Постанова

від 11.03.2008 по справі 25/450

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

25/450

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 березня 2008 р.                                                                                    № 25/450  

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П.–головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.

розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр”, м. Київ (далі –ТОВ “Арсенал-Центр”)

на рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2007 та

постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2008

зі справи № 25/450

за позовом комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) “Київреклама”, м. Київ (далі –КП “Київреклама”

до ТОВ “Арсенал-Центр”

про стягнення 53 491,21 грн.

Судове засідання проведено за участю представників сторін:

КП “Київреклама” –Ковальчук О.В.,

ТОВ “Арсенал-Центр” – Баули Т.П.

За результатами розгляду касаційної скарги Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

КП “Київреклама” звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ТОВ “Арсенал-Центр” 45 360 грн. основного боргу, 4 451,33 грн. втрат від інфляції, 3 % річних у сумі 1 351, 10 грн. та                            2 328, 78 грн. пені, а всього  53 491,21 грн. у зв'язку з невиконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором про тимчасове користування місцями розміщення зовнішньої реклами.

Рішенням названого господарського суду від 12.11.2007 (суддя Морозов С.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від  07.02.2008 (колегія суддів у складі: суддя               Зеленін В.О., судді Рєпіна Л.О. та Синиця О.Ф.), позов задоволено з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

ТОВ “Арсенал-Центр” звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення місцевого та  постанову апеляційного господарських судів з даної справи скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування попередніми судовими інстанціями норм матеріального та процесуального права –неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

11.03.2008 у судовому засіданні Вищого господарського суду України представником КП “Київреклама” заявлено клопотання про відкладення розгляду касаційної скарги у зв'язку з неотриманням названим товариством копії такої скарги.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення зазначеного клопотання з огляду на те, що: до касаційної скарги ТОВ “Арсенал-Центр” додано фіскальний чек від 12.02.2008 № 1989, що свідчить про надсилання копії скарги на адресу КП “Київреклама” відповідно до вимог статті 111 Господарського процесуального кодексу України; за твердженням представника КП “Київреклама”, ухвалу Вищого господарського суду України від 25.02.2008 про прийняття касаційної скарги до провадження назване товариство отримало в строк, передбачений процесуальним законодавством; КП “Київреклама” мало досить часу для ознайомлення з усіма матеріалами справи, і, зокрема, з касаційною скаргою ТОВ “Арсенал-Центр”.

Перевіривши на підставі встановлених попередніми судовими інстанціями фактичних обставин правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, Вищий господарський суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Судовими інстанціями у справі встановлено, що:

- 07.03.2005 госпрозрахункова організація “Київреклама” (правонаступником якого є КП “Київреклама”)  та  ТОВ “Арсенал-Центр” уклали договір № 983/ТК (далі - Договір), за умовами якого КП “Київреклама” надало ТОВ “Арсенал-Центр” право на тимчасове користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами, які зазначено в додатках до цього договору. Додатки до договору а також дозвіл на розміщення об'єктів зовнішньої реклами є невід'ємними частинами Договору;

- відповідно до підпункту 4.2 пункту 4 Договору ТОВ “Арсенал-Центр”  зобов'язане отримати рахунок за сплату коштів за право тимчасового користування місцями для розміщення об'єктів зовнішньої реклами не пізніше  п'ятнадцятого числа поточного місяця;

- відповідно до пункту 4.5 пункту 4 Договору орендна плата сплачується кожного місяця не пізніше двадцятого числа;

- додатком № 1 від 07.03.2005 до Договору встановлено оренду плату в розмірі 1 260 грн. без врахування податку на додану вартість (або 1 512 грн. з ПДВ);

- підпунктом 6.3 пункту 6 Договору  за прострочення платежів або їх неповну сплату передбачено пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення;

- згідно з виставленими госпрозрахунковою організацією “Київреклама”  рахунками  від 31.01.2006 № 42108, від 15.02.2006 № 47723, від 15.03.2006 № 47724, від 15.06.2006  № 58335, від 15.09.2006 № 58337, від 12.10.2006 № 58338, від 15.12.2006 № 62790, від 15.01.2007 № 62791, від 15.03.2007 № 65940  протягом  періоду з 01.01.2006 по 31.03.2007 відповідач мав сплатити за Договором  45 360 грн.;

- оскільки на момент звернення до суду вказані рахунки відповідачем не оплачено, позивач просить стягнути з відповідача основну суму боргу, втрати від інфляції, 3 % річних та пеню за прострочення виконання грошового зобов'язання згідно з наданим позивачем розрахунком;

          - звітом про обстеження рекламного засобу від 04.09.2007 Відділом контролю та обліку рекламних засобів КП “Київреклама” встановлено факт використання відповідачем місця для розміщення об'єкта зовнішньої реклами на дату складання цього звіту.

Причиною виникнення спору у справі стало питання про наявність підстав для стягнення  з відповідача заборгованості за Договором.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписом статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 статті 611 ЦК України).

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною першою статті 759 ЦК України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до частин першої статті 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

          Відповідно до статті 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Разом з тим, статтею 764 ЦК України передбачено, що якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Частиною першою статті 16 Закону України “Про рекламу” встановлено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

З урахуванням наведеного, встановивши, що дозвіл на користування рекламним місцем відповідачу було продовжено,  попередні судові інстанції правильно з'ясували факт заборгованості відповідача за користування місцем для розміщення зовнішньої реклами, отриманого в оренду відповідно до Договору, та дійшли обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Таким чином, оскаржувані рішення місцевого та постанова апеляційного господарських судів є законними і обґрунтованими, а доводи касаційної скарги  не спростовують висновків попередніх судових інстанцій.

          Керуючись статтями 1117, 1119 – 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України           

                                             ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2007 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.02.2008 зі справи                  № 25/450 залишити без змін, а касаційну  товариства з обмеженою відповідальністю “Арсенал-Центр” –без задоволення.

Суддя                                                                                               В. Селіваненко

Суддя             І. Бенедисюк

Суддя                                                                                               Б. Львов