Ухвала

від 25.02.2008 по справі 18/541

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

18/541

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

25 лютого 2008 р.                                                                                   № 18/541  

Колегія суддів  Вищого господарського суду України у складі:

Головуючого судді         Кузьменка М.В.,

судді                                   Васищака І.М.,

судді                                   Палій В.М.,

розглянувши

касаційну скаргу           Дочірнього підприємства ""Укрнафтокомплект" Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України"

на постанову                   від 10.12.2007р. Київського апеляційного господарського суду  та рішення від 16.05.2007р. господарського суду м. Києва

у справі                            №18/541

 господарського суду м. Києва                                          

за позовом                       Торгівельно-виробничого приватного підприємства "Ренд"

до                                       Дочірнього підприємства "Укрнафтокомплект" Національної акціонерної компанії

"Нафтогаз України"

треті особи                                Товариство з обмеженою відповідальністю "Дельта Н",

                                           Національна акціонерне компанія "Нафтогаз України"

про                                    визнання частково недійсним договору, стягнення

                                         455 006,49грн.          

в с т а н о в и л а :

Дочірнє підприємство "Укрнафтокомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою на рішення господарського суду м. Києва від 16.05.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2007р., прийняті у справі №18/541.

Вказана скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню  скаржнику з таких підстав.

Відповідно до п.4 ст.111 ГПК України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.

Державне мито сплачується в порядку і розмірі, встановлених законодавством України, що визначено ст.46 ГПК України. При цьому, відповідно до ст.45 ГПК України, позовні заяви і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством.

Розмір державного мита визначений Декретом Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, а порядок сплати –Інструкцією про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22 квітня 1993р.  №15.

За змістом ст.2 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, одним з об'єктів справляння державного мита є касаційна скарга на рішення та постанови суду.

Розмір ставок державного мита визначений ст.3 вказаного Декрету. Зокрема, відповідно до підпункту “г” п.2 вказаної норми,  ставка державного мита з касаційних скарг на рішення та постанови  встановлена у розмірі 50 відсотків ставки,  що підлягає сплаті у разі подання заяви для розгляду спору в першій інстанції, а із спорів майнового характеру –50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Так, в силу підпункту “а” п.2 ст.3 Декрету, з позовних заяв майнового характеру ставка державного мита встановлена у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних  мінімумів доходів громадян; згідно пп. “б”, “в” п.2 вказаної норми, із позовних заяв немайнового  характеру, а також із позовних заяв у спорах, що виникають під час розірвання господарських договорів, ставка державного мита встановлена у розмірі 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

При цьому, п.36 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, яка затверджена наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.93р. №15,   визначено, що позовні заяви по спорах, які виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів, що носять одночасно майновий характер, оплачуються державним митом як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для розгляду позовних заяв по спорах, що виникають при укладенні, зміні або розірванні господарських договорів. У такому ж порядку оплачуються державним митом позовні заяви, що носять одночасно майновий і немайновий характер.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2007р., яка оскаржується у касаційному порядку, залишено без змін  рішення господарського суду м. Києва від 16.05.2007р. Відповідно до вказаного рішення суду визнано недійсним п.3.5 розділу 3 договору №125-06 від 21.04.2006р., укладеного сторонами, та постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 455 006,49грн. заборгованості.

Зазначені судові акти оскаржуються скаржником у повному обсязі.

Так, у поданій касаційній скарзі, ДП "Укрнафтогазкомплект" НАК "Нафтогаз України" просить прийняті у справі судові акти скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Таким чином, касаційна скарга підлягала оплаті державним митом у розмірі 2 317,53грн. (5*17/100*50+455006,49/100*1/100*50).

Разом з тим, до касаційної скарги скаржником додане платіжне доручення №2958 від 26.12.2007р., відповідно до якого до державного бюджету перераховано державне мито у розмірі 2 276грн., тобто менше ніж встановлено. Доказів доплати державного мита скаржником не надано.

Допущене скаржником порушення є підставою для повернення касаційної скарги.

Після усунення допущеного порушення, скаржник, має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст.86, п.4 ст.1113 ГПК України,  колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укрнафтогазкомплект" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на рішення господарського суду м. Києва від 16.05.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2007р. у справі №18/541 та додані до неї документи повернути.

Головуючий суддя                                                       М.В.Кузьменко                                                                                Суддя                                                                                І.М. Васищак

       Суддя                                                                                  В.М.Палій