Постанова

від 11.03.2008 по справі 2/223/3

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2/223/3

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 березня 2008 р.                                                                                    № 2/223/3  

Вищий господарський  суд  України у складі колегії суддів :

головуючого суддіОвечкіна В.Е.,

суддівЧернова Є.В.,

Цвігун В.Л.,

розглянув касаційну скаргу

Департаменту  Державної виконавчої служби України

на постанову від 12.12.07 Київського апеляційного господарського суду

у справі№ 2/223/3 господарського суду Чернігівської області

скаржникПриватне підприємство "Поробетон"

орган, дії (бездіяльність) якого оскаржуютьсяДепартамент  Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України

відповідач1.Державна виконавча служба у Новозаводському районі м.Чернігова2.Головне управління державного казначейства України в Чернігівській області

простягнення 17159,4 грн.

У справі взяли участь представники сторін:

Приватного підприємства "Поробетон": Пекур О.П. –керівник , паспорт НН 987487 виданий 25.01.02

Міністерство юстиції України: Черноволов В.А., Андреєва Т.В., довір. у справі

ВСТАНОВИВ:

Приватним підприємством „Поробетон"  було подано скаргу, в якій він просив визнати незаконною постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби України від 24.05.2007р. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документу) по виконанню рішення господарського суду Чернігівської області від 09.01.2007р. та зобов'язати Департамент Державної виконавчої служби України прийняти виконавчий документ (наказ господарського суду Чернігівської області № 2/223/3 від 23.04.2007 року) до провадження та відкрити виконавче провадження.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.10.2007р. (суддя Михайлюк С.І.), залишеною без змін постановою  Київського апеляційного господарського суду від 12.12.07 (колегія суддів : Мартюк А.І., Зубець Л.П., Лосев А.М.) скаргу задоволено частково. Постанову відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби   від 24.05.2007р. про відмову у відкритті  виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2/223/3 від 23.04.2007р., що виданий господарським судом Чернігівської області про стягнення з  Державного бюджету України на користь ПП "Поробетон" коштів на відшкодування збитків та судових витрат - визнано незаконною. В решті вимог у задоволенні скарги відмовлено.          

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, Департамент Державної виконавчої служби  звернувся  з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові акти скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити скаржнику в задоволення скарги на постанову ВДВС про відмову у відкритті виконавчого провадження.

Скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права. Судом не враховано норму ст. 117 ГПК України, яка встановлює, що наказ має відповідати  вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Судами не враховані вимоги ст.ст. 19, 24 Закону України "Про виконавче провадження", яким встановлено, що у виконавчому документі обов'язково має бути зазначено  найменування стягувача і боржника, їх місцезнаходження. Наказ господарського суду Чернігівської області від 23.04.07 у справі №2/223/3, якій надійшов  на примусове  виконання до відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Мінюсту України не містив основних реквізитів –назви та місцезнаходження боржника. В наказі суду боржником зазначено Державний бюджет України, якій не є ні фізичною, ні юридичною особою.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Попередні судові інстанції встановили наступне.

Судом встановлено, що з вини ВДВС ПП "Поробетон" заподіяно шкоду у зв'язку з неналежним виконанням своїх обов'язків по виконанню рішення  господарського суду  Чернігівської області  від 29.11.05 у справі №14/264.

Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби 24.05.2007р. винесена постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа), згідно з якою відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/223/3 від 23.04.2007р., що виданий господарським судом Чернігівської області про стягнення з Державного бюджету України на користь ПП "Поробетон" коштів на відшкодування збитків та судових витрат.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 86 Закону України "Про виконавче провадження" збитки, заподіяні державним виконавцем громадянам чи юридичним особам при здійсненні виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом.

Частиною 3 ст. 11 Закону України "Про державну виконавчу службу" шкода, заподіяна державним виконавцем фізичним чи юридичним особам під час виконання рішення, підлягає відшкодуванню у порядку, передбаченому законом, за рахунок держави.

У зв'язку з зазначеним колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком попередніх судових інстанцій про те, що в даному випадку відшкодування ПП "Поробетон" шкоди, завданої незаконними діями державної виконавчої служби, має здійснюватись за рахунок держави.

Згідно з ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними діями органу державної влади при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Державне казначейство України здійснює безспірне списання коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного  бюджету  України  та місцевих  бюджетів, за рішенням, яке було прийняте державним органом, що відповідно до закону має право на його застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України "Про виконавче провадження" виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів або з бюджетних установ, здійснюється органами Державного казначейства України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України "Про "Державний бюджет України на 2007 рік" встановлено, що виконання рішення, яке прийнято органом державної влади, що відповідно до закону має право на його застосування, про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного бюджету, здійснюється Державним казначейством України за попереднім інформуванням Міністерства фінансів України

Попередні судові інстанції при винесенні оскаржуваних судових актів не врахували положень ст. 84 ГПК України, згідно якої при задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказується: найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або зобов'язана виконати відповідні дії. Згідно ст. 117 ГПК України у наказі господарського суду  має бути зазначено, зокрема, найменування стягувача і боржника, їх адреси, найменування і номери рахунків в банках.

В цій справі відповідачами є Державна виконавча служба у Новозаводському районі м. Чернігова та Головне управління державного казначейства України в Чернігівській області, однак, в наказі господарського суду Чернігівської області від 23.04.07 відповідачі у справі не зазначені.

За таких обставин касаційна інстанція вважає доводи скаржника про те, що виконавчий документ –наказ суду №2/223/3 від 23.04.07 не відповідає вимогам виконавчого документу, встановленим Законом України "Про виконавче провадження" обґрунтованими.

Колегія суддів пропонує судді першої інстанції оформити наказ суду відповідно до вимог ст. 117 ГПК України.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119-12, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби України задовольнити частково.

Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 02.10.2007р. та постанову  Київського апеляційного господарського суду від 12.12.07 у справі №2/223/3 господарського суду Чернігівської області  скасувати.

Справу направити на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області .

Головуючий, суддя                                                            В. Овечкін

Судді:                                                                                    Є. Чернов

                                                                                              В. Цвігун