Постанова

від 28.03.2011 по справі 21/216

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

21/216

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.03.2011 р.           справа №21/216

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

головуючого:Шевкової Т.А.

суддівБойченко К.І., Чернота Л.Ф.

за участю  представників сторін:                                                                             

від позивача:                      Ігнатова Н.О. дов. № Н-01/236 від 26.01.2011 року

від відповідача:Щербань М.Г. дов. № 173 від 14.03.2011 рокуБондаренко Т.В. дов. від 14.03.2011 року

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Державного підприємства «Донецька залізниця»м.Донецьк

на рішення господарського суду

Донецької області

від04.01.2011р.

у справі№ 21/216 (суддя Матюхін В.І.)

за позовомДержавного підприємства «Донецька залізниця»м.Донецьк

до

Колективного підприємства «Фірма «Азовбудматеріали»м.Маріуполь Донецької області

про стягнення 302 284грн. 80коп.

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство «Донецька залізниця»м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Колективного підприємства “Фірма “Азовбудматеріали” 302 284,80грн. плати за перевезення вантажу, донарахованої за період з 20.03.2010р. по 28.08.10р.

Господарський суд Донецької області рішенням від 04.01.2011р. у справі № 21/216 у задоволенні позовних вимог відмовив у повному обсязі, посилаючись на те, що згідно з ст.62 Статуту залізниць України, п.1.3 Правил розрахунків за перевезення вантажів остаточні розрахунки за перевезення здійснюються залізницями на станції призначення з вантажоодержувачами до оформлення видачі вантажу, в накопичувальні картки згідно з п.2.6 вищевказаних Правил включаються платежі за додаткові послуги і штрафи, а не провізна плата, тому нарахування плати за перевезення вантажу після його видачі вантажоодержувачу, так само, які  включення цих сум до накопичувальної картки не відповідає чинному законодавству. Крім того, господарський суд зазначив, що згідно з ст.63 Статуту залізниць України перевезення вантажів на особливих умовах здійснюється за окремими договорами, тому підвищення на 20% провізної плати за перевезення вантажів на особливих умовах без укладення договору на перевезення вантажу на особливих умовах не відповідає чинному законодавству.

Державне підприємство «Донецька залізниця»м.Донецьк, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 04.01.2011р. у справі № 21/216 скасувати, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Заявник скарги вважає рішення господарського суду прийнятим з неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме: ст.909 ЦК України, ст.ст. 24, 62, 63 Статуту залізниць України, п.1.3, 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, та з порушенням норм процесуального права –ст.43 ГПК України, в частині всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Представники відповідача вважають рішення господарського суду від 04.01.2011р. у справі № 21/216 законним та обґрунтованим, тому просили залишити його без змін, апеляційну скаргу –без задоволення.  

Відповідно до статей 4-4,81-1Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Донецький апеляційний господарський суд у судовому засіданні, у відповідності до вимог ст. 77 ГПК України, оголошував перерву до 22.03.2011 року.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням встановлених до нього вимог, враховуючи наступне.

У період з 20.03.2010р. по 28.08.10р. зі станції Велико-Анадоль Колективне підприємство “Фірма “Азовбудматеріали” відправляло вантаж - вапно для флюсування.

Відвантаження вантажу здійснювалось у напіввагонах, за перевезення якого, згідно з п.6 р.ІІ Тарифного керівництва № 1 за тарифною схемою 1 станцією нарахована і фірмою сплачена провізна плата у загальній сумі 1 510 140,00грн. (з ПДВ), у тому числі 669 834,00грн. –перевезення, здійснене в межах Донецької залізниці і 840 306,80грн. -  поза її меж.

Вищевказані суми залізницею списувались з особового рахунку відповідача на підставі укладеного між сторонами договору №86 від 19.12.2007р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

У спірний період і до моменти виникнення спірних взаємовідносин перевезення вапна для флюсування (такий вантаж як „вапно для флюсування” зазначений в Алфавітному списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів) здійснювалось як перевезення нормального (не небезпечного вантажу). При цьому як перевізником, так і відправником не бралась до уваги та обставина, що основною складовою частиною цього вантажу є кальцію оксид, доля якого у складі вапна для флюсування становить 70-90% і який (кальцію оксид) відповідно до „Правил перевезення небезпечних вантажів”, затверджених наказом Мінтрансзв'язку від 25.11.08р. № 1430 і які набули чинності з 01.01.2010р., віднесений до небезпечних вантажів (зазначений в Переліку небезпечних вантажів,  який наведено в додатку 3 до  цих Правил).

Такий вантаж як „кальцію оксид” (не вапно для флюсування, а саме  кальцію оксид) згідно Алфавітного переліку небезпечних вантажів має номер ООН  „1910” і віднесений до 8 класу небезпечних вантажів –корозійні (їдкі) речовини.

У серпні-вересні 2010р. при перевірці станції Велико-Анадоль комерційним ревізором зроблений висновок, що на станції „в порушення вимог телеграфних вказівок з Києва № ЦМКУ-9/1657 від 24.12.09р., № ЦМ-8/554 від 8.12.09р., № ЦМКУ-9/1343 від 8.12.2008р. при прийманні до перевезення вапна для флюсування (відправник –КП “Азовбудматеріали”) не нараховувався тариф за перевезення з урахуванням 20% підвищення”. За результатами перевірки ревізором 3 вересня 2010р. складено відповідний акт.

На підставі акту перевірки залізниця донарахувала 20% плати за перевезення на особливих умовах у загальній сумі 302 284,80грн. і на суму недобору з посиланням на п.2.6 „Правил розрахунків за перевезення вантажів” склала накопичувальну картку № 14090303, яку відповідач не підписав і від оплати донарахованої суми 302 284,80грн. плати за перевезення вапна для флюсування на особливих умовах відмовився з посиланням на те, що умовами укладеного між сторонами договору №86 від 19.12.2007р. про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги, зокрема п.3.1, не передбачено зазначеного в накопичувальній картці коду платежу.

Відповідно до ст.6 Статуту залізниць України залізнична накладна є  обов'язковою двосторонньою  письмовою формою угоди на перевезення вантажу,  яка укладається між відправником  та  залізницею  на  користь  третьої сторони  -  одержувача.

Відповідач, у відповідності до розділу 2 Правил оформлення перевізних документів заповнив такі графи комплекту перевізних документів як "Найменування вантажу", зазначив повне і точне найменування вантажу (вапно для флюсування) відповідно  до  Алфавітного  списку  вантажів Єдиної тарифно-статистичної   номенклатури  вантажів.

Станцією відправлення графа залізничної накладної "Тарифні відмітки" заповнена у відповідності до Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів, із зазначенням коду 292023, якій відповідає найменуванню вантажу - вапно для флюсування.

Згідно ст.62 Статуту залізниць України „остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення  вантажів  і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення”.

Відповідно до п.1.3. Правил розрахунків за перевезення вантажів „остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях  призначення. При цьому до оформлення видачі вантажу одержувачу  станція повинна перевірити правильність сплаченої провізної плати,  отримати недобори і всі платежі,  які виникли на станції відправлення або при перевезенні і на станції призначення”.

За приписами п.1.4 Правил розрахунків за перевезення вантажів якщо відправник (одержувач) не внесе залізниці належні їй платежі, то залізниця для покриття своїх витрат використовує заставне право і реалізує вантаж згідно зі статтями 49, 51 Статуту.

Відповідно до п.3.1 розділу ІІ Правила застосування тарифів Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги відправник повинен іменувати вантаж у перевізних документах: внутрішнього сполучення –відповідно до алфавітного списку вантажів Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів.

Згідно з Єдиною тарифно-статистичною номенклатурою вантажів вапно для флюсування зазначено під кодом 292023, у спірних залізничних накладних вказано найменування вантажу вапно для флюсування та у розділі «Тарифні відмітки»зазначений код цього вантажу 292023, тобто залізницею прийнято до перевезення саме вапно для флюсування, та залізницею не доведено, що до перевезення прийнято кальцію оксид, якій має код 481124.

За приписами статті 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Залізницею не надано доказів складення вищезазначених документів, які б засвідчили неправильне вказання найменування вантажу при перевезенні.

Згідно з ст.63 Статуту залізниць України „Мінтранс разом із заінтересованими міністерствами, іншими центральними органами   виконавчої влади, відправниками та одержувачами у виняткових випадках,  коли через особливі обставини перевезення  окремих вантажів не може бути здійснено з дотриманням Правил, можуть встановлювати порядок перевезення таких вантажів на особливих умовах. Перевезення вантажів  на  особливих  умовах  здійснюються  за окремими договорами”.  

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами договір перевезення спірного вантажу на особливих умовах не укладався.

Згідно з п.3.3 розділу ІІ Збірника Тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, якщо на станції призначення виявлено, що найменування вантажу не відповідає фактичному, неповне або неясне (неточне), то уточнення з метою перевірки правильності нарахування тарифу здійснюється до видачі вантажу з ініціативи станції або на вимогу одержувача шляхом унесення до перевізних документів під попереднім неточним найменуванням уточненого найменування. Унесене до перевізних документів уточнене найменування завіряється штемпелем станції і підписами працівників станції та одержувача.

Після видачі вантажу перерахунки, зумовлені неточним найменуванням вантажу, не допускаються ані на вимогу залізниці, ані за заявою одержувача.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла до висновку про те, що залізницею доданими до матеріалів справи документами не доведено, що за спірними накладними до перевезення прийнято саме вантаж - кальцію оксид, якій відноситься до небезпечних вантажів.

При наявності даних обставин, враховуючи те, що договір перевезення спірного вантажу на особливих умовах не укладався, колегія суддів дійшла до висновку про те, що дії залізниці по донарахуванню плати за перевезення вантажу на особливих умовах у сумі 302 284грн. 80коп. є безпідставними, тому господарський суд дійшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення донарахованої провізної плати в цій сумі.

Доводи заявника скарги про те, що перевезення такого небезпечного вантажу як вапно для флюсування відповідно до „Правил перевезення небезпечних вантажів” мало здійснюватись у критому рухомому складі, а у дійсності здійснювалось у напіввагонах (у відкритому рухомому складі), тобто перевезення здійснювалось на особливих умовах, не є підставою для скасування рішення суду, оскільки, як було зазначено вище, договір на перевезення вапна для флюсування на особливих умовах у спірний період між сторонами не укладався.

Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду вважає рішення господарського суду Донецької області від 04.01.2011р. у справі № 21/216 таким, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає приписам ст.43 Господарського процесуального кодексу України, підстав для його скасування та задоволення вимог апеляційної скарги за наведеними в ній мотивами не вбачається.

Відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита при зверненні з апеляційною скаргою покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Донецька залізниця»м.Донецьк залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 04.01.2011р. у справі № 21/216  залишити без змін.

Головуючий                                                                   Т.А. Шевкова

Судді          К.І. Бойченко  

          Л.Ф. Чернота

Повний текст постанови оформлений та підписаний 25.03.2011 року

Надруковано 5 прим:

                                                                                                    1 –позивачу                    

                                                                                                    2 –відповідачу                    

                                                                                                    3 –до справи                    

                                                                                                    4 –гос. суду Донецької області                                                                                                                        5 – ДАГС