Постанова

від 31.03.2011 по справі 20/258

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/258

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

29.03.2011 р.           справа №20/258

Донецький апеляційний господарський суд  у складі колегії суддів:

Головуючого:Діброви Г.І.

суддівБойченка К.І., Чернота Л.Ф.

при секретарі                   Клименко К.О.

від позивача:Логачова Ю.А. –за дов. № 137-11 «Д»від 30.12.10 р.

від відповідача:Табарчук І.А. - директор

Розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуТериторіального міжгалузевого об"єднання "Слов"янськ",              м. Слов"янськ Донецької області

на рішення господарського суду

Донецької області

від20.12.2010 р.

у справі№ 20/258 (суддя Донець О.Є.)

за позовомВідкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго",             м. Горлівка Донецької області

до відповідача

Територіального міжгалузевого об"єднання "Слов"янськ",              м. Слов"янськ Донецької області

про

стягнення 60713 грн. 75 коп.

ВСТАНОВИВ:

У 2010 році Відкрите акціонерне товариство "Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Територіального міжгалузевого об"єднання "Слов"янськ", м. Слов"янськ Донецької області про стягнення 60713 грн. 75 коп.

Рішенням господарського суду Донецької області від 20.12.10 р. позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Донецькобленерго", м. Горлівка Донецької області були задоволенні повністю.

Відповідач, Територіальне міжгалузеве об"єднання "Слов"янськ", м. Слов"янськ Донецької області, з прийнятим рішенням не згоден, вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права України. Тому він звернувся з апеляційною скаргою, якою просить Донецький апеляційний господарський суд рішення господарського суду Донецької області від 20.12.10 р. скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, яким просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду –без змін.

В судовому засіданні представники сторін підтримали свої вимоги та заперечення на апеляційну скаргу.

Судова   колегія   Донецького   апеляційного    господарського   суду    вважає   за   необхідне    розглянути   апеляційну   скаргу,  оскільки  для з'ясування  фактичних обставин  справи достатньо матеріалів, що знаходяться в матеріалах справи  № 20/258 та наданих представниками сторін пояснень.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає справу та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді справи норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду відповідає вимогам чинного законодавства України, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.07.06 року між Відкритим акціонерним товариством „Донецькобленерго” (Постачальник) та Територіальним міжгалузевим об'єднанням „Слов'янськ” (Споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії № 1061.

Згідно п. 1 Договору, Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.

У відповідності до п. 2.3.4 Договору, Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатка № 3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” та додатка № 5 „Порядок розрахунків” до Договору.

Пунктом 4.2.1 Договору сторони передбачили, що за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 Договору, за порушення термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків” до Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або здійснюється на підставі окремого розрахункового документа.

Позивач свої договірні зобов'язання виконав належним чином, постачав відповідачу електричну енергію, що підтверджено наявними матеріалами справи, але відповідач свого обов'язку з повної та своєчасної оплати спожитої електричної енергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору.

Згідно п. 7.6 Договору, порядок зняття показників розрахункових приладів обліку та відомості щодо точок розрахункового обліку наведені у додатку № 3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” до Договору.

Пунктом 2 додатку № 3 „Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії” зазначено, що зняття показів розрахункових засобів обліку самостійно або в присутності представника Споживача (Субспоживача) має право здійснювати також і Постачальник електричної енергії.

У відповідності до п. 2 Додатку № 5 до Договору, якщо розрахункові прилади обліку споживача встановлені на підстанції або ТП Постачальника, зняття показань цих розрахункових приладів обліку здійснюється персоналом Постачальника 9 числа місяця; ці показання фіксуються в додатку № 5.2 „Акт фіксації показань приладів обліку на ПС і ТП ВАТ „Донецькобленерго” до Договору про постачання електричної енергії. Зняття показань персоналом Постачальника можуть здійснюватись у присутності Споживача (за бажанням останнього); в такому разі інженер технічного аудиту РЕМ за запитом Споживача повідомляє йому точний час проведення зняття показань. У разі відсутності Споживача при проведенні зняття показань приладів обліку „Акт фіксації показань приладів обліку на ПС і ТП ВАТ „Донецькобленерго” вважається дійсним за наявністю підписів представників РЕМ та/або ЕМ скріпленими відповідними печатками.

Згідно п. 2.2 додатку № 5 „Порядок розрахунків” до Договору, періодично уповноваженим представником електропередавальної організації проводиться контрольний огляд засобів обліку (не менше одного разу в шість місяців) та технічна перевірка (не менше одного разу в три роки). Показання розрахункових лічильників, що зафіксовані в акті контрольного огляду або в акті технічної перевірки, враховуються в розрахунках за спожиту електроенергію.

У відповідності до п. 2.4 додатку № 5 „Порядок розрахунків” до Договору, якщо показання розрахункових приладів обліку, які споживач подає на звітну дату розрахункового періоду, менші ніж ті, що зафіксовані при контрольному огляді засобів обліку, або технічній перевірці, що були зроблені раніше між розрахунковими датами, то звіт Споживача Постачальником не приймається. Уповноваженим представником електропстачальної організації протягом 3 днів після закінчення наступного розрахункового періоду здійснюється додатковий контрольний огляд засобів обліку або технічна перевірка. Остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію здійснюється згідно даних цього додаткового контрольного огляду чи технічної перевірки.

Уповноваженими представниками електропостачальної організації 03.08.10 року був проведений контрольний огляд засобів обліку, на підставі чого складено акт № 184644, в якому були зазначені показання лічильника СА4У-И672М № 137451, які становлять 9329,8 кВт/г. та 03.08.10 р. актом № 536586 було проведено пломбування та здача пломб і засобів обліку на збереження.

Актом технічної перевірки розрахункових засобів обліку від 03.08.10 р. встановлено, що  показання лічильника СА4У-И672М № 137451 складають 9332,6 к Вт/г.

Пунктом 2.2 додатку № 5 „Порядок розрахунків” до Договору встановлено, що показання розрахункових лічильників, що зафіксовані в акті контрольного огляду, або в акті технічної перевірки, враховуються в розрахунках за спожиту електроенергію.

Позивач на підставі наведеного, показання лічильника 9332,6 кВт/г. врахував при розрахунку за спожиту електроенергію в серпні 2010 р.

В Акті технічної перевірки розрахункових засобів обліку від 06.08.10 р. зазначено, що розрахункові прилади обліку 40-строй дільниці встановлені в ТП-57. В Акті розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін зафіксовано, що РУ –04 кВ ТП-57 знаходиться на балансі Постачальника електроенергії.

У відповідності до п. 4.2.2 Договору, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно із вимогами розділу 5 Договору, Споживач сплачує Постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величин.

Розділом 5 Договору передбачений порядок визначення та узгодження сторонами договірних величин споживання електричної енергії та потужності.

Згідно додатку № 8 до Договору, відповідачу було погоджено договірні величини постачання електричної енергії та потужності на 2010 рік. Таким чином, договірна величина електроспоживання на липень 2010 р. становить 10,0 тис.кВт/г.

Оскільки в липні 2010 р. відповідач фактично спожив електричної енергії більше, ніж було передбачено, позивач виставив відповідачу рахунок за перевищення договірної величини електроспоживання за розрахунковий період липень 2010 р. на суму у розмірі 23663 грн. 91 коп.

Відповідач виставлений рахунок не сплатив, у зв»язку з чим позивач звернувся до господарського суду Донецької області із позовом про стягнення з відповідача 60713 грн. 75 коп., з яких 35269 грн. 66 коп. –сума заборгованості за спожиту активну електричну енергію,                23663 грн. 91 коп. –сума заборгованості за перевищення договірних величин, 215 грн. 04 коп. –сума 3% річних, 423 грн. 23 коп. –сума інфляційних, 1141 грн. 91 коп. –сума пені.

Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія дійшла висновку, що:

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші  учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних  вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписами ст. 26 Закону України „Про електроенергетику” передбачено, що споживач (крім населення, професійно-технічних та вищих учбових закладів 1-4 рівня акредитації державної та комунальної форми власності) у випадку споживання електричної енергії понад договірної величини за розрахунковий період сплачує енергопостачальнику подвійну вартість різниці фактично спожитої договірної величини.

Позовні вимоги позивач підтверджує договором про постачання електричної енергії № 1061 від 24.07.06 р., додатками до Договору, Додатковою угодою до Договору, актами прийняття-передавання, рахунками, заявами, розрахунками позовних вимог, актом розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності, актом контрольного огляду засобі обліку, актом про опломбування та здачі пломб і засобів обліку на збереження, атом про опломбування, актом технічної перевірки розрахункових засобів, показами лічильнику.

Додатком № 5 від 10.07.07 р. до договору № 1061 від 24.07.06 р. сторони передбачили, що для проведення остаточного розрахунку споживач у термін до 3 робочих днів з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі відповідного РЕМ рахунок на оплату електричної енергії. Цей рахунок має бути оплачений споживачем протягом 5 банківських днів з дня його отримання, якщо споживач здійснює оплату самостійно.

Відповідач отримав рахунки за електроенергію за спірні періоди, але оплатив їх частково, без врахування сум, що були нараховані позивачем за спірними актами.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що господарським судом правомірно задоволено позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за спожиту активну електричну енергію у розмірі 35269 грн. 66 коп. та суми заборгованості за перевищення договірних величин у розмірі 23663 грн. 91 коп.

У відповідності до п. 4.2.1 Договору,  за внесення платежів, передбачених пунктами 2.3.4-2.3.5 Договору, за порушення термінів, визначених додатком № 5 „Порядок розрахунків” до Договору, Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі 1% за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати, але не більше подвійної облікової ставки НБУ. Сума пені зазначається у розрахунковому документі окремим рядком, або здійснюється на підставі окремого розрахункового документа.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно приписів ст. 217 Господарського кодексу України, господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У відповідності до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, господарським судом правомірно стягнуто з відповідача на користь позивача  3% річних у розмірі 215 грн. 04 коп., як плату за користування чужими грошовими коштами в період прострочки виконання відповідачем його грошового зобов»язання, інфляційні у розмірі  423 грн. 23 коп., як збільшення суми основного боргу в зв»язку з девальвацією грошової одиниці України в період такої прострочки,  та пеню у розмірі 1141 грн. 91 коп., нараховану відповідно до умов договору за період прострочки виконання відповідачем його договірного грошового зобов»язання з 13.07.10 р. по 30.09.10 р.

Доводи апеляційної скарги не прийняті судовою колегією до уваги, оскільки не підтверджені матеріалами справи та не впливають на правомірність прийнятого господарським судом рішення.

Отже, відповідно до статті 47 Господарського процесуального кодексу України, судове рішення прийняте суддею за результатами дослідження усіх обставин справи.

З урахуванням вищевикладеного, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України  рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2010 р. у справі № 20/258 ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права України, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись статями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну  скаргу Територіального міжгалузевого об"єднання "Слов"янськ", м. Слов"янськ Донецької області на рішення господарського суду Донецької області від 20.12.2010 р. у справі           № 20/258 залишити без задоволення, рішення господарського суду Донецької області від  20.12.2010 р. у справі № 20/258  –без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, направляється сторонам по справі в триденний строк  та може бути оскаржена  до Вищого господарського суду України через Донецький апеляційний господарський суд у двадцятиденний строк.

Головуючий                                                                                    Г.І. Діброва                    

Судді                                                                                           К.І. Бойченко

                                                                                                  Л.Ф. Чернота

Надр. 5 прим:

1 –у справу;

2 –позивачу;

3 –відповідачу;

4 –ДАГС;

5–ГС Дон. обл.

Ложка Н.Л.