Рішення

від 12.03.2008 по справі 6/350

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/350

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.03.08 р.                                                                               Справа № 6/350                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді_Подколзіної Л.Д.

При секретарі  Шабановій Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Благодійного фонду “Рятівник Донбасу” м.Донецьк

до відповідача: Аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління МНС України в Донецькій області м.Донецьк

третьої особи

про стягнення _ 72 232грн. 77коп.

за участю

прокурора

представників сторін:

від позивача –  Кузнецов Ю.С. – представник по довіреності  від 16.01.2008р.

від відповідача – не з”явився

від третьої особи

СУТЬ СПОРУ:

            Позивач, Благодійний фонд “Рятівник Донбасу” м.Донецьк, звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління МНС України в Донецькій області м.Донецьк неустойки у розмірі 0,5% від вартості майна за кожний день затримки у сумі 72 232грн. 77коп. відповідно договору відповідального зберігання від 05.09.2006р.  

             Справа слуханням неодноразово відкладалася, у зв”язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та непредставленням ним письмових заперечень стосовно збільшення позивачем позовних вимог.

           Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечив проти позову, оскільки позовні вимоги поклажодавця пов”язані саме з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов”язання щодо повернення автомобіля, тобто не грошове зобов”язання. Відповідач вважає вимоги щодо стягнення неустойки (пені) за невиконання зобов”язання з повернення автомобіля такими, що суперечать закону, оскільки згідно статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов”язання, а підставою для застосування є лише простро чення виконання грошового зобов”язання.

          Позивач у поясненнях на відзив відповідача, пояснив, що відповідно до п.3.2 ст.3 та п.2.1.3 ст.2 договору позивач використовуючи своє право на повернення автомобілю, звернувся до відповідача з листом №5 від 30.05.2007р. про повернення автомобілю з відповідального зберігання. Але відповідач своїм листом №359 від 05.06.2007р. відмовив повернути автомобіль чим порушив законні права позивача. Крім того, наполягає на тому, що пеня може бути застосована за порушення будь-яких господарських зобов”язань, а не тільки за невиконання грошового зобов”язання.

            У процесі слухання справи позивач  звернувся до суду з заявою, у порядку ст.22ГПК України,  в якій збільшив розмір позовних вимог по справі №6/350 на суму неустойки за період з 30.10.2007р. по 11.02.2008р., що становить суму - 51 948грн. 22коп. (Усього 124 180грн. 99коп.). Суд приймає до уваги дане збільшення позовних вимог  та розглядає справу по суті.

          Ухвалою від 20.02.2008р. господарський суд за клопотанням сторін продовжив строк розгляду справи на один місяць, відповідно ст.69 ГПК України.

          12 березня 2008р. відповідач у судове засідання не з”явився, про час і місце якого був повідомлений належним чином, письмових заперечень стосовно збільшення позивачем позовних вимог не представив. Відповідно роз”яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, тільки якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Так як, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, справа розглядається  відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши матеріали справи,  вислухавши представника позивача,  суд

встановив:

         5 вересня 2006р.  між Благодійним фондом “Рятівник Донбасу” м.Донецьк  (власник) та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення головного управління МНС України в Донецькій області м.Донецьк (зберігач) був укладений договір, згідно умов якого позивач передає, а відповідач приймає на відповідальне зберігання наступне майно: автомобіль SKODA, OKTAVIA, TOUR, 2006року випуску державний номер АН 0274 ВІ, колір: “Сірий”, Кузов №ТМВDK41U07В006920. Вартість майна переданого на зберігання становить 98 949,00 грн. (п.1.3 договору).

          Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

          Позивач посилається на виконання своїх договірних зобов'язань у повному обсязі, де він у виконання умов договору,  6 вересня 2006р. по акту прийому-передачі, підписаному уповноваженими особами обох підприємств та скріпленому печатками,  на підставі  довіреності, виданої на представника відповідача серії ЯЛЮ №800344 від06.09.2006р. передав відповідачу на відповідальне зберігання автомобіль SKODA, OKTAVIA, TOUR, 2006року випуску, кузов №ТМВDK41U07В006920.

           Відповідно до умов договору відповідач прийняв на себе зобов”язання по зберіганню автомобіля та набув право користуватися цим автомобілем для виконання своїх завдань, за умови використання його за призначенням, а також відшкодувати вартість зносу майна у розмірах, узгоджених з позивачем або викупити цей автомобіль, сплативши його вартість.

         Згідно з п.2.1.3 укладеного договору відповідач повинен повернути автомобіль позивачу по першій вимозі у триденний термін.

          Пунктом 3.2 договору передбачено право позивача у будь-який час вимагати у відповідача автомобіль, який знаходиться на зберіганні.

          Позивач, відповідно до п.3.2  та п.2.1.3 договору, використовуючи своє право на повернення автомобілю, звернувся до відповідача з листом №5 від 30.05.2007р. про повернення автомобілю з відповідального зберігання. Але відповідач своїм листом №359 від 05.06.2007р. відмовив повернути автомобіль, чим порушив законні права позивача.

  Оскільки відповідач у добровільному порядку не повернув автомобіль, позивач  звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Аварійно-рятувального загіну спеціального призначення Головного управління МНС в Донецькій області м. Донецьк про зобов'язання повернути майно вартість  якого становить  98 949,00 грн.

          16 січня 2008р. господарським судом Донецької області було винесено рішення по справі № 3/310, яким позовні вимоги Благодійного фонду “Рятівник Донбасу” м.Донецьк про повернення автомобілю SKODA, OKTAVIA, TOUR, 2006року випуску державний номер АН 0274 ВІ, колір: “Сірий”, Кузов №ТМВDK41U07В006920, вартістю-98 949грн. були задоволені у повному обсязі.

           Крім того, пунктом 4.3 договору відповідального зберігання (з правом користування) від 05.09.2006р. сторони передбачили, що у випадку неповернення майна позивачу за першою вимогою, відповідач повинен виплатити позивачу неустойку у розмірі 0,5% від вартості майна за кожний день затримки.

           У разі порушення зобов”язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст.611 ЦК України).

          Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання  зобов'язань може забезпечуватися згідно з законом або договором неустойкою (штрафом, пенею).

          Згідно статті ст.549 ЦК України  неустойкою (штрафом, пенею) визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення виконання.  Оскільки відповідач порушив умови договору   відповідального зберігання від 05.09.2006р. і своєчасно не повернув поклажедавцеві (позивачу) майно, то суд вважає вимоги позивача щодо стягнення неустойки у сумі 124 180грн. 99коп. підлягають задоволенню частково у сумі 89 054грн. 10коп. з наступних підстав.

           Пунктом 6 ст.232 ГК України передбачено, що  нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язаня, припиняється  через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, але як вбачається з матеріалів справи позивачем здійснений розрахунок неустойки з дати відправлення відповідачем свого листа №359 від 05.06.2007р. про відмову повернути автомобіль, у кількості 251днів, тобто позивачем був збільшений період нарахування неустойки, суд вважає, що нарахування неустойки має припинювальний термін.

          На підставі вищевикладеного, сума неустойки, яку відповідач зобов”язаний сплатити на користь Благодійного фонду “Рятівник Донбасу” м.Донецьк, складає 89 054грн. 10коп. з розрахунку вартості автомобілю SKODA OKTAVIA TOUR, а саме: 98 949грн. 00коп.0,5%180днів=89 054грн. 10коп. Тобто, з дати вимоги про повернення автомобілів зазначеній у листі вих.№2 від 28.04.2007р. (до 07 травня 2007р.) та плюс три дні відповідно п.2.1.3 договору, тобто з 11.05.2007р. по 11.11.2007р.  

          Відповідно зі ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності.  

          Суд відхиляє ствердження відповідача про те, що характер договірної неустойки та спосіб її нарахування вказує на те, що сторони передбачили договором неустойку за неповернення речі саме у виді пені, правове регулювання якої здійснює норма частини 3 ст.549 ЦК України.  Оскільки, згідно ст.549 ЦК України неустойкою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов”язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов”язання.

         Діючим законодавством не заборонено встановлювати неустойку у вигляді штрафу за кожен день прострочення виконання зобов”язання, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного негрошового зобов”язання.

        Окрім цього, відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб”єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов”язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей,  передбачених Господарським кодексом України. Згідно ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо порушено господарське зобов”язання та спірні відносини є господарськими, то господарські санкції, зокрема пеня, можуть бути застосовані за порушення будь-яких господарських зобов”язань, а не тільки за невиконання грошового зобов”язання.   

         Оскільки на день прийняття судом рішення по справі №6/350 договір відповідального зберігання від 05.09.2006р. укладений між Благодійним фондом “Рятівник Донбасу” м.Донецьк та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення головного управління МНС України в Донецькій області м.Донецьк не ким не був оскаржений та є дійсним, то суд вважає вимоги позивача обґрунтованими.

         Витрати по сплаті держмита та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу треба віднести на відповідача, пропорційно стягнутої суми,  оскільки він необґрунтовано довів розгляд справи до суду.

          Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст.193, 230, 231, п.6 ст.232 ГК України, ст.ст. 6, 546, 549, 611 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 69, 75, 82,  84, 85  ГПК  України, суд –

                                                            В И Р І Ш И В  :

          Позовні вимоги Благодійного фонду “Рятівник Донбасу” м.Донецьк до Аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління МНС України в Донецькій області м.Донецьк  про стягнення  124 180грн. 99коп.    задовольнити  частково.

Стягнути з Аварійно-рятувального загіну спеціального призначення головного управління МНС України в Донецькій області (83096, м.Донецьк, вул.Гурильових,13-а, ЄДРПОУ 08588642) на користь Благодійного фонду “Рятівник Донбасу” (83108, м.Донецьк, пр.Партизанський, буд.110; пошт.адреса:83004 м.Донецьк, вул.Університетська, 112, ЄДРПОУ 33792709) неустойку у сумі 89 054грн. 10коп., витрати по сплаті держмита у сумі  890грн. 55коп. та  витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118грн.

          В решті частині позову відмовити.

      Рішення   було оголошено  у судовому засіданні  12.03.2008р.

       Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

          Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Суддя                                                                         Подколзіна Л.Д.