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання, посилаючись на те, що відповідач сплатив додатково 3000,00 грн., тому сума основного боргу, відповідно, сума штрафу  зменшились.

Клопотання позивача про зменшення позовних вимог задоволено судом.                      Відповідач у письмовому відзиві від 21 лютого 2011 року  на позовну заяву   просив відмовити у позові, посилаючись на те, що мали місце форс-мажорні обставини, які звільняють відповідача від відповідальності.

          У доповненнях від 16 березня 2011 року до відзиву на позовну заяву відповідач визнав основний борг в сумі 84069,97 грн., однак просить відстрочити його погашення, у зв'язку з обставинами непереборної сили; вважає неправомірною вимогу про стягнення штрафних санкцій, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин, передбачених п.п. 5.1 договору, які звільняють його від встановленої відповідальності.

          У судовому засіданні:

- представник позивача підтримав зменшені позовні вимоги, вважав, що вказані представником відповідача обставини та надані ним докази, не свідчать про наявність форс-мажорних обставин, оскільки останні підтверджуються лише висновком Торгово-Промислової Палати України, в порушення умов договору відповідач про такі обставини не повідомляв,  тому відсутні підстави для звільнення його від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання; просив позов задовольнити повністю, заперечив проти клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду;

- представники відповідача визнали основний борг в сумі 84069,97 грн., просили відстрочити його сплату на 1 рік з дня прийняття рішення; заперечили щодо застосування до відповідача штрафних санкцій з підстав, викладених у  письмовому відзиві на позовну заяву та доповненнях до нього.

Згідно ст. 85 ГПК України у судовому засіданні оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.

17 березня 2010 року між сторонами укладений договір №0317-02 поставки насіння (далі - Договір), відповідно до умов якого  постачальник (позивач у справі) зобов'язався передати у власність покупця (відповідача у справі) насіння сільськогосподарських рослин, а покупець зобов'язався прийняти це насіння та оплатити його вартість відповідно до умов, вказаних у цьому договорі.

Згідно п. 3.1. Договору загальна вартість цього договору становить 198099 грн. 95 коп., у тому числі ПДВ - 33016 грн. 66 коп.

У п. 3.2. Договору сторони встановили, що розрахунок проводиться покупцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника поетапно: суму в розмірі 59429 грн. 98 коп. на умовах 100% передоплати; суму заборгованості у розмірі 138669 грн. 97 коп. покупець сплачує наступним чином: 1400 грн.  до 25.04.2010; 1400 грн. до 25.05.2010; 1400 грн. до 25.06.2010; 1400 грн. до 25.07.2010; 133069,97 до 01.09.2010.

Відповідно до п. 4.2. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків передбачених у розділі 3 цього договору, покупець сплачує продавцеві  штраф у розмірі 30% від всього залишку заборгованості.

У п. 5.1. Договору сторони встановили, що вони не несуть відповідальність за невиконання будь-яких положень цього договору, якщо це спричинено діями, що є за межами контролю сторони, яка не виконала своїх обов'язків, а саме: стихійне лихо, вкрай несприятливі погодні умови, пожежі, війни, воєнні дії, страйки, громадські безпорядки, втручання влади, далі - обставини непереборної сили.

Згідно п. 5.2. Договору обставини непереборної сили автоматично подовжують виконання договору.

Відповідно до п. 5.5. Договору сторона, що постраждала від обставин дії непереборної сили, повинна негайно, але не пізніше 5 днів з моменту їх виникнення, сповістити іншу сторону телеграмою чи факсом про настання таких обставин, їх тип і можливу тривалість. Якщо сторона вчасно не сповістить іншу сторону про вищевикладені обставини, то вона не має права на них посилатися, крім випадку, коли сама обставина непереборної сили перешкоджає такому повідомленню.

На виконання умов Договору позивач здійснив відповідачу поставку насіння сільськогосподарських рослин на загальну суму 198099,95 грн., що підтверджується видатковими накладними від 17 березня 2010 року № РН-О026 на суму 150000,00 грн., №РН-О027 на суму  48099,95 грн., довіреностями відповідача на одержання товару та не заперечується відповідачем.

04 лютого 2010 року відповідач здійснив, встановлену договором попередню оплату за насіння сої, гречки в сумі 59429,98 грн.  В подальшому,  відповідач порушував встановлений договором графік платежів, до 01.09.2010 року за поставлене насіння сої та гречки обумовлену договором суму не сплатив,  внаслідок чого станом на 28.01.2011 року утворився борг з оплати за поставлене насіння в сумі  84069,97 грн., що  підтверджується випискою по рахунку  позивача, двостороннім актом взаємних розрахунків по договору станом на 28.01.2011 року  та визнається відповідачем.

У розділі 4 Договору сторони встановили відповідальність сторін за порушення його умов, зокрема: за несвоєчасне проведення розрахунків передбачених у розділі 3 цього договору, покупець сплачує продавцеві  штраф у розмірі 30% від всього залишку заборгованості (п. 4.2 Договору).

Визнавши основний борг, відповідач не визнає застосування до нього договірного штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання, посилаючись на наявність форс-мажорних обставин, які підтверджує наступними документами.

- актом від 02 вересня 2010 року, складеним комісією в складі: начальника відділу економічного аналізу управління агропромислового розвитку, директора СТОВ "Нива", головного агронома СТОВ "Нива", головного бухгалтера,  про те, що на період цвітіння культури (гречки) температура на поверхні ґрунту була понад 50 градусів, що призвело до стерилізації пилку даної культури, і запилення відбулося у 10% суцвіття; комісія пропонувала списати 90 га гречки на загибель.

- довідкою Черкаського обласного центру з гідрометеорології від 14.12.2010 року № 03-06/38, у якій зазначається, що погодні умови першої половини травня 2010 року (тепла, вітряна та суха погода) та другої половини травня 2010 року  (часті зливові дощі, в окремі дні сильні у супроводі шквалів та граду), підвищення температури до +30 градусів і вище з початку червня та утримання надзвичайно температур в липні - серпні у супроводі дефіциту опадів та суховіїв створили умови для швидкої втрати вологи з ґрунту та погіршились умови для росту, цвітіння та запліднення сої і гречки. Тож цілком можливі неповне запилення та засихання суцвіть у гречки та сої. Створювались умови для незворотного погіршення стану пізніх сільгоспкультур - в'янення, пожовтіння, засихання листя і рослин та передчасного закінчення вегетації, як наслідок зменшення врожаю. Одночасно сильні зливи у супроводі граду та шквалів в поодинокі дні могли пошкодити посіви.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає позовні вимоги підлягаючими задоволенню, з огляду на наступне.

Предметом спору у справі є стягнення боргу з оплати за поставлене на підставі договору  насіння сільськогосподарських рослин та стягнення штрафу, за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Сторонами спірних правовідносин є суб'єкти господарювання.

Державне підприємство "Державний резервний насіннєвий фонд України" (позивач у справі) є державним комерційним підприємством (п.1.5 Статуту).  СТОВ "Нива" (відповідач у справі) - сільськогосподарське підприємство - юридична особа.

У відповідності до ч. 2 ст. 4 Господарського кодексу України (далі –ГК України) особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Зобов'язання, які виникла між сторонами на підставі Договору, є господарськими, у сфері господарсько-торговельної діяльності.

Господарсько-торговельна діяльність опосередковується господарськими договорами поставки, контрактації, енергопостачання, купівлі-продажу, оренди та іншими.

Договір, на підставі якого виникли господарські зобов'язання сторін, за своєю правовою природою є договором поставки, предметом якого є поставка насіння.

Загальні положення поставки врегульовані параграфом 1 глави 30 ГК України.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки не врегульованих цим ГК України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 712 ЦК України регулює відносини, що виникають із договору поставки. Так, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Основні положення, що регулюють виробництво, реалізацію та використання насіння і садивного матеріалу сільськогосподарських, лісових, квітково-декоративних, а також лікарських рослин, на які затверджено державні стандарти, визначають правові відносини між виробниками та споживачами насіння і садивного матеріалу та охороняють їх права містить Закон України "Про насіння і садивний матеріал" від 26 грудня 2002 року № 411-IV (далі вживається - ЗУ "Про насіння і садивний матеріал").

Згідно зі ст.2 ЗУ "Про насіння і садивний матеріал" насіння і садивний матеріал являється об'єктом насінництва.

Відповідно до ст.3 ЗУ "Про насіння і садивний матеріал" сторони договору поставки, на підставі якого виникли господарські зобов'язання,  являються суб'єктами насінництва та розсадництва.

З матеріалів справи вбачається, що позивач поставив відповідачу насіння сої та гречки, які відповідач прийняв без зауважень. Претензій стосовно якості посівного матеріалу не заявлено. На виконання умов договору відповідач сплатив 04.02.2010 за насіння, обумовлену договором суму попередньої оплати - 59429,98 грн. В подальшому, відповідач порушував встановлений договором графік платежів, у встановлений договором строк (до 01.09.2010 року), оплату за поставлене насіння не здійснив, внаслідок чого станом на 28 січня 2011 року утворилась заборгованість з оплати за поставлене насіння в сумі 84069,97 грн., яка визнана відповідачем, але не сплачена.

Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 ГК України. Статтею 193 ГК України передбачено, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)  з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно зі статтями  193, 202 Господарського кодексу України  та статтями 525, 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства;  одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.

Враховуючи викладені норми законодавства, умови Договору та вищенаведені докази у справі, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача 84069,97 грн. боргу  з оплати за поставлений на підставі договору товар .

Відповідач у доповненнях до відзиву на позовну заяву, визнавши основний борг в сумі 84069,97 грн., просив відстрочити його погашення, мотивуючи тим, що внаслідок несприятливих погодних умов не вдалося зібрати врожай, необхідний для погашення боргу.

Враховуючи обставини справи, суд не вбачає підстав для відстрочки виконання рішення.

Стосовно застосування відповідальності за порушення виконання грошового  зобов'язання, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України  кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Статтею 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

          Згідно ст. 219 ГК України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.

У п. 5.1. Договору сторони встановили, що вони не несуть відповідальність за невиконання будь-яких положень цього договору, якщо це спричинено діями, що є за межами контролю сторони, яка не виконала своїх обов'язків, а саме: стихійне лихо, вкрай несприятливі погодні умови, пожежі, війни, воєнні дії, страйки, громадські безпорядки, втручання влади, далі - обставини непереборної сили.

Виконання грошового зобов'язання є простроченим з 02.09.2010 року, що не заперечується відповідачем, однак він вважає, що за наведених ним обставин, є підстави для звільнення його від встановленої договором відповідальності.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п. 4.2. Договору за несвоєчасне проведення розрахунків передбачених у розділі 3 цього договору, покупець сплачує продавцеві  штраф у розмірі 30% від всього залишку заборгованості.

З огляду на наведені докази у справі, умови договору та наведені норми законодавства, суд вважає, що відповідач не довів наявність форс-мажорних обставин, не виконав умови п.5.5 договору стосовно сповіщення сторону про настання обставин не пізніше 5 днів з моменту їх виникнення. Акт комісії відповідача та довідка Черкаського обласного центру з гідрометрології, на які посилається відповідач, як на підтвердження наявності форс-мажорних обставин, які перешкоджали своєчасному проведенню розрахунків з позивачем,  суд не приймає до уваги, оскільки вони не свідчать, що порушення зобов'язання з оплати за поставлене насіння, відбулось саме через обставини, які викладені у цих документах. Отже відсутні підстави для звільнення відповідача від встановленої договором відповідальності за порушення виконання грошових зобов'язань.

Таким чином, за прострочення виконання грошового зобов'язання позивач правомірно нарахував договірний штраф в сумі 25221,00 грн. (84069,97 грн. х 30%), який підлягає стягненню з відповідача.

З огляду на викладене, суд вважає           доведеним право позивача на стягнення з відповідача 84069,97 грн. боргу та 25221,00 грн. договірного штрафу за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені  останнім при поданні позову, а саме: 1131,91 грн. грн. витрат на сплату державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього: 1367,91 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Нива", Черкаська область, Черкаський район, с. Чорнявка, вул. Гагаріна, 2, ідентифікаційний код 21352743 на користь  державного підприємства  "Державний резервний насіннєвий фонд України", м. Київ, вул. Ямська, 32, ідентифікаційний код  30518866 - 84069,97 грн. боргу, 25221,00 грн. договірного штрафу та 1367,91 грн. судових витрат.

Відмовити сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю "Нива" у задоволенні клопотання про відстрочку виконання  рішення.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом 10 днів з дня складення повного рішення.

Суддя                                                                                Н.М.Курченко    

          Повне рішення складено 18 березня 2011 року.