Постанова

від 29.03.2011 по справі 15/223/10

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГО СПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" березня 2011 р. Справа № 15/223/10

Одеський апеляційни й господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Пет рова М.С.,

суддів: Разюк Г.П., Колоко лова С.І.

при секретарі судового з асідання: Підгурському Д.Л .

за участю представників сторін:

від позивача:

- Єрощенков В.М. - директор, паспорт НОМЕР_1, дата видачі: 18.06.98 р.;

- Валешинська О.С., д овіреність б/н від 23.07.10 р.

від відповідача: Черн явський О.М. - голова правлін ня, паспорт НОМЕР_2, дата ви дачі: 17.01.02 р.

розглянувши у відкрито му судовому засіданні апеляц ійну скаргу товариства з о бмеженою відповідальністю „ Інтервікон”

на рішення господарськ ого суду Миколаївської облас ті від 15.02.2011 р., яке підписано 18.02.11 р .

по справі № 15/223/10

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Інтервікон”

до фермерського господ арства „Анастасія”

про стягнення 303241,57 грн.

В С Т А Н О В И В:

20.12.10 р. товариство з обмеж еною відповідальністю „Інте рвікон” (далі за текстом - ТО В „Інтервікон”) звернулось д о господарського суду Микола ївської області з позовом до фермерського господарства „ Анастасія” (далі за текстом - ФГ „Анастасія”) про стягненн я 94000 грн. боргу, який складаєть ся з: 93000 грн. основного боргу (ко шти, перераховані на виконан ня умов договору контрактаці ї сільськогосподарської про дукції - попередня оплата то вару), а також 1000 грн. помилково перерахованих коштів.

Заявою від 17.01.11 р. до початку р озгляду справи по суті позив ач збільшив позовні вимоги і підстави позову та просив ст ягнути з відповідача:

- 168654,55 грн. боргу на підставі ч. 2 ст.693 ЦК України у зв' язку із не поставкою відповідачем у встановлений договором стро к сільгосппродукції. При цьо му вказана сума боргу склада ється із 93000 грн., які позивач сп латив в якості передплати за сільгосппродукцію та курсов ої різниці долару США у сумі 75 654,55 грн., яка існувала на час под ачі позову порівняно із курс ом долару США на момент перед плати при перерахунку 93000 грн. н а долари США;

- 125913,33 грн. як 25 процентів за кор истування чужими грошовими к оштами у період з 02.08.06 р. по 27.07.09 р. н а підставі ч.3 ст.693 ЦК України т а п.5.2 договору контрактації с ільгосппродукції;

- 7673,69 грн. збитків від інфляці ї на підставі ч.2 ст.625 ЦК Україн и за прострочення грошового зобов' язання по поверненню вартості непоставленої сіль госппродукції;

- 1000 грн. безпідставно отрима ного майна у відповідності і з ст.1212 ЦК України, які були пом илково перераховані відпові дачу;

а всього загальну суму 303241,57 г рн.

Рішенням господарського с уду Миколаївської області ві д 15.02.11 р. (суддя Ржепецький В.О.) в задоволенні позову відмовле но у повному обсязі.

Як вбачається із змісту мот ивувальної частини оскаржен ого рішення, суд 1 інстанції ві дмовив у задоволенні позовни х вимог щодо стягнення 93000 грн., сплачених позивачем в якост і передплати за товар та стяг ненні курсової різниці долар у США у сумі 75654,55 грн., яка існува ла на час подачі позову порів няно із курсом долару США на м омент передплати при перерах унку 93000 грн. на долари США з огл яду на те, що позивач неправил ьно обрав спосіб захисту пор ушеного права, оскільки відп овідно із ч.2 ст.693 ЦК України та статтями 16 ЦК України, 20 ГК Укр аїни повинен був подати позо в про зобов' язання відповід ача поставити товар або пове рнення сплаченого за договор ом у сумі фактично сплаченій без врахування курсової різ ниці долару США.

Позовні вимоги про стягнен ня 25% за користування чужими г рошовими коштами та збитків від інфляції судом 1 інстанці ї залишені без задоволення, о скільки позивач розрахував ї х виходячи із неправомірно в изначеної суми передплати, я ка підлягала стягненню.

Крім того, відмовляючи у зад оволенні вищезазначених вим ог, господарський суд 1 інстан ції вказав на те, що у нього не було правових підстав для ви ходу за межі позовних вимог, в икладених у заяві про зміну п ідстав позову, та задоволенн я позову в розмірі, належним д о стягнення.

Щодо позовних вимог про стя гнення 1000 грн., як безпідставно отриманого майна, то вони зал ишені без задоволення у зв' язку із пропуском строку поз овної давності.

Доводи відповідача про те, щ о договір контрактації сільг осппродукції від 03.05.06 р. є неукл аденим судом 1 інстанції до ув аги не прийняті з посиланням на те, що вказаний договір міс тить всі істотні умови і відп овідає вимогам чинного закон одавства.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського су ду, ТОВ „Інтервікон” звернул ося до Одеського апеляційног о господарського суду з апел яційною скаргою, в якій проси ть скасувати оскаржене рішен ня господарського суду Микол аївської області від 15.02.11 р. в ча стині відмови у стягненні 302241,5 7 грн. (168654,55 грн. основного боргу, 125913,33 грн. - 25% за користування чу жими грошовими коштами, 7673,69 гр н. втрат від інфляції), решту р ішення залишити без змін.

В обґрунтування апеляційн ої скарги ТОВ „Інтервікон” п осилається на те, що місцевий господарський суд дійшов не правомірного висновку про не можливість виходу за межі по зовних вимог відповідно до с т.83 ГПК України, оскільки вимо ги стосовно повернення перед плати не змінювались, не заяв лялись нові, а збільшувалися з врахуванням еквіваленту з обов' язання у іноземній вал юті.

На думку скаржника господа рським судом в оскарженому р ішенні не обґрунтовано відпо відними нормами закону непра вильність вибору позивачем с пособу захисту порушеного пр ава, судом лише зазначені ст.16 ЦК України та ст.20 ГК України, я кі встановлюють можливість з ахисту прав способом, що визн ачений договором.

Скаржник також зазначає на те, що ним правильно визначен о суму, яку відповідач повине н повернути з врахуванням ку рсової різниці іноземної вал юти, оскільки це відповідає в имогам ст.ст.524,533 ЦК України та у мовам договору.

Отже, судом 1 інстанції не вр аховано як матеріальні норми права щодо визначення еквів аленту зобов' язання в інозе мній валюті, порядку встанов лення способу захисту поруше них прав, так і положень пункт ів 3.1 договору та 2.1 угоди до цьо го договору.

Відповідач відзив на апеля ційну скаргу не надав, але йог о представник в судовому зас іданні просив залишити її бе з задоволення, рішення госпо дарського суду Миколаївсько ї області від 15.02.11 р. - без змін, вважаючи його обґрунтованим та таким, що відповідає вимог ам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали спра ви, доводи апеляційної скарг и, вислухавши пояснення пред ставників сторін, перевіривш и правильність юридичної оці нки судом першої інстанції в становлених фактичних обста вин справи і застосування но рм процесуального права, суд ова колегія приходить до нас тупного.

05.04.2006р. між сторонами у справі укладено договір контрактац ії сільськогосподарської пр одукції №5/4, відповідно до п.1.1. я кого відповідач зобов' язав ся передати у власність пози вача, а відповідач сплатити т а прийняти ячмінь яровий на с уму 70000,00грн.

Пунктом 1.2. договору, передба чено 100% передплату за товар.

Згідно із п.1.3 договору остат очна ціна товару визначаєтьс я сторонами на момент його по ставки і повинна бути на 12% ниж че мінімальної середньої рин кової ціни за період з 01.07.06 р. по 01.08.06 р. Узгоджена ціна закріплю ється сторонами додатковою у годою, яка є додатком до цього договору.

В наявних матеріалах справ и відсутня угода сторін про у згоджену ціну ячменю ярового . Однак, виходячи із умов п.1.3 до говору таку ціну можна визна чити виходячи із мінімальної середньої ринкової ціни за п еріод з 01.07.06 р. по 01.08.06 р., яка звичай но встановлюється за одну то ну ячменю ярового.

Таким чином, визначивши цін у 1 тони ячменю ярового можна в изначити кількість тон ячмен ю ярового, які відповідач пов инен був поставити позивачу.

Крім того, умовами договору (розділ4) визначено якісні хар актеристики товару, які пови нні відповідати державним ст андартам і ТУ України, що є заг альновідомими, якщо доповнен нями до договору не встановл ено інше.

Відповідно із п.3.1 договору р озрахунки по даному договору здійснюються в національній валюті України з урахування м змін курсів, які встановлює НБ України для Євро або долар у США. Зміст вказаного пункту договору встановлює порядок розрахунків між сторонами щ одо оплати товару та поставк и сільгосппродукції.

Згідно із пунктом 5.2 договор у сторонами визначено окреми й порядок розрахунку між сто ронами у випадку не поставки товару відповідачем. Так, за у мовами цього пункту договору у випадку недопоставки това ру в обумовлений договором с трок Продавець зобов' язани й протягом 5 днів повернути по купцю суму не отовареної пер едплати плюс 25% за кредит і штр аф в розмірі 5% від цієї суми.

Таким чином, пункт 5.2 договор у визначаючи вказаний порядо к розрахунків не передбачає повернення передплати у урах уванням курсу іноземних валю т, що зумовило, як вбачається і з цього пункту договору, сутт євий розмір процентів за кор истування грошовими коштами позивача та штраф.

03.05.2006р. сторони уклали додатк ову угоду №3/5 до зазначеного д оговору, відповідно до п.1.1. яко ї, в доповнення до суми, визнач еній в п..1.1 договору відповіда ч зобов' язався передати у в ласність позивача, а позивач зобов' язався сплатити та п рийняти додаткову партію ячм еня ярового на суму 23000,00грн.

Відповідно до п.1.2. додатково ї угоди, сплата за товар здійс нюється на умовах 100% передпла ти, частинами по 5000-10000 грн., на про тязі 25 днів з моменту підписан ня даної угоди.

Згідно із п.1.3 додаткової уго ди до договору остаточна цін а вищезазначеної додаткової партії товару визначається сторонами на момент його пос тавки і повинна бути на 18% нижч е мінімальної середньої ринк ової ціни за період з 01.07.06 р. по 01. 08.06 р. Узгоджена ціна закріплює ться сторонами додатковою уг одою, яка є додатком до цього д оговору.

В наявних матеріалах справ и відсутня угода сторін про у згоджену ціну додаткової пар тії ячменю ярового. Однак, вих одячи із умов п.1.3 додаткової у годи договору таку ціну можн а визначити виходячи із міні мальної середньої ринкової ц іни за період з 01.07.06 р. по 01.08.06 р., як а звичайно встановлюється за одну тону ячменю ярового.

Таким чином, визначивши цін у 1 тони ячменю ярового можна в изначити кількість тон додат кової партії ячменю ярового, які відповідач повинен був п оставити позивачу.

Умови договору №5/4 від 05.04.06 р. щ одо якості товару, строку пос тавки товару, порядку розрах унків при оплаті товару, пост авці товару та у випадку не по ставки товару сторони не змі нювали.

Згідно із наявними матеріа лами справи, а саме банківськ ими витягами з рахунку позив ача останній на виконання ум ов договору та додаткової уг оди до нього сплатив 94000 грн.

Згідно із умовами договору (п.2.3) відповідач повинен поста вити позивачу товар в строк д о 01.08.06 р., однак відповідач не по ставив обумовлений договоро м товар.

Таким чином, у відповідност і із п.5.2 договору відповідач п овинен був протягом 5 днів піс ля закінчення строку поставк и повернути позивачу передпл ату за непоставлений товар, 25% за кредит, тобто за користува ння сплаченими позивачем гр ошовими коштами, а також штра ф у розмірі 5% від суми, на яку не було поставлено товар.

Згідно із ч.2 ст.693 ЦК України, я кщо продавець, який одержав с уму попередньої оплати товар у, не передав товар у встановл ений строк, покупець має прав о вимагати передання оплачен ого товару або повернення су ми попередньої оплати.

З врахуванням вищенаведен ого позивач і звернувся із ви могами про повернення попере дньої оплати, пославшись сам е на ч.2 ст.693 ЦК України та проси в її стягнути з відповідача, о скільки це і є поверненням су ми передплати.

За таких обставин судова ко легія вважає, що позивач у від повідності із ст.16 ЦК України, 20 ГК України, ч.2 ст.693 ЦК України правильно обрав спосіб захи сту порушеного права, а тому й ого вимоги про стягнення з ві дповідача 93000 грн. підлягають з адоволенню на підставі ч.2 ст.6 93 ЦК України. При цьому слід за значити, що судова колегія ві дповідно із ч.3 ст.267 ЦК України не застосовує строк позовної давності до цих вимог, оскіль ки до винесення рішення судо м 1 інстанції заяви сторін про його застосування не було.

Позовні вимоги про стягнен ня з відповідача курсової рі зниці іноземної валюти у сум і 75654,55 грн., яка існувала на час п одачі позову порівняно із ку рсом долару США на момент пер едплати при перерахунку 93000 гр н. на долари США, задоволенню н е підлягають, оскільки як заз началося вище пункт 5.2 договор у визначаючи порядок розраху нків у випадку не поставки то вару відповідачем, не передб ачає повернення передплати з урахуванням курсу іноземних валют.

Відповідно із ч.4 ст.693 ЦК У країни на суму попередньої о плати нараховуються процент и відповідно до ст.536 цього Код ексу від дня, коли товар мав бу ти переданий, до дня фактично го передання товару покупцев і або повернення йому суми по передньої оплати.

Згідно із ст.536 ЦК України з а користування чужими грошов ими коштами боржник зобов' я заний сплачувати проценти, я кщо інше не встановлено дого вором між фізичними особами. Розмір процентів за користу вання чужими грошовими кошта ми встановлюється договором , законом або іншим актом циві льного законодавства.

У даному випадку сторони вс тановили процент за користув ання грошовими коштами у роз мірі 25%.

Враховуючи вищенаведене, с удова колегія вважає, що позо вні вимоги ТОВ „Інтервікон” про стягнення з відповідача 125913,33 грн. процентів за користув ання грошовими коштами позив ача у сумі 93000 грн. підлягають ч астковому задоволенню у сумі 69113,01 грн., оскільки розрах унок процентів позивачем неп равомірно розраховано із сум и передплати збільшеної на к урсову різницю іноземної вал юти.

Відповідно із ч.2 625 ЦК Україн и боржник, який прострочив ви конання грошового зобов' яз ання, на вимогу кредитора зоб ов' язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення.

З огляду на вищенаведене, а також те що відповідач не пов ернув до теперішнього часу з дійснену позивачем передпла ту у сумі 93000 грн., позовні вимог и ТОВ „Інтервікон” про стягн ення з відповідача інфляційн их втрат підлягають задоволе нню у заявленій позивачем су мі 7673,69 грн., хоча розмір ін фляційних втрат за спірний п еріод складає більшу суму.

Задовольняючи вищенаведен і позовні вимоги ТОВ „Інтерв ікон” у відповідних сумах, су дова колегія зазначає на те, щ о відповідно із ч.3 ст.267 ЦК Укра їни не застосовує строк позо вної давності до цих вимог, ос кільки до винесення рішення судом 1 інстанції заяви сторі н про його застосування не бу ло.

Що стосується позовних вим ог про стягнення безпідставн о отриманих відповідачем кош тів в сумі 1000,00грн., судова колег ія вважає, що місцевий господ арський суд правомірно відмо вив у їх задоволенні з наступ них підстав.

Як вказує позивач, зазначен у суму ним сплачено помилков о, оскільки сплаті за товар у в ідповідності до положень дог овору та угоди підлягали кош ти в сумі 93000,00 грн.

Відповідачем таких твердж ень позивача не спростовано, однак у додатковому відзиві заявлено про застосування п озовної давності в цій части ні спору.

Відповідно до ст. 1212 ЦК Украї ни, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахун ок іншої особи (потерпілого) б ез достатньої правової підст ави (безпідставно набуте май но), зобов'язана повернути пот ерпілому це майно. Особа зобо в'язана повернути майно і тод і, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. П оложення цієї глави застосов уються незалежно від того, чи безпідставне набуття або зб ереження майна було результа том поведінки набувача майна , потерпілого, інших осіб чи на слідком події. Положення ціє ї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення вик онаного за недійсним правочи ном; 2) витребування майна влас ником із чужого незаконного володіння; 3) повернення викон аного однією із сторін у зобо в'язанні; 4) відшкодування шкод и особою, яка незаконно набул а майно або зберегла його у се бе за рахунок іншої особи.

Як зазначалося вище, згідно з п.п. 1.1., 1.2. договору та п.п. 1.1., 1.2. до даткової угоди, сплаті підля гали грошові кошти в сумі 93000,00 г рн. (70000+23000).

Разом з тим, позивачем сплач ено 94000,00 грн. і як пояснено його представником в судовому зас іданні, помилка при перераху ванні зазначених договором к оштів сталась при останній с платі 09.06.2006р. на суму 9000,00грн.

Таким чином, позивачем поми лково перераховано відповід ачеві грошові кошті в сумі 1000,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 256, 257 ЦК Ук раїни, позовна давність - це ст рок, у межах якого особа може з вернутися до суду з вимогою п ро захист свого цивільного п рава або інтересу. Загальна п озовна давність встановлюєт ься тривалістю у три роки.

Згідно із ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності п очинається від дня, коли особ а довідалася або могла довід атися про порушення свого пр ава або про особу, яка його пор ушила.

Враховуючи, що станом на мом ент вчинення помилки при пер ерахуванні суми попередньої оплати, позивачеві була відо ма сума договору, яку визначе но п.п. 1.1., 1.2. договору та п.п. 1.1., 1.2. до даткової угоди, про що свідчи ть його підпис на зазначених документах, господарський с уд 1 інстанції дійшов правомі рного висновку, що перебіг по зовної давності, на протязі я кого останній міг звернутись в суд з позовом про витребува ння у відповідача безпідстав но отриманого майна, розпоча вся в момент здійснення тако ї помилки, тобто - 09.06.2006 р.

Таким чином, позивачем трир ічного строку позовної давно сті не дотримано.

Відповідно до ч.ч. 2-4 ст. 267 ЦК Ук раїни, заява про захист цивіл ьного права або інтересу має бути прийнята судом до розгл яду незалежно від спливу поз овної давності. Позовна давн ість застосовується судом ли ше за заявою сторони у спорі, з робленою до винесення ним рі шення. Сплив позовної давнос ті, про застосування якої зая влено стороною у спорі, є підс тавою для відмови у позові, що і зробив місцевий господарс ький суд відносно позовних в имог про стягнення 1000 грн.

Судова колегія не приймає д о уваги доводи відповідача щ одо неукладеності договору № 5/4 від 05.04.2006р. (та додаткова угода до нього), оскільки за своєю п равовою природою є договором контрактації сільськогоспо дарської продукції, який рег улюється ст. 713 ЦК України, а так ож загальними положеннями пр о договори купівлі-продажу т а поставки, та містить усі іст отні умови, необхідність яки х встановлено зазначеною ста ттею та Главою 54 Цивільного ко дексу України, в тому числі пр едмет, ціна, якість, строк тощо , що очевидно витікає з його зм істу.

За вищенаведених обставин апеляційна скарга ТОВ „Інте рвікон” підлягає частковому задоволенню, рішення господ арського суду Миколаївської області від 15.02.11 р. частковому с касуванню, позов частковому задоволенню.

Згідно із ст.ст.44,49 ГПК Україн и судові витрати покладаютьс я на сторони пропорційно зад оволених вимог.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК У країни, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1.Апеляційну скаргу то вариства з обмеженою відпові дальністю „Інтервікон” задо вольнити частково, рішення г осподарського суду Миколаїв ської області від 15.02.11 р. скасув ати частково, виклавши його р езолютивну частину в наступн ій редакції:

„Позов задовольнити частк ово.

Стягнути з фермерського го сподарства „Анастасія” (56610, Ми колаївська обл., Новоодеськи й р-н, с. Троїцьке, вул. Калініна , 62, код ЄДРПОУ 19283265) на користь то вариства з обмеженою відпові дальністю „Інтервікон” (54008, м. Миколаїв, вул. Чигирина, 167, оф. 322 , код ЄДРПОУ 32004053) 93000 грн. 00 коп. осно вного боргу, 69113 грн. 01 коп. - 25% рі чних, 7673 грн. 69 коп. збитків від і нфляції, а також 1697 грн. 86 коп. де ржавного мита і 132 грн. 14 коп. вит рат на інформаційне технічне забезпечення судового проце су.

В решті позову відмовити.

Видати наказ.”

2.Стягнути з фермерського го сподарства „Анастасія” (56610, Ми колаївська обл., Новоодеськи й р-н, с. Троїцьке, вул. Калініна , 62, код ЄДРПОУ 19283265) на користь то вариства з обмеженою відпові дальністю „Інтервікон” (54008, м. Миколаїв, вул. Чигирина, 167, оф. 322 , код ЄДРПОУ 32004053) 848 грн. 99 коп. держ авного мита за подання апеля ційної скарги.

3.Видачу наказів доручити го сподарському суду Миколаївс ької області.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної си ли з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інс танції може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя М.С. Петров

Суддя Г.П. Разюк

Суддя С.І. Колоколов

Повний текст постано ви складено 30.03.11 р.